Рішення № 76848565, 25.09.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2018 року Чернігів Справа № 2540/2656/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Житняк Л.О.

за участі секретаря Демусенко А.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1М.) звернулася до суду з позовом до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області від 24.06.2016, яким позивачці визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2016 рік в сумі 25 000,00 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 19.03.2018 №2805-05/11293-07 середньоринкова вартість транспортного засобу, яким володіє позивачка, у 2016 році становила 1 011 061,28 грн, а тому згаданий автомобіль не є об'єктом оподаткування транспортним податком в розумінні пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України. Позивачка також вказує, що середньоринкова вартість автомобіля визначається за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля. Зазначені критерії для визначення середньоринкової вартості є обов'язковими, відсутність будь-якої інформації по вказаним критеріям унеможливлює визначення середньоринкової вартості автомобіля. Відповідачем інформація щодо типу коробки переключення передач та пробігу належного позивачці автомобілю не встановлювалась, що на її думку, унеможливлює об'єктивний розрахунок середньоринкової вартості відповідно до вимог положень Методики, що вказує на необґрунтованість та протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Крім цього, позивачка вважає, що у 2016 році платниками транспортного податку були виключно власники автомобілів, які використовувались до 5 років і мають об'єм циліндра двигуна понад 3000 куб.см. В той же час, об'єм двигуна транспортного засобу позивачки не перевищує цієї граничної величини та складає 2979 куб.см. Враховуючи наведене вважає, що винесене Чернігівською ОДПІ податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Ухвалою від 23.07.2018 провадження у справі відкрито та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.

Представник відповідача у встановлений судом строк надав відзив на позов, в якому із позовними вимогами не погодився, зазначивши, що при винесенні оскаржуваного рішення відповідач враховував дані, отримані від Мінекономрозвитку та органів внутрішніх справ.

При цьому також звернув увагу на те, що вартість автомобіля визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті. Тобто, органи ДФС, в тому числі і Чернігівська ОДПІ, не здійснюють безпосереднього розрахунку середньоринкової вартості транспортного засобу. Мінекономрозвитку надає до ДФС списки автомобілів, які є об’єктом оподаткування, дані автомобілі вносяться до ІС "Податковий блок". Далі, на основі вищезазначених списків, здійснюється формування податкового повідомлення-рішення, яке вручається/надсилається платникам транспортного податку.

Також, представник відповідача вказав, що законодавець на 2016 рік не передбачив залежності нарахування транспортного податку від факту прийняття відповідною радою рішення про встановлення місцевих податків. Зазначена правова позиція узгоджується з практикою Верховного суду, яка є обов'язковою для врахування при ухваленні рішень адміністративними судами. Враховуючи наведене, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

В подальшому, ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.08.2018 справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Суд в порядку підготовки справи до розгляду також звернувся до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України із запитом про надання інформації, актуальної станом на 2016 рік, щодо середньоринкової вартості автомобіль позивачки, яка розрахована у відповідності до Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66.

Сторони в судове засідання не з'явились, надавши клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Фіксування судового засідання у відповідності до положень ст.229 КАС України не здійснювалось.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зважає на таке.

Оскільки, ОСОБА_1 є власником легкового автомобіля марки "BMW", модель "640 I", СВ5554ВА, 2015 року випуску, з об’ємом двигуна 2979 куб. см, дата першої реєстрації транспортного засобу – 30.01.2016 (дані щодо пробігу автомобіля відсутні), згідно із пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, пп.267.6.2 п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України Чернігівською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 24.06.2016 (а.с. 13), яким визначено суму податкового зобов’язання по транспортному податку з фізичних осіб в розмірі 25 000,00 грн на підставі наданого Мінекономрозвитку до ДФС списку автомобілів, які є об’єктом оподаткування.

Вказане податкове повідомлення-рішення є предметом даного спору.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, судом враховано, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (ст.1 Податкового кодексу України).

01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким згідно зі ст.267 Податкового кодексу України введено новий транспортний податок.

Відповідно до п.10.2 ст.10 Податкового кодексу України місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю). Повноваження міських рад щодо податків та зборів визначені ст.12 Податкового кодексу України. А відповідно до пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (пп.12.3.5 п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України). Водночас, 24.12.2015 Верховною Радою України прийнято Закон України №909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році", що набрав чинності 01.01.2016 (далі - Закон №909-VIII), яким внесено зміни у Податковий кодекс України щодо об’єкту оподаткування транспортним податком. Так, згідно пп.267.1.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних взаємовідносин), платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пп.267.2.1 п.267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування. Відповідно пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України (в редакції Закону від 24.12.2015 №909-VIII) визначено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до пп.267.2.1 п.267.2 цієї статті (п.267.4 ст.267 Податкового кодексу України). Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку (пп.267.6.1 п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України). Також п.4 розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону №909-VIII визначено, що у 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені пп.12.3.4 п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України та Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскільки Законом України №909-VIII не встановлювався новий транспортний податок, а також не змінювалась його ставка, з 01.01.2016 платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старше п'яти років, середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати.

Зазначена правова позиція узгоджується з практикою Верховного Суду (постанова від 27.07.2018 у справі №808/2261/17, постанова від 31.07.2018 у справі №810/3726/16, від 27.06.2018 у справі №812/1100/16).

