Ухвала суду № 76846390, 14.09.2018, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/8887/18

2/296/2502/18

УХВАЛА

14 вересня 2018 року м. Житомир

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Драч Ю.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», ОСОБА_3 про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому стягнути з ОСОБА_2 на його користь суму матеріальної шкодив розмірі 53800,00 грн, стягнути з ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн., стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» суму страхового відшкодування в розмірі 100000,00 грн.

При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху в зв'язку з тим, що вона не відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України, оскільки не додано доказів сплати судового збору.

Відносини у сфері страхування регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Закон України «Про захист прав споживачів», на який робить посилання позивач, регулює відносини, які виникають між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про страхування» (№ 85/96-ВР) страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. У ст. 4 цього Закону зазначено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону, і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування).

Метою страхування при укладенні договору майнового страхування є погашення за рахунок страховика ризику майнової відповідальності перед іншими особами чи ризику виникнення інших збитків у результаті страхового випадку.

Аналіз наведених норм свідчить, що відносини, які виникають з майнового страхування, не підпадають під предмет регулювання Закону України «Про захист прав споживачів» і положення цього Закону не застосовуються до відносин майнового страхування, оскільки цей Закон може застосовуватися, коли позивач прямо вказує на порушення норм, гарантованих ним, наприклад, права на інформацію при ненаданні для ознайомлення правил страхування тощо. Як вбачається з позовної заяви предметом спору, що виник між сторонами, є не якість страхових послуг, а права та обов'язки сторін згідно з умовами укладеного договору добровільного комплексного страхування на транспорті, зокрема, позивачем оспорюється невиконання страховиком своїх обов'язків щодо виплати страхового відшкодування відповідно до умов укладеного між сторонами договору, тобто спір виник між сторонами внаслідок невиконання договірних відносин, а отже, позивач у даному випадку не звільняється від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення суми невиплаченого страхового відшкодування, внаслідок не поширення на правовідносини, що виникли між сторонами, Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В поданій позовній заяві об'єднано три самостійні вимоги, а саме: дві вимоги майнового характеру та немайнового характеру - про стягнення моральної шкоди.

Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах » у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року у розмірі 1762,00грн.. Отже, за подання до суду позовної заяви майнового характеру у загальній сумі 153000,00 грн. сплаті підлягає судовий збір в розмірі 1530,00 грн. та за вимогу про стягнення моральної шкоди - 704,80 грн.

Але, судом встановлено, що при подачі позовної заяви до суду не надано квитанцію про сплату судового збору.

Таким чином, на підставі вище викладеного, вважаю, що зазначену позовну заяву слід залишити без руху, та надати позивачу строк для усунення викладених в ухвалі недоліків позовної заяви, зокрема, сплати судового збору у встановленому законом розмірі та надання суду оригіналів документів, що підтверджує сплату судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.185 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», ОСОБА_3 про стягнення коштів - залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Попередити заявника, що у випадку, якщо в зазначений строк недоліки позовної заяви не будуть усунені, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. І. Драч