Рішення № 76848236, 02.10.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2018 р. № 2040/7166/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волошина Д.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради, які полягають у відмові в призначенні ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), як уповноваженому представнику сім'ї, щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за його заявою від 28 серпня 2017 року за призначенням щомісячної адресної допомоги йому та його дружині, ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2);

- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради призначити та виплатити йому, ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, як уповноваженому представнику сім'ї, щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за його заявою від 28 серпня 2017 року в сумі, встановленій у законодавстві, а саме - 884 грн. щомісяця та його дружині - ОСОБА_2 - 884 грн. щомісяця, а з 20.01.2018 року по 16.02.2018 року (відповідно до змін у законодавстві) - 1000 грн. щомісяця кожному.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 та його дружина перебувають на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради як внутрішньо переміщені особи. Відповідач відмовив у призначенні щомісячної адресної допомоги позивачу за заявою від 28.08.2017 р., оскільки населений пункт, де зареєстровані позивач з дружиною, відсутній у переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Вважаючи дії відповідача протиправним звернувся за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою суду від 03.09.2018 р. відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача 17.09.2018 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що адреса реєстрації позивача та його дружини: м. Петрово-Красносілля (раніше м. Петровське) Луганської області на момент звернення позивача з заявою про продовження виплати допомоги від 28.08.2017 р. не відносилось до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово здійснювали свої повноваження, тому в призначенні щомісячної допомоги було відмовлено.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Суд, вивчивши доводи позову і відзиву на позов, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради, як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується довідкою № НОМЕР_3 від 15.01.2015р.(а.с.25).

Судом встановлено, що згідно заяви ОСОБА_3 від 15.01.2015 р. рішенням про призначення допомоги переміщеним особам на проживання була призначена виплата допомоги на період з 15.01.2015 р. по 14.07.2015 р. та згідно заяви ОСОБА_3 від 20.01.2015 р. були внесені зміни до особової справи, а саме внесена дружина ОСОБА_2.

Як встановлено судом, згідно заяв уповноваженого представника сім’ї ОСОБА_3 від 20.01.2015 р., 22.07.2015 р., 25.01.2016 р., 01.08.2016 р., 27.02.2017 р. рішеннями про призначення допомоги переміщеним особам на проживання допомога призначалась на склад сім’ї ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в періоди: з 01.02.2015 р. по 14.07.2015 р.; з 15.07.2015 р. по 14.01.2016 р.; з 25.01.2016 р. по 14.07.2016 р.; з 15.07.2016 р. по 24.07.2016 р.; з 01.08.2016 р. по 31.01.2017 р.; з 27.02.2017 р. по 26.08.2017 р.

З метою продовження отримання соціальної допомоги, позивач 28.08.2017 р. звернувся з заявою до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради, в якій просив призначити щомісячну адресну допомогу особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

За результатами розгляду заяви Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради повідомленням від 09.10.2017 р. повідомило позивача, що перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. №1085. Місто Петровське Луганської області, де позивач разом з дружиною зареєстрований, відсутнє у вказаному Переліку. (а.с.19).

З наданих відповідачем до матеріалів справи доказів судом встановлено, що 09.10.2017 р. Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради прийнято розпорядження, зі змісту якого на звернення позивача від 28.08.2017 р., допомога не призначена з причин п. 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою КМУ від 01.10.2014 р. №505 (зі змінами, внесеними згідно з постановою КМУ від 31.05.2017 р. №370 “Про внесення змін до порядків, затверджених постановами КМУ від 01.10.2014 р. №505 та від 22.09.2016 р. №646.

З матеріалів справи встановлено, що позивач 16.02.2018 р. повторно звернувся з заявою до відповідача щодо призначення щомісячної адресної допомоги особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Рішенням про призначення допомоги переміщеним особам на проживання від 02.04.2018р. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 продовжено виплати допомоги з 16.02.2018 р. по 15.08.2018 р.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови продовження виплати допомоги в період з 28.08.2017 р. по 15.02.2018 р., ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання в результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 року (далі Порядок № 505) визначає механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 505, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Судом встановлено, що Постановою ВРУ від 12.05.2016 р. №1351-VIII “Про перейменування окремих населених пунктів та районів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей” місто Петровське Краснолуцької міської ради перейменоване на місто Петрово-Красносілля.

Також судом встановлено, що відповідно до розпорядження КМУ від 02.12.2015 р. №1276-р “ Про внесення змін у додатки 1 і 2 до розпорядження КМУ від 07.11.2014 №1085” та листа Луганської обласної державної адміністрації департаменту масових комунікацій №01-14/419-с від 22.03.2018 р., місто обласного значення Хрустальний (колишній Красний Луч), фактично розташоване на території, якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Суд приходить до висновку, що місто Петрово-Красносілля (м. Петровське) є містом районного значення підпорядкованого міській раді міста Хрустальний (раніше Красний Луч), який в свою чергу є містом обласного підпорядкування в Луганській області згідно з Постановою ВРУ від 12.05.2016 № 1351-VIII.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Розпорядження КМУ від 7 листопада 2014 р. № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» в редакції станом на 07.11.2014 р. (тобто на момент призначення допомоги позивачу), м. Красний Луч (згодом Хрустальний) входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, а відповідно, в редакції станом на 07.02.2018 р. було розширено перелік населених пунктів та зазначено м. Хрустальний (у тому числі, м. Петрово-Красносілля).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у відповідача не було обґрунтованих підстав для відмови позивачу в продовженні виплати допомоги, оскільки станом на час призначення та станом на час звернення позивача з заявою від 28.08.2017 р. Розпорядження КМУ від 7 листопада 2014 р. № 1085-р з 2014 р. по 2017 р. містило населений пункт м. Красний Луч (згодом Хрустальний), який входив до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, а тільки згодом, з урахуванням внесених змін, перелік населених пунктів був розширений.

Враховуючи вище викладене суд доходить висновку, що місто Петрово-Красносілля (м. Петровське) з 2015 року та на час розгляду справи є населеним пунктом районного значення у складі міста Хрустальний (раніше Красний Луч) Луганської області, та відповідно, підпадає під дію розпорядження КМУ №1085 від 07.11.2014 року. Тому дії Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради, які полягають у відмові в призначенні ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), як уповноваженому представнику сім'ї, щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за його заявою від 28 серпня 2017 року за призначенням щомісячної адресної допомоги йому та його дружині, ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) є протиправними.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що відповідач необґрунтовано відмовив позивачеві у призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за його заявою від 28.08.2017 р., а отже в цій частині вимог адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За приписами пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Аналізуючи дані положення кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Проте, керуючись, положенням ч.2 ст.9 КАС України, передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Крім того, відповідно до правової позиції палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеної у постанові №9/175-04 від 24.01.2006 р., суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З огляду на вказане вище, на доведеність протиправних дій суб’єкта владних повноважень при відмові призначити виплату допомоги позивачу, суд вважає за необхідне для повного захисту прав та свобод позивача вийти за межі позовних вимог та скасувати Розпорядження Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради від 09.10.2017 р. про відмову у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 по заяві від 28.08.2017 р.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за його заявою від 28 серпня 2017 року в сумі, встановленій у законодавстві, а саме - 884 грн. щомісяця та його дружині - ОСОБА_2 - 884 грн. щомісяця, а з 20.01.2018 року по 16.02.2018 року (відповідно до змін у законодавстві) - 1000 грн. щомісяця кожному, суд зазначає.

З системного аналізу положень ч. 2 ст. 2 та ч. 3 ст. 2 КАС України в кореспонденції з приписами ст. 6 Конституції України, якою закріплений принцип розподілу державної влади та ст. 8 Конституції України, якою запроваджений принцип верховенства права, слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення. Перевірка судом інших обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій суб'єкта владних повноважень, а правовим мотивуванням спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст. 6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст. 8 Конституції України принципу верховенства права. При цьому, суд зауважує, що приписи перелічених норм права встановлюють, що суд не має прав перебирати на себе функції органів державної влади, на які законами України покладені певні обов'язки, надані повноваження та віднесені до виключної компетенції такого суб'єкта.

Таким чином, оскільки суд відповідно до ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України не може підміняти суб'єкта владних повноважень у реалізації управлінської функції, суд позбавлений можливості для обтяження відповідача обов'язком призначити та виплатити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу в сумі, встановленій у законодавстві, а саме - 884 грн. щомісяця та його дружині - ОСОБА_2 - 884 грн. щомісяця, а з 20.01.2018 року по 16.02.2018 року (відповідно до змін у законодавстві) - 1000 грн. щомісяця кожному, оскільки відповідно до ч.4 ст. 245 КАС України, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує призначити та виплатити ОСОБА_1, як уповноваженому представнику сім'ї, та його дружині - ОСОБА_2 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за заявою ОСОБА_1 від 28 серпня 2017 року в сумі, встановленій законодавством за період з 28.08.2017 р. по 15.02.2018 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій, як суб’єкта владних повноважень, а отже адміністративний позов є таким, що підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,61112, код НОМЕР_1) до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради (просп. Тракторобудівників, буд. 144,м. Харків,61121, код 25864181) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради, які полягають у відмові в призначенні ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), як уповноваженому представнику сім'ї, щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за його заявою від 28 серпня 2017 року за призначенням щомісячної адресної допомоги йому та його дружині, ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2).

Скасувати Розпорядження Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради від 09.10.2017 р. про відмову у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 по заяві від 28.08.2017 р.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1, як уповноваженому представнику сім'ї, та його дружині - ОСОБА_2 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за заявою ОСОБА_1 від 28 серпня 2017 року в сумі, встановленій законодавством за період з 28.08.2017 р. по 15.02.2018 р.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.А. Волошин