Рішення № 76867173, 14.08.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25; тел. (факс): 249-79-28; e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua

03113, м. Київ, вул. Полковника Шутова, 1; тел.: (044) 456-51-65, факс: 456-93-08

________________

Справа № 760/22291/16-ц

Провадження №2/760/678/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І . Вступна частина

14 серпня 2018 року в місті Києві

Солом'янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Коробенка С.В.

за участю секретаря Семененко А.Д.

розглянув у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Головне територіальне управління юстиції у м. Києві в особі Дев'ятої Київської державної нотаріальної конториа про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Представник Позивача - ОСОБА_2

ІІ. Описова частина

Позивач звернувся до суду із позовом до Київської міської ради з вимогами про визнання за ним права власності в порядку спадкування за заповітом та за законом на квартиру АДРЕСА_1.

Позовні вимоги мотивовані наступним.

Позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його рідна тітка ОСОБА_3, яка на момент смерті проживала у своїй власній квартирі за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач вказує, що оскільки померла інших родичів не мала, він подав заяву про прийняття спадщини. Крім того, він звернувся до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин із померлою, і рішенням суду від 11 липня 2016 року її заяв було задоволено.

Позивач вказує, що після смерті тітки сторонні особи мали доступ до квартири і, ймовірно, вони викрали документи на квартиру, без яких він може оформити спадщину у встановленому порядку.

Крім того, Позивач дізнався, що на випадок своєї смерті ОСОБА_3 склала заповіт, яким половину свого майна заповідала Позивачу, а другу половину - його братові ОСОБА_4. Позивач стверджує, що за останньою його інформацією ОСОБА_4 проживав на тимчасово окупованій території в Донецькій області в м. Сніжному, і з 2015 року зв'язок між ними втрачений.

Відтак, враховуючи, що ОСОБА_4 не прийняв спадщину у встановлений законом строк, Позивач вважає що має право успадкувати за законом частину спадку, яку померла заповідала ОСОБА_4

З огляду на відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_1 отримати свідоцтва про право на спадщину у встановленому порядку не уявляється можливим, Позивач просить визнати за ним право власності на вказану квартиру в судовому порядку.

В судовому засіданні представник Позивача позов підтримала, просила його задовольнити.

Відповідач у судове засідання представника не направив з невідомих причин.

Від третьої особи на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність представника ГТУЮ у м. Києві.

Суд, за згоди представника Позивача, визнав за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

ІІІ. Мотивувальна частина

Заслухавши пояснення Сторін, дослідивши надані письмові докази, суд встановив наступні обставини.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про її смерті (запис №17141 від 10.10.2014). (а.с. 76-77)

Рішенням Куйбишевського районного суду Запорізької області від 11.07.2016 було встановлено юридичний факт наявності родинних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, а саме, що він є її племінником.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2016 року ОСОБА_1 визначено додатковий строк для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3.

21 червня 2016 року до приватного нотаріуса КМНО Купреєвої С.П. надійшла заява ОСОБА_1 про прийняття спадщини. Окрім ОСОБА_1 15.04.2016 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_6, проте будь-яких інших документів, які б посвідчували його родинні зв'язки з померлою, спадкова справа не містить.

Встановлено, що на випадок своєї смерті ОСОБА_3 залишила заповіт, яким заповідала усе своє майно в рівних частках ОСОБА_1 та ОСОБА_4.

Відповідно до ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Встановлено, що лише один зі спадкоємців за заповітом - ОСОБА_1 - звернувся із заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3, в той час як ОСОБА_4 зави про прийняття спадщини у встановлений строк не подав, а тому вважається таким, що не прийняв спадщину.

Відтак, частка ОСОБА_4 за заповітом має бути успадкована за правила спадкування за законом.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, який підтвердив своє право на спадкування після ОСОБА_3 за законом, саме він має право на ? спадкового майна, не прийнятого ОСОБА_4

Отже, ОСОБА_1 має право на ? спадщини після ОСОБА_3 на підставі заповіту і ? - на підставі закону.

Згідно з довідкою Київського міського бюро технічної інвентаризації від 24.11.2016 за ОСОБА_3 зареєстроване право власності на квартиру АДРЕСА_1. (а.с. 87)

Постановою №5660/02-31 від 07 грудня 2016 року державний нотаріус Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори Фролова А.О. відмовила у вчиненні нотаріальної дії, а саме: видачі свідоцтва про праву на спадщину за заповітом та за законом на зазначену квартиру, оскільки правовстановлюючий документ на неї у спадкоємця відсутній.

Статтею 1216 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Зважаючи на те, що Позивач подав заяву про прийняття спадщини, і у загальному порядку отримати свідоцтво про право на спадщину не виявилось можливим, суд має достатні підстави для визнання за ним в порядку спадкування за заповітом та за законом право власності на квартиру АДРЕСА_1.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст. 16, 1216-1218, 1223, 1296 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд вирішив:

1.Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_1, право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_1, право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

2.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

3.Позивач: ОСОБА_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2, РНОКПП: НОМЕР_2;

Відповідач: Київська міська рада, адреса: м. Київ, вул. Хрещатик, 24.

Суддя: