
П О С Т А Н О В А
iменем України
3/330/427/2018
Справа № 330/1726/18
"01" жовтня 2018 р. Суддя Якимівського районного суду Запорізької області Нестеренко Т.В. при секретарі – Корнієнко М.М., за участю захисника ОСОБА_1, розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з військової прокуратури Запорізького гарнізону південного регіону України відносно:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, гр. України, старший офіцер відділення офіцерів запасу і кадрів Якимівського РВК, старший лейтенант, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, мешкає за адресою смт. Якимівка, вул. Космічна, 28а Якимівського району Запорізької області,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 172-15 ч.2 КУпАП,
В С Т А Н О В И В :
20.08.2018 року до Якимівського районного суду Запорізької області надійшов матеріал відносно ОСОБА_2, в якому зазначено, що проведеним військовою прокуратурою Запорізького гарнізону вивченням стану законності та заходів щодо її забезпечення у Якимівському районному військовому комісаріаті, що дислокується в Запорізькій області, смт. Якимівка, вул. Центральна, 61, у діях окремих військовослужбовців виявлені ознаки військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 17215 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Так, встановлено, що старший лейтенант ОСОБА_2 проходить військову службу за контрактом в Якимівському РВК на посаді старшого офіцера відділення офіцерів запасу і кадрів Якимівського РВК з 09.03.2015 і по теперішній час. Будучи військовослужбовцем Державної прикордонної служби України, відповідно до вимог ст. ст. 9. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статуту), старший лейтенант ОСОБА_2 був зобов"язаний свято та непорушне додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, бути хоробрим і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців. Також, відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 06 грудня 1991 року №1932-ХІІ зі змінами, визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Поняття особливий період міститься в абзаці 11 статті 1 Закону України «Про оборону України», у якому передбачено,що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. У відповідності до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. У свою чергу, мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано (абз. 4 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»). Обставинами (умовами), що визначають момент настання особливого періоду є: або оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової), або доведення такого рішення до виконавців стосовно прихованої мобілізації, або момент введення воєнного стану в Україні чи окремих її місцевостях. Таким чином, часткова мобілізація, яка оголошувалася Указами Президента України, є складовою частиною особливого періоду. Згідно рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози та збереження територіальної цілісності України», уведеного в дію Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014, у Донецькій та Луганській областях проводиться антитерористична операція. В силу положень Закону України «Про боротьбу з тероризмом» Збройні Сили України та інші військові формування приймають участь в антитерористичній операції визначеним складом сил і засобів. У відповідності до абзацу 8 статті 11 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Президент України приймає рішення про демобілізацію із внесенням відповідної о Указу на затвердження Верховною Радою України. Демобілізація - це комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати мирного часу. За викладених обставин особливий період як часовий проміжок, що охоплює мобілізацію, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, не завершився.
Під час проходження військової служби ОСОБА_2 повинен був неухильно дотримуватися військової дисципліни. Відповідно до ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за виконання своїх обов'язків, вимог військових статутів. Зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції України, неухильно виконувати вимоги військових статутів. Проте, діючи умисно, протиправне, всупереч інтересам служби, на порушення наведених вище статутних обов'язків, старший лейтенант ОСОБА_2, будучи військовою службовою особою, вчинив недбале ставлення до військової служби за наступних обставин. 09.07.2018 року капітан ОСОБА_3 прибув на службу приблизно о 08.00. Від військового комісара Якимівського РВК - підполковника ОСОБА_4 він отримав усний наказ вирушити по службових питаннях в м. Мелітополь до Мелітопольського об'єднаного міського військового комісаріату разом із старшим лейтенантом ОСОБА_5, який в цей день відповідно до наказу військового комісара від 06.07.2018 року № 190-НР ніс службу в добовому наряді в якості чергового військового комісаріату. Після вирішення службових питань офіцери мали повернутись до місця несення служби в Якимівський районний військовий комісаріат. Вищевказані військовослужбовці наказ виконали та приблизно о 11.00 09.07.2018 року вибули до м. Мелітополь. Вирішивши службові питання приблизно о 13.30 старший лейтенант ОСОБА_2 повернувся до Якимівського РВК та продовжив нести службу в добовому наряді, а капітан ОСОБА_3 зателефонував підполковнику ОСОБА_4 та попросив дозволу залишитись в м. Мелітополь для вирішення службових та власних питань, та не повертатись. Отримавши дозвіл від підполковника ОСОБА_4 капітан ОСОБА_3 в м. Мелітополь о 15.30 11.07.2018 року вживав спиртні напої в службовий час, що він підтверджує у своїх поясненнях, та за що був притягнений до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. О 15.45 09.07.2018 року до Якимівського РВК з перевіркою прибули посадові особи відділення Військової служби правопорядку Запорізького зонального відділу Військової служби правопорядку. Під час перевірки особового складу було виявлено відсутність на місці капітана ОСОБА_3 З метою підтвердити законність його відсутності на робочому місці підполковник ОСОБА_4 усно наказав старшому лейтенанту ОСОБА_2 переробити наказ військового комісара № 189-НР від 06.07.2018 року та вказати в ньому, що капітан ОСОБА_3 08.07.2018 року начебто ніс службу в добовому наряді в якості помічника чергового військового комісаріату. Також наказав прибрати дійсний наказ військового комісара № 189-НР від 06.07.2018 року зі справи з наказами, що і було зроблено старшим лейтенантом ОСОБА_2. Це підтверджується поясненнями старшого лейтенанта ОСОБА_2 В свою чергу підполковник ОСОБА_4 повідомив посадових осіб Військової служби правопорядку, що капітан ОСОБА_3 перебуває на вихідному за несення служби в добовому наряді 08.07.2018 року. В результаті поглибленої перевірки, а саме вивчення попередніх наказів військового комісара, графіку нарядів, книги інструктажу добового наряду було виявлено, що 08.07.2018 року помічником чергового військового комісаріату була призначена та несла службу старший солдат ОСОБА_6 Тобто у капітана ОСОБА_3 законних підстав бути 09.07.2018 року відсутнім на службі не було. Після цього о 16.30 його було викликано на службу та о 18.30 він з'явився в стані алкогольного сп'яніння. Підполковник ОСОБА_4 в свої поясненнях вищевказану інформацію підтвердив та повідомив, що надав розпорядження на підробку наказу військового комісара з метою приховати факт незаконної відсутності на службі капітана ОСОБА_3. Постановою Якимівського районного суду Запорізької області від 19.07.2018, по справі №330/1374/18, підполковника ОСОБА_4 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172013 КУпАП. Разом з цим, відповідно до ст. 30 Статуту Підлеглий зобов'язаний беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків віддання явно злочинного наказу. Враховуючи те, що старшим лейтенантом ОСОБА_2 було підготовлено справжній наказ №189-НР від 06.07.2018 де в наряді була призначена та несла службу старший солдат ОСОБА_6М та той факт, що ОСОБА_2, який ніс наряд в наступний день приймав наряд безпосередньо у попередньої зміни то останній достовірно знав, про те, що капітан ОСОБА_7 не ніс службу в наряді 08.07.2018. Проте, незважаючи на вищевикладене старший лейтенант ОСОБА_2 09.07.2018, недбало ставлячись до військової служби виконав явно злочинний усний наказ військового комісара Якимівського РВК підполковника ОСОБА_4 та підготував новий наказ №189-НР від 06.07.2018 про начебто перебування в наряді Капітана ОСОБА_3 замість старшого солдата ОСОБА_6 та прибрав дійсний наказ військового комісара № 189-НР від 06.07.2018 року зі справи з наказами. Відповідно до ст. 35 Статуту за віддання і виконання явно злочинного наказу (розпорядження) винні особи притягаються до відповідальності згідно із законом. Викладене підтверджується доданими до протоколу матеріалами. Таким чином, старший лейтенант ОСОБА_2, будучи військовою службовою особою, проходячи військову службу за контрактом на посаді старшого офіцера відділення офіцерів запасу і кадрів Якимівського РВК, що дислокується у смт. Якимівка Запорізької області, діючи протиправне, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов'язків, 09.07.2018 вчинив недбале ставлення військової служби в умовах особливого періоду, а саме виконав явно злочинний усний наказ військового комісара Якимівського РВК підполковника ОСОБА_4 та підготував новий наказ №189-НР від 06.07.2018 про начебто перебування в наряді Капітана ОСОБА_3 замість старшого солдата ОСОБА_6 та прибрав дійсний наказ військового комісара № 189-НР від 06.07.2018 року зі справи з наказами, тобто правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до ст. 257 КУпАП даний протокол разом з матеріалами, які послугували підставою для його складання, підлягає направленню для розгляду до суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення.
В судове засідання правопорушник ОСОБА_2 надав письмову заяву, в якій просить розглянути дану справу за його відсутності, свою провину визнає в повному обсязі.
В судовому засіданні захисник правопорушника ОСОБА_2, адвокат ОСОБА_1 підтримав письмову заяву свого підзахисного.
Дослідивши матеріали справи, письмові заяви, пояснення сторін, суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до положення ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна)дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція ч.2 статті 172-15 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина правопорушника підтверджується даними протоколу № 9 про вчинення адміністративного правопорушення від 13.08.2018 року, наказами війського комісара Якимівського районного військового комісаріату за № 189-НР від 06.07.2018 року; наказом війського комісара Якимівського районного військового комісаріату за № 190-НР від 06.07.2018 року; письмовими поясненнями самого ОСОБА_2, письмовими поясненнями ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6, копією журналу інструктажу чергових та їх помічників; інструкцією черговому Якимівського районного військового комісаріату; копією посвідчення офіцера на ім’я ОСОБА_2.
При призначенні адміністративного стягнення, суд виходить із змісту ст.33 КУпАП і враховує характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу порушника та ступінь його вини, а також враховуючи те, що ОСОБА_2 вину у вчиненому визнав, суд вважає, що штраф в розмірі ста сорока п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є необхідним і достатнім стягненням за вчинення ОСОБА_2 зазначеного вище правопорушення.
Крім того, підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір, встановлений п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 172-15, 221, 283-284, 287, 291, 294 КУпАП, суддя, -
П О С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 ( посвідчення офіцера, серії УК № 128891, ІДН: НОМЕР_1) притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 172-15 ч.2 КУпАП та піддати стягненню у вигляді адміністративного штрафу в розмірі ста сорок п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 2465 (дві тисячі чотириста сорок п’ять) гривень(одержувач – Казначейство України, отримувач УК у Якимівському районі/ Якимів. Район/21081100, код ЄДРПОУ - 37997243, МФО банка - 899998, код - 21081100, розрахунковий рахунок - 31114106008016).
Роз'яснити правопорушнику, що відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати ним штрафу у 15-денний строк у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_2 ( посвідчення офіцера, серії УК № 128891, ІДН: НОМЕР_1) на користь держави судовий збір в розмірі 352,40 грн. (отримувач коштів – ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ - 37993783, Банк отримувача: Казначейство України ЕАП; код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.
Особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Суддя: Т.В. Нестеренко
Судове рішення № 76851941, Якимівський районний суд Запорізької області було прийнято 01.10.2018. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 330/1726/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: