Рішення № 76845736, 25.09.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2018 р. Справа№805/4702/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

секретар судового засідання Галустян Р.Г.,

з участю представників позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2, представника відповідача голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації Донецької області - керівника ОСОБА_3 районної військово-цивільної адміністрації Донецької області ОСОБА_4, представників відповідача ОСОБА_3 районної державної адміністрації Донецької області ОСОБА_3 районної військово-цивільної адміністрації Донецької області ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, третьої особи ОСОБА_7 та її представника ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 районної ради до голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації Донецької області - керівника ОСОБА_3 районної військово-цивільної адміністрації Донецької області, ОСОБА_3 районної державної адміністрації Донецької області ОСОБА_3 районної військово-цивільної адміністрації Донецької області, треті особи Управління Державної казначейської служби України у Мар’їнському районі Донецької області, Фінансове управління ОСОБА_3 районної державної адміністрації Донецької області, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

У червні 2018 року ОСОБА_7 звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначала, зокрема, що працює на посаді керуючого справами виконавчого апарату ОСОБА_3 районної ради, є внутрішньо переміщеною особою. З кінця 2016 року їй нараховується, але не випла чується заробітна плата, не виплачується стягнута судом заборгованість по заробітній платі, з огляду на протиправну бездіяльність розпорядника бюджетних коштів, якими є голова ОСОБА_3 районної державної адміністрації Донецької області - керівник ОСОБА_3 районної військово-цивільної адміністрації Донецької області, ОСОБА_3 районна державна адміністрація Донецької області ОСОБА_3 районна військово-цивільна адміністрація Донецької області. Протиправна бездіяльність відповідачів виникла з жовтня 2016 року та триває, і полягає у незабезпеченні фінансування за рахунок коштів районного бюджету видатків на виплату заробітної плати працівникам ОСОБА_3 районної ради, в тому числі і їй, та на погашення перед ними заборгованості, яка утворилася за період з 2016 року по 2018 рік.

Зазначала, що вона разом з ОСОБА_3 районною радою вчиняли всі можливі дії для своєчасного та законного врегулювання питання щодо відновлення бюджетного фінансування видатків на оплату праці працівникам, було докладено всіх необхідних зусиль та заходів щодо досудового вирішення спору.

Так, 07 та 11 жовтня 2016 року відбулися зустрічі керівництва ОСОБА_3 районної ради та керівництва ОСОБА_3 районної державної адміністрації Донецької області ОСОБА_3 районної військово-цивільної адміністрації Донецької області, на яких запропоновано посадовим особам ОСОБА_3 районної ради звільнятися на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України (у зв’язку з припиненням повноважень посадових осіб). При обговоренні питання чи буде виплачена шестимісячна допомога відповіді надано не було.

Крім того, позивач разом з ОСОБА_3 районною радою неодноразово надсилали запити до міністерств та відомств, які могли б допомогти в вирішенні вказаних питань. Останні відповіді, які отримала позивач на початку квітня 2018 року від ОСОБА_3 районної державної адміністрації ОСОБА_3 військової-цивільної адміністрації та ОСОБА_3 районної ради щодо відсутності фінансування видатків на виплату позивачу заробітної плати, датовані 20 березня 2018 року та 28 березня 2018 року.

Однак вказані заходи не призвели до виплати їй заробітної плати та заборгованості по ній, і не призвели до виділення коштів ОСОБА_3 районній раді.

У зв’язку з наведеним після уточнення позовних вимог позивач просила:

- визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_3 районної державної адміністрації До нецької області ОСОБА_3 районної військово-цивільної адміністрації До нецької області та голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації До нецької області - керівника ОСОБА_3 районної війсь ково-цивільної адміністрації До нецької області щодо незабезпечення фінансування в 2017 та 2018 роках за рахунок коштів районного бюджету видатків на виплату заробітної плати працівникам ОСОБА_3 районної ради та погашення забор гованості перед працівниками ОСОБА_3 районної ради, що утворилася у період 2016-2018 років;

- зобов’язати ОСОБА_3 районну державну адміністрацію Донецької області ОСОБА_3 районну військово-цивільну адміністрацію Донецької області та голову ОСОБА_3 районної державної адміністрації Донецької області - керівника ОСОБА_3 районної військово-цивільної адміністрації Донецької області вирішити питання щодо внесення змін до районного бюджету на 2018 рік шляхом передбачення в ньому видатків на погашення заборгованості по заробітній платі перед працівниками ОСОБА_3 районної ради за 2016-2018 роки та на виплату заробітної плати працівникам Мар’їнської район ної ради.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року у справі допущено заміну первинного позивача ОСОБА_7 належним позивачем - ОСОБА_3 районною радою. Також залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_7.

