Ухвала суду № 76848515, 05.09.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

05 вересня 2018 року м. Київ № 826/10820/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Федорчук А.Б., ознайомившись з позовною заявою

за позовомОСОБА_1доГоловного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києвіпро визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Позивач просить звільнити його від сплати судового збору.

В обґрунтування зазначеного клопотання позивач зазначає, що сплата судового збору у вищезазначеному розмірі перевищує щомісячний дохід позивачки та значною мірою впливає на її майновий стан та стан здоров'я.

До клопотання не доданого жодного документа, що підтверджував майновий стан позивача та інші відомості вказані в клопотанні про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

У контексті відстрочення, розстрочення або звільнення сплати судового збору слід зазначити, що майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити його та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Враховуючи, що відстрочення, розстрочення або звільнення сплати судового збору допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.

При цьому, посилання на незадовільне матеріальне становище не може бути розцінено як належний доказ на підтвердження скрутного матеріального становища позивача, оскільки останній не може в повній мірі відобразити майновий стан, за якого неможливо сплатити судовий збір.

Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи.

Для вирішення питання про звільнення від сплати судового збору позивачу необхідно надати докази щодо скрутного матеріального становища, зокрема, відомості про доходи чи їх відсутність, або ж докази на підтвердження відсутності у позивача будь-якого іншого доходу.

Однак, суд не вбачає підстав для звільнення від сплати судового збору позивача та задоволення його клопотання.

Ознайомившись з позовною заявою позивача, суд встановив, що вона не відповідає вимогам статей 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, згідно із частиною третьою статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру та майнового арактеру.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовна заява є такою, що подана без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Для виправлення виявлених недоліків позивачу необхідно подати до суду докази сплати судового збору за розгляд заявлених позовних вимог або надання доказів щодо неможливості сплати судового збору через скрутний майновий стан.

Керуючись ст.ст. 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити ОСОБА_1 в задоволені клопотання про звільнення від сплати судового збору.

2.Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

3. Позивачу усунути недоліки позовної заяви у п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали.

4. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя А.Б. Федорчук