Рішення № 76851417, 01.10.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/8550/18 2/335/2189/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Крамаренко І.А., за участю секретаря судового засідання Тимченко А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження із викликом учасників процессу, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1, в особі представника позивача адвоката ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Запоріжжяобленерго» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, мотивуючи свої вимоги тим, що позивач з 4 липня 2006 р. по 16 лютого 2018 р. перебував у трудових відносинах з ПАТ «Запоріжжяобленерго». На момент звільнення відповідач не здійснив розрахунку із заробітної плати, розмір заборгованості склав 60 722,24 грн. Відповідач добровільно заборгованість не виплачував, у зв’язку із чим позивач звертався до суду з відповідним позовом. В процесі розгляду Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя цивільної справи № 335/5888/18 відповідач 16 липня 2018 р. здійснив повну виплату вказаної заборгованості. Оскільки заборгованість сплачена відповідачем із затримкою у 5 місяців, позивач має право на стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку. Посилаючись на ст.ст. 115–117 КЗпП України та інші норми чинного законодавства, просив стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки у розмірі 48 014,03 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. (а.с. 1–5).

Ухвалою судді від 30 липня 2018 р. позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено провести в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) учасників справи в судове засідання, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті (відзиву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь).

Згідно із відзивом представника відповідача ОСОБА_3 від 25 вересня 2018 р. № 999-юр на позовну заяву, відповідач вказує, що затримка розрахунку при звільненні мала місце з 12 лютого 2018 р. по 12 липня 2018 р., що підтверджується бухгалтерською довідкою. Вважає, що позивачем невірно обчислено розмір середнього заробітку, оскільки не враховано кількості робочих днів у місяці за період з лютого 2018 р. по липень 2018 р. Отже, розмір середнього заробітку відповідно до розрахунку відповідача має складати 34 907,00 грн. Крім того, відповідач заперечує обґрунтованість розрахунку витрат на правничу допомогу адвоката, оскільки оформлення процесуальних документів у справі не потребувало затрат часу, а підготовка справи не вимагала великого обсягу юридичної і технічної допомоги. Доказів оплати за надані послуги позивач не надав. Просив в задоволенні позову відмовити.

Разом із відзивом представником відповідача подано клопотання про поновлення строку на подання відзиву та доказів, яке мотивовано важким фінансовим становищем підприємства, внаслідок чого скорочено штат працівників та збільшено час обробки вхідної документації. Крім того, наразі в провадженні судів знаходиться понад 100 справ про стягнення заборгованості по заробітній платі, що збільшує навантаження на працівників юридичного відділу. Суд знаходить зазначені причини пропуску відповідачем процесуального строку поважними, а тому вважає за можливе прийняти відзив із доданими до нього доказами до розгляду в справі.

Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не з’явились, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. У заяві зазначила, що позов підтримує та просить його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судове засідання також не прибув, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності.

З урахуванням вказаних обставин, суд вважав за можливе розглянути дану справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази в їх сукупності та взаємозв’язку, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Згідно із ст. 7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 2148-VIII від 19 жовтня 1973 року, держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на справедливі і сприятливі умови праці.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

За вимогами ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

З матеріалів справи випливає, що ОСОБА_1 працював в ЗАТ «Запоріжжяобленерго» на різних посадах з 4 липня 2006 р.

16 лютого 2018 р. ОСОБА_1 було звільнено за власним бажанням у зв’язку з невиконанням власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного договору чи трудового договору за ч. 3 ст. 38 КЗпП України (а.с. 6-7).

Разом із тим, всупереч вимогам ст. 116 КЗпП України ПАТ «Запоріжжяобленерго» не здійснило повного розрахунку із ОСОБА_1 у день звільнення. Як випливає із довідки відповідача про невиплачену заробітну плату, станом на 13 квітня 2018 р. розмір заборгованості по заробітній платі перед ОСОБА_1 склав 60 722,24 грн., у т.ч. за жовтень 2017 р. 1 693,01 грн., за листопад 2017 р. – 6 047,72 грн., за грудень 2017 р. – 7 292,84 грн., за січень 2018 р. – 8 229,76 грн., за лютий 2018/ р. – 37 458,91 грн. (а.с. 8). Вказана заборгованість була виплачена 12 липня 2018 р., підтвердженням чого є бухгалтерська довідка ПАТ «Запоріжжяобленерго» № 003-011/304 від 24 вересня 2018 р.

