Постанова № 76853489, 10.08.2018, Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 678/569/17

Провадження № 2-а/673/16/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" серпня 2018 р. м.Деражня

Деражнянський районний суд

Хмельницької області,

що діє як адміністративний суд,

в складі: головуючий – суддя Дворнін О.С.

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

з участю представника позивача адвоката ОСОБА_2

на підставі письмових заяв про розгляд справи у відсутності представників відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області та Летичівського відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області та його службової особи старшого сержанта поліції ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2017 року ОСОБА_5 звернувся до Летичівського районного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до ГУНП в Хмельницькій області про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Позовні вимоги мотивував тим, що постановою по справі про адміністративне правопорушення серії АР № 194800 від 17.04.2017 року, що була прийнята поліцейським сектору РПП Летичівського ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_3, його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень за те, що 17.04.2017 року о 17 год. 10 хв. він керував автомобілем марки АЗЛК-412 «Москвич», д.н.з. Ж1042ХМ, по вул. Центральній в с. Рудня Летичівського району Хмельницької області та не пред’явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії. Позивач стверджував, що він жодних порушень Правил дорожнього руху України не вчиняв, а тому вказана постанова є протиправною, винесена з грубим порушенням норм процесуального та матеріального права.

Зокрема, він вказував, що поліцейським на місці зупинки транспортного засобу не було складено протокол про адміністративне правопорушення, а також порушено вимоги ч.6 ст. 258 та ч.1 ст. 285 КУпАП щодо термінів надсилання йому копії постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки її копію йому було направлено лише 15.05.2017 року.

Ухвалами Летичівського районного суду Хмельницької області від 30.06.2017 року задоволено клопотання позивача про відвід судді Лазаренка А.В. та передано справу на розгляд до Деражнянського районного суду Хмельницької області.

Згідно з ухвалою судді Деражнянського районного суду Хмельницької області від 27.07.2017 року справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 05.03.2018 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, залучено до участі у справі в якості співвідповідачів Летичівський відділ ГУНП в Хмельницькій області та службову особу вказаного відділу поліції ОСОБА_3

В судове засідання 10.08.2018 року позивач не з’явився.

Разом із цим, представник позивача адвокат ОСОБА_2, котрий брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилася, проте, будучи присутньою в судовому засіданні 05.03.2018 року, вона позову не визнала, вважаючи його необґрунтованим та безпідставним. В подальшому представник заявила клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Крім того, представник ГУНП в Хмельницькій області надала відзив на позовну заяву, в якому виклала свої заперечення проти позову, стверджуючи, що при винесенні оскаржуваної постанови інспектор СРПП діяв у межах наданих йому повноважень та відповідно до вимог законодавства. Так, представник вказала, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_5 була розглянута безпосередньо на місці вчинення правопорушення без складення протоколу про адміністративне правопорушення, що відповідало чинній на час складення постанови редакції ч.ч.2, 4, 5 ст. 258 КУпАП, а також відповідає змісту Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, а тому вона просила відмовити в задоволенні позовних вимог у зв’язку з їх необґрунтованістю.

Представник залученого судом до участі у справі в якості співвідповідача Летичівського ВП ГУНП в Хмельницькій області в судове засідання не з’явився, відзив на позовну заяву не надав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Співвідповідач ОСОБА_3, який є службовою особою Летичівського ВП ГУНП в Хмельницькій області, в судове засідання не з’явився, проте заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позову він не визнав, вважаючи його необґрунтованим.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові відзиви на позов та інші матеріали справи, суд вважає, що вказаний адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Як встановлено судом, 17.04.2017 року поліцейським СРПП Летичівського ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_3 відносно позивача ОСОБА_5 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії АР № 194800, за якою ОСОБА_5 о 17 год. 10 хв. 17.04.2017 року керував автомобілем марки АЗЛК-412 «Москвич», д.н.з. Ж1042ХМ, по вул. Центральній в с. Рудня Летичівського району Хмельницької області та не пред’явив для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.1.а Правил дорожнього руху України, у зв’язку з чим ОСОБА_5 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

В обґрунтування позову позивач вказує, що така постанова є протиправною та винесена з грубим порушенням норм процесуального та матеріального права.

Вирішуючи обґрунтованість таких доводів позивача, судом приймається до уваги, що згідно зі ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ч.1 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка») тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимог п. 2.4. Правил дорожнього руху України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Згідно з п. 2.1.а Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

При цьому, судом враховується, що згідно із ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи,

та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Орган (посадова особа) при розгляді справи, зокрема, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність; повинен своєчасно, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, вирішити її в точній відповідності до закону тощо (статті 245, 280 Кодексу). Згідно з Кодексом провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення (пункт 1 статті 247); справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці (частина перша статті 249); оцінка доказів ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності (стаття 252) тощо.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язана з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу,

а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом із цим, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що інспектором патрульної поліції при винесенні такої не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП, та не зазначено мотивів відхилення доводів позивача, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, зокрема, про те, що він не порушував Правил дорожнього руху України.

Крім того, відповідачем не було надано до суду жодних матеріалів фото- чи відео зйомки вчиненого правопорушення або інших доказів, якими суб’єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення.

За наведеного, суд приймає до уваги доводи позивача в тому, що він не порушував вимоги п.2.1.а Правил дорожнього руху України.

Разом із цим, суд вважає необґрунтованим посилання позивача на те, що поліцейським на місці зупинки транспортного засобу не було складено протокол про адміністративне правопорушення, оскільки відповідно до ч.ч.2, 4, 5 ст. 258 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, в редакціях, які були чинними на час складення оскаржуваної постанови, тобто 17.04.2017 року, у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, протокол не складається.

Крім того, суд відхиляє доводи позивача про те, що поліцейським було порушено вимоги ч.6 ст. 258 та ч.1 ст. 285 КУпАП щодо термінів надсилання йому копії постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та копію вказаної постанови ним було отримано по пошті 16.05.2017 року, оскільки жодних належних та допустимих доказів на підтвердження таких доводів ним не подано. Крім того, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що від підпису та отримання копії постанови позивач відмовився.

З огляду на наведе, суд вважає обґрунтованими в цій частині доводи представника відповідача - ГУНП в Хмельницькій області в тому, що при винесенні оскаржуваної постанови інспектором СРПП не було порушено процесуальних норм і така постанова була прийнята у відповідності до ч.ч.2, 4, 5 ст. 258 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, в редакціях, чинних на час складення постанови.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним доказам в цілому (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу ( групи доказів).

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що судом не здобуто, а відповідачами не представлено належних доказів на підтвердження того, що позивач ОСОБА_5 порушив вимоги п. 2.1.а ПДР України, суд вважає, що постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії АР № 194800 від 17.04.2017 року про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП слід визнати протиправною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_5 закрити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8,9, 22, 72, 77, 90, 241-255, 272, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Постанову серії АР № 194800, складену поліцейським сектору РПП Летичівського ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_3 17.04.2017 року, про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП визнати протиправною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_5 закрити.

Складання повного рішення було відкладено на десять днів з дня закінчення розгляду справи, у зв’язку з чим строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Деражнянський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження – з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повне найменування сторін та інших учасників справи, які при проголошенні рішення суду суддя не оголошує:

Позивач – ОСОБА_5, адреса проживання (реєстрації): вул. Центральна, 50, с. Рудня Деражнянського району Хмельницької області, індекс 31533; серія і номер паспорта громадянина України та реєстраційний номер облікової картки платника податків – суду невідомий;

Відповідач - Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області, ідентифікаційний код 40108824, адреса: вул. Зарічанська,7 м. Хмельницький, індекс 29017;

Відповідач - Летичівський відділ поліції ГУНП в Хмельницькій області, ідентифікаційний код 40108824, адреса: вул. Івана Франка, 20 смт. Летичів Летичівський район Хмельницької області, індекс 31500;

Відповідач - службова особа Летичівського відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області старший сержанта поліції ОСОБА_3, серія і номер паспорта громадянина України та реєстраційний номер облікової картки платника податків – суду невідомий.

Повне рішення складено 14.08.2018 року.

Суддя: ОСОБА_6