Вирок № 76866186, 01.10.2018, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 586/392/17

Провадження № 1-кп/592/133/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2018 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі колегії суддів:

головуючого судді – Косолап М.М.,

суддів – Корольової Г.Ю., Хитрова Б.В.,

за участю секретаря судового засідання – Павлович Ю.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Суми кримінальне провадження № 12017200250000046 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, пенсіонера, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4; фактичного проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів – Гладушка О.О., Шаповалова М.І.,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

захисника – ОСОБА_2,

представника потерпілого – ОСОБА_3,

в с т а н о в и в:

19 лютого 2017 року близько 19 години до будинку ОСОБА_1, що розташований по вул. Зелений Гай, 6 у с. Хильчичі Середино-Будського району Сумської області зайшов ОСОБА_4, який за зовнішніми ознаками перебував у стані алкогольного сп’яніння.

Перебуваючи біля входу у першій кімнаті будинку, ОСОБА_4І почав висловлюватися нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_1 та завдав йому ударів кулаками по тулубу.

У цей час у ОСОБА_1 виник умисел на позбавлення життя ОСОБА_4

ОСОБА_1, реалізуючи умисел на позбавлення життя потерпілого, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи з метою умисного протиправного заподіяння смерті, схопив у праву руку господарську сокиру, яка знаходилася у кімнаті неподалік від нього, лезом сокири завдав множинних ударів по голові ОСОБА_4, чим заподіяв останньому тяжкі тілесні ушкодження: закриту черепно-мозкову травму у вигляді 13 рублених ран на волосистій частині голови у тім’яній ділянці зліва, з переходом на ліву скроневу та потиличну ділянки; крововилив у м’які покрови голови з боку їх внутрішньої поверхні – у тім’яній ділянці зліва, з переходом на ліву скроневу та потиличну ділянки; скалковий перелом та 11 врубів на лівій тім’яній кістці; травматичний крововилив над та під оболонками головного мозку над лівою тім’яною та потиличною долями зліва; ділянка забою тканини головного мозку у лівій тім’яній долі, що ускладнились розвитком набряку стиснення головного мозку.

Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_4 присів на підлогу та через декілька секунд підвівся і вийшов з будинку.

Після цього ОСОБА_1 поставив сокиру в місце, де вона знаходилась та пішов відпочивати, а наступного дня сховав її на горищі будинку.

ОСОБА_4, вийшовши на вулицю, неподалік від будинку ОСОБА_1 від заподіяних останнім тяжких тілесних ушкоджень, які по ступеню тяжкості кваліфіковані як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпечності для життя та знаходяться у причинному зв’язку з настанням смерті та обумовили смерть у своїй сукупності – помер.

Тяжкі тілесні ушкодження заподіянні ОСОБА_1 знаходяться у причинному зв’язку з настанням смерті ОСОБА_4 та обумовили смерть у своїй сукупності.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у пред’явленому обвинуваченню за ч. 1 ст. 115 КК України не визнав вказуючи на самозахист від протиправних дій потерпілого. Суду пояснив, що з 1992 року проживає у ІНФОРМАЦІЯ_6. ОСОБА_4 не давав йому спокою протягом 27 років проживання у с. Хильчичі, намагався виганяти з належного йому будинку. Житло потерпілого не було пристосоване для життя. Щоразу коли отримував пенсію ОСОБА_4 приходив і вимагав з нього кошти. 19.02.2017 р. біля 19 години він був у себе вдома за адресою: вул. Зелений Гай, 6 с. Хильчичі С.Будського району, слухав радіо у двері почав стукати потерпілий, він відчинив, оскільки боявся останнього, зокрема, що той виб’є йому вікна, як було раніше. Потерпілий був випивши, вимагав у нього кошти – він відмовив. ОСОБА_4 почав його бити, душити, він його кулаками подужати не міг, тому взяв сокиру яка стояла ліворуч біля дверей і наніс потерпілому удар сокирою по голові. Скільки ударів наносив не пам’ятає – має захворювання очей катаракту та склероз. ОСОБА_4 вийшов з його будинку, а він ліг спати і продовжив слухати радіо. Наступного дня прокинувшись вранці у коридорі прибрав сліди крові, помив водою лезо сокири і сховав її на горищі, щоб не виявили. Вийшовши до туалету за будинок – побачив за забором чорне тіло потерпілого біля якого була кров та пішов до сусідки яка зателефонувала у сільраду, а потім до поліції. На вимогу поліції він віддав сокиру та одежу зі слідами крові. Якщо б він не взяв сокиру, потерпілий вбив би його. Вважає, що захищався під потерпілого, який останні 5 років приходив і вимагав з нього кошти. Цивільний позов не визнав.

Незважаючи на невизнання своєї вини у пред’явленому обвинуваченні, вина ОСОБА_1 підтверджується сукупністю наданих стороною обвинувачення наступних доказів.

Показаннями потерпілого ОСОБА_5, який суду пояснив, що померлий ОСОБА_4 його батько, який проживав у ІНФОРМАЦІЯ_7. У лютому 2017 року приїзжав на декілька днів до матері у с. Кривоносівка, їй зателефонували та повідомили, що батько замерз. Він пішов у інше село Хильчичі, де побачив батька, який лежав на вулиці, у нього було 2 рани на голові, руці, пальцях. На місце події його не пускали, як і у будинок. Того дня бачив ОСОБА_1, який ремонтував трактор у сусідів. Останні роки батько жив у Російській Федерації, до цього до 2014 року у м. Київ, де працював водієм маршрутного автобуса, у лютому проходив медкомісію, тому не вживав алкоголь. Батько з матір’ю останній часом не жив, у село повернувся улітку 2016 року, у листопаді 2016 р. жив у матері, потім жив у будинку, який придатний для проживання улітку, а взимку - у знайомого. За які кошти жив батько йому не відомо. Просив задовольнити пред’явлений ним цивільний позов.

Показаннями свідка обвинувачення ОСОБА_6, яка суду пояснила, що працює фельдшером Хільчицької амбулаторії, у лютому 2017 р. їй зателефонував дільничний інспектор поліції і запросив оглянути труп. Вона прийшла на бугор і через дорогу від будинку ОСОБА_7 побачило тіло ОСОБА_4 на голові і пальцях якого були рублені рани, під головою кров. Вона через інспектора поліції викликали оперативно-розшукову групу.

Показаннями свідка обвинувачення ОСОБА_8, який суду пояснив, що у лютому 2017 р. перед смертю останні два тижні ОСОБА_4 жив у нього, оскільки посварився з дружиною. Коли випивши ОСОБА_4 був нестерпний. З 10.02.2017 р. ОСОБА_4 не випивав, оскільки пройшов медкомісію на водія і після 20.02.2017 р. чекав коли пригонять у його двір автобус. ОСОБА_4 інколи у нього не ночував і коли останній раз пішов з його дому через два дні у магазині йому стало відомо про його смерть.

Показаннями свідка обвинувачення ОСОБА_9, який суду пояснив, що він є головою Кривоносівської сільської ради, зайшовши у магазин у сільгосптехніці дізнався про смерть ОСОБА_4, пішов на місце перевірити ці обставини. Особисто йому ОСОБА_7 не повідомляв, що ОСОБА_4 його ображає, останній часом той не мешкав у них в селі, жив у Російській Федерації, перед смертю проживав не з дружиною, а у свідка ОСОБА_8

Показаннями свідка обвинувачення ОСОБА_10, яка суду пояснила, що ОСОБА_4 її чоловік. У січні 2017 року та після 14.02.2017 р. чоловік у неї в будинку не проживав, оскільки вони посварилися, жив у ОСОБА_8. Коли чоловік був тверезим був хороший. Останні 2 роки чоловік проживав у Російській Федерації, зареєстрований у Брянській області. 22 роки чоловік ходив до ОСОБА_11, який жив сам та допомагав йому.

Показаннями свідка обвинувачення ОСОБА_12, який суду пояснив, що за дві доби до смерті бачив ОСОБА_4, який останній час не пив, чекав роботу водія автобуса.

Показаннями свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які суду пояснили, що брали участь у слідчому експерименті, під час якого ОСОБА_7 пояснив як наносив удари з ліва на право сокирою ОСОБА_4, після чого потерпілий загубив телефон, демонстрував сліди крові. Показав як сокиру сховав на горище.

Жоден із допитаних свідків не повідомив обставини, які б вказували на наявність посягань з боку потерпілого ОСОБА_4 на життя чи майно потерпілого ОСОБА_1, як 19.02.2017 року, так і до цього дня.

Крім показань потерпілого та свідків, вина обвинуваченого доказується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами.

Протоколом огляду місця події від 21.02.2017 р. проведеного за згодою та участю обвинуваченого ОСОБА_1, понятих у домоволодінні за адресою: вулиця Зелений Гай, с. Хильчичі С.- Будський район та фототаблицями до нього (Т. 1 а.с. 209 – 250).

Відповідно до Протоколу, під час проведення огляду домоволодіння виявлено та вилучено: скол деревини з речовиною бурого кольору з хвіртки, що веде на подвір’я домоволодіння; речовину бурого кольору з цеглини на подвір’ї домоволодіння; мікроволокна, зовні схожі на волосся, з слідами речовини бурого кольору на вхідних дверях, що ведуть до будинку; зіскоб речовини бурого кольору з фарбою з лівої частини дверного коробу вхідних дверей, що ведуть до будинку; зіскоб речовини бурого кольору та контрольний зіскоб зі стіни у кімнаті № 1, будинку; фрагмент деревини з нашаруванням речовини бурого кольору з купи дров у кімнаті №1 будинку; змив речовини бурого кольору та контрольний змив з підлоги у кімнаті № 3, будинку; виріз тканини зі слідами речовини бурого кольору з матрацу ліжка кімнати № 3, будинку; сокиру, виявлену на горищі будинку ОСОБА_1 Вилучені предмети запаковано до пакетів, опечатано.

Ухвалою слідчого судді Середино-Будського районного суду Сумської області від 22.02.2017 р. надано дозвіл на проведення огляду житла обвинуваченого (Т. 2 а.с. 50 – 53).

Обвинувачений суду пояснив, що ОСОБА_4 прийшовши до нього хотів ночувати, а він цього не хотів і виганяв його. Після нанесення ударів ОСОБА_4 намагався зайти до кімнати і лягти на його ліжку, чим і пояснює утворення слідів речовини бурого кольору на матраці і у кімнаті. Чи захищався ОСОБА_4І від ударів він не пам’ятає, бо сам злякався.

Протоколом огляду місця події та фототаблицями до нього від 21.02.2017 р., відповідно до якого оглядалася ділянка місцевості за адресою: Сумська область, С.Будський район с. Хильчичі, вул. Зелений Гай, де на території ділянки виявлені плями бурого кольору, на відстані 3 м. від правого кута будинку виявлено шапку чорного кольору та перчатки, на відстані 6,31 м. – труп, на волосистій частині голови та обличчі якого нашарування речовини бурого кольору та тілесні ушкодження; у снігу - мобільний телефон «OYSTERS» (Т. 2 а.с. 16 - 40).

Протоколом добровільної видачі і огляду від 22.02.2017 р., відповідно до якого ОСОБА_1 добровільно видав сорочку, брюки сірого кольору, чоловічі туфлі чорного кольору затоптані, у які був одягнутий (Т. 2 а.с. 49).

У подальшому, вилучені під час вищевказаних оглядів предмети були оглянуті слідчим, про що складено Протокол огляду предметів від 23.02.2017 р. та фототаблиці. Зазначені предмети визнані речовими доказами у кримінальному провадженні. Так, на поверхні вилученої сокири виявлені множинні плями від бризок буро-коричневого кольору; плями бурого кольору виявлені на чоловічих черевиках та штанах, вилучених у ОСОБА_1 (Т. 2 а.с. 54 - 77).

Протоколом огляду трупу від 21.02.2017 р., відповідно до якого слідчим за участю понятих та судово-медичного експерта ОСОБА_15 у період часу з 21 год. 05 хв. по 23 год. 35 хв. проведено огляд трупа ОСОБА_4 у якого виявлено тілесні ушкодження: в тім’яній ділянці голови зліва, з переходом на потилицю – п’ять ран, які мають роздрібнення кісток; на другому пальці лівої руки зріз нігтьової фаланги; на четвертому пальці правої руки на тильній поверхні – рана. Кістки черепа – перелом у вигляді овалу обох кісткових пластинок (Т. 2 а.с. 41 - 48).

Висновком експерта № 12 від 21.02.2017 р., складеним судово-медичним експертом Ямпільського районного відділення Сумського обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_15 за наслідками судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_4 (Т.2 а.с. 98 - 101). Згідно Висновку при проведенні судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження:

- закрита черепно-мозкова травма у вигляді 13 рублених ран на волосистій частині голови у тім'яній ділянці зліва, з переходом на ліву скроневу та потиличну ділянки; крововиливу у м'які покриви голови з боку їх внутрішньої поверхні - у тім'яній ділянці зліва, з переходом на ліву скроневу та потиличну ділянки; скалкового перелому та 11 врубів на лівій тім'яній кістці; травматичного крововиливу над та під оболонками головного мозку над лівою тім'яною та потиличною долями зліва; ділянка забою тканини головного мозку у лівій тім'яній долі, що ускладнились розвитком набряку-стиснення головного мозку. Вказані тілесні ушкодження по ступеню тяжкості кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпечності для життя, знаходяться у прямому причинному зв'язку і настанням смерті, та обумовили смерть у своїй сукупності. Мають ознаки прижиттєвого походження та утворилися в результаті безпосередньої (рублені рани на волосистій частині голови, крововиливи на м'яких покривах голови з боку їх внутрішньої поверхні та пошкодження кісток черепу) та опосередкованої (крововилив над та під оболонками головного мозку, ділянка забою тканини головного мозку) ударно-ріжучої (рубаючої) дії твердого предмету (ймовірніше всього одним і тим же (одним) предметом), що має гострий ріжучий (рубаючий) край - лезо утворилися майже в один і той же час та за короткий проміжок часу до моменту настання смерті (декілька хвилин-годин), про що свідчать ознаки смерті, що швидко настала, але не раптово;

- рана на другому пальці лівої руки (зріз по одній площині нігтьової фаланги, частково з м'якими тканинами); рана на 4-му пальці правої кисті на тильній поверхні - утворилися від ударно-ріжучої (рубаючої) дії твердого предмету, що має гострий ріжучий (рубаючий) край - лезо, утворилися в один і той же проміжок часу, що й пошкодження в ділянці голови, та могли утворитися під час спроби самозахисту (закриття голови руками під час нанесення ударів в ділянку голови). Тілесні пошкодження у вигляді ран на кистях обох рук по ступеню тяжкості кваліфікуються як легкі тілесні пошкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, так як термін для загоєння (одужання) необхідний більше 6, але менше 21 доби.

Смерть ОСОБА_4 настала у період часу більше 24 годин до огляду трупа в морзі, внаслідок закритої черепно-мозкової травми у вигляді 13 рублених ран на волосистій частині голови у тім'яній ділянці зліва, з переходом на ліву скроневу та потиличну ділянки; крововиливу у м'які покриви голови з боку їх внутрішньої поверхні - у тім'яній ділянці зліва, з переходом на ліву скроневу та потиличну ділянки; скалкового перелому та 11 врубів на лівій тім'яній кістці; травматичного крововиливу над та під оболонками головного мозку над лівою тім'яною та потиличною долями зліва; ділянки забою тканини головного мозку у лівій тім'яній долі, що ускладнились розвитком набряку-стиснення головного мозку.

Враховуючи властивості пошкоджень, неможливо встановити точну послідовність нанесення ударів. По виявленим ушкодженням можливо визначити наявність гострого ріжучого (рубаючого) краю - леза довжиною не менше 6,5 см.

В момент нанесення ударів потерпілий міг знаходитись у вертикальному або близькому до нього положенні, та в результаті нанесення ударів впасти. Всі тілесні ушкодження, які виявлені на трупі ОСОБА_4 утворитись виключно іншою особою (рани на кистях могли утворитися під час самозахисту) від дії твердого предмету з рубаючим краєм, і не могли утворитися від дії рук, ніг, в результаті падіння з висоти власного росту, бути заподіяні собі самостійно. Нападаюча особа знаходилася справа, вірогідніше всього, потерпілий був дещо обернений лівою половиною тіла до нападаючої особи.

Смерть потерпілого не була раптовою, враховуючи алкогольне сп'яніння потерпілого, після заподіяння йому ушкоджень, які знаходяться у прямому причинному зв'язку з настанням смерті, потерпілий міг певний нетривалий проміжок часу робити будь які самостійні цілеспрямовані дії. При судово-токсикологічній експертизі № 454 (24.02.-10.03.17) у крові трупа ОСОБА_4 виявлений етиловий спирт в концентрації - 2,77 проміле, що відповідає сильному сп'янінню.

При складенні вищевказаного висновку, експертом взято до уваги висновки судово-імунологічної експертизи № 255 від 28.02.2017 р., судово - криміналістичної експертизи № 106 від 23.03.2017 р. та судово – гістологічної експертизи № 124 від 07.04.2017 р. (Т. 2 а.с. 103 - 110).

Протоколом проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 від 22.02.2017 р. та диском відеозапису слідчої дії (Т. 2 а.с. 78 - 86). З протоколу та відеозапису вбачається, що під час слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1, його захисника, понятих та інших учасників слідчої дії, обвинувачений у будинку за місцем свого проживання у с. Хильчичі продемонстрував місце, де відбувся конфлікт між ним та ОСОБА_4. Продемонстрував місце, де він перебував, коли почув стук у двері, крики потерпілого відчинити двері. Зайшовши у будинок потерпілий замкнув за собою двері, показав місце де вони почали битися; на манекені продемонстрував нанесення йому потерпілим ударів у грудь, живіт. Після нанесення удару по корпусу потерпілим, продемонстрував, як розвернувся знову відчув удар, взяв сокиру і відразу ударив по голові рази 2-3, у ліву частину, можливо наніс і більше, проте розгубився і злякався. Сокиру поставив на місце, кров не помітив. Потерпілий пішов з будинку, а він за ним зачинив двері та ліг спати. У ранці наступного дня помітив сліди крові, які витер ганчіркою та спалив її, помітив мобільний телефон, якій згодом викинув вийшовши з будинку, продемонстрував місце, сокиру сховав на горище. Вийшовши до яблуні у туалет за будинком помітив тіло покійного.

