Постанова № 76846015, 28.09.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 166/448/18 Головуючий у 1 інстанції: Лозицький С.О. Провадження № 22-ц/773/1043/18 Категорія: 50 Доповідач: Осіпук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Осіпука В. В.,

суддів Матвійчук Л. В., Русинчука М. М.,

з участю секретаря Лимар Р. С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 21 травня 2018 року, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернулась в суд із зазначеним позовом. Покликалась на те, що вона 17 березня 2017 року зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 Під час спільного проживання у шлюбі у них з відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_1 року народилась дочка ОСОБА_3.

Крім того позивач вказувала, що з ОСОБА_2 вони спільно, однією сімєю не проживають. Малолітня дитина проживає разом із нею та знаходиться на її повному утриманні.

Відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання дочки не надає та не займається вихованням дитини.

За таких обставин, і з урахуванням того, що відповідач ОСОБА_2 не має постійного місця роботи та інших осіб на своєму утриманні, а їх малолітня дочка часто хворіє і потребує дорого вартісного лікування, позивач просила суд ухвалити рішення про стягнення з відповідача аліментів у її користь на утримання дочки ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі 4000 грн. щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття з подальшою індексацією.

21 травня 2018 року рішенням Ратнівського районного суду Волинської області позов задоволено частково, ухвалено стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в сумі 3000 грн. щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20 квітня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття. Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допущено до негайного виконання. Стягнуто з відповідача в дохід держави судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп.

У поданій на рішення апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить дане рішення суду, в частині розміру призначених судом першої інстанції аліментів, змінити як необґрунтоване та незаконне, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, без з'ясування всіх обставин справи, та зменшити розмір аліментів, які підлягають стягненню, до 800 грн.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що під час ухвалення оскаржуваного рішення, суд не врахував ряд важливих обставин, які впливають на його матеріальний стан та можливість сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі. Зокрема, суд не врахував те, що за рішеннями судів з нього вже стягуються аліменти по 1/4 частині всіх видів його заробітку на неповнолітню дитину від іншого шлюбу та дружину, з якою він раніше перебував у шлюбі.

Крім того, на його думку, судом не було враховано і те, що обов'язок по утриманню дитини покладається законом на обох батьків.

Відзив на апеляційну скаргу позивачем не подавався.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_2 є матеріально забезпеченим, жодні утримання на інших осіб з нього не проводяться, а тому він цілком спроможний сплачувати аліменти на дитину до досягнення нею повноліття у розмірі 3000 грн. щомісячно.

Проте, з таким висновком суду погодитись не можна.

Встановлено, що ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого у них ІНФОРМАЦІЯ_1 року народилася дочка ОСОБА_4 (а. с. 7 - 8).

Подружжя проживає окремо, а малолітня дочка знаходиться на утриманні позивача ОСОБА_1, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною (а. с. 21). Відповідач ОСОБА_2 не має постійного місця роботи і з нього стягуються аліменти на утримання дружини та дитини від іншого шлюбу у розмірі по 1/4 частки зі всіх його видів заробітку щомісячно (а. с. 54 - 56).

Крім того встановлено, що малолітня ОСОБА_4 часто хворіє і потребує періодичного стаціонарного лікування (а. с. 9 - 10).

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Аналіз наведених норм матеріального закону дає підстави для висновку, що за відсутності домовленості між батьками той із батьків, з ким проживає дитина, має право звернутися до суду із відповідним позовом і в такому разі аліменти на неї можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність стягнення аліментів з відповідача в користь ОСОБА_1 на утримання дитини та вірно обрав спосіб стягнення аліментів, присудивши їх стягнення у твердій грошовій сумі, врахувавши мінливий дохід батька дитини.

Разом з тим, визначаючи розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача, а саме 3000 грн. щомісячно на одну дитину до досягнення нею повноліття, на думку суду, суд першої інстанції не взяв до уваги вимоги ст. 182 СК України, не в повній мірі врахував матеріальне становище платника аліментів та його реальну спроможність сплачувати аліменти у вказаному розмірі, який з точки зору звичайних потреб малолітньої дитини та матеріальної спроможності відповідача є надмірним.

Наведене свідчить про те, що суд, ухвалюючи рішення, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та зробив передчасний висновок про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів у сумі 3000 грн.

Тому рішення суду першої інстанції в частині розміру стягнення аліментів на утримання ОСОБА_4 підлягає зміні, тобто зменшенню до 1500 грн., що цілком відповідає загальним засадам цивільного законодавства, щодо його справедливості та розумності.

Відповідно до п.1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Отже, у зв'язку з тим, що суд першої інстанції, зробивши правильний висновок про наявність підстав для часткового задоволення позову при визначенні розміру аліментів, які підлягають стягненню, не врахував усіх обставин, передбачених статтею 182 СК України, які мають значення для справи та не дав їм вірну правову оцінку, то рішення суду необхідно змінити, зменшивши розмір стягнутих аліментів.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 21 травня 2018 року в частині розміру стягнутих аліментів змінити.

Стягнути з ОСОБА_2, зареєстрованого в АДРЕСА_1, в користь ОСОБА_1, проживаючої в АДРЕСА_2, аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 квітня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді