Рішення № 76847252, 01.10.2018, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/402/18

Провадження № 2/288/446/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2018 року смт Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Зайченко Є. О.,

секретаря судового засідання - Мітніцької О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - Позивач) звернувся до суду з позовною заявою в обґрунтування якої вказує, що 24 грудня 2005 року ОСОБА_1 звернулась до банку з метою отримання банківських послуг, у зв’язку з чим підписала Заяву № б/н, на підставі якої отримала кредит у розмірі 15000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Позивач свої зобов’язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

У порушення норм закону та умов договору Відповідач зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав.

Станом на 14 березня 2018 року Відповідач має перед банком заборгованість у розмірі 100871 (ста тисяч вісімсот сімдесяти одної) гривні 36 копійок.

Позивач зазначає, що на даний час Відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ КБ «ПриватБанк».

Позивач просить, стягнути з Відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 24 грудня 2005 року у розмірі 100871 (ста тисяч вісімсот сімдесяти одної) гривні 36 копійок та судовий збір у розмірі 1762 (однієї тисячі сімсот шістдесяти двох) гривень.

Позивач в судове засідання не з’явився, надав до суду клопотання в яких просив справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності їх представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, хоча відповідно до статті 128 ЦПК України повідомлялась про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулось до суду з відміткою Укрпошти вручено особисто 29 травня 2018 року та 25 вересня 2018 року.

Відповідно до Судового виклику від 26 вересня 2018 року № 288/402/18/8830/18 розміщеного на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет, Відповідач ОСОБА_1 була повідомлена про судове засідання, яке відбудеться 01 жовтня 2018 року о 12 годині 00 хвилин. Про причини неявки суду Відповідач не повідомила, заяви про розгляд справи у її відсутності не надала. У встановлений строк Відповідач відзив на позов та будь-яких клопотань, пов’язаних з розглядом справи не подала, а тому суд визнає причини неявки ОСОБА_1 неповажними.

Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Згідно пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно пункту 2 частини сьомої статті 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

За відомостями Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Житомирській області вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно частини першої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження по даній справі.

Відповідач копію ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження отримала 29 травня 2018 року, однак станом на 01 жовтня 2018 року Відповідачем не подано відзиву протягом строку встановленого судом, а також заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подав, відповідно до положень частини першої статті 278 ЦПК України.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надійшло, відповідно до положень частини п’ятої статті 279 ЦПК України, тому суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи вищевикладене, у суду є підстави вважати, що відповідач належним чином повідомлений про порядок розгляду справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів.

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Справу судом розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, згідно з вимогами статтями 274-279 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Із доданих до позовної заяви матеріалів встановлено, що між сторонами була підписана заяву від 24 грудня 2005 року, відповідно до якої ОСОБА_1 приєдналась до умов та правил обслуговування банківських послуг в ПриватБанку.

У заяві ОСОБА_1 вказано, що вона ознайомлена і згідна з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, яку власноручно підписала.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», які викладені на банківському сайті: www.privatbank.ua. складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві, і ОСОБА_2 з «Умов та правил надання банківських послуг» та ОСОБА_2 з «Тарифів Банку».

При цьому висновок про те, що така заява разом з Умовами та Правилами становить один договір викладено в декількох Постановах ВСУ, зокрема за № 6-144цс14 від 24 вересня 2014 року.

Згідно п. п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов і правил надання банківських послуг після отримання Банком від Клієнта необхідних документів, а також Заяви, Банк проводить перевірку наданих документів та приймає рішення щодо можливості видачі кредиту на платіжну карту. Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт надає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити чи збільшити) кредитний ліміт. Підписанням цього Договору є прямою та безумовною згодою клієнта відносно прийняття будь-якого Кредитного ліміту, встановленого Банком.

Оскільки в даному випадку, кредит надавався на платіжну картку, то банк вправі змінювати кредитний ліміт в односторонньому порядку без погодження та повідомлення клієнта. Прийняте таким чином рішення про зміну кредитного ліміту не потребує якогось додаткового обґрунтування чи підтвердження.

Згідно вимог статті 629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1.1.7.11 умов та правил надання банківських послуг - договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же строк.

Як вбачається з наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором від 24 грудня 2005 року, Відповідач станом на 14 березня 2018 року має заборгованість перед банком у розмірі 100871 (ста тисяч вісімсот сімдесяти одної) гривні 36 копійок, яка складається з:

- заборгованість за тілом кредиту – 14914 гривень 52 копійок;

-заборгованість за процентами за користування кредитом – 9430 гривень 58 копійок;

- заборгованість за пенею – 71246 гривень 67 копійок;

заборгованість по судовим штрафам:

- штраф (фіксована частина) – 500 гривень;

- штраф (процентна складова) – 4779 гривень 59 копійок.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 умов надання банківських послуг - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500,00 грн + 5 відсотків від суми позову.

Правильність розрахунку Відповідачем не оспорюється, а відтак такий розрахунок є належним доказом.

Відповідно до пунктів 2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6 витягу з Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов’язується погашати заборгованість по Кредиту, відсоткам за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісію на умовах, передбачених Договором, у разі невиконання зобов’язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов’язання по поверненню Кредиту (втому числі Простроченого кредиту та Овердрафта), сплатити винагороду Банку.

Відповідно статей 526, 527, 530, 1054 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Уразі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (статтею 611 ЦК України).

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що Позивачем ПАТ КБ "ПриватБанк" застосовано до Відповідача два види відповідальності за порушення зобов'язань у вигляді заборгованості за пенею у розмірі - 71246 гривень 67 копійок та штраф відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг – 5279 гривень 59 копійок, проте, суд вважає, що підстав для стягнення одночасно з Відповідача як пені так і штрафу за невиконання умов договору немає виходячи з наступного.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язківяк заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України вбачається, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові уразі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами кредитного договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за порушення позичальником обов’язків по погашенню кредиту.

У той самий час, кредитним договором передбачена сплата штрафу як виду цивільно-правової відповідальності також за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року (справа №6-2003цс15).

У зв’язку з цим, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з Відповідача заборгованості за штрафом відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг у розмірі 5279 гривень 59 копійок.

Умовами договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне погашення заборгованості по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення. Крім того, за кредитним договором, сторонами передбачена сплата штрафу як виду цивільно-правової відповідальності за порушення строків платежів по одному із грошових зобов’язань, передбачених договором, більше ніж на 30 днів.

За рішенням суду може бути зменшений розмір неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч. 3 ст. 551 ЦК України).

Розмір заборгованості за кредитом складає 14914 гривень 52 копійки. Проте розмір пені за неналежне виконання умов договору складає – 71246 гривень 67 копійок, що перевищує розмір заборгованості за кредитом.

За таких обставин, з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та пункту 4 частини п’ятої статті 12 ЦК України щодо обов’язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, суд вважає за можливе зменшити розмір пені (комісії) з 71246 гривень 67 копійок до 20000 гривень.

З цього приводу є правова позиція Верховного Суду України, висловлена у постанові від 03 вересня 2014 року у справі № 6-100цс14, яка має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Позивач не вказав та не довів факту настання для нього негативних наслідків через прострочення виконання зобов’язання позичальником.

Порушене право банку відновлене шляхом стягнення плати за користування його грошима за весь період прострочення.

У зв’язку з наведеним суд вважає за можливе зменшити розмір пені до 20000 гривень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача - заборгованості за кредитом – 14914 гривень 52 копійок;- заборгованості за процентами за користування кредитом – 9430 гривень 58 копійок;- заборгованість за пенею 20000 гривень, підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь Позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 509, 525-527, 530, 549, 598-599, 610 - 612, 615, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 130, 133, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280 – 283, 352, 354, 355 ЦПК України; суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер – НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного

товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (КОД ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рахунок для погашення заборгованості - № 29092829003111, адреса: 49094, м. Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 50) заборгованість за кредитним договором № б/н від 24 грудня 2005 року у розмірі 44345 (сорока чотирьох тисяч триста сорока п'яти) гривні 10 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер – НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (КОД ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рахунок для погашення судових витрат - № 29092829003111, адреса: 49094, м. Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 50) сплачений судовий збір у розмірі 774 (сімсот сімдесяти чотирьох) гривень 61 копійки.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Попільнянського

районного суду ОСОБА_3