Рішення № 76851591, 24.09.2018, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/1165/18

Провадження № 2/323/485/18

РІШЕННЯ

іменем УКРАЇНИ

24.09.2018 року м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі судді Плечищевої О.В. при секретарі Свириденко О.С. за участю адвоката ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Преображенської об’єднаної територіальної громади Оріхівського району Запорізької області, третя особа: ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, який було уточнено, в якому прохає визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після померлого ОСОБА_4, обґрунтовуючи позовні вимоги наступним.

11 серпня 2017 року помер ОСОБА_4, який постійно до дня смерті мешкав за адресою: Запорізька область, Оріхівський р-н, с. Червона Криниця, провулок Садовий, буд. 3.

Після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 5,75 га, що розташована на території Преображенської сільської ради Оріхівського району, Запорізької області.

За життя ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений 13 грудня 2012 року ОСОБА_5, приватним нотаріусом Гуляйпільського районного нотаріального округу Запорізької області, зареєстрований в реєстрі № 2961, відповідно до якого заповів земельну ділянку розміром 5,75 га, право власності на яку підтверджено Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ІV ЗП № 006243, виданого 26 вересня 2002 року Преображенською сільською радою Оріхівського району Запорізької області, яка розташована на території Преображенської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, ОСОБА_2

У зв’язку з тим, що позивач проживає у Гуляйпільському районі, а не на території Оріхівського району, довідався про смерть ОСОБА_4 від його родички ОСОБА_3, яка знала про заповіт ОСОБА_4 на його користь, але навмисно повідомила йому дату смерті на 1 місяць пізніше, тобто не 11 серпня, а 11 вересня 2017 року, а тому він вчасно не зміг звернутися із заявою у нотаріальну контору для отримання спадщини.

На підставі п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України ним було подано заяву про прийняття спадщини за заповітом державному нотаріусу в нотаріальну контору, але нотаріус повернув заяву в зв’язку з тим, що спадкова справа вже була відкрита ОСОБА_3 у приватного нотаріуса ОСОБА_6, яка й надала постанову про відмову, порадивши звернутись до суду про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, прохає позов задовольнити та визначити ОСОБА_2 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після померлого ОСОБА_4.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про місце, дату та час повідомлено у встановлені процесуальним законодавством порядку, до суду надав заяву про розгляд справи без участі представника відповідача у зв’язку з відсутністю заперечень щодо позовних вимог позивача та при розгляді справи покладаються на розсуд суду.

Третя особа в судовому засіданні проти позову заперечила та вважає, що відсутні підстави для задоволення позову.

Суд, вивчивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, дійшов до переконання про наявність підстав для задоволення позову з наступних підстав.

Статтею 77 ЦПК Українипередбачено, щоналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Також, статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до положень ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 ст. 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

В частині 1 ст. 1270 ЦК України зазначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

В судовому засіданні встановлено, що 11.08.2017 року помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ЖС № 414180, виданого виконавчим комітетом Преображенської сільської ради Оріхівського району Запорізької області, актовий запис № 51(а.с. 2).

Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшла земельна ділянка площею 5,75 га, розташована на території Преображенської сільської ради Оріхівського району, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належить на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ІV-ЗП № 006243, виданого Преображенською сільською радою Оріхівського району Запорізької області 26 вересня 2002 року (а.с. 6).

Відповідно до копії заповіту ОСОБА_4 від 13 грудня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Гуляйпільського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5 та зареєстрованого в реєстрі за № 2961, останній заповів земельну ділянку площею 5,75 га, розташовану на території Преображенської сільської ради, Оріхівського району, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належить на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серії ІV-ЗП № 006243, виданого Преображенською сільською радою Оріхівського району Запорізької області 26 вересня 2002 року, позивачу у справі ОСОБА_2 (а.с. 3).

05 лютого 2018 року позивач у справі звернувся до приватного нотаріуса Гуляйпільського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5 із заявою про прийняття спадщини, в якій вказав, що спадкодавець ОСОБА_4 помер 11 вересня 2017 року. (а.с. 4)

Постановою приватного нотаріуса Оріхівського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_6 від 17.04.2018 року було відмовлено позивачу у вчиненні нотаріальної з тих підстав, що останнім пропущено строк для прийняття спадщини, встановлений ст. 1270 ЦК України. ОСОБА_2 було рекомендовано звернутись до суду з вимогою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. (а.с 5).

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року передбачено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України в постановах від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12, від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 14 вересня 2016 року № 6-1215цс16, що має враховуватися місцевими загальними судами при застосуванні аналогічних норм матеріального права.

ВСУ також зробив висновок, що у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Зокрема, при вирішенні цивільно-правового спору суд також враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004.

Так, відповідно до статті 63 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов’язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 чинного на час виникнення спірних правовідносин Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз’яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 23.08.2017 року в аспекті справи № 6-1320цс17.

Так, в матеріалах спадкової справи відсутні будь-які докази та відомості про те, що нотаріус, який заводив спадкову справу, перевірив наявність заповіту на користь позивача, та повідомлення нотаріуса спадкоємця за заповітом про право подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом чи про відмову від її прийняття.

Таким чином, зважаючи на обставини справи, надані докази та викладені правові норми, судом встановлено, що позивачу, який проживає в Гуляйпільському районі Запорізької області не було відомо про дату смерті спадкодавця ОСОБА_4, який проживав в Оріхівському районі Запорізької області, а про факт смерті спадкодавця позивачу стало відомо зі слів третьої особи ОСОБА_3, яка повідомила невірну дату смерті ОСОБА_4, про що можна дійти висновку із заяви про прийняття спадщини, що подана в день коли позивач дізнався про смерть спадкодавця із зазначенням дати такої смерті – 11 вересня 2018 року, у зв’язку з чим суд приходить до висновку про поважність причин про пуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, так як позивачу не було відомо про смерть спадкодавця, спадкодавець і спадкоємець за заповітом проживали на відстані, що унеможливило своєчасно дізнатися про смерть спадкодавця, і як наслідок унеможливило своєчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст. 76-81, 259, 264-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1, зареєстрований та проживає за адресою: 70200, Запорізька область, м. Гуляйполе, вулиця Чубаря, 3) додатковий строк в 14 днів для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини яка відкрилась після смерті ОСОБА_4, який помер 11.08.2017 року.

Перебіг строку подання заяви до державної нотаріальної контори про прийняття спадщини рахувати з дня набрання чинності рішенням суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : О.В.Плечищева