Ухвалою того ж суду від 21 серпня 2018 року до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, залучено ОСОБА_9 та ОСОБА_10.

Ухвалою того ж суду від 28 серпня 2018 року до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Фінансове управління ОСОБА_3 районної державної адміністрації Донецької області, у якого витребувано докази.

Ухвалою того ж суду від 25 вересня 2018 року позов в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ОСОБА_3 районної державної адміністрації До нецької області ОСОБА_3 районної військово-цивільної адміністрації До нецької області та голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації До нецької області - керівника ОСОБА_3 районної війсь ково-цивільної адміністрації До нецької області щодо незабезпечення фінансування в 2017 році за рахунок коштів районного бюджету видатків на виплату заробітної плати працівникам ОСОБА_3 районної ради та погашення забор гованості перед працівниками ОСОБА_3 районної ради, що утворилася у період 2016-2017 років залишено без розгляду.

Отже, остаточними позовними вимогами в даній справі є наступні позовні вимоги:

- визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_3 районної державної адміністрації До нецької області ОСОБА_3 районної військово-цивільної адміністрації До нецької області та голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації До нецької області - керівника ОСОБА_3 районної війсь ково-цивільної адміністрації До нецької області щодо незабезпечення фінансування в 2018 році за рахунок коштів районного бюджету видатків на виплату заробітної плати працівникам ОСОБА_3 районної ради та погашення забор гованості перед працівниками ОСОБА_3 районної ради, що утворилася у період 2016-2018 років;

- зобов’язати ОСОБА_3 районну державну адміністрацію Донецької області ОСОБА_3 районну військово-цивільну адміністрацію Донецької області та голову ОСОБА_3 районної державної адміністрації Донецької області - керівника ОСОБА_3 районної військово-цивільної адміністрації Донецької області вирішити питання щодо внесення змін до районного бюджету на 2018 рік шляхом передбачення в ньому видатків на погашення заборгованості по заробітній платі перед працівниками ОСОБА_3 районної ради за 2016-2018 роки та на виплату заробітної плати працівникам Мар’їнської район ної ради.

Після заміни первинного позивача належним позивачем - ОСОБА_3 районною радою позивач подав письмові пояснення, в яких зазначав, зокрема, що кошторис 2016 року пройшов усі процедурні погодження відповідно до Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, був зареєстрований і взятий на облік Управлінням Державної казначейської служби України у Мар’їнському районі Донецької області, однак безпідставно відхилений та не виконаний відповідачем. Зокрема, у попередженні про неналежне виконання бюджетного законодавства у листі від 01 липня 2017 року № 05-33/24 Управління Державної казначейської служби України у Мар’їнському районі Донецької області зазначало, що направлені ОСОБА_11 реєстри бюджетних зобов’язань повертаються у зв’язку з відсутністю у розпорядника коштів, передбачених кошторисом. Цей доказ свідчить про наявність в органі казначейства кошторису на 2016 рік, а також про його нефінансування розпорядником бюджетних коштів.

Після утворення відповідної військово-цивільної адміністрації повноваження ОСОБА_3 районної ради припинені. Тому районна рада не є розпорядником бюджетних коштів, і на неї не поширюються положення п. 4 ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу щодо затвердження кошторису головним розпорядником бюджетних коштів. Однак враховуючи положення п. 3 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, районна рада має складати кошторис, що і було зроблено позивачем.

Відповідно до відповіді Державної казначейської служби України від 24 листопада 2016 року № 16-09/363-19864, що була направлена позивачу та Управлінню Державної казначейської служби України у Мар’їнському районі Донецької області, у зв’язку з утворенням військово-цивільної адміністрації до неї перейшли повноваження щодо реєстрації бюджетних зобов’язань і здійснення платежів для виконання повноважень районної ради.

У зв’язку з цим кошториси ОСОБА_11 за 2017 рік та за 2018 рік у січні 2017 року та у січні 2018 років були направлені до ОСОБА_3 районної державної адміністрації Донецької області ОСОБА_3 районної військово-цивільної адміністрації Донецької області, проте щодо них не було отримано відповіді, як і щодо інших звернень.

Крім того, в порушення п.п. 10-14 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, в яких йдеться про попереднє надання інформації щодо запланованого бюджетного фінансування на наступний рік розпорядникам бюджетних коштів для підготовки проектів кошторисів, відповідачем як розпорядником такі данні до ОСОБА_11 не доводилися.

ОСОБА_11 втратила статус розпорядника бюджетних коштів, то вона була вимушена за відсутності офіційної інформації щодо показників лімітної довідки (п.п. 26, 27, 30-32 Порядку) звертатися на виконання вимог законодавства до відповідача як розпорядника бюджетних коштів, який мав за необхідності, довести до позивача інформацію про уточнення показників кошторису, підготовленого ОСОБА_11, з урахуванням показників затверджених бюджетів.

Саме враховуючи те, що відповідач є розпорядником бюджетних коштів, позивач подавав зазначені кошториси йому. Відповідач як розпорядник бюджетних коштів мав отримувати офіційну інформацію від фінансових органів, відповідно до змісту якої, у разі необхідності, інформація, наведена у кошторисах, затверджених керівником виконавчого органу ОСОБА_11, мала бути уточнена. Проте відповідач не вчинив будь-яких дій щодо виконання положень законодавства щодо надання інформації щодо необхідності уточнення кошторисів, і, відповідно, до затверджених бюджетів як розпорядник бюджетних коштів.

Відповідач ОСОБА_3 районна державна адміністрація Донецької області ОСОБА_3 районна військово-цивільна адміністрація Донецької області подала відзив на позовну заяву та письмові пояснення, в яких зазначала, зокрема, що відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником ОСОБА_3 районної ради є ОСОБА_1, повноваження якого припинені з 30 вересня 2016 року - дня набрання чинності указом Президента України від 28 вересня 2016 року №414/2016, і з серпня 2017 року він працює на іншому підприємстві. Подані позивачем документи підписані в.о. голови ОСОБА_3 районної ради ОСОБА_9 та начальником фінансово-господарського відділу ОСОБА_10, однак Законом України «Про місцеве самоврядування» такої посади як в.о. голови районної ради не передбачено. Неприйнятим є і посилання позивача на те, що працівники ОСОБА_3 районної ради працюють, оскільки повноваження вказаної ради та її працівників припинені, у зв’язку з чим документи на виплату заробітної плати не були зареєстровані органами казначейства, що відповідало вимогам ст. 48 Бюджетного кодексу України. Закон України «Про військово-цивільні адміністрації» не наділяє голову районної державної адміністрації, керівника районної військово-цивільної адміністрації повноваженнями щодо здійснення видатків на оплату праці припинених в повноваженнях посадових осіб районної ради.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про місцеве самоврядування» виключно на пленарних засіданнях районних рад вирішується питання про затвердження районних бюджетів, внесення до них змін. Ці повноваження належать до дискреційних повноважень районних рад і перейшли до військово-цивільних адміністрації з дня її утворення.

Бюджетний процес відбувається в порядку, що передбачений Бюджетним кодексом України. Фінансування з бюджету здійснюється на основі двох основних принципів: плановості і цільового характеру використаним бюджетних коштів. Принцип плановості означає обов’язкову умову законодавчого затвердження даних видатків. Цільовий характер використання бюджетних коштів означає вимогу до розпорядників коштів використовувати виділені кошти по їх цільовому призначенню. Сутність фінансування полягає в тому, що фінансовий орган здійснює перерахування грошових коштів з рахунку бюджету на рахунки головних розпорядників коштів. Перерахування грошових коштів здійснюється тільки при наявності їх на даному рахунку в даний момент. Підставою для перерахування на рахунки головних розпорядників коштів затверджені в бюджеті суми видатків - асигнування на даний квартал, передбачений в річному розписі бюджету.

