Рішення № 76867273, 02.08.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25; тел. (факс): 249-79-28; e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua

03113, м. Київ, вул. Полковника Шутова, 1; тел.: (044) 456-51-65, факс: 456-93-08

_______________

Справа № 760/7693/17

№2-a/760/165/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І . Вступна частина

02 серпня 2018 року в місті Києві

Солом'янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Коробенка С.В.

за участю секретаря Семененко А.Д.

розглянув у судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити певні дії, відшкодування моральної шкоди.

ІІ. Описова частина

ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з адміністративним позовом в якому просив суд зобов'язати Відповідача здійснити перерахунок та виплату йому пенсії за віком на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески за три роки (2014 -2016), що передують року звернення за призначенням пенсії, з дати звернення до відповідача, тобто з 30.01.2017.

В подальшому Позивач уточнив свої вимоги та доповнив їх вимогами про стягнення з Відповідача на його користь компенсації за спричинену моральну шкоду в розмірі 25000 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що з 2000 року він перебувала на обліку та отримувала пенсію за вислугу років як офіцер Міністерства внутрішніх справ України згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

30 січня 2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з чим йому було призначено відповідний вид пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007 рік.

10 березня 2017 року Позивач звернувся до Відповідача із заявою про надання роз'яснення про порядок обрахунку його пенсії.

Позивач вказує, що листом №551/02/Р-438 від 20.03.2017 Відповідач надав відповідь на дане звернення, посилаючись на те, що при призначенні позивачу пенсії було застосовано показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях України за 2007 рік в сумі 1197,91 грн, а не показник середньої заробітної плати за 2014, 2015 та 2016 роки.

Позивач проти такого розрахунку пенсії заперечує, наполягаючи на тому, що йому пенсія за цим Законом призначена вперше, а тому підстав для розрахунку пенсії за формулою переходу з однієї пенсії на інший в даному випадку немає.

З наведених підстав Позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом свого порушеного права.

Ухвалою судді Солом'янського районного суду міста Києва Кицюк В.С. від 28.04.2017 відкрито провадження в адміністративній справі.

06 вересня 2017 року справа передана у провадження судді Коробенка С.В.

Позивач у судовому засіданні підтримав позов в повному обсязі, просив його задовольнити. Зазначив, що внаслідок неправомірних дій Позивача зазнав моральних переживань, що спричинило погіршення стану здоров'я

Представник Відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, вказував на те, що під час підрахунку заробітку для обчислення пенсії було правомірно застосовано показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за 2007 рік у розмірі 1197,91 грн., а не показник середньої заробітної плати за останні три роки, що передували зверненню позивача. Представник посилався на норми ч. 3 ст. 45 Закону № 1058 і зазначав, що ОСОБА_1 вже перебував на обліку у Пенсійному фонді та отримував пенсію, а тому Відповідач вважає таку процедуру переведенням з одного виду пенсії на інший і не розглядає її як нове призначення пенсії.

У останнє судове засідання представник Відповідача не з'явився, подав клопотання про заміну Відповідача на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, як правонаступника Правобережного об'єднаного управління.

Зазначене клопотання не було задоволене у зв'язку з відсутністю доказів фактичного прийняття справ Головним управління Пенсійного фонду України в м. Києві після Відповідача.

ІІІ. Мотивувальна частина

Розглянувши подані сторонами документи суд встановив наступне.

Встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером і перебуває на обліку в Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, у зв'язку з чим отримує пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Відповідно до вимог ст. 19 ч. 2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 22 Конституції України забороняється звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При розгляді справи встановлено, що з 2000 року Позивач отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

30 січня 2017 року Позивач звернувся до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення їй пенсії за віком відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з чим йому і було призначено вказану пенсію.

Частиною 1 статті 9 Закону №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства), пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Слід зазначити, що переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до вимог Закону № 1058 здійснюється в межах одного закону, а цим Законом передбачені лише три види пенсії - за віком, по інвалідності, по втраті годувальника. У таких випадках і застосовується правова норма частини 3 статті 45 щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії

В даному випадку Позивач, отримуючи пенсію за одним Законом, звернувся з заявою до Відповідача про призначення йому пенсії за іншим Законом.

Враховуючи те, що на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Позивачу було призначено пенсію вперше, то при визначенні розміру пенсійних виплат слід застосовувати ст. 40 даного Закону.

Тобто, існують усі законодавчо передбачені підстави для призначення Позивачу пенсії із застосуванням середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, так як пенсія призначена вперше згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». В силу викладеного, суд вважає, що при визначенні розміру Позивачу пенсії за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» слід застосовувати показники за три календарні роки, що передують року звернення (за 2014-2016 роки), а не показники заробітної плати в середньому на одну особу у цілому по Україні, із якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1197,91 грн.).

Аналогічні правові позиції висловлені в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10 грудня 2013 року № К/800/38624/13, ухвалі Вищого адміністративного суду України від 02.04.2014 року по справі № К/800/45035/13, постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 року по справі 21-612а14.

Відтак, позов частині зобов'язання Відповідача здійснити перерахунок пенсії Позивачу на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки (2014-2016), що передують року звернення за призначенням пенсії, є обгрунтованими і підлягають задоволенню.

В той же час Позивач не навів суду переконливих доказів наявності у нього моральних переживань з приводу неправомірних дій Відповідача, медична документація, яка була надана Позивачем, жодним чином не свідчить про стресовий стан Позивача або інші проблеми психологічного характеру.

Тому у задоволенні вимог ОСОБА_1 про стягнення з Відповідача моральної шкоди слід відмовити.

IV. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст. 2, 6-11, 19, 20, 22, 242-246, 257, 262 КАС України, суд вирішив:

1.Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо призначення з 02.08.2017 ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2007 рік.

Зобов`язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити обчислення, перерахунок та виплату пенсії за віком (за період її нарахування) ОСОБА_1 на умовах і в порядку, передбачених ст. 26, 27, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки (2014-2016), що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме 2017 року, з дати звернення до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, тобто з 30 січня 2017 року.

У задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди відмовити.

2.Судові витрати покласти на Державний бюджет України.

3.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: