Рішення № 76858000, 02.10.2018, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 02.10.2018

ЄУ № 420/797/18

Провадження №2/420/444/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Стеценко О.С.

за участю секретаря Рожкової Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Новопсковського районного суду Луганської області з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором №DNH4KP30521994 від 11.04.2006 у розмірі 51140,10 грн. станом на 11.04.2018, яка складається з: 2970,50 грн. - заборгованість за кредитом, 24081,28 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 100,00 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 2411,43 грн. - штраф (процентна складова), та судові витрати.

Підставою свого позову позивач зазначив неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору №DNH4KP30521994 від 11.04.2006.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 20 червня 2018 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

23.07.2018 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить у задоволенні позовних вимог відмовити за необґрунтованістю, посилаючись на те, що кредитний договір №DNH4KP30521994 від 11.04.2006 він ніколи не укладав. В 2005 році він втратив свій паспорт громадянина України серії НОМЕР_2, виданий Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області від 15.04.1999, у зв'язку з чим 02.06.2005 отримав новий паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 виданий Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області. З заяви позичальника № DNН4КР30521994 від 11.04.2006 вбачається, що невстановлена особа, діючи під його виглядом, з втраченим паспортом громадянина України на його ім'я, серії НОМЕР_2, виданим Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області від 15.04.1999, просила банк надати кредит у розмірі 2970,50 гривень. Більше того на день видачі кредиту, тобто 11.04.2006 він проходив строкову військову службу у військовій частині А1048, яка знаходиться у м. Києві. Відповідач вважає, що зазначені обставини доводять той факт, що ніяких зобов'язань перед позивачем у нього не має. Судові витрати, які він поніс у зв'язку із розглядом справи, складаються із витрат на професійну правничу допомогу, які відповідно до доданих до відзиву матеріалів становлять 3200,00 гривень, зокрема: складання відзиву на позовну заяву - 1600,00 гривень; складання клопотання про витребування доказів - 800,00 гривень; складання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін - 800 гривень. Відповідач просить вказані судові витрати стягнути з позивача на його користь.

Разом з відзивом позивач надав клопотання про розгляд цивільної справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 25.07.2018 розгляд цивільної справи було призначено в порядку загального позовного провадження та розпочато підготовче провадження.

13.08.2018 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначає, що при оформленні кредитного договору позичальником були надані всі необхідні документи, з урахуванням аналізу яких співробітник банку не міг знати про можливе шахрайство з боку позичальника або інших осіб. Позивач зазначив, що відповідач не надав належних доказів втрати особистих документів, а саме паспорту та ідентифікаційного коду, а також відсутності наміру неправомірного заволодіння кредитними коштами. Доводи відповідача про те, що договір ним не укладався, можуть бути підставою для визнання його судом недійсним. Однак позов про визнання кредитного договору недійсним у встановленому порядку не заявлявся і предметом судового розгляду не був. Правом на оскарження даного договору у судовому порядку ще до звернення позивача з позовом жодна із сторін не скористалася. Предметом позову, який підлягає доказуванню, є розмір заборгованості за кредитним договором. Позивач надав суду докази щодо наявності заборгованості за договором. Враховуючи викладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 31.08.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в позовній заяві просить справу розглядати без його участі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги не визнає та просить відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що 11 квітня 2006 року між позивачем ПАТ КБ "Приватбанк", що є правонаступником всіх прав та обов'язків ЗАТ КБ "Приватбанк", та особою на ім'я ОСОБА_1 було підписано договір №DNH4KP30521994 (далі - Договір). В заяві зазначено документ, що посвідчує особу ОСОБА_1 є паспорт серії НОМЕР_4, виданий 15.04.1999 Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області, іпн. НОМЕР_1.

Згідно умов Договору, позивач надав позичальнику строковий кредит у розмірі 2970,50 грн. на строк 24 місяця по 11.04.2008 включно зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 2,09% у місяць, на суму залишку заборгованості по кредиту в обмін на зобов'язання позичальника по поверненню кредиту, сплати процентів, в обумовлених у заяві та Умовах про надання споживчого кредиту фізичним особам строки, а також сплати комісії, яка зазначена в Умовах.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 637 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідач зазначає, що кредитний договір №DNH4KP30521994 від 11.04.2006 ніколи не укладав, на підтвердження чого надає наступні докази.

Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_5, виданого 19.09.2005 Старобільсько-Новопсковським військовим комісаром Луганської області, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проходив строкову військову службу з 21.09.2005 по 15.06.2006 (а.с. 42), тобто у період укладення договору.

Згідно довідки №61/784 від 24.10.2006, виданої ОГІРФЛ Новопсковського РВ УМВС України в Луганській області, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, Новопсковським РВ УМВС України у Луганській області виданий паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 від 02.06.2005, замість втраченого паспорта серії НОМЕР_7, виданого Новопсковським РВ УМВС України у Луганській області 15.04.1999 (а.с. 40).

11.05.2005 Новопсковським відділенням Старобільської МДПІ ОСОБА_1 було видано дублікат картки фізичної особи-платника податків, згідно якого ОСОБА_1 присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (а.с. 41 на звороті).

Таким чином, дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 11.04.2006 не міг укласти кредитний договір №DNH4KP30521994, оскільки в цей час проходив строкову військову службу та не мав паспорту, відповідно до якого було оформлено кредитний договір.

Крім того, 04 вересня 2008 року Новопсковським районним судом Луганської області по справі №2н-179/2008 було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по кредиту в сумі 7876,45 грн.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 17 вересня 2008 року у справі №2с-22/2008 було скасовано судовий наказ від 04 вересня 2008 року, виданий Новопсковським районним судом Луганської області за заявою ЗАТ комерційний банк «Приватбанк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №DNH4KP30521994 від 11.04.2006 у розмірі 7876,45 грн.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих сторонами.

Згідно вимог ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд не приймає доводи позивача про те, що предметом даного позову є лише розмір заборгованості, оскільки заборгованість за кредитним договором виникає з укладеного сторонами кредитного договору. Тобто позивач повинен довести наявність між сторонами договірних відносин.

Відповідач довів, що паспорт серії НОМЕР_7, виданий 15.04.1999 Новопсковським РВ УМВС України у Луганській області було втрачено, у період укладання договору відповідач отримав новий паспорт, а отже втрачений паспорт є недійсним документом.

Обов'язок перевірити особу позичальника лежить на кредиторі, а недбалість працівників Приватбанку не може стати підставою для стягнення заборгованості з особи, яка не укладала договір.

Таким чином, надавши оцінку кожному аргументу, наведеному позивачем в позовній заяві, та відповідачем у відзиві, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України у зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог судовий збір, понесений позивачем при зверненні до суду, відшкодуванню не підлягає.

Згідно п.2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до договору про надання правової допомоги №33 від 21.07.2018, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_2, акту надання послуг за договором про надання правової допомоги №33 від 21.07.2018 відповідачем ОСОБА_1 були понесені витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 3200 грн., які складаються з: складання відзиву на позовну заяву - 1600,00 гривень; складання клопотання про витребування доказів - 800,00 гривень; складання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін - 800 гривень.

Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягають стягненню понесені відповідачем витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 3200 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 80, 81, 89, 141, 263-268, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", код ЄДРПОУ - 14360570, який розташований за адресою: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_6, виданий 02 червня 2005 року Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3200 грн.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", код ЄДРПОУ - 14360570, яке розташоване за адресою: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_6, виданий 02 червня 2005 року Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до апеляційного суду Луганської області через Новопсковський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Повний текст рішення складено 02.10.2018.

Суддя: О.С. Стеценко