Фінансування бюджетних установ, якою є ОСОБА_3 районна рада, здійснюється через казначейські рахунки. Організаційні взаємовідносини між органами Державної казначейської служби України, фінансовим органом та районною радою у процесі казначейського обслуговування місцевих бюджетів органами казначейства регламентує Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23 серпня 2012 року № 938 (п. 1.2). Цей Порядок розроблено на виконання вимог Бюджетного кодексу Україні. Органи казначейства здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів шляхом проведення платежів з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників бюджетних коштів та рахунків одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах казначейства, відповідно до кошторисів, планів асигнувань загального фонду місцевих бюджетів (за винятком надання кредитів з місцевих бюджетів), планів спеціального фонду місцевих бюджетів (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), планів надання кредитів із загального фонду місцевих бюджетів або планів використання бюджетних коштів та помісячних планів використання бюджетних коштів.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.3 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, що затверджений наказом Міністерства фінансів України 23 серпня 2012 року № 938, головні розпорядники до початку бюджетного періоду визначають мережу розпорядників нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів, які згідно з рішенням (проектом рішення) про відповідний місцевий бюджет уповноважені на виконання програм та заходів, що проводяться за рахунок коштів бюджету, із обов'язковим зазначенням їх статусу (розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів) та органу казначейства, в якому вони обслуговуються. Мережа складається головними розпорядниками за кодами програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів (кодами ТПКВКМБ / ТКВКБМС), за якими вони вперше визначені головними розпорядниками на відповідний бюджетний період, за формою, наведеною у додатку 4 до цього Порядку.

ОСОБА_3 районною радою після припинення повноважень відповідних посадових осіб до органу казначейства відповідний документ (кошторис) наданий не був. Тому районні бюджети на 2017 рік та на 2018 році не мали підстави виділяти бюджетні кошти на установу, яка не має затверджених кошторисів, і відповідно не включена в мережу розпорядників району.

У ОСОБА_3 районної ради не має відкритих рахунків, куди б мали зараховуватися кошти фінансування: не має жодного затвердженого планового документа, який би був підставою для перерахування фінансування. Підтверджуючі документи, на підставі яких було би можливо розглядати питання внесення змін до районного бюджету, відсутні.

Подані позивачем до суду кошториси за 2017 рік і 2018 рік складені з порушенням процедури, встановленої законом, та не погоджені у встановленому порядку, тому не можуть бути використані в бюджетному процесі і не можуть бути доказами у справі. Обсяг видатків, які затверджені у вказаних кошторисах, не відповідає затвердженому розпису районного бюджету на 2017 рік та на 2018 рік. В кошторисах вказаний код тимчасової класифікації видатків 010116 «Органи місцевого самоврядування», який відсутній в розписах районного бюджету на 2017 рік та на 2018 рік.

Щодо правильного коду тимчасової класифікації видатків, який мав би бути зазначений в кошторисах на 2017 і 2018 роки, то відповідно до п. 18 розд. VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у бюджетному процесі на рівні місцевих бюджетів, які мають зв’язок з державним бюджетом, застосовується програмно-цільовий метод (далі ПЦМ), починаючи зі складання проектів місцевих бюджетів на 2017 рік. У разі застосування ПЦМ використовується програмна класифікація видатків та кредитування бюджету, структура кодування якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02 грудня 2014 року № 1195 «Про затвердження Структури кодування програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів і Типової програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів / Тимчасової класифікації видатків та кредитування для бюджетів місцевого самоврядування, які не застосовують програмно-цільового методу». Для визначення коду програмної класифікації застосовують Типову програмну класифікацію видатків та кредитування місцевих бюджетів/ Тимчасову класифікацію видатків та кредитування для бюджетів місцевого самоврядування, які не застосовують програмно-цільового методу (ТПКВКМБ / ТКВКБМС), також затверджену вказаним наказом. Згідно з цим наказом позивач мав би затверджувати кошторис на 2017 рік за кодом програмної класифікації видатків 0170 «Організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності обласної ради, районної ради, районної у місті ради (у разі її створення), міської, селищної, сільської рад та їх виконавчих комітетів».

Наказом Міністерства фінансів України Мінфіну від 20 вересня 2017 року №793 «Про затвердження складових програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів» було змінено коди ТПКВКМБ/ ТКВКБМС. Відповідно до цього наказу при складанні кошторису на 2018 рік позивач мав би використовувати код 0150 «Організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності обласної ради, районної ради, районної у місті ради (у разі її створення), міської, селищної, сільської рад».

Вважав, що згідно з бюджетним законодавством позивач вчинив бюджетне правопорушення, яке підпадає під ознаки п.п. 16 та 31 ст. 116 Бюджетного кодексу України.

Відповідач вважав, що з його боку бездіяльності допущено не було, що діяв відповідно до вимог законодавства і не порушив права позивача. Просив в задоволенні позову відмовити.

Відповідач голова ОСОБА_3 районної державної адміністрації Донецької області - керівник ОСОБА_3 районної військово-цивільної адміністрації Донецької області письмово підтримав відзив ОСОБА_3 районної державної адміністрації Донецької області ОСОБА_3 районної військово-цивільної адміністрації Донецької області. Поданий позов вважав безпідставним, необґрунтованим та таким, що не ґрунтується на вимогах законодавства. Просив в задоволенні позову відмовити і справу розглянути без його особистої участі.

Третя особа Управління Державної казначейської служби України у Мар’їнському районі Донецької області подала пояснення, в яких зазначала, що впродовж жовтня 2016 року ОСОБА_3 районною радою були подані реєстри бюджетних фінансових зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, які у зв’язку з набранням чинності Указом Президента України від 28 вересня 2016 року №414/2016 «Про утворення військово-цивільної адміністрації» та припиненням повноважень ОСОБА_3 районної ради були повернуті без виконання. Також ОСОБА_3 районну раду повідомлено, що залишок невикористаних коштів на реєстраційних рахунках становить 0 грн., і що рішенням ОСОБА_3 районної військово-цивільної адміністрації Донецької області від 11 жовтня 2016 року №325 відбулося зменшення бюджетних призначень щодо ОСОБА_3 районної ради. Також повідомлено, що в законодавстві відсутній механізм здійснення заходів щодо забезпечення діяльності органу місцевого самоврядування, повноваження якого припинені, а орган не ліквідовано. Щодо утворення заборгованості із заробітної плати, то у 2017 році ОСОБА_3 районною радою були також подані реєстри бюджетних фінансових зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів, які були повернуті ОСОБА_11 без реєстрації у зв’язку з відсутністю бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом, що відповідало вимогам п. 21 ч. 1 ст. 116, ст. 117 Бюджетного кодексу України, п.п. «а», «б» п. 2.9 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02 березня 2012 року № 309. Щодо виконання судового наказу щодо ОСОБА_7, то безспірне списання коштів буде проведене при наявності на рахунках ОСОБА_3 районної ради коштів. Просило розглянути справу без участі його представника.

Третя особа Фінансове управління ОСОБА_3 районної державної адміністрації Донецької області подала пояснення, в яких зазначала, що ОСОБА_3 районна рада та її посадові особи протягом періоду з вересня 2016 року по червень 2018 року до Фінансового управління проекти кошторисів та бюджетні запити на 2017 рік та на 2018 рік не надавали.

Бюджетний кодекс України чітко визначає учасників бюджетного процесу і відповідно до п. 3 ст. 19 вказаного Кодексу учасниками бюджетного процесу є органи, установи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями (правами та обов’язками з управління бюджетними коштами). Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» у день набрання чинності актом Президента про утворення військово-цивільної адміністрації припиняються згідно із цим законом повноваження районної ради, її виконавчого апарату, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у цих органах, - у разі утворення військово-цивільної адміністрації району.

Таким чином, у день набрання чинності Указом Президента України від 28 вересня 2016 року №414/2016 «Про утворення військово-цивільної адміністрації» посадові та службові особи ОСОБА_3 районної ради втратили повноваження на підписання фінансових документів, які застосовуються у бюджетному процесі.

Треті особи ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10 в письмових заявах позов підтримали, зазначивши, що не виділенням коштів на існування ОСОБА_3 районної ради останньою як роботодавцем порушується їх право на