Рішення № 76863519, 26.09.2018, Балтський районний суд Одеської області

Справа № 493/814/17

Провадження № 2/493/28/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2018 року м. Балта Одеської області

Балтський районний суд Одеської області у складі:

головуючого – судді Тітової Т.П.

за участю секретаря Сирота О.В.

представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2

представників відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Балта цивільну справу за позовом ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_1, ОСОБА_3, за участю третьої особи – Балтського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області, про звільнення майна з-під арешту,

ВСТАНОВИВ:

11.05.2017 року ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3, за участю третьої особи – Балтського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області, про звільнення майна з-під арешту, просило зняти арешт з квартири № 12, що знаходиться за адресою: Одеська область, Балтський район, м. Балта, вул. Гагаріна, 87, реєстраційний номер обтяження: 9457084 від 27.01.2010 року.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2017 р. справа передана судді Наумчак Л.І.

Ухвалою судді Наумчак Л.І. від 16.05.2017 р. позовна заява була залишена без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, а саме надання документів, які підтверджують, що ПАТ «УкрСиббанк», який відступив ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» свої права вимоги за зобов’язаннями позичальника за кредитним договором є правонаступником АКІБ «УкрСиббанк» з яким укладався кредитний та іпотечний договір.

13.06.2017 року на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді Наумчак Л.І. від 16.06.2017 р. провадження у справі відкрито та призначено до попереднього розгляду на 29.06.2017 року.

26.07.2018 року на адресу суду надійшла заява від представника позивача про залучення в якості співвідповідача ОСОБА_6 та остаточна уточнена позовна заява.

Ухвалою суду від 25.09.2017 р. залучено до участі у справі за даним позовом в якості співвідповідача ОСОБА_6 та призначено справу до розгляду на 03.10.2017 року.

Ухвалами суду від 23.10.2017 року та від 22.01.2018 року відповідач ОСОБА_6 викликалася в судове засідання через опублікування повідомлення в газеті «Одеські вісті».

Ухвалою суду від 10.11.2017 року визнавалася явка позивача ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» обов’язковою.

Ухвалою суду від 27.11.2017 року витребовувалася з Балтського РС ГУДМС в Одеській області копія форми № 1 на ОСОБА_6

Ухвалою суду від 28.12.2017 року було уточнено прізвище відповідача ОСОБА_6 та вважати вірним прізвище відповідача ОСОБА_3

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.03.2018 р. визначено головуючого суддю – Тітову Т.П.

Ухвалою суду від 12.03.2018 р. відповідно до п. 9 розділу ХІІІ «Перехідних положень» ЦПК України (в ред. ЗУ № 2147-VIII від 03.10.2017 року) постановлено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 30.03.2018 р.

15.05.2018 року від відповідача – ОСОБА_3 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просила відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою суду від 18.05.2018 року було визнано явку позивача обов’язковою за клопотання представників відповідачів.

Ухвалою суду від 11.07.2018 р. підготовче провадження у справі закрито, справа призначена до судового розгляду на 02.08.2018 року.

10.09.2018 року на адресу суду надійшло клопотання від представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_5 про прийняття до справи доповнення до відзиву на позовну заяву ТОВ «КЕЙ_КОЛЕКТ».

Ухвалою суду від 10.09.2018 року витребовувалася з Балтського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області інформація про наявність виконавчого провадження та копія матеріалів виконавчого провадження в рамках якого було винесено постанову 16903612 від 27.01.2010 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 10.08.2007 року ОСОБА_1 уклав з АКІБ «УкрСиббанк» кредитний договір № 11190537000. За умовами кредитного договору кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості. Платності та цільового характеру використання грошових коштів, а позичальник зобов’язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. В забезпечення належного виконання зобов’язання за кредитним договором був укладений іпотечний договір від 10.08.2007 року між ОСОБА_6 та АКІБ «УкрСиббанк». За умовами іпотечного договору відповідач ОСОБА_6 передала в іпотеку іпотеко держателю у якості забезпечення виконання зобов’язань за договором кредиту № 11190537000 від 10.08.2007 року нерухоме майно, а саме квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням загальних зборів акціонерів від 27.10.2009 р. АКІБ «Укрсиббанк» у зв`язку з приведенням своєї діяльності у відповідність до норм ЗУ «Про акціонерні товариства» змінив своє найменування на ПАТ «Укрсиббанк», яке виступає правонаступником по всіх справах та зобов`язаннях АКІБ «Укрсиббанк». 13.02.2012 року ПАТ «Укрсиббанк» відступило ТОВ «Кей-Колект», відповідно до договору факторингу № 2 свої права вимоги за зобов`язаннями позичальника за кредитним договором. Обтяження згідно іпотечного договору відступлено ТОВ «Кей-Колект» та зареєстровано у Державному реєстрі іпотек.