Висновком експерта № 39 від 11.04.2017 р., складеним судово-медичним експертом Ямпільського районного відділення Сумського обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_15, згідно якого ураховуючи характер зазначених у Висновку експерта № 12 від 21.02.2017 р. пошкоджень та обставини продемонстровані ОСОБА_1 під час проведення слідчого експерименту можливо припустити, що тілесні ушкодження у ОСОБА_4 могли утворитися при обставинах, продемонстрованих підозрюваним, механізм спричинення тілесних ушкоджень відповідає продемонстрованому підозрюваним ОСОБА_1 під час проведення слідчого експерименту 22.02.2017 р. (Т.2 а.с. 120 - 121).

Аналізуючи протокол слідчого експерименту за участю ОСОБА_1, відеозапис слідчої дії, а також його показання дані під час судового розгляду вбачається, що під час слідчого експерименту обвинувачений не повідомляв про те, що ОСОБА_4 становив для нього загрозу, вимагав кошти.

Висновком судово-медичної експертизи № 80 від 30.03.2017 р. сокири, вилученої під час огляду місця події, згідно якого на робочій частині сокирища походження слідів крові на сокирі можливе від ОСОБА_4; Походження слідів поту на сокирищі можливе від ОСОБА_1 ОСОБА_14 про наявність на сокирищі слідів поту ОСОБА_4 при досліджені не отримано (Т. 2 а.с. 128 - 137).

Висновком судово-медичної криміналістичної експертизи № 140 від 12.04.2017 р., відповідно до якого на клапті шкіри з лівої тім’яної та потиличної ділянки голови від трупа ОСОБА_4 виявлено тринадцять рубаних ран, в області ушкоджень виявлені сліди заліза в незначній кількості. Не можливо виключити, що виявлені пошкодження могли утворитися внаслідок неодноразової дії (не менше тринадцяти разів) сокири (леза сокири). Один з кінців ран утворився від дії носка (п’ятки) сокири (Т. 2 а.с. 187 – 191).

Висновком імунологічної експертизи № 269 від 21.03.2017 р., яким досліджено зразок крові і слини ОСОБА_1, крові ОСОБА_4 та встановлено їх групову належність (Т. 2 а.с. 133 - 135).

Висновками імунологічних експертиз № 270, № 271, № 273 від 21.03.2017 р., № 274, № 275, № 276, № 277, № 278 від 22.03.2017 р., згідно яких: на вирізі тканини з матрацу ліжка в кімнаті № 3, в зіскобах речовини бурого кольору зі стіні в кімнаті № 1, в зіскобі з дверної коробки вхідних дверей, на відщепах деревини, на фрагменті деревини, на марлевому тампоні зі змивом з підлоги кімнати № 3, в зіскобі з цегли, на марлевому тампоні зі змивом з цегли, вилучених під час огляду місця події, походження слідів крові можливе від потерпілого ОСОБА_4 і не виключаються домішки крові ОСОБА_1 (Т. 2 а.с. 136 – 138, 142 - 162).

Висновком імунологічної експертизи № 279 від 17.03.2017 р., згідно якого походження волосся знятого з вхідних дверей під час огляду місця події не виключається від потерпілого ОСОБА_4 (Т. 2 а.с. 163 - 165).

Висновками імунологічних експертиз № 322, № 323, № 324, № 325 від 28.03.2017 р., згідно яких на куртці, шапці, брюках, черевиках ОСОБА_4 знайдено кров, яка може походити від останнього, не виключаються домішки крові ОСОБА_1 (Т. 2 а.с. 166 - 177).

Висновками імунологічних експертиз № 326 від 28.03.2017 р., № 328 від 31.03.2017 р., № 327 від 31.03.2017 р., згідно яких на сорочці, черевиках, брюках ОСОБА_1 знайдено кров, яка може походити від ОСОБА_4, не виключаються домішки крові ОСОБА_1 (Т. 2 а.с. 178 - 185).

Висновком експерта № 15 від 02.03.2017 р. складеного судово - медичним експертом Ямпільського районного відділення Сумського обласного бюро судово - медичної експертизи ОСОБА_15 відповідно до якого у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень не виявлено (Т. 2 а.с. 119).

