Рішення № 76867652, 11.09.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/4834/18

В справі № 760/10463/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/ заочне/

11 вересня 2018 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Гак Г.М.

розглянувши у відкритому судового засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Міністерства оборони України до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на навчання, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача 39 502, 80 гр. витрат, пов?язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі.

Посилається в позові на те, що відповідач в період з 2007 року по 2011 рік навчався у Львівського ордена Червоної Зірки інституті Сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного Національному університеті «Львівська політехніка» за спеціальністю «управління діями підрозділів ракетних військ і артилерії».

18 червня 2011 року відповідач закінчив навчання та наказом Міністра оборони України від 18 червня 2011 року №588 був призначений для проходження військової служби у Збройних Силах України.

Останнім місцем проходження військової служби відповідача була посада командира взводу управління мінометної батареї 1 окремого батальйону морської піхоти Військово - Морських Сил ЗСУ.

23 березня 2014 року Радою національної безпеки і оборони України прийнято рішення «Про передислокацію військових частин (підрозділів), установ та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань і правоохоронних органів України з тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополя в інші регіони України», введене в дію Указом Президента України від 24 березня 2014 року №339/2014.

Зазначив, що відповідач не прибув з тимчасово окупованої території України до визначеного пункту у визначені строки для подальшого проходження військової служби у Збройних Силах України.

Своїм поступком відповідач порушив ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, які зобов'язують кожного військовослужбовця свято та неухильно додержуватись Конституції України та законів України, виконувати вимоги статутів ЗСУ.

У зв'язку з цим, відповідно до вимог ст.ст. 4, 12, 45, 68 Дисциплінарного статуту ЗСУ наказом Генерального штабу ЗСУ від 23 березня 2015 року №117 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності військовослужбовців Військово - Морських Сил ЗСУ» на старшого лейтенанта ОСОБА_5 було накладено дисциплінарне стягнення «позбавлення військового звання».

На підставі зазначеного наказу наказом командувача Військово - Морських Сил ЗСУ (по особовому складу) від 06 квітня 2015 року №37, відповідача, як колишнього начальника відділення інформаційно - телекомунікаційних мереж 133 центр криптографічного та технічного захисту інформації ВМС відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» звільнено з військової служби у запас за пунктом «ж» (у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку) та виключено зі списків особового складу ЗСУ з 21 березня 2015 року.

Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» курсанти, в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого начального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення навчання, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі.

Так, з довідки - розрахунку, здійсненого Львівського ордена Червоної Зірки інститутом Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Національним університетом «Львівська політехніка» вбачається, що витрати, пов'язані з утриманням відповідача у навчальному закладі складають 39 502, 80 гр., які складаються з:

-7 859, 54 гр. - нараховане грошове забезпечення;

-22 463, 20 - витрати на продовольче забезпечення;

-2 822, 66 гр. - витрати на речове забезпечення;

-284, 60 гр. - витрати на медичне забезпечення;

-5 892, 96 гр. - витрати за спожиті комунальні послуги та енергоносії;

-179, 84 гр. - оплата транспортних послуг.

За таких обставин просить позов задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час розгляду справи повідомлявся належним чином. Подав суду клопотання, в якому просить розглядати справу в його відсутності.

Проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, про час розгляду справи повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила.

У зв'язку з тим, що з 27 березня 2014 року поштові відправлення, які направлені УДППЗ «Укрпошта» з материкової частини України, не приймаються поштою АР Крим та м. Севастополя та повертають у зворотному напрямку, судом був здійснений виклик відповідачки за допомогою розміщення оголошення про виклик а судове засідання на офіційному сайті Судової влади України.

Виходячи з цього, порядку повідомлення відповідача про час розгляду справи, суд вважає повідомлення відповідача про час розгляду справи належним.

Ухвалою від 04 червня 2018 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно зі ст. 178 ЦПК України відповідачу був наданий строк для надання відзиву на позовну заяву.

Станом на день ухвалення рішення у справі відповідач своїм правом не скористалась, відзив на позову заяву не подала.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, враховуючи думку представника позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», діючого на момент виникнення спірних правовідносин, курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "і", "и" частини шостої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України.

У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Судом встановлено, що згідно з наказом №37-4/1-10 від 17 липня 2007 року відповідача було зараховано до Львівського ордена Червоної Зірки інституту Сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного Національного університету «Львівська політехніка» за спеціальністю «управління діями підрозділів ракетних військ і артилерії», який він закінчив 18 червня 2011 року.

Наказом Міністра оборони України №588 від 18 червня 2011 року відповідача було призначено на посаду командира взводу управління мінометної батареї 1 окремого батальйону морської піхоти Військово - Морських Сил ЗСУ.

23 березня 2014 року Радою національної безпеки і оборони України прийнято рішення «Про передислокацію військових частин (підрозділів), установ та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань і правоохоронних органів України з тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополя в інші регіони України», введене в дію Указом Президента України від 24 березня 2014 року №339/2014.

Звертаючись до суду, позивач зазначив, що відповідач не прибув з тимчасово окупованої території України до визначеного пункту у визначені строки для подальшого проходження військової служби у Збройних Силах України.

У зв'язку з зазначеним наказом Генерального штабу ЗСУ №117 від 23 березня 2015 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності військовослужбовців Військово - Морських Сил ЗСУ» за порушення Військової присяги, вимог ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ на відповідача було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення військового звання.

Наказом командувача Військово - Морських Сил ЗСУ №37 від 06 квітня 2015 року відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» з урахуванням ч. 8 цієї статті відповідача, як військовослужбовця Війського - Морських Сил ЗСУ, яка перебуває у розпорядження командувача Війського - Морських Сил ЗСУ, звільнено з військової служби у запас за п. «ж» ( у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку) та виключено зі списків особового складу ЗСУ з 21 березня 2015 року.

/ а.с. 8; 10; 33; 35 /

Відповідно до довідки - розрахунку №78 від 18 червня 2011 року сума витрат, пов'язаних з утриманням відповідача у вищому навчальному закладі відповідачки з 23 липня 2007 року по 18 червня 2011 року, наданим Львівським орденом Червоної Зірки інституту Сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного Національного університету «Львівська політехніка» складає 39 502, 80 гр., які складаються з:

-7 859, 54 гр. - нараховане грошове забезпечення;

-22 463, 20 - витрати на продовольче забезпечення;

-2 822, 66 гр. - витрати на речове забезпечення;

-284, 60 гр. - витрати на медичне забезпечення;

-5 892, 96 гр. - витрати за спожиті комунальні послуги та енергоносії;

-179, 84 гр. - оплата транспортних послуг.

/ а.с. 11 /

Згідно з абз. 3 постанови Кабінету Міністрів України № 964 від 12 липня 2006 року «Про затвердження Порядку відшкодування курсантами витрат, пов»язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах» відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов»язаних з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням, перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотньому напрямку, а також оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, розроблено з метою впорядкування діяльності посадових осіб та органів військового управління щодо відшкодування курсантами, які проходять підготовку на посади осіб офіцерського складу, Міністерству оборони України,

Міністерству внутрішніх справ України, Державній прикордонній службі України, Управлінню державної охорони України, Службі безпеки України та Державній спеціальній службі транспорту України витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому військовому навчальному закладі, військовому навчальному підрозділі вищого навчального закладу , у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, а також у разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу у військових формуваннях, правоохоронних органах або органах спеціального призначення після закінчення ВНЗ, що визначено п.1.1 «Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах» затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України №419/831/240/605/ 537/219/534 від 17 липня 2007 року.

Виходячи з викладеного вище, звільнення відповідача з військової служби, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 762, 00 гр., сплачений позивачем при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 3, 6, 15, 16, ЦК України, ст. ст. 25, 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», постановою Кабінету Міністрів України № 964 від 12 липня 2006 року «Про затвердження Порядку відшкодування курсантами витрат, пов»язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 280 - 284 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 /АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1/ на користь Міністерства оборони України /м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ: 00034022/ 39 502, 80 гр. витрат, пов'язаних з навчанням у вищому навчальному закладі, та 1 762, 00 гр. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Л.А. Шереметьєва