Так, станом на 01.01.2016 мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 1378,00 грн (ст.8 Закону України "Про державний бюджет України на 2016 рік"). Отже, 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 складали 1 033 500,00 грн. Таким чином, об'єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1 033 500,00 грн. та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно).

Отже, як було вже зазначено, така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті (абз.2 пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України).

Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66, відповідно до положень п.2 якої середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у п.3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 №403 (Офіційний вісник України, 2013р., N44, ст.1576), де за ціну нового транспортного засобу (Ц н) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач. Середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: С ср = Ц н х (Г / 100) х (1 ± (Г к / 100), де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Г к - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2 (п.3 Порядку №403). Джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства (п.4 Порядку №403).

Також згідно п.5 Методики, ідентичними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: марка; країна-виробник; тип кузова (седан, універсал тощо); модель; конструкція привода тягових коліс; тип та робочий об'єм двигуна; потужність двигуна; тип коробки переключення передач та інших складників силової передачі; габаритні розміри; рік випуску; комплектація. Розбіжності можуть стосуватися комплектації, пробігу та технічного стану.

Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (п.13 Методики в редакції чинній на час спірних правовідносин).

При цьому Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (п.14 Методики в редакції чинній на час спірних правовідносин).

Аналіз наведених положень Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить про врахування при розрахунку цієї вартості певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу.

Обов’язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відтак, підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення є отримана від Мінекономрозвитку інформація про автомобіль позивача, яка розрахована у відповідності до вищенаведеної Методики. Таку інформацію відповідачем було додано до відзиву на позов (а.с.40).

При цьому, суд визнає надану Мінекономрозвитку інформацію належним доказом і правомірною підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки вона повністю відповідає вищезазначеному положенню п.13 Методики (в редакції чинній на час спірних правовідносин). Така вартість визначається Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики, тобто розраховується середньоринкова вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подається ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. В питанні правомірності отримання інформації важливим і ключовим є отримання ДФС від Мінекономрозвитку списків автомобілів, які є об’єктом оподаткування, що відповідачем було доведено на підставі роздруківки з ІС "Податковий блок".

Суд також витребував у Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку) інформацію, актуальну станом на 2016 рік, про середньоринкову вартість автомобіля позивачки.

Мінекономрозвитку в своїх поясненнях від 19.09.2018 №2431-03/1300 надав суду інформацію про те, що розрахована у 2016 році згідно з Методикою середньоринкова вартість автомобіля позивачки становила понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (а.с.51-52).

Суд також звертає увагу, що у своєму запиті до Мінекономрозвитку, позивачка просила саме врахувати, що станом на 01.01.2016 пробіг автомобіля становить 27 000 км. В той же час, суд визнає таке пояснення сумнівним, оскільки первинна реєстрація автомобіля здійснена після придбання - 30.01.2016.

Щодо посилань позивачки на не перевищення об'ємом двигуна її транспортного засобу граничної величини в 3000 куб.см, суд зазначає, що відповідно до п.5 та п.6 Методики аналогічним легковому автомобілю BMW 640i седан, є автомобіль BMW 6-Series Gran Group з об'ємом циліндрів двигуна 3000 куб.см., а тому такі посилання на увагу не заслуговують.

Таким чином суд впевнився у наявності підстав у податкового органу для прийняття податкового повідомлення-рішення.

При цьому, посилання позивачки на розрахунок середньоринкової вартості її транспортного засобу із врахуванням пробігу 27 000 км, визначеному Мінекономрозвитку на її звернення, в якому вартість складає 1 011 061,28 грн (а.с.14), що є меншим значенням ніж 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня, судом до уваги не приймається, оскільки жодних доказів на наявність у автомобіля зазначеного пробігу позивачкою не надано і такі докази не впливають на підстави нарахування спірного податкового зобов’язання, виходячи з наступного.

Відповідно до чинного законодавства, яким врегульований порядок здійснення розрахунку середньоринкової вартості транспортних засобів - пробіг транспортного засобу не завжди підлягає врахуванню.

Так, п.12 Методики розрахунку середньоринкової вартості легкових автомобілів передбачено, що коефіцієнт коригування ринкової ціни автомобілів залежно від пробігу визначається з урахуванням фактичного та нормативного середньорічного пробігу автомобілів. У разі коли фактичний середньорічний пробіг автомобілів є вищим, ніж їх нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість зменшується, а у разі, коли фактичний середньорічний пробіг є нижчим, ніж нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість збільшується.

Коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу визначені Додатком №2 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 №403 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 №66. У примітках до вказаного Додатку №2 передбачено, що для транспортних засобів із строком експлуатації до 1 року, коефіцієнт коригування ринкової ціни залежно від пробігу не визначається.

Враховуючи все вищевикладене, у відповідності до положень Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, наданими відповідачем документами повністю підтверджується правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки середньоринкова вартість автомобіля позивачки (із строком експлуатації до 1 року) перевищувала 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня. Тому нарахування податкового зобов’язання відбувалась на законних підставах, що підтверджує дії суб’єкта владних повноважень в правовому полі.

У відповідності до вимог ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 227, 229, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач - ОСОБА_1 (вул. Мінська, буд.79, м.Чернігів, 14021, ід.код НОМЕР_1).

Відповідач - Чернігівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернігівській області (вул. Кирпоноса, 28, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39558413).

Повне рішення суду складено 02 жовтня 2018 року.

Суддя Л.О. Житняк