Ухвала суду № 76852303, 28.09.2018, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/803/16-ц

УХВАЛА

28 вересня 2018 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого – судді Пилип’юк Г.М.

за участі секретаря – Зубрицької О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові подання старшого державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України

встановив:

Старший державний виконавець Залізничного ВДВС м.Львів ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1 звернувся до суду з поданням, в якому просить тимчасово обмежити ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов'язань по виконанню виконавчого листа №462/803/16-ц від 13.04.2017р., виданого Залізничним районним судом м.Львова про зобов’язання боржника демонтувати самочинно влаштований фундамент на подвір’ї будинку №24 по вул. Полтави у м.Львові. 30.05.2017р. державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яка була скерована сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, однак боржником в добровільному порядку в наданий 10 денний строк рішення суду не виконано. Оскільки по даний час рішення суду не виконано, не дивлячись на те, що державним виконавцем вжито всіх заходів примусового виконання рішення, вважає, що в діях наявні ознаки ухилення від виконання зобов’язань, покладених на неї рішенням, а тому боржнику необхідно встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

Старший державний виконавець Залізничного ВДВС м.Львів ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду подання.

Оглянувши матеріали подання, суд прийшов до висновку, що подання до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Згідно вимог п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України „Про виконавче провадження”, державний виконавець в процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Разом з тим, згідно вимог ч. 1 ст. 18 Закону України „Про виконавче провадження”, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У відповідності до вимог ст. 10 Закону України „Про виконавче провадження”, заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Як встановлено судом, державним виконавцем 30.05.2017р. відкрито виконавче провадження ВП № 54042104 за виконавчим листом №462/803/16, виданим 13.04.2017р. Залізничним районним судом м. Львова про зобов’язання боржника ОСОБА_2 демонтувати самочинно влаштований фундамент на подвір’ї будинку №24 по вул. Полтави у м. Львові, яка була скерована сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, однак боржником в добровільному порядку в наданий 10 денний строк рішення суду не виконано.

09.11.2017 року державним виконавцем винесена вимога-виклик щодо виконання рішення суду, проте згідно акту від 12.12.2017 року дане рішення суду не виконано, а тому державним виконавцем винесена постанова про накладення штрафу в розмірі 3400,00 грн.

08.02.2018 року державним виконавцем скеровано подання в Залізничний ВП ГУНП у Львівській області про внесення даних до Єдиного державного реєстру досудового розслідування.

Відповідно до ст. 33 Конституції України право кожного вільно залишати територію України може бути обмежене лише законом.

Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон визначені Законом України „Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України" від 21.01.1994 року (в редакції від 08.03.2011 року).

Стаття 6 зазначеного Закону передбачає декілька видів обмеження у виїзді громадян України за кордон, зокрема: громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорту та тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у певних випадках, що визначені в цій статті.

За змістом п.5 ч.1 та ч.2 ст. 6 зазначеного Закону громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) до виконання зобов'язань.

З аналізу вище наведених правових норм вбачається, що особі, яка має паспорт для виїзду за межі України та має такий намір, може бути відмовлено у виїзді за кордон у випадку ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, до виконання цих зобов'язань.

Таким чином, при зверненні до суду з вказаним поданням органи державної виконавчої служби повинні послатися на обставини та підтвердити їх відповідними доказами про те, що боржник саме ухиляється від виконання зобов'язань.

За вище наведених обставин, суд приходить до висновку про те що, як у матеріалах виконавчого провадження, так і у матеріалах даної справи, відсутні докази про саме ухилення ОСОБА_2 від виконання покладеного обов’язку.

Відповідно ч.1 і ч.3 ст.441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

За вище наведених обставин, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення подання старшого державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1

Керуючись ст.441 ЦПК України, суд -

постановив:

Відмовити старшому державному виконавцю Залізничного відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 у задоволенні подання про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів відповідно до вимог ст.ст. 351-356 Цивільного процесуального кодексу Україниз урахуванням Перехідних положень цього ж Кодексу.

Суддя: Г.М.Пилип’юк

Оригінал ухвали.