Наведені Протокол слідчого експерименту та висновки експертів спростовують доводи сторони захисту, що тілесні ушкодження ОСОБА_4 міг отримати не тільки від ударів нанесених ОСОБА_1, а і від падінь, тощо, адже згідно висновку експерта всі тілесні ушкодження, які виявлені на трупі могли бути нанесені виключно іншою особою, від дії твердого предмету з рубаючим краєм, і не могли утворитися від дії рук, ніг, в результаті падіння з висоти власного росту, бути заподіяні собі самостійно. При цьому, рани на кистях могли утворитися під час самозахисту. Окрім того, в ділянці рубаних ран голови виявлено сліди заліза, які могли утворитися внаслідок неодноразової дії сокири леза сокири. Походження слідів поту на сокирищі можливе лише від ОСОБА_1 Після нанесення ударів ОСОБА_1 помив уранці наступного дня сокиру та сховав на горище, ганчірку спалив, а виявлений мобільний телефон потерпілого викинув.

Наведені докази спростовують доводи сторони захисту, що ОСОБА_4 міг отримати тілесні ушкодження, що обумовили його смерть після залишення будинку ОСОБА_1

Зазначені докази будь-яких сумнівів у їх належності, допустимості, достовірності і достатності не викликають, а також у своїй сукупності відповідають фактичним обставинам справи, зокрема показанням самого обвинуваченого.

Надані прокурором: Висновок цитологічної експертизи № 78 від 23.03.2017 р. піднігтьового вмісту ОСОБА_4 (Т. 2 а.с. 122 - 124); Висновок цитологічної експертизи № 79 від 22.03.2017 р. піднігтьового вмісту ОСОБА_1 (Т. 2 а.с. 125 - 127); Висновок імунологічної експертизи № 272 від 21.03.2017 р. марлевого тампону з речовиною бурого кольору, вилученою зі снігового покриття (Т. 2 а.с. 139 - 141) не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню по даному кримінальному провадженню, тому не беруться судом до уваги при постановленні вироку.

За клопотанням сторони захисту судом допитано свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17

Так, ОСОБА_16 пояснив, що провідував ОСОБА_1 як родича, пару років привозив продукти, згодом дізнався, що якийсь чоловік забирає у нього продукти та гроші. Через деякий час дізнався, що ОСОБА_1 убив людину.

ОСОБА_17 пояснив, що знав і обвинуваченого і потерпілого, і про смерть останнього дізнався через тиждень після подій.

Будь - яких відомостей, що мають значення для цього кримінального провадження в межах висунутого обвинувачення, зокрема щодо подій які мали місце 19.02.2017 р. свідки суду не повідомили, а тому їх показання суд не бере до уваги.

Суд вважає необґрунтованими доводи сторони захисту про наявність в діях ОСОБА_1 необхідної оборони від протиправного посягання з боку потерпілого, які спростовується сукупністю доказів, ретельно досліджених під час судового розгляду, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 5 ст. 36 КК незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає, не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення.

Закон передбачає винятки із загального правила про те, що при необхідній обороні особа, що захищається, повинна додержуватися визначеної межі, завдаючи шкоду посягаючому. Цими винятками є - напад озброєної особи, напад групи осіб або протиправне насильницьке вторгнення у житло чи інше приміщення. У таких випадках шкода, заподіяна особі, яка посягає, не обмежена ніякими межами, аж до позбавлення посягаючого життя.

Так, судом встановлено і не спростовується обвинуваченим, що ОСОБА_1 сам впустив у будинок потерпілого ОСОБА_4, який мав ознаки алкогольного сп’яніння, вже у кімнаті будинку між ними на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виникла бійка, після якої обвинувачений взяв у руки сокиру і наніс удари по голові потерпілому.

Доводи сторони захисту про перебування обвинуваченого у стані необхідної оборони спростовуються зокрема тим, що у потерпілого виявлено легкі тілесні ушкодження - рублені рани на 3 пальці лівої руки, 4 пальці правої кисті, які могли утворитися при спробі самозахисту, а у ОСОБА_1 жодних тілесних ушкоджень не виявлено. Також доводи обвинуваченого про те, що він боявся ОСОБА_4, який забирав у нього пенсію спростовуються показаннями свідка ОСОБА_9 Зазначений свідок пояснив, що до нього як голови Кривоносівської сільської ради ОСОБА_1 зі скаргами на неправомірні дії потерпілого не звертався. Крім того, потерпілий до осені 2016 року мешкав на території Російської Федерації.

Зважаючи на обстановку та обставини події, місце де вони відбувалися, механізм та кількість нанесених потерпілому ударів, суд приходить до висновку, що у ОСОБА_1 були відсутні підстави побоюватись за своє життя і здоров'я, що спростовує наявність суспільно небезпечного посягання з боку ОСОБА_4, його дійсність, а застосування сокири було не з метою захисту та не з метою припинення протиправного насильницького вторгнення у житло.

Ураховуючи, що ОСОБА_1 використовуючи таке знаряддя злочину, як сокиру, завдав потерпілому ОСОБА_4 у голову тяжкі тілесні ушкодження - 13 рублених ран на волосистій частині голови та 11 врубів на лівій тім’яній кістці голови, у подальшому змив сліди крові та сховав сокиру на горище, суд дійшов висновку що обвинувачений під час конфлікту з потерпілим діяв із прямим умислом на його вбивство.

За наведених обставин доводи сторони захисту на відсутність у обвинуваченого умислу на заподіяння смерті потерпілому суд вважає необґрунтованими.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку доведена у повному обсязі та його протиправні дії кваліфікує за ч. 1 ст. 115 КК України, оскільки він вчинив вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині – ОСОБА_4

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд на підставі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, досяг 60 років, є пенсіонером, хворіє на ішемічну хворобу серця, дифузний кардіосклероз. СН І ст., катаракту очей, глухоту; за місцем проживання в цілому характеризується позитивно, оскільки скарг на нього від мешканців села не надходило, на засіданнях адміністративної комісії та виконавчого комітету його поведінка не розглядались; на диспансерному обліку в наркологічному та психіатричному диспансерах не перебуває (Т. 1 а.с. 78, Т. 2 а.с. 88 - 92).

Відповідно до Висновку судово - психіатричного експерта № 268 від 13.04.2017 р. ОСОБА_1 на час дослідження ознак психозу та недоумства не виявляв, на момент вчинення інкримінованого правопорушення не виявляв ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (Т. 2 а.с. 192 – 195).

Відповідно до ст. 66 КК України суд визнає обставинами, що пом’якшують покарання ОСОБА_1 - похилий вік, вперше притягнення до кримінальної відповідальності, наявність захворювань серця та очей.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до вимог ст. 67 КК України - судом не встановлено.

Беручи до уваги вищевказані дані про особу обвинуваченого, а саме вчинення обвинуваченим особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я іншої особи, враховуючи засади законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, конкретні обставини кримінального провадження, обставини що пом’якшують відповідальність та відсутність обставин, що обтяжують покарання, позицію представника потерпілого, який вказував на відсутність розкаяння у вчиненому та наполягав на суворому покаранні, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_1 можливо досягти призначивши покарання у межах санкції статті ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі.

З огляду на конкретні обставини кримінального провадження та особу обвинуваченого суд вважає, що саме таке покарання необхідне та достатнє для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів.

Клопотання мешканців села Хильчичі та села Биріне (Т. 2 а.с. 199 – 200) надані стороною захисту суд не може взяти до уваги як докази, оскільки вони містять суб’єктивну оцінку подій особами, які не були очевидцями злочину та клопотання про їх допит стороною захисту не заявлялось; відомостей, які стосуються саме особи обвинуваченого клопотання не містять.

Потерпілим ОСОБА_5 заявлено цивільний позов до ОСОБА_1 Згідно позову просить стягнути матеріальну шкоду у розмірі 2000 грн. та моральну шкоду у розмірі 100000 грн. (Т. 1 а.с. 101). Позов мотивований тим, що ОСОБА_4 його батько, внаслідок злочину він помер. На поховання батька ним витрачено 2000 грн. на автомобіль, який використовувався при похованні. Він зазнав моральних страждань – втратив близьку людину, втратив душевний спокій, рівновагу, страждає безсонням, що негативно відображається на його стані здоров’я, у зв’язку з чим спричинену моральну шкоду оцінює у 100000 грн.

На підтвердження цивільного позову в частині матеріальної шкоди надано квитанцію до прибуткового касового ордеру № 57 КП «Зноба-Благоустрій», згідно якої 21.02.2017 р. ОСОБА_5 витратив на автопослуги 2000 грн. (Т. 1 а.с. 102). Як вказує представник потерпілого зазначені кошти витрачено при похованні потерпілого. Підстав не довіряти зазначеному доказу у суду не має, тому на підставі ст. 1166 ЦК України, 2000 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого у відшкодування матеріальної шкоди.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Оскільки судом встановлена винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину та причинний зв'язок між учиненим злочином та його наслідками, які настали для потерпілого - смерть батька, а тому потерпілий зазнав моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях у зв’язку з заподіянням смерті близькому родичу.

