Рішення № 76851729, 28.09.2018, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

28.09.2018

Справа № 337/1269/18

Провадження № 2/337/970/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2018 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя

у складі головуючого судді Кучерук І.Г.

з участю секретаря Коваленко В.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», треті особи: Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Хортицький відділ державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ПАТ КБ «Приватбанк» в якому вказав, що 19.03.2018 року з Хортицького відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, він отримав постанову про відкриття виконавчого провадження серії ВП №55660746 від 30.01.2018 р. про стягнення на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в сумі 54270,21 грн. на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за №12097 від 17 листопада 2017 року та витрат, пов’язаних із вчиненням виконавчого напису у розмірі 5427,02 грн., а всього 59697 грн.23 коп. Підставою для вчинення нотаріального напису нотаріуса стало подання відповідачем ПАТ КБ «Приватбанк», який є правонаступником закритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про стягнення заборгованості за договором SAMDN20000004214653 про відкриття картрахунку та обслуговування кредитної карти від 11 жовтня 2005 року, який ніколи ним не підписувався та за яким він не отримував кредит й не очікувано для себе став боржником перед банком. Із вчиненим виконавчим написом нотаріуса повністю не згоден. Він вчинений абсолютно безпідставно, йде всупереч волі та в порушення законних прав й інтересів, оскільки правочин з банком не укладався та кредит від банку не отримував. Документи, які були надані банком нотаріусу, є невірогідними, а сам договір є нікчемним. Відповідач достовірно знав на момент звернення до нотаріуса, що заборгованості перед не має, оскільки судовий наказ, за яким нібито у нього існує перед банком заборгованість за кредитними зобов’язаннями в сумі 13042,80 грн. (на той час була така «сума заборгованості»), ухвалою судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 24.11.2008 р. у справі №2н-2344/2008 був скасований. У позовному провадженні банк звертався до суду про стягнення суми боргу за кредитним договором, але розуміючи, що в кінцевому рахунку йому буде відмовлено в задоволенні позову, до початку судового засідання представник подав заяву, якою просив залишити позовну заяву без розгляду, про що суд виніс відповідну ухвалу від 11.04.2014 р. (справа №337/5986/13-ц). Тим не менш, відповідач на цьому не зупинився й у листопаді 2017 року звернувся до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису. Надані відповідачем документи нотаріусу в жодному випадку не можуть підтверджувати безспірність заборгованості, а тому вчинений третьою особою виконавчий напис є таким, що вчинений всупереч вимогам ст.88 Закону України «Про нотаріат» і таким, що не підлягає виконанню. При вчиненні виконавчого напису порушено норми ст.88 Закону України «Про нотаріат» в частині безспірності заборгованості, а також з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років. Просить суд визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 17 листопада 2017 року за №12097 таким, що не підлягає виконанню, а також стягнути з відповідача 704 грн. 80 коп. судового збору.

Ухвалою від 25.04.2018 року відкрито провадження по справі, та встановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, і призначено підготовче судове засідання.

31.05.2018 року до суду від Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» надійшов відзив на позов.

У відзиві вказано, окрім іншого, що діючим порядком вчинення виконавчих дій не передбачено обов'язкове надання нотаріусу для вчинення виконавчого напису за кредитним договором будь-яких інших, не передбачених нормативно-правовими актами документів(Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. №296/5 „Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України”), а також й обов'язкове витребування нотаріусом інших документів або пояснень сторін. Приписами законодавства встановлено, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не перевіряє безспірність заборгованості, не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку. Вчинений нотаріусом напис був здійснений у відповідності до чинного законодавства, підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії у нотаріуса не було, а подані для вчинення нотаріальної дії документи відповідали вимогам законодавства України. Лише при наявності у Позивача/Позичальника від Кредитора/Банку документу/довідки про одержання виконання в повному обсязі за кредитним договором може свідчити про те. що виконавчий напис не підлягає виконанню. З огляду на те, що зобов'язання Позичальника за кредитним договором не виконані, а договір дії до повного виконання зобов’язань сторонами, тому у приватного нотаріуса були наявні всі правові підстави для вчинення виконавчого напису. Просять у позові відмовити.

31.05.2018 року до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, у якій фактично вказуються дані, викладені у тексті позову.