Таким чином, період затримки розрахунку при звільненні позивача склав з 16 лютого 2018 р. по 12 липня 2018 р.

Відповідно до статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі – Порядок).

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з абзацом першим пункту 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (середньогодинна) заробітна визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, – календарних днів за цей період.

З огляду на викладене при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 1 березня 2017 р. № 6-2807цс16.

Отже, є невірним обчислення позивачем суми середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, виходячи із календарних, а не робочих днів.

Так, розмір середньоденної заробітної плати позивачем обчислено як 349,07 грн. З таким розміром погодився і відповідач, про що вказав у відзиві на позовну заяву. Отже, дана обставина в силу вимог ч. 1 ст. 42 ЦПК України доказуванню не потребує.

Кількість робочих днів за період з 16 лютого 2018 р. по 12 липня 2018 р. склала 100 днів, у тому числі в лютому 2018 р. – 8 робочих днів, в березні 2018 р. – 22 робочих дні, у квітні 2018 р. – 20 робочих днів, у травні 2018 р. – 21 робочий день, у червні 2018 р. – 20 робочих днів, у липні 2018 р. – 9 робочих днів.

Таким чином, розмір середнього заробітку за вказаний період затримки розрахунку становить 349,07 грн. х 100 дн ів = 34 907,00 грн.

Отже, з відповідача на користь позивача належить стягнути 34 907,00 грн., частково задовольнивши позовні вимоги.

Вирішуючи вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн., суд виходить з такого.

У відповідності до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов’язані з розглядом справи.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Участь адвоката, який представляє інтереси позивача у справі – ОСОБА_2, і факт надання правової допомоги підтверджено угодою на надання правової допомоги, розрахунком витрат на професійну правничу допомогу у справі, квитанцією № 737375 від 26 вересня 2018 р., актом передачі-прийняття наданої професійної правничої допомоги від 26 вересня 2018 р.

При цьому, із розрахунку витрат на професійну правничу допомогу випливає, що адвокат витратила на надання консультації, формулювання правової позиції по справі та укладення угоди, складання ордеру 2 години, підготовку претензії, звіряння додатків до неї та відправлення – 1 година, підготовка адвокатського запиту та направлення відповідачу, аналіз відповіді – 2 години, підготовка позовної заяви, копіювання та завіряння додатків до позову та направлення до суду – 3 години, обробку отриманого відзиву – 1 година, підготовку та направлення до суду та відповідачу відповіді на відзив – 2 години, підготовку заяві та клопотань – 1 година, тобто загалом 12 годин.

За змістом ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем у відзиві було заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, при цьому відповідач детально зазначив у відзиві на позов, в чому полягає така не співмірність витрат на оплату послуг адвоката.

Суд частково погоджується із доводами відповідача, виходячи з наступного.

Так, в даному випадку адвокат у судовому засіданні участі не приймав. Суд вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є не співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом наданих послуг, розміром позовних вимог, справа не є складною, не потребує значного часу на виконання робіт, тому на підставі ч.5 ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню до 1500,00 грн.

На підставі п.1.ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору за звернення до суду з позовним вимогами про стягнення заробітної плати, а тому суд вважає необхідним в порядку, передбаченому ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 10-12, 13, 81, 82, 133, 137, 141, 263-265, 274–279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: 71 660, Василівський район, с. Орлянське, вул. Шкільна, б. 59) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 34 907 (тридцять чотири тисячі дев’ятсот сім) гривень 00 копійок, без урахування утримання прибуткового податку з громадян й інших обов’язкових платежів та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 500 (одна тисяча п’ятсот) гривень 00 копійок, а всього у розмірі 36 407 (тридцять шість тисяч чотириста сім) гривень 00 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь держави судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення у повному обсязі складене 1 жовтня 2018 р.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.А. Крамаренко