Ураховуючи характер, глибину моральних і фізичних страждань потерпілого, який внаслідок злочину втратив батька, який перед смертю проживав у знайомого, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості враховуючи характер правопорушення, характер та обсяг фізичних і душевних страждань, яких зазнав ОСОБА_5, характеру немайнових втрат (їх тривалість і можливості відновлення), тяжкості вимушених змін у життєдіяльності, обставини вчинення злочину, суд вважає необхідним позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди задовольнити частково – стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого у відшкодування спричиненої моральної шкоди 80000 грн.

Відповідно до Протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 22.02.2017 р., ОСОБА_1 затриманий 22.02.2017 р. Ухвалою слідчого судді Середино – Будського районного суду Сумської області від 23.02.2017 р. до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22.04.2017 р. Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 18.05.2017 р. застосовано до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 18.07.2017 р., звільнено з-під варти. Під час судового розгляду строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту сплив (Т. 1 а.с. 29 – 32, Т. 2 а.с. 93 - 97, 196 - 198).

Частиною 5 ст. 72 КК у редакції Закону України № 838-VIII, яка діяла у період з 24.12.2015 р. по 20.06.2017 р., передбачено правило зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Відтак, ОСОБА_1 відповідно ч. 5 ст. 72 КК України (у редакції Закону України № 838-VIII) у строк відбування покарання у виді позбавлення волі слід зарахувати строк попереднього ув’язнення, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі у період з 22.02.2017 р. по 18.05.2017 р. включно.

Прокурором не заявлялось клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу, а тому відсутні підстави для застосування запобіжного заходу до обвинуваченого до набрання вироком законної сили.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Документально підтверджених витрат на залучення експертів суду не надано.

Керуючись вимогами ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 115 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев’ять) років.

Цивільний позов ОСОБА_5 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 2000 (дві тисячі) гривень - у відшкодування матеріальної шкоди та 80000 (вісімдесят тисяч) гривень у відшкодування моральної шкоди.

Строк відбування покарання рахувати з моменту взяття ОСОБА_1 під варту на виконання даного вироку суду.

Зарахувати ОСОБА_1 строк попереднього ув’язнення у період з 22.02.2017 р. по 18.05.2017 р. включно у строк відбування покарання у виді позбавлення волі, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід до ОСОБА_1 не застосовувати.

Речові докази:

- чотири паперові конверти, два з яких зі зразками марлевих тампонів та два зі зразком крові та слини підозрюваного ОСОБА_1; мікроволокна зовні схожі на волосся; п'ять паперових пакунків з зразками волосся потерпілого ОСОБА_4; виріз тканини зі слідами речовини бурого кольору; зіскоб речовини бурого кольору з фарбою; зіскоб речовини бурого кольору та контрольний зіскоб; змив речовини бурого кольору та контрольний змив; речовину бурого кольору на марлевому тампоні та зразок змиву; речовину бурого кольору на марлевому тампоні; речовину бурого кольору; скол деревини з речовиною бурого кольору; фрагмент деревини з нашаруванням речовини бурого кольору; два паперові пакети зі зрізами вільних країв нігтьових пластин з рук потерпілого ОСОБА_4; два паперових пакета зі зрізами вільних країв нігтьових пластин з рук підозрюваного ОСОБА_1; господарську сокиру, передані до камери зберігання речових доказів Середино – Будського ВП ГУНП за адресою: вул. Вокзальна, 2 м. С.Буда, згідно квитанцій про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження) № 240 від 01.04.2017 р., № 247 від 18.04.2017 р. (Т. 2 а.с. 1, 2, 5, 6, 10-11, 12) – знищити;

- передані до камери зберігання речових доказів Середино – Будського ВП ГУНП за адресою: вул. Вокзальна, 2 м. С.Буда, згідно квитанції про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження) № 229 (Т. 2 а.с. 1, 2, 13-14, 15) - мобільний телефон чорного кольору марки «OYSTERS» - повернути потерпілому ОСОБА_5; пару чорних перчаток, труси бавовняні сині; шкарпетки чорні; светр синтетичний чорний; спортивні штани чорні синтетичні з білими полосами, сіру футболку синтетичну (Т. 2 а.с. 1, 2, 13-14, 15) – знищити;

- сорочку підозрюваного ОСОБА_1, брюки сірого кольору, чоловічі туфлі чорного кольору затоптані, що передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Середино-Будському ВП ГУНП в Сумській області згідно квитанцій про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 248 від 19.04.2017 р. та № 243 від 06.04.2017 р. – повернути ОСОБА_1 (Т.2. а.с. 3, 4, 7 - 8, 9).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд міста Суми протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

головуючий М.М. Косолап

судді Г.Ю. Корольова

ОСОБА_18