02.07.2018 року до суду від приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на виконання ухвали від 06.06.2018 року, надійшли матеріали справи на підставі яких був вчинений 17.11.2017 року виконавчий напис.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує, з мотивів викладених у позові та відповіді на відзив.

У відзиві на позовну заяву, представник відповідача просить розглянути справу за його відсутності.

Від третіх осіб: Приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Хортицького відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши матеріали справ: № 2н/337/2344/2008 року, № 337/5986/13-ц, суд встановив факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 17.11.2017 року приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на підставі п. 19 ч. 1 ст. 34, ст. 87 - 89 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, вчинив виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 12097, про стягнення грошових коштів у розмірі 52470,21 грн. з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 10.10.2005 року, за період з 10.10.2005 року по 17.07.2017 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк», який є правонаступником ЗАТ КБ «Приватбанк».

Постановою державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 30.01.2018 було відкрито виконавче провадження ВП № 55660746 про примусове виконання виконавчого напису нотаріуса.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів.

В свою чергу, згідно з пунктом 2 Переліку документів, стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин провадиться на підставі кредитних договорів, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Вирішуючи питання про дотримання строків при вчиненні виконавчого напису, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч.4 ст. 267 ЦК України). Згідно зі ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю в три роки (ст. 257 ЦК України).

За загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права чи про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припиненням дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

З огляду на положення ст. 88 ЗУ «Про нотаріат», які слід вважати спеціальною нормою для застосування до даних спірних правовідносин, вбачається що виконавчий напис може бути вчинено виключно за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Як вбачається з матеріалів справи, справи № 2н/337/2344/2008 року, 28.10.2008 року ЗАТ КБ «Приватбанк» звертався до Хортицького районного суду м. Запоріжжя із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 11.10.2005 року у розмірі 13042,8 грн., та 30.10.2008 року було винесено судовий наказ.

Матеріали виконавчого напису нотаріуса від 17.11.2017 року і матеріали справи № 2н/337/2344/2008 року, свідчать про те, що мова іде про один і той же договір.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 24.11.2008 року, судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 13042,8 грн., було скасовано.

Також встановлено, що 10.10.2013 року ПАТ КБ «Приватбанк» звертався до Хортицького районного суду м. Запоріжжя із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 11.10.2005 року у розмірі 33218,38 грн. за період з 18.03.2006 року по 19.09.2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи №337/5986/13-ц, ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 11.04.2014 року, за клопотанням представника ПАТ КБ «Приватбанк», позовну заяву залишено без розгляду.

Отже, відповідно до матеріалів справи, право вимоги у кредитора виникло з 24.11.2008 року, з дати скасування судового наказу.

В той же час, до нотаріуса з заявою про вчинення виконаного напису відповідач звернувся 25.07.2017 року, тобто після виникнення права вимоги.

З огляду на виконавчий напис, також вбачається, що строк, за який провадиться стягнення, становить більше 11 років, а саме з 10.10.2005 року по 17.07.2017 року, тобто прострочення основного боргу наступило раніше, поза межами трирічного строку позовної давності до дня вчинення виконавчого напису.

Крім того, розмір заборгованості, визначений письмовою вимогою, надіслано боржнику 21.07.2017 року, та щодо якої не має доказів її отримання або повернення як не врученої.

На переконання суду, встановлені обставини свідчать про те, що на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису між сторонами існував спір в частині укладеного кредитного договору та нарахованої заборгованості, що, в свою чергу, мало б бути повідомлено стягувачем під час звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису.

Від так, приватний нотаріус не звернув уваги на те, що з дня виникнення права вимоги минуло значно більше трьох років за вимогою про стягнення боргу, а також на відсутність підстав для визнання заборгованості безспірною, та вчинив виконавчий напис.

Таким чином суд, дослідивши матеріали справи, встановивши обставини і перевіривши їх доказами, вважає позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім цього, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути з відповідача судові витрати, які поніс позивач при зверненні до суду.

Керуючись ст. 82, 89, 141, 229, 247, 263, 264, 354 ЦПК України, ст. 252-256, 261, 267 ЦК України, ст. 88 Закону України «Про нотаріат» суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги - задовольнити.

Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 17 листопада 2017 року за №12097 таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1(ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн НОМЕР_1, АДРЕСА_1) сплачений судовий збір у розмірі 704(сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Запорізької області протягом 30 днів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя:

Повний текст рішення складено 28.09.2018 року.

Суддя: