Ухвала суду № 76861527, 01.10.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа 127/24746/18

Провадження 1-кс/127/12946/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді Ковбаси Ю.П.,

секретаря Предан А.А.,

за участю прокурора Бережного С.В.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3, в рамках кримінального провадження № 12018020010003961 внесеного до ЄРДР 28.09.2018, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, тимчасово не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого за вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 185, 309 КК України,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

01.10.2018 до Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3, яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1

Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 12018020010003961, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що 27.09.2018 до Вінницького ВП з письмовою заявою звернулась гр. ОСОБА_4 з проханням прийняти міри щодо розшуку її дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, яка 24.09.2018 року, приблизно о 18 год. пішла з дому зі місцем свого проживання (АДРЕСА_1) і до цього часу не повернулась і не виходить на зв'язок.

За даним фактом 28.09.2018 було розпочато розслідування кримінального провадження № 12018020010003961 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.

В рамках досудового розслідування, було встановлено, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 у вечірній час 24.09.2018 року направилась за місцем проживання свого знайомого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою: АДРЕСА_2, перебуваючи у якій близько 23 години 24.09.2018 ОСОБА_1 за допомогою шприца ввів наркотичну речовину ОСОБА_5 в область лівої кисті. В подальшому, ОСОБА_5 почала себе погано почувати і втратила свідомість. Незважаючи на це, будь-яких дій з боку ОСОБА_1, спрямованих на надання ОСОБА_5 медичної допомоги надано не було, що призвело до того, що остання померла. В подальшому, ОСОБА_1 переніс труп ОСОБА_5 на балкон своєї житлової квартири, де заховав з поміж наявних речей.

28.09.2018 року під час проведення огляду місця події, зокрема у житловій квартирі за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 на балконі з поміж речей було виявлено та вилучено труп гр. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5. При огляді трупа ОСОБА_5 видимих тілесних ушкоджень не виявлено, а труп направлено до Вінницького обласного бюро судово-медичної експертизи, що по вулиці Гліба Успенського, 83 в м. Вінниця задля подальшого проведення судово-медичної експертизи та встановлення причини смерті.

На підставі викладеного відомості з даного приводу були перекваліфіковані на ч. 3 ст. 135 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.09.2018 близько 23:00 год. ОСОБА_1, маючи не зняту і непогашену судимість за вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 185, 309 КК України, знаходячись за місцем своєї реєстрації та проживання, що за адресою: АДРЕСА_4, разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_5, запропонував останнім шляхом ін’єкції у вену вжити наркотичні засоби, які були ним попередньо заготовлені у невстановлений спосіб та час. На цю пропозицію погодилась ОСОБА_5, після чого ОСОБА_1 з одного із попередньо заготовлених шприців ввів ОСОБА_5 голку у вену в області кисті лівої руки та зробив ін’єкцію наркотичного засобу, після чого ОСОБА_5 направилась до однієї з кімнат вищевказаної квартири та лягла на ліжко і втратила свідомість.

Вказаними діями ОСОБА_1 поставив ОСОБА_5 в небезпечний для життя стан. В подальшому ОСОБА_6 звернула увагу ОСОБА_1 на критичний стан здоров’я ОСОБА_5, на що ОСОБА_1 спробував привести ОСОБА_5 у свідомість шляхом ляпасів по обличчю, що йому не вдалось та внаслідок чого останній упевнився в наявності небезпеки для життя ОСОБА_5 Незважаючи на це, після невдалої спроби привести ОСОБА_5 у свідомість, ОСОБА_1 запевнив ОСОБА_6 про відсутність загрози життю та здоров’ю ОСОБА_5, після чого ОСОБА_6 залишила помешкання.

Далі ОСОБА_1, усвідомлюючи, що ОСОБА_5 знаходиться в небезпечному для життя стані внаслідок його власних дій, завідомо знаючи, що він може надати їй допомогу шляхом виклику карети швидкої медичної допомоги, доставляння ОСОБА_5 до медичного закладу, самостійного надання їй невідкладної медичної допомоги чи в будь-який інший спосіб, та маючи реальну можливість надати таку допомогу, відмовився від її надання та через проміжок часу від кількох хвилин до кількох десятків хвилин після настання у ОСОБА_5 конвульсій, які спостерігав ОСОБА_1, також залишив помешкання, передбачаючи настання від таких своїх дій наслідків у виді загибелі ОСОБА_5, проте, легковажно розраховуючи на їх відвернення.

В подальшому близько 01.00 год. 25.09.2018 у вищевказаному помешканні внаслідок залишення ОСОБА_5 без будь-якої допомоги настала смерть останньої та її труп було виявлено ОСОБА_1, який близько 01.30 год. 25.09.2018 повернувся до місця свого проживання. Надалі 28.09.2018 о 22.05 год. труп ОСОБА_5 утому ж місці виявлено працівниками поліції.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України, тобто завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, у разі, коли той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, якщо воно спричинило смерть особи.

29.08.2018 ОСОБА_1 затримано у відповідності до ст. 208 КПК України.

За результатами досудового розслідування 29.04.2018 повідомлено про підозру ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, українцю, громадянину України, не одруженому, тимчасово не працюючому, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованому та проживаючому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого за вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 185, 309 КК України,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України, а саме завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, у разі, коли той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, якщо воно спричинило смерть особи.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події від 28.09.2018;

- протоколом допиту гр. ОСОБА_7;

- протоколом допиту гр. ОСОБА_8.;

- заявою ОСОБА_4

- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину;

Оскільки підозрюваний ОСОБА_1, на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину санкція за який передбачає покарання від 3 до 8 років позбавлення волі, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, відсутнє постійне джерело прибутку, тому є підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, враховуючи викладене, особу підозрюваного ОСОБА_1, його вік і стан здоров’я, відсутність стійких соціальних зв’язків, матеріальний стан, а також те, що він вчинив умисний тяжкий злочин, тому наявні усі підстави вважати про схильність останнього до вчинення протиправних діянь, наявність можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, ухилятись від проведення слідчих дій, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити нові кримінальні правопорушення. Вказане свідчить про наявність ризиків, яким неможливо запобігти шляхом застосування більш м’якого запобіжного заходу окрім як тримання під вартою.

Санкція ч. 3 ст. 135 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років, а відповідно до ч. З ст. 12 КК України, вказане кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів.

У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Підставою для обрання вказаного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину та ризиків, визначених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У зв’язку з тим, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні умисного тяжкого злочину, виникає необхідність у проведенні з ним ряду слідчих дій та відпрацювання версій про причетність останнього до скоєння аналогічних злочинів.

У вказаному кримінальному провадженні існують ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:

- переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_1 усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні.

- незаконного впливу підозрюваного на свідків, оскільки згідно ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Перебуваючи на волі ОСОБА_1 матиме можливість незаконно впливати на свідків з метою створення сприятливих для себе умов.

- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 будучи раніше судимим за скоєння умисних корисливих злочинів та злочинів проти громадської безпеки, на шлях виправлення не став та в період непогашеної судимості вчинив новий умисний злочин, а також систематично зловживає спиртними напоями та наркотичними засобами, веде антисоціальний спосіб життя.

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрюваний не має постійного місця роботи і стійких соціальних зв’язків.

Застосування до підозрюваного іншого більш м’якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, оскільки:

- особисте зобов’язання, є недостатньо суворим запобіжним заходом, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання, особу підозрюваного, його репутацію та соціальні зв’язки;

- особиста порука, оскільки в ОСОБА_1 відсутні поручителі, які заслуговують на довіру та зможуть доставити останнього до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу;

- застава, оскільки у ОСОБА_1 відсутнє постійне місце роботи та необхідні кошти;

- домашній арешт, оскільки ОСОБА_1 зможе переховуватися від органів досудового розслідування суду, а також враховуючи складність контролю за виконанням підозрюваним покладених на нього обов’язків під час такого запобіжного заходу;

Всі вищевказані обставини, у своїх сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м’якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1 в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам. В зв’язку із цим, існує необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_1 найбільш суворого забіжного заходу у вигляді тримання під вартою. На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 40, 131, 132, 176-178, п. 5 ч. 1 ст. 183, 184, 194 КПК України, за наведених підстав слідчий, просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, суду пояснив, що по кримінальному провадженні існують ризики, зокрема те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, тому може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу.

Підозрюваний щодо клопотання слідчого поклався на розсуд суду.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання слідчого, просив суд застосувати більш м’який запобіжний захід.

Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов’язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.

Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.

Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих в даному кримінальному провадженні, з метою уникнення кримінальної відповідальності, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Зокрема, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_1 раніше судимий, не працює, має постійне місце проживання.

Проте, не дивлячись на вищенаведене, органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

На теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за злочин по якому оголошено підозру, особу підозрюваного, відсутність соціально стримуючих факторів та соціальних зв’язків, а також той факт, що злочин, по якому оголошено підозру вчинено з особливою зухвалістю, внаслідок чого настали тяжкі наслідки, тому суд під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що підозрюваний ОСОБА_1 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих в даному кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м’якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

При цьому, підстав для застосування більш м’якого запобіжного заходу ОСОБА_1 слідчий суддя не вбачає.

На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України – обґрунтована.

З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме – тримання під вартою може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину, який спричинив загибель людини. З Урахуванням наведеного слідчий суддя вважає, що відсутні підстави для визначення ОСОБА_1 розмір застави.

На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 400 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді – тримання під вартою.

Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесят) днів з моменту затримання ОСОБА_1, тобто до 00 години 10 хвилин 27 листопада 2018 року.

Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 27 листопада 2018 року.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя