Рішення № 76848522, 21.09.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2018 року справа № 823/2026/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Гайдаш В.А.,

за участю:

секретаря судового засідання – Мельникової О.М.,

представника позивача – ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача – ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Плодово-ягідна компанія “Квітучий сад” до заступника начальника управління Держпраці у Черкаській області ОСОБА_3 про визнання незаконною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Плодово-ягідна компанія “Квітучий сад” (вул. Соборна, 65, смт. Верхнячка, Христинівський р-н, Черкаська обл., 20022, далі – позивач) з позовом до заступника начальника управління Держпраці у Черкаській області ОСОБА_3 (бульв. Шевченка, 205, м. Черкаси, 18001, далі – відповідач), в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову відповідача від 17.04.2018 №23-22-18/0121-118.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачем зазначено, що висновки акта інспекційного відвідування про порушення позивачем вимог ст.116 КЗпП України щодо не виплати заробітної плати у день звільнення працівника є помилковими, оскільки звільнений працівник ОСОБА_4 був відсутній н роботі у день звільнення і фактично не міг отримати кошти, що були передбачені йому до виплати. Крім того, постановою Христинівського районного суду Черкаської області закрито провадження щодо керівника позивача у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Тому просив задовольнити позов.

Представник позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити з підстав, зазначених вище.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надав до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що спірне рішення прийняте у зв’язку з виявленим за наслідками інспекційного відвідування порушення позивачем вимог ст.116 КЗпП України щодо не виплати заробітної плати у день звільнення працівника ОСОБА_4 Тому просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Наказом управління Держпраці у Черкаській області від 20.03.2018 №121-Н про проведення інспекційного відвідування наказано головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю ОСОБА_5 здійснити у період з 21.03.2018 до 03.04.2018 інспекційне відвідування позивача.

20.03.2018 на підставі вказаного наказу управлінням Держпраці у Черкаській області видано направлення №397 на проведення інспекційного відвідування позивача з 21.03.2018 до 03.04.2018.

Відповідно до вказаних наказу та направлення головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю ОСОБА_5 проведено 27.03.2018 інспекційне відвідування ТОВ “Плодово-ягідна компанія “Квітучий сад”.

За результатами вказаного відвідування складено акт №23-22-18/0121 від 27.03.2018, яким встановлено порушення ст. ст. 116, 117 КЗпП України, а саме: при звільненні працівника виплата усіх сум не проведена в день звільнення. Так, ОСОБА_4 звільнений 29.05.2017, а розрахунок проведений 03.07.2017. Крім того, не виплачений середній заробіток за весь час затримки розрахунку.

За наслідками перевірки також винесено припис від 27.03.2018 №23-22-18/0121-0074 з вимогою усунути вищевказані порушення до 10.04.2018.

17.04.2018 заступником начальника управління Держпраці у Черкаській області ОСОБА_3 винесено постанову №23-22-18/0121-118 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за порушення ст.ст.116-117 КЗпП України у розмірі 11169,00 грн.

Надаючи оцінку спірному рішенню в контексті позовних вимог, суд врахував таке.

Спірні правовідносини врегульовані Кодексом Законів про працю України, Законом України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон №877-V), Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 (далі – Порядок №295).

У відповідності до ст.1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Частиною 4 ст.2 Закону №877-V передбачено, що заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №100 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» утворено Державну службу України з питань праці реорганізувавши шляхом злиття територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці.

Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі – Положення №96).

Згідно з п.1 Положення №96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно п. 7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з Положенням про Управління Держпраці, затвердженого наказом Держпраці від 22.06.2017 №75 Управління Держпраці у Черкаській області є територіальним органом Державної служби з питань праці та відповідно їй підпорядковується.

Тобто, відповідач є повноважним органом, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю на території Черкаської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Пунктом 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 (далі – Порядок №295) встановлено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до підп.6 п.5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться зокрема за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України «Про відпустки»); роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників.

Згідно з пунктами 19, 20, 23 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

На підставі пунктів 27 Порядку №295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Щодо висновків акту перевірки по суті та оскаржуваних постанов, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що під час проведення інспекційного відвідування контролюючим органом встановлено порушення позивачем ст. ст. 116, 117 КЗпП України, а саме: при звільненні працівника виплата усіх сум не проведена в день звільнення. Так, ОСОБА_4 звільнений 29.05.2017, а розрахунок проведений 03.07.2017. Крім того, не виплачений середній заробіток за весь час затримки розрахунку.

Суд встановив, що згідно з наказом позивача від 16.05.2017 звільнено ОСОБА_4 з роботи на підставі ч.1 ст. 38 КЗпП України.

Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

На підставі ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.2 КАС України одним з принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі.

Ст.72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Наведеною нормою КАС України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені прюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.

Так, звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене ч.4 ст.78 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Отже, за змістом вказаної норми учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

Судом встановлено, що Христинівським районним судом Черкаської області під час розгляду матеріалів, що надійшли від управління Держпраці у Черкаській області щодо притягнення до адміністративної відповідальності директора ТОВ “Плодово-ягідна компанія “Квітучий сад” ОСОБА_6 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, про що винесено постанову від 05.06.2018 у справі №706/488/18, якою закрито провадження у справі.

Зокрема, вказаною постановою встановлено, що ОСОБА_4 в день звільнення 29.05.2017 не працював, оскільки в цей день був відсутній на роботі, що стверджується актом про відсутність на роботі від 29.05.2017.

Тому кошти, які були призначені йому для виплати заробітної плати, були депоновані, що підтверджується відомістю на виплату грошей № ВЗП 004/5 за травень 2017 року.

Виплата всіх сум, що належать звільненому працівнику ОСОБА_4 від підприємства, була проведена у подальшому декількома платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи.

Тобто, ТОВ «Плодово-ягідна компанія «Квітучий сад» та його директор ОСОБА_6 при звільненні працівника ОСОБА_4 в питанні виплати всіх сум, що належать останньому від підприємства, діяли відповідно до положень КЗпП України. Подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП, відсутні.

На підставі викладеного Христинівський районний суд Черкаської області дійшов висновку, що в діях керівника позивача ОСОБА_6 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП, оскільки в судовому засіданні встановлено, що законодавство про працю він не порушував.

Таким чином, на підставі вищевикладеного з огляду на постанову Христинівськиого районного суду Черкаської області від 05.06.2018 у справі №706/48/18 що має преюдиційне значення для вирішення даної справи суд дійшов висновку, про протиправність оскаржуваної постанови від 17.04.2018 №23-22-18/0121-118.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, а сплачений судовий збір стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача в сумі 1762,00 грн.

Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими особами Управління Держпраці у Черкаській області від 17.04.2018 №23-22-18/0121-118.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Черкаській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Плодово-ягідна компанія “Квітучий сад” судовий збір в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.А. Гайдаш

Рішення складене у повному обсязі 01.10.2018.