Рішення № 76848079, 26.09.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 2240/2349/18

РІШЕННЯ

іменем України

26 вересня 2018 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.

за участю:секретаря судового засідання Варченко В.В. позивача ОСОБА_1 представника позивача ОСОБА_2 представника відповідача ОСОБА_3 розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою, викладеному в листі від 17.04.2018 року № 9-22-0.6- 2613/2-18;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства відповідно до поданої заяви від 13.10.2017 року.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 13.10.2017 року вона звернулася до відповідача з заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Полонської міської ради Полонського району Хмельницької області.

Листом управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 08 грудня 2017 року № О-28252/0-16086/6-17 позивачу було відмовлено у задоволенні її заяви, з обгрунтуванням того, що управлінням відповідно до ч.7 ст.118 ЗК України, проводиться перевірка відомостей щодо відповідності місця розташування земельної ділянки, та чи вказана земельна ділянка не є зарезервованою за учасниками АТО.

Одночасно з цим, позивачу запропоновано постійно ознайомлюватись з інформацією щодо земельних ділянок, які пропонуються передавати в межах норм безоплатної приватизації у власність на офіційному веб-сайті http://khmelnytska.land.gov.ua/info/perelik-zemelnykh-dilianok-dlia-bezoplatnoi-peredachi-u-vilasnist/, та в разі включення бажаної земельної ділянки до вищезгаданого переліку, повторно звернутись до ОСОБА_4 управління з відповідною заявою.

Не погоджуючись з такою відмовою позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.04.2018 року визнано протиправною відмову ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, викладену в листі від 08 грудня 2017 року №О-28252/0-16086/6-17, зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,0 га для ведення особистого селянського господарства відповідно до поданої заяви від 13 жовтня 2017 року.

Позивач зазначає, що рішення суду тривалий час не виконувалось, і 03.07.2018 року вона отримала лист ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.04.2018 року № 9-22-0.6- 2613/2-18, яким відмовлено у наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою, оскільки зазначена земельна ділянка перебуває в користуванні третіх осіб.

Вказану відмову позивач протиправною, а тому звернулася в Хмельницький окружний адміністративний суд із зазначеним позовом.

Позивач, представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, та надали суду пояснення посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, та надав суду пояснення, згідно відзиву поданого на даний адміністративний позов.

В обгрунтування відзиву зазначив, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.04.2018 року у справі № 822/121/18, заяву позивача від 13.10.2017 року щодо надання дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Полонської міської ради Полонського району Хмельницької області, було розглянуто повторно.

За результатами розгляду спеціалістами ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області було досліджено, що зазначена в заяві позивача земельна ділянка перебуває в користуванні третіх осіб.

З огляду на викладене, задовольнити заяву позивача не вбачається за можливим.

Також зазначив, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є дискреційними повноваженнями, і суд не може підміняти державний орган.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що даний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 13.10.2017 року ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Полонської міської ради Полонського району Хмельницької області.

Листом управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 08 грудня 2017 року № О-28252/0-16086/6-17 позивачу було відмовлено у задоволенні її заяви, з обгрунтуванням того, що управлінням відповідно до ч.7 ст.118 ЗК України, проводиться перевірка відомостей щодо відповідності місця розташування земельної ділянки, та чи вказана земельна ділянка не є зарезервованою за учасниками АТО.

Одночасно з цим, позивачу запропоновано постійно ознайомлюватись з інформацією щодо земельних ділянок, які пропонуються передавати в межах норм безоплатної приватизації у власність на офіційному веб-сайті http://khmelnytska.land.gov.ua/info/perelik-zemelnykh-dilianok-dlia-bezoplatnoi-peredachi-u-vilasnist/, та в разі включення бажаної земельної ділянки до вищезгаданого переліку, повторно звернутись до ОСОБА_4 управління з відповідною заявою.

Не погоджуючись з такою відмовою позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.04.2018 року визнано протиправною відмову ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, викладену в листі від 08 грудня 2017 року №О-28252/0-16086/6-17, зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,0 га для ведення особистого селянського господарства відповідно до поданої заяви від 13 жовтня 2017 року.

На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.04.2018 року у справі № 822/121/18, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянуло заяву позивача від 13.10.2017 року щодо надання дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Полонської міської ради Полонського району Хмельницької області.

ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.04.2018 року № 9-22-0.6- 2613/2-18 відмовлено у наданні дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою.

В огрунтування даної відмови зазначено, що зазначена земельна ділянка перебуває в користуванні третіх осіб, а тому задовольнити заяву позивача не вбачається за можливим.

Позивач, вважаючи що листом відповідача порушені його права та законні інтереси, звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

За змістом Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом (частина 4 статті 13); право власності на землю гарантується, воно набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (частина 2 статті 14).

Стаття 1 Першого протоколу ( 994 - 535 ) "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів".

У рішенні Європейського суду з прав людини "Остапенко проти України" Заява N 17341/02) Страсбург, 14 червня 2007 року. Уряд стверджував, що ділянка землі, з приводу якої скаржиться заявник, не може розглядатись як його "власність" у сенсі статті 1 Першого протоколу ( 994_535 ), оскільки рішення від 4 квітня 2000 року передбачає передачу землі у довгострокове користування, а не у власність. Заявник не погодився. У цьому зв'язку Суд звертає увагу, що Конвенційними інституціями сформовано єдину позицію, згідно з якою "майно" у сенсі статті 1 Першого протоколу ( 994_535 ) може бути як "існуюче майно" (див. справу Van der Mussele v. Belgium, від 23 листопада 1983 року, серія А, N 70, с. 23, п. 48), так і активи, включаючи скарги, в зв'язку з якими заявник може стверджувати, що він має щонайменше "законне сподівання" на те, що вони будуть реалізовані (див., наприклад, рішення Pressos Compania Naviera S.A. and Others v. Belgium, від 20 листопада 1995 року, серія А, N 332, с. 21, п. 31, та Ouzounis and Others v. Greece, N 49144/99, від 18 квітня 2002 року, п. 24).