17.03.2017 року позивачу стало відомо при звернені до нотаріуса, що на нерхоме майно, яке є предметом іпотеки за іпотечним договором від 10.08.2007 року постановою № 16903612 від 27.01.2010 року виданою відділом державної виконавчої служби Балтського районного управління юстиції накладено арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_6, а саме на квартиру № 12, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Балта, вул. Гагаріна, 87. Зазначений арешт позбавляє банк можливості захистити порушені права шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, а також звернути стягнення на предмет іпотеки і набуття права власності за рішенням суду. Вищевказане і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечувала з приводу позовної заяви позивача.

Представники відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог позивача, надавши відзив в якому зазначили, що про відступлення ПАТ «Укрсиббанк» на користь ТОВ «Кей-Колект», відповідно до договору факторингу № 2 своїх прав вимоги за зобов`язаннями ОСОБА_1 за кредитним договором ОСОБА_3 стало відомо в ході розгляду даної цивільної справи. Таким чином, банк не повідомив ОСОБА_3 про передачу права вимоги, чим порушив її права та позбавив можливості своєчасно надати відповідні пояснення та оскаржити даний договір. Крім того, вважає, що приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області вийшла за межі своїх повноважень, посвідчуючи договір відступлення прав вимоги від 13.02.2012 року. Також позовні вимоги позивача заявлені передчасно, оскільки позивач на даний час не виконав, як іпотекодержатель, жодного припису договору іпотеки, передбачених п.п. 4.2.-5.4., так як не звернулося до суду з позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки, не надіслало іпотекодавцю повідомлення, оформлене згідно до ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» та іпотекодавець не надав дозволу позивачу на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотеки у власність ТОВ «Кей-Колект», тому підстав для звільнення з-під арешту нерухомого майна немає.

Представник Балтського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином, причини неявки суду не повідомив, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність на підставі матеріалів провадження.

Вислухавши представників відповідачів, ознайомившись з відзивом відповідача ОСОБА_3 та її представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 10 серпня 2007 року між АКІБ «УкрСиббанк», який змінив свою назву на ПАТ «УкрСиббанк», у відповідності до п. 1 п.п. 1.1. нової редакції статуту ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11190537000, за умовами якого банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 19000 доларів США строком до 10.08.2022 року.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між АКІБ «УкрСиббанк», який змінив свою назву на ПАТ «УкрСиббанк», у відповідності до п. 1 п.п. 1.1. нової редакції статуту ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_6 укладений договір іпотеки, за умовами якого відповідач передала банку в іпотеку квартиру № 12, загальною площею 62,8 кв.м., житловою площею 42,9 кв.м., що знаходяться за адресою: Одеська область, м. Балта, вул. Гагаріна, 87. Договір посвідчено приватним нотаріусом Балтського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_7 та зареєстровано в реєстрі за № 1889.

10 серпня 2007 року приватним нотаріусом Балтського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_7 на підставі ст. 73 ЗУ «Про нотаріат» було накладено заборону відчуження вказаної у договорі квартири № 12, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Балта, вул. Гагаріна, 87. Заборона зареєстрована за № 65.

Відповідно до положень ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої сторони (боржника).

У подальшому, за договором факторингу № 2, укладеного 13.02.2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей-колект», банком було відступлено позивачу право вимоги за кредитним договором № 11190537000, позичальником за яким є ОСОБА_1

За договором про відступлення прав вимоги від 13.02.2012 року ПАТ «УкрСиббанк» відступив на користь ТОВ «Кей-Колект» право вимоги за договором іпотеки, за яким майновим поручителем є ОСОБА_6

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором утворилась заборгованість.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 82703379 від 17.03.2017 року вбачається, що на квартиру № 12, що розташована за адресою: Одеська область, м. Балта, вул. Гагаріна, 87, яка є іпотечним майном ТОВ «Кей-Колект» накладено арешт виконавчою службою, а саме: 27.01.2010 року постановою 16903612 відділу державної виконавчої служби Балтського районного управління юстиції накладено арешт на квартиру № 12, номер запису обтяження 9457084.

Згідно ст. 3 ЗУ «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

З аналізу судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна, іпотекодержатель має право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна у разі звернення стягнення на це майно для задоволення вимог стягувачів, які не є іпотекодержателями. При цьому встановлено, що для задоволення вимог стягувачів, які не є іпотекодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: 1) виникнення права іпотеки після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; 2) якщо вартість предмета іпотеки перевищує розмір заборгованості боржника іпотекодержателю. Вказані норми безпосередньо стосуються арешту як складової виконання рішення суду про задоволення вимог стягувачів, які не є іпотекодержателями.

Зважаючи на ту обставину, що накладення арешту має своїм наслідком заборону відчуження арештованого майна, ним порушується право іпотекодержателя в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки. Зі змісту ч. 6 та ч. 7 ст. 3 ЗУ «Про іпотеку» вбачається, що у разі, якщо належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше накладення арешту для забезпечення реального виконання рішення суду щодо задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя, суд повинен приймати рішення про звільнення з-під арешту іпотечного майна. При цьому не має підстав відмовляти у звільненні з-під арешту зазначеного майна у зв'язку з відсутністю факту реального порушення забезпеченого іпотекою зобов'язання боржником на момент пред'явлення відповідної вимоги. Факт порушення основного зобов'язання, забезпеченого іпотекою, виступає лише умовою реалізації гарантованих іпотекою прав іпотекодержателя й не пов'язується з його існуванням, а отже, і порушенням шляхом арешту та заборони відчуження предмета іпотеки.

Згідно ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до умов іпотечного договору сторонами визначено, що задоволення вимог іпотекодержателя може здійснюватись шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку ст. 37 ЗУ «Про іпотеку».

Згідно ст. 37 ЗУ «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Ч. 2 передбачено, що арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Згідно ч. 4 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у ч. 6 ст. 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Отже матеріали справи свідчать про те, що боржник не виконав взяті на себе зобов'язання, передбачені умовами Кредитного договору № 11190537000 від 10.08.2007 року.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Таким чином, до ТОВ «Кей-Колект» перейшли всі права ПАТ «УкрСиббанк» щодо права вимоги до Боржника за Кредитним договором № 11190537000 від 10.08.2007 року та до Іпотекодавця за договором іпотеки від 10.08.2007 року, по якому майновим поручителем є ОСОБА_6

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог і необхідність їх задоволення, оскільки договір іпотеки між сторонами, предметом якого є квартира № 12, яка розташована за адресою: Одеська область, м. Балта, вул. Гагаріна, 87, був укладений до накладення арешту. Таким чином, оскільки іпотекодержателем майна являється ТОВ «Кей-Колект», останній має переважне право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки та існування арешту, накладеного на вищевказане майно, унеможливлює реалізацію позивачем свого права іпотекодержателя звернути на нього стягнення шляхом набуття права власності.

Посилання ж представників відповідача на те, що позовні вимоги передчасні, оскільки банк не звертався з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та не надсилав іпотекодавцю повідомлення, не заслуговують на увагу та судом до уваги не приймаються, так як розпочата процедура звернення стягнення на майно вказує на наявність реального, вже існуючого порушення прав і законних інтересів позивача, які підлягають судовому захисту.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 1600 грн. підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 514 ЦК України, ст. ст. 3, 6, 7, 12, 33, 37 ЗУ «Про іпотеку», ст. ст. 56, 59 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. ст. 12, 13, 141, 259 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_1, ОСОБА_3, за участю третьої особи – Балтського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області, про звільнення майна з-під арешту задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна, а саме квартири № 12, загальною площею 62,8 кв.м., житловою площею 42,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Балта, вул. Гагаріна, буд. 87, накладений постановою 16903612 від 27.01.2010 року відділу державної виконавчої служби Балтського районного управління юстиції (правонаступником якого є Балтський районний відділ державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області), реєстраційний номер обтяження: 9457084.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» судовий збір у сумі 1600 грн., а саме по 800 грн. з кожного.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається через Балтський районний суд Одеської області до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 02.10.2018 року.

С У Д Д Я