Рішення № 76846272, 03.07.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2018 року м.Київ № 810/1230/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сквирської районної державної адміністрації Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління соціального захисту населення Сквирської районної державної адміністрації Київської області та просить суд:

визнати дії щодо відмови у встановленні статусу та видачі посвідчення інваліда війни протиправними;

зобов’язати встановити статус інваліда війни та видати відповідне посвідчення.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу у наданні статусу інваліда війни та видачі йому відповідного посвідчення на підставі поданих ним документів, які, на думку позивача, належним чином підтверджують його участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі формувань Цивільної оборони.

Відповідач направив до суду письмовий відзив на позовну заяву та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Так, відповідач вказує, що у позивача відсутня інформація, яка б підтверджувала факт особистої участі ОСОБА_1 у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі Цивільної оборони, а підтверджується лише факт прийняття участі у ліквідації наслідків на аварії ЧАЕС у період з 14.02.1987.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2018 провадження у справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, що підтверджується відповідним посвідченням серії А № 112855 С від 21.06.2007.

Зі змісту Довідки МСЕК серії КИО – 1 № 295228 слідує, що позивачу з 16.05.2007 встановлена друга група інвалідності, захворювання пов'язане з роботою по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Згідно із експертним висновком Київської регіональної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв’язку захворювань та інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та їх професійного характеру від 27.03.2007 № 05/07.

У березні 2018 року позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Сквирської районної державної адміністрації Київської області із заявою щодо встановлення статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення.

Листом від 12.03.2018 № 721 Управління соціального захисту населення Сквирської районної державної адміністрації Київської області відмовило позивачу у наданні статусу інваліда війни у зв'язку з відсутністю документів, які підтверджують його участь у ліквідації наслідків аварії ЧАЕС у складі формувань Цивільної оборони.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правовий статус ветеранів війни забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них, визначений Законом України від 22.10.1993 № 3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (надалі – Закон № 3551-XII).

Відповідно до положень п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону № 3551-XII до інвалідів війни належать інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Таким чином, особи залучені до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювання пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи належать до інвалідів війни.

Відповідно до ст. 10 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 р.р. незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 р.р. – не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Таким чином, особи залучені до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювання пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи належать до інвалідів війни.

Правила видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни врегульовані Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302 (надалі – Положення № 302).

Згідно із п. 2 Положення № 302 посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, на основі якого надаються відповідні пільги і компенсації.

Пунктом 3 Положення № 302 передбачено, що відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни. Інвалідам війни (ст. 7 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом “Посвідчення інваліда війни” та нагрудний знак “Ветеран війни – інвалід”.

Абзацом 2 п. 7 Положення № 302 встановлено, що “Посвідчення інваліда війни”, “Посвідчення учасника війни” і відповідні нагрудні знаки, “Посвідчення члена сім'ї загиблого” видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.

Згідно із п. 10 Положення № 302 “Посвідчення інваліда війни” видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.

Відповідно до вимог нормативно-правових актів з Цивільної оборони, які були чинними на момент аварії на Чорнобильській катастрофі, зокрема, Положення про Цивільну оборону СРСР, затверджене постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР № 1111-1976, наказу заступника Міністра оборони СРСР – начальника ЦО СРСР № 90 від 06.06.1975 (Положення про невоєнізовані формування ЦО і норми оснащення (табелювання) їх матеріально-технічними засобами) та № 92 від 29.06.1976 (Настанова по організації та веденню Цивільної оборони в районі (сільському на сільськогосподарському об'єкті народного господарства), розпорядження начальника ЦО СРСР від 26.04.1986, начальника ЦО УРСР від 28.04.1986, начальника Цивільної оборони Київської області - голови Київської обласної ради народних депутатів трудящих за 1986 рік (від 29.04.1986 № 01, від 30.04.1986 № 02, від 19.05.1986 № 52), Цивільна оборона організовувалася за територіально-виробничим принципом в усіх населених пунктах та на всіх об'єктах народного господарства, а до складу її невоєнізованих формувань зараховувалися в обов'язковому порядку громадяни СРСР, в тому числі чоловіки у віці від 16 до 60 років, за винятком інвалідів та осіб, які мали мобілізаційний припис та жінки від 16 до 55 років, за винятком вагітних жінок та жінок, які мають малолітніх дітей.

Крім того, позивачем до суду було надано копію трудової книжки, довідки від 25.06.2007 № 47 про те, що позивач був зайнятий на роботах визначених постановою ЦК КПРС Ради міністрів СРСР, довідки від 12.12.2012 № 01-04/2052/29 про те, що позивач у період з 14.02.1987 по 28.02.1987 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі невоєнізованого формування автотранспортної служби ЦО Київської області від Сквирської АТП-13267, довідки з інформацією про перебування ОСОБА_1 у період з 14.02.1987 по 28.02.1987 на об’єктах Чорнобильської АЕС, дорожній лист від 13.03.2006 № 70, лист щодо використання нормативних документів по питанням захисту працівників і населення у випадку аварії на АС, наказ від 19.04.1985 № 2с про керівництво, службах і формування цивільної оборонии.

На думку суду вказані докази є достатніми для встановлення того, що позивач приймав участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі формувань Цивільної оборони.

Отже, наведені документи є доказом участі позивача в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у складі формувань Цивільної оборони та отримання ним інвалідності ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного із ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

З огляду на зазначене, відмова відповідача у встановленні позивачу статусу інваліда війни і видачі відповідного посвідчення є необґрунтованою та такою, що порушує право позивача на одержання вказаного статусу та пов'язаного з ним соціального захисту.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідачем як суб’єктом владних повноважень суду не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, тому такі вимоги необхідно задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Сквирської районної державної адміністрації Київської області щодо відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) у встановленні статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення.

Зобов’язати Управління соціального захисту населення Сквирської районної державної адміністрації Київської області (код ЄДРПОУ 03193732) встановити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) статус інваліда війни та видати відповідне посвідчення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Головенко О.Д.