Рішення № 76847889, 02.10.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 жовтня 2018 р. № 2040/5998/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сагайдака В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003) до ОСОБА_2 (Харківська область, с. Комуніст, вул. Докучаєва, 15-7, вул. Роганська, 89, корп., 2, кв. 56, м. Харків, 61047, рнокпп НОМЕР_1) про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд зобов'язати ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1) здійснити перебудову балкону на рівні п’ятого поверху орієнтовними розмірами в плані 1,5 х 8 квартири АДРЕСА_1 корпус 2 в м. Харкові у відповідність до стану, що визначений поверховим планом та експлікацією з матеріалів інвентаризаційної справи №294413 на квартиру АДРЕСА_2 корпус 2 в м. Харкові.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що зазначений об'єкт є самочинним будівництвом та таким, що будується без отримання відповідачем дозвільних документів на будівництво, чим порушено вимоги ч. 1 с. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». У зв’язку з чим просить суд зобов’язати відповідача привести у відповідність до стану, що визначений поверховим планом та експлікацією з матеріалів інвентаризаційної справи №294413 на квартиру АДРЕСА_2 корпус 2 в м. Харкові.

Представник позивача у судове засідання не прибув, був повідомлений своєчасно та належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Надав заяву про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника позивача.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 20.08.2018 р. направлено відповідачу за адресами: Харківська область, с. Комуніст, вул. Докучаєва, 15-7; вул. Роганська, 89, корп., 2, кв. 56, м. Харків, 61047.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення 22.08.2018 р. поштове відправлення отримано племінницею відповідача, а щодо іншого відправлення до суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення «інші причини, що не дали змоги виконати обов’язки щодо пересилання поштового відправлення»(а.с.58-59).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2018 р. розгляд справи відкладено у зв’язку з неявкою у судове засідання відповідача та/або уповноваженого представника відповідача.

Правом надання відзиву на позов відповідач не скористався та до суду знову повернувся конверт(а.с.63).

Відповідно до ч. 3 ст. 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур’єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 124 КАС України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Беручи до уваги, що сторони у судове засідання не прибули, керуючись п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 ст. 229 КАС України, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом встановлено, що на ім’я Харківського міського голови надійшло звернення ОСОБА_3 від 29.01.2018 реєстр, індекс № В-11-4593/1-18, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1 корпус 2 в м. Харкові, щодо здійснення сусідами верхнього поверху з кв. 56 демонтажу балкону та будівництві на його місці нового балкону більшого за старий, що охоплює три кімнати замість однієї, як раніш(а.с.16-17).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкту нерухомого майна квартира АДРЕСА_2 корпус 2 у м. Харкові загальною площею 66,2 кв.м, житловою площею 39,3 кв.м належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 22.12.2017 номер 6195, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4О.(а.с.40).

На підставі вказаного вище звернення, згідно наказу ОСОБА_1 державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради №1 від 11.04.2016 щодо здійснення позапланової перевірки, видано направлення № 129-Н від 07.02.2018 (а.с.26) для проведення позапланової перевірки на об’єкті «Квартира № 56 у житловому будинку по вул. Роганській, 89, корпус 2 у м. Харкові», строк дії направлення з 07.02.2018 по 20.02.2018.

Під час позапланової перевірки ОСОБА_1 на об’єкті «Квартира № 56 у житловому будинку по вул. Роганській, 89, корпус 2 у м. Харкові» (акт № 129-А від 20.02.2018) виявлено факт проведення робіт з реконструкції квартири № 56 за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 89, корпус 2 з влаштуванням балкону на рівні п’ятого поверху орієнтовними розмірами в плані 1,5 х 8 м (несучі конструкції - металевий каркас) - без отримання дозволу на виконання будівельних робіт щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми наслідками (СС2), без проектної документації, без забезпечення авторського та технічного нагляду та виконання будівельних робіт без залучення суб’єкта господарювання, який має ліцензію на здійснення діяльності, пов’язаної зі створенням об’єктів архітектури, що є порушенням п. 3 ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз. 3 п. 5, п. 27, п. 28 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, ч. 1 ст.9, ч.І-3 ст.11, ч. 1 ст. 17, ст. 27 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 2 Порядку ліцензування господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 №1396, п. 2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об’єкту архітектури та п. 2 Порядку здійснення авторського нагляду, під час здійснення будівництва об’єкта архітектури, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903.

За результатами проведеної перевірки позивачем складено акт №129-А(а.с.27-30).

На підставі виявлених порушень вимог законодавства та ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011№553 ОСОБА_1 складено приписи від 20.02.2018 р.:

№ 129-ПР-З про зупинення підготовчих та будівельних робіт (а.с.32);

№ 129-ПР-У про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил у строк до 20.04.2018, а саме усунути допущені порушення - отримати відповідну дозвільну документацію або привести об’єкт у первісний (попередній) стан (а.с.31).

Приписом 129-ПР-У зобов’язано відповідача у термін до 20.04.2018 р. усунути допущені порушення шляхом отримання відповідної дозвільної документації або приведення об’єкту у первісний (попередній) стан.

Крім того, 20.02.2018 р. головним спеціалістом складено протокол про адміністративне правопорушення (а.с.33-34).

Згідно змісту протоколу, позивача повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10.00 28.02.2018 р. у приміщенні ОСОБА_1 державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (а.с.34).

Як вбачається з опису вкладення у цінний лист та квитанції про направлення листа (а.с.39), на адресу відповідача ОСОБА_1 направлялись примірники акту, приписів та протоколу від 20.02.2018 р.

За результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності начальником ОСОБА_1 28.02.2018 р. прийнято постанову №129-П, якою визнано ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, 6, 12,13 ст. 96 та керуючись ст. 36 КУпАП, накладено на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25500,0 грн(а.с.37-38).

Копію постанови надіслано поштою 01.03.2018 р., що підтверджується відповідним записом та номером поштового відправлення у постанові(а.с.38).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Основним нормативно-правовим актом, що встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об’єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб’єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об’єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об’єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об’єкта;

4) перевірка виконання суб’єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб’єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Відповідно до п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок) позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Згідно ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об’єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об’єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об’єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об’єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідачем не було надано до перевірки та до суду визначених Законом документів, отже вказаний об’єкт є самочинним будівництвом, будівництво якого здійснюється з порушенням законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Станом на день розгляду даної адміністративної справи в суді, виявлені порушення відповідачем не усунуті.

Самочинне будівництво здійснюється з численними порушеннями державних будівельних норм, стандартів та правил та порушує права та законні інтереси інших громадян.

Крім того, може привести до заподіяння такими діями значної шкоди громадським інтересам, інтересам громадян тощо.

Таким чином, оскільки відповідач в установлений строк добровільно не виконав вимоги, встановлені у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 20.02.2018 р., суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Приписами ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003) до ОСОБА_2 (Харківська область, с. Комуніст, вул. Докучаєва, 15-7, вул. Роганська, 89, корп., 2, кв. 56, м. Харків, 61047, рнокпп НОМЕР_1) про зобов'язання вчинити певні дії – задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1) здійснити перебудову балкону на рівні п’ятого поверху орієнтовними розмірами в плані 1,5 х 8 квартири АДРЕСА_1 корпус 2 в м. Харкові у відповідність до стану, що визначений поверховим планом та експлікацією з матеріалів інвентаризаційної справи №294413 на квартиру АДРЕСА_2 корпус 2 в м. Харкові.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 02 жовтня 2018 р.

Суддя Сагайдак В.В.