Згідно ч. 6, ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_3 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до п.2, 3, ст. 123 Кодексу, надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до наявних у матеріалах справи доказів, позивач зверталася до відповідача із заявою від 13.10.2017 року з додатками про надання їй дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 1,00 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території Полонської міської ради Полонського району Хмельницької області.

Таким чином, позивачем було дотримано вимоги ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України.

Головне управління Держгеокадастру в Хмельницькій області за результатами повторного розгляду заяви позивача надало відповідь, оформлену листом від 17.04.2018 року № 9-22-0.6- 2613/2-18, яким позивачу повідомлено, що земельна ділянка, яку вона бажає отримати у власність перебуває в користуванні третіх осіб.

Суд зазначає, що жодного доказу перебування вказаної земельної ділянки в користуванні третіх осіб ОСОБА_4 управлінням надано не було, і це не може слугувати перешкодою щодо надання відповідачем дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, оскільки у відповідності до Земельного кодексу України розробка проекту землеустрою що відведення земельної ділянки у власність є лише першим етапом процесу оформлення земельної ділянки у власність.

Вказані обгрунтування відповідача при наданні відмови позивачу в надані дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, на думку суду, не відповідають вимогам закону, яким передбачено, що підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Також, в даному випадку, відповідачем вказані вимоги законодавства не дотримані, оскільки чіткої відповіді на подану позивачем заяву, де конкретно ставилось питання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою або про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Полонської міської ради Полонського району Хмельницької області, позивачу не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач не вирішив питання за результатом звернення позивача згідно з вимогами статті 118 ЗК України.

У рішенні від 20.10.2011 року у справі "Rysovskyy v. Ukraine" Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип "належного урядування" передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб ("Beyeler v. Italy", "Oneryildiz v. Turkey", "Megadat.com S.r.l. v. Moldova", "Moskal v. Poland"). На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Lelas v. Croatia" і "Toscuta and Others v. Romania") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (Oneryildiz v. Turkey", та "Beyeler v. Italy").

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Lelas v. Croatia").

З урахуванням частини 7 статті 118 Земельного кодексу України за наявності відповідних підстав, відповідач як орган державної влади приймає рішення про відмову щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. Таке рішення відповідач не приймав.

Тому, відмовивши позивачу щодо надання дозволу без прийняття відповідного наказу відповідач порушив порядок надання таких дозволів, визначений статтею 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В процесі судового розгляду справи, відповідач не довів правомірність відмови, викладеної у листі від 17.04.2018 року № 9-22-0.6- 2613/2-18, тому суд вважає за необхідне визнати протиправною та скасувати вказану відмову.

У частині 7 статті 118 Земельного кодексу України наведено два варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою: 1) надати дозвіл; 2) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

Дозвіл або відмова у його наданні є змістом відповідного індивідуального правового акту. Водночас, у частині 7 статті 118 Земельного кодексу України не визначено, в якій саме правовій формі вирішується це питання. Зокрема, чи необхідно приймати відповідне рішення органу з цього питання чи достатньо відповіді у формі листа.

Правовий статус ОСОБА_4 управління Держгеокадастру в Хмельницькій області визначений Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 року № 333 (далі - Положення № 333).

За змістом пункту 8 Положення № 333 Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру. Згідно з пунктом 10 Положенням № 333 начальник ОСОБА_4 управління підписує накази ОСОБА_4 управління.

Таким чином, рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом - наказом ОСОБА_4 управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, тому такі рішення не можуть оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника.

Відсутність належним чином оформленого наказу ОСОБА_4 управління Держгеокадастру в Хмельницькій області про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на надсилання заявнику листа про розгляд клопотання, свідчить про те, що цей орган не прийняв жодного рішення з тих, які він повинен ухвалити за законом.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15.05.2018 року у справі № 820/4436/17 (К/9901/47011/18).

В рішенні від 30.01.2003 року № 3-рп/2003 Конституційний Суд України зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

На цій підставі, суд перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправною та скасування відмови ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо надання дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Полонської міської ради Полонського району Хмельницької області, оформлену листом від 17.04.2018 року № 9-22-0.6- 2613/2-18, та зобов'язання ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.10.2017 року, та прийняти одне з рішень, передбачених статтею 118 Земельного кодексу України, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою або про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Полонської міської ради Полонського району Хмельницької області.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Враховуючи зазначене, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що наявні всі підстави для часткового задоволення адміністративного позову.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати відмову ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо надання дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Полонської міської ради Полонського району Хмельницької області, оформлену листом від 17.04.2018 року № 9-22-0.6- 2613/2-18.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.10.2017 року, та прийняти одне з рішень, передбачених статтею 118 Земельного кодексу України, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою або про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 1,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Полонської міської ради Полонського району Хмельницької області.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1410 грн. (одна тисяча чотириста десять гривень), за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 01 жовтня 2018 року

Позивач:ОСОБА_1 (вул. Юзькова, 11-а,Полонне,Полонський район, Хмельницька область,30500 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) Відповідач:Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (вул. Інститутська, 4/1,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 39767479)

Головуючий суддя ОСОБА_6