Ухвала суду № 76846546, 27.09.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/7748/18

Провадження № 1-кс/359/2273/2018

У Х В А Л А

про тимчасовий доступ

27 вересня 2018 м.Бориспіль

Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Кабанячий Ю.В.,

при секретарі судового засідання Вітківському Є.О.,

розглянувши в приміщенні суду без технічної фіксації клопотання старшого слідчого слідчого відділу Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції Матвійчука В.О. про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю та можливість їх вилучення у кримінальному провадженні №12018110100000888 від 19 квітня 2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 192 КК України,

в с т а н о в и в:

27 серпня 2018 старший слідчий СВ Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старший лейтенант поліції Матвійчук В.О., звернувся з вказаним клопотанням в обґрунтування якого зазначає, що СВ Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018110100000888 від 19 квітня 2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 192 КК України.

Досудовим розслідування установлено, що 2009-2010 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із ОСОБА_3, стали співвласниками ТОВ «Будівельна компанія «Княжичі», ЄДРПОУ 34902269, розмір в статутному капіталі становить 18000000 гривень розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Іванків, вул. Харківська, 41.

У 2012 ОСОБА_4, разом із своєю матір'ю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, набули право власності акцій товариства, які складають на 50% статутного капіталу ТОВ «БК Княжичі», а інші 50% акцій від ОСОБА_3 перейшли його сину ОСОБА_6. На той час підприємство лише утримувало майно, та жодної діяльністю не займалось.

У 2013 ОСОБА_3, запропонував свою кандидатуру на посаду ТОВ «БК «Княжичі». Після чого, на загальних зборах було прийнято рішення про призначення його на вищевказану посаду.

Приблизно у 2016 році ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, готувалися до продажу в повному обсязі ТОВ «БК «Княжичі» іншій особі, однак вказана угода не відбулась.

В подальшому між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виникли певні розбіжності з приводу подальшої долі компанії.

З зазначеного часу ОСОБА_3 повністю закрив доступ власникам (учасникам) ОСОБА_5 та ОСОБА_4 до інформації діяльності ТОВ «БК «Княжичі», жодних запрошень на загальні збори учасників товариства не отримував та у зборах участі не приймав.

У 2008, після створення ТОВ «БК «Княжичі» у чотирьох осіб, а саме: ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_8, згідно договору купівлі-продажу (з усіма учасниками) був придбаний комплекс будівель, розташований в с. Іванків Бориспільського район, Київської області.

Під час складання договору він не був нотаріально посвідчений, а був визнаний дійсним за рішенням суду. Після цього з боку ТОВ «БКК» в різні періоди був проведений розрахунок із продавцями цього майна. У 2011 була складена додаткова угода щодо продовження терміну дії в контексті розрахунків. За цією угодою розрахунки повинні були бути зроблені до кінця 2016.

Цей обов'язок по розрахункам взяв на себе, як директор - ОСОБА_3. Виходячи з того, що перед угодою, яка не склалась, ОСОБА_2 та ОСОБА_8 писали розписки про отримання у повному обсязі розрахунку по договору купівлі продажу від 2008.

ОСОБА_2 та ОСОБА_8 введені в оману такими діями, оскільки помилково вважали, що й ОСОБА_7 (дружина ОСОБА_3) написала таку розписку, оскільки зі слів ОСОБА_3 він здійснив повний розрахунок всіх учасників товариства., ОСОБА_7 не отримала згідно договору купівлі-продажу від 2008 449 332, 85 грн.

Окрім цього встановлено, що ОСОБА_3, керуючи підприємством, виконуючи організаційно-розпорядчі функції, діючи всупереч інтересам підприємства, з корисливого мотиву, діючи в особі директора ТОВ «БК Княжичі», 15 листопада 2016 підписав із своєю дружиною, як з фізичною особою ОСОБА_7 додаткову угоду до договору купівлі-продажу нерухомого майна та земельної ділянки № 26/06 від 26 червня 2008, згідно якої директор ОСОБА_3 зобов'язався у строк до 31 грудня 2016 виплатити залишок заборгованості майна по договору купівлі-продажу нерухомого майна та земельної ділянки. А у разі не сплати заборгованості товариством, на користь ОСОБА_7 будуть нараховані відсотки.

Окрім цього, ОСОБА_3 будучи директором та розуміючи, що ТОВ «БК Княжичі», не здійснює та у подальшому не буде здійснювати господарську діяльність штучно ініціював банкрутство ТОВ «БК Княжичі».

Допитаний як потерпілий ОСОБА_4 надав показання, що 15 листопада 2016 ОСОБА_3 попередньо змовившись із своєю дружиною ОСОБА_7 уклали та підписали додаткову угоду, згідно якої визнав весь нібито накопичений борг 15 908 028, 40 грн. Одразу після цього, ОСОБА_9, діючи згідно заздалегідь складено плану із ОСОБА_3, звернулась до суду, з метою узаконення даної оборудки. Я вважаю, що надалі вони планували, після визнання зазначеної додаткової угоди дійсною, провести процедуру банкрутства підприємства, а у зв'язку з тим, що само підприємство жодною господарської діяльності не вело, заволодіти усім майном підприємства ТОВ «БК Княжичі».

Також, потерпілому, стало відомо, що станом на 19 квітня 2018, сума боргу за відкритим провадженням становить приблизно 1 300 000 грн. Зазначена сума є достатньою для ініціювання процедури банкрутства, яка в подальшому стане способом заволодіння майном підприємства.

До 2017 підприємство не вело господарської діяльності. На кінець 2017, після початку всіх подій, направлених на заволодіння майном підприємства ОСОБА_3 та ОСОБА_7, збитки становлять приблизно 1 700 000 гривень.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 користується мобільним номером телефону оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна», а саме НОМЕР_1

Разом з цим, слідчий зауважив, що перевірити або встановити осіб причетних до вчинення вказаного правопорушення можливе лише шляхом опрацювання інформації про зв'язок, телекомунікаційні послуги, їх тривалість, зміст, маршрути передавання тощо, кінцевих обладнань споживачів телекомунікаційних послуг.

У зв'язку з вищевикладеним, з метою документування злочинної діяльності особи, що вчинила вищевказане кримінальне правопорушення та подальшого розкриття даного злочину та притягнення винних у його вчиненні до кримінальної відповідальності, враховуючи те, що дана інформація має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні може суттєво пришвидшити розкриття даного злочину і в подальшому може бути використана як доказ, виникла необхідність у отриманні тимчасового доступу до інформації, яка може знаходитись в оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» (розташоване за адресою: 01601 м. Київ вул. Лейпцизька, 15), а саме: роздруківки по мобільному номеру НОМЕР_1, у період з 01 години 00 хвилин 01 вересня 2015 по 00 годину 00 хвилин 01 вересня 2018.

Також існує необхідність вилучення вказаних документів для досягнення мети отримання доступу до документів та виконання вимог ч. 3 ст. 99 КПК України, згідно з якою сторона кримінального провадження зобов'язана надати суду оригінал документа, як речовий доказ. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу.

Крім того, відповідно до вимог п. 4 ч. 3 ст. 132 КПК України, без застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин кримінального провадження, не можливо.

Згідно з ч. 2 ст. 159 КПК України отримання тимчасового доступу до вказаних вище документів може здійснюватися лише на підставі ухвали слідчого судді та отримати доступ до них в інший спосіб неможливо.

Орган досудового розслідування володіє інформацією про те, що на даний час існує реальна загроза зміни чи знищення зазначених речей, тому керуючись ч. 2 ст. 163 КПК України, просить розглядати дане клопотання без виклику особи, у володінні якої знаходяться речі.

В судове засідання слідчий не з'явився, про час та місце розгляду повідомлявся належним чином. Його неявка не перешкоджає розгляду.

Клопотань, щодо фіксації процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування від учасників не надходило.

Враховуючи припис ст. 107 КПК України, суд вважає за можливе розглянути вказане клопотання без фіксації технічними засобами.

Крім того, приймає до уваги, що існує реальна загроза зміни або знищення документів, а тому відповідно до ст. 163 КПК України клопотання розглянуто без виклику представника мобільного оператора.

Розглянувши клопотання, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Частиною 2 ст. 131 КПК України передбачені такі види заходів забезпечення кримінального провадження як тимчасовий доступ до речей і документів і тимчасове вилучення майна.

Під час здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та законних інтересів осіб у кримінальному провадженні , зокрема, у ст.159 та п.7 ч.1 ст.162 КПК передбачено такий захід забезпечення кримінального провадження як тимчасовий доступ до документів, які знаходяться в операторів та провайдерів телекомунікацій та містять інформацію про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалість, зміст (вихідні чи вхідні з'єднання, SMS, MMS тощо), маршрути передавання.

Дії, передбачені ст.159, п.7 ч.1 ст.162 КПК, є заходами забезпечення кримінального провадження, дозвіл на застосування яких надає слідчий суддя суду першої інстанції, при цьому відомості щодо таких дій не становлять державної таємниці;

Тимчасовий доступ надається до документів,які містять інформацію про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалість, зміст (вихідні чи вхідні з'єднання, SMS, MMS тощо), маршрути передавання тощо і не дають можливості втрутитися у приватне спілкування, тобто отримати доступ до змісту інформації, що передається.

У ст.ст. 159, 162 КПК передбачено отримання слідчим (прокурором) інформації про зв'язок, що відбувся в минулому (постфактум), у тому числі про місцезнаходження радіоелектронного засобу у певний день та час.

При таких обставинах слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про те, що органом досудового розслідування доведена наявність документів, які можуть перебувати у володінні оператора телекомунікацій (мобільного зв'язку) та необхідність їх огляду і вилучення.

Органом досудового розслідування обґрунтована суттєвість значення документів, що підлягають огляду, для встановлення важливих даних у кримінальному провадженні.

Оскільки ухвала не перешкоджає здійсненню права юридичної чи фізичної особи на підприємницьку діяльність, то відповідно вимог ст. 309 ч.1 п.10 КПК України дана ухвала оскарженню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 110, 159-166, 223, 309, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-

у х в а л и в:

Клопотання задовольнити.

Надати дозвіл старшому слідчому Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшому лейтенанту поліції Матвійчуку Вячеславу Олександровичу, на тимчасовий доступ до документів, які містять охоронювану законом таємницю, з можливістю вилучення роздруківок, а саме до інформації про з'єднання по номеру мобільного телефону НОМЕР_1, у період з 01 години 00 хвилин 01 вересня 2015 по 00 годину 00 хвилин 01 вересня 2018, у письмовому та електронному вигляді - з приміщення оператора мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» за адресою: 01601 м. Київ вул. Лейпцизька, 15, з наступними відомостями:

1. Адреси розташування та номери базових станцій, які забезпечували зв'язок кінцевого обладнання з вказаним вище абонентським номером (абонент А);

2. Ідентифікаційні ознаки кінцевого обладнання абонента А: (абонентський, серійний, унікальний ідентифікатор SIM-картки (ІМSІ), міжнародний ідентифікатор кінцевого обладнання тощо;

3. Типи з'єднань абонента А: вхідні та вихідні дзвінки, SМS (короткі текстові повідомлення), ММS (мультимедійні повідомлення), GРRS (передача інформації по незайнятій голосовим зв'язком смузі частот) , переадресація тощо;

4. Дата, час та тривалість з'єднань, у тому числі з'єднань нульової тривалості (не прийняті виклики) абонента А;

5. Ідентифікаційні ознаки кінцевого обладнання споживачів телекомунікаційних послуг, з якими відбувався сеанс зв'язку абонента А (абонент В).

Ухвала слідчого судді діє протягом 30 днів з дня її винесення до 25.10.2018.

Ухвала слідчого судді є остаточною та не підлягає апеляційному оскарженню.

Слідчий суддя: Ю.В. Кабанячий