Вирок № 76864232, 01.10.2018, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/3335/18

провадження № 1-кп/753/1058/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2018 р. м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді Домарєва О.В.,

за участю:

секретаря Ткача А.Г.,

прокурора Козенко А.Г.,

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальні провадження № 12017100020012241 від 20.11.2017 року та № 12018100020001402 від 14.02.2018 року по обвинуваченню:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Києва, з середньою спеціальною освітою, українця, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, без місця реєстрації, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

?20.06.1994 р. Радянським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 140 КК України (1960 р.) до 1 року позбавлення волі з конфіскацією майна;

?19.02.1997 р. Печерським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 140, ч.1 ст. 215-3, 42 КК України (1960) до позбавлення волі строком на 5 років із конфіскацією майна;

?26.12.2002 р. Голосіївським районним судом м. Києва за ст. 15, ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі;

?15.06.2006 р. Васильківським районним судом Київської області за ч.1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі;

?11.08.2011 р. Шевченківським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, звільнений 20.01.2012 р. з Березанської ВК Київської області № 95 по відбуттю строку покарання;

?11.01.2016 р. Дарницьким районним судом м. Києва за ч.1 ст. 185 КК України до 3 місяців арешту, звільнений 17.06.2016 р. з Березанської ВК Київської області № 95 по відбуттю строку покарання;

?27.06.2018 р. Дарницьким районним судом м. Києва за ч.1 ст. 263 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 роки;

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України,

ВСТАНОВИВ:

19.11.2017 ОСОБА_5 разом з невстановленою досудовим розслідуванням особою (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження), перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2, вирішили незаконно проникнути до одного з дачних будинків, обравши об'єктом злочинного посягання володіння ОСОБА_3, а саме: земельну ділянку, АДРЕСА_1.

Так, ОСОБА_6 разом з невстановленою досудовим розслідуванням особою (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження), маючи спільний злочинний умисел на вчинення злочину, пов'язаний з незаконним проникненням до іншого володіння особи, близько 23 годин 34 хвилин, 19.11.2017, знаходячись біля ділянки НОМЕР_1, що за адресою: АДРЕСА_2, реалізуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на незаконне проникнення до іншого володіння особи, впевнившись що за їх злочинними діями ніхто не спостерігає, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, шляхом пошкодження металевої решітки вікна та шляхом віджиму віконної рами, проникли до приміщення вищевказаного дачного будинку, що належить ОСОБА_3

В подальшому, на територію дачної ділянки увійшла потерпіла ОСОБА_3 з членами своєї родини, при цьому, ОСОБА_6 при спробі покинути приміщення через вікно вищевказаної дачної ділянки був виявлений та в подальшому затриманий громадянином ОСОБА_4, а невстановлена досудовим розслідуванням особа (матеріали відносно якої виділені в окреме провадження) з місця вчинення злочину втекла.

Крім того, 13.02.2018 близько 19 годин 05 хвилин, ОСОБА_5, знаходячись біля ділянки АДРЕСА_3, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне проникнення до іншого володіння особи, впевнившись що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, через отвір в дерев'яному паркані проник до господарства, що належить на праві власності ОСОБА_7, яка являється матір'ю ОСОБА_2

В подальшому, ОСОБА_6, знаходячись на подвір'ї господарства, переконавшись, що на подвір'ї нікого немає, не маючи на це дозволу власника, через отвір у металевій решітці вікна вищевказаного будинку незаконно проникнув до володіння особи, а саме до дачного будинку для ведення садівництва, де в подальшому був затримай працівниками поліції.

Таким чином ОСОБА_5 здійснив незаконне проникнення до іншого володіння особи, тобто скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 162 КК України.

У судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України визнав повністю та суду пояснив, що дійсно 19.11.2017 приблизно о 23 год. 30 хв., знаходячись біля ділянки НОМЕР_1, що за адресою: АДРЕСА_2, він разом зі своїм знайомим шляхом пошкодження металевої решітки вікна та віджиму віконної рами, проникли до будинку. В цей час на територію домоволодіння увійшла потерпіла ОСОБА_3 з членами своєї родини. Він в свою чергу намагався покинути приміщення через вікно дачного будинку, однак був затриманий потерпілим ОСОБА_4, а його знайомий втік. Крім того, 13.02.2018 близько 19 годин 05 хвилин, знаходячись біля ділянки АДРЕСА_3, через отвір в дерев'яному паркані він проник до цього господарства, після чого через отвір у металевій решітці вікна в будинку проникнув в середину дачного будинку, де в подальшому був затримай працівниками поліції. У скоєному щиро покаявся.

Покази обвинуваченого є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.

Оскільки обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорювали обставин, які стосуються пред'явленого обвинувачення та правильно розуміють зміст цих обставин, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, наслідки якої також роз'яснені учасникам судового провадження, суд ухвалив визнати недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, проти чого не заперечували учасники судового провадження.

При призначенні покарання суд ураховує, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення згідно ст.12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів, вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою.

Також суд враховує особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, характеризується негативно, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Враховуючи особу обвинуваченого, характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, кількість епізодів злочинної діяльності, позицію потерпілих, які наполягали на призначенні обвинуваченому суворої міри покарання, суд приходить до висновку про те, що мірою виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових злочинів має бути кримінальне покарання у вигляді обмеження волі.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 р. №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» - коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно. Судом встановлено, що ОСОБА_5 вчинив злочини 19.11.2017 р. та 13.02.2018 р., тобто до постановлення вироку Дарницького районного суду м. Києва від 27.06.2018 р. З урахуванням наведених обставин та вимог закону, при призначенні покарання суд не може застосувати положення ч.4 ст. 70 КК України, оскільки вироком Дарницького районного суду м. Києва від 27.06.2018 р. ОСОБА_5 був звільнений від відбування покарання із випробуванням, а тому зазначений вирок підлягає самостійному виконанню.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 373, 374,375,376 КПК України суд,-

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченогоч.1 ст. 162 КК України та призначити йому покарання - 2\два\ роки та 6 \шість\ місяців обмеження волі.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_5 рахувати з моменту прибуття до установи відбування покарань.

Вирок Дарницького районного суду м. Києва від 27.06.2018 р., яким ОСОБА_5 було засуджено за ч.1 ст. 263 КК України до 5 років позбавлення волі та звільнено від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 роки - виконувати самостійно.

Речові докази:

дверні навіси у кількості 2 шт., канцелярський ніж, металевий кран - залишити у власності ОСОБА_3;

1 слід структури матеріалу, який знаходиться в камері схову речових доказів Дарницького УП ГУНП у м. Києві - знищити;

Стягнути з ОСОБА_5 процесуальні витрати в сумі - 572 грн. \п'ятсот сімдесят дві\ гривні на користь держави (Отримувач УК у Дарницькому р-ні 24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 38021179, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку (МФО) 899998, Номер рахунку - 31415544026003, код класифікації доходів бюджету - 24060300).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя О.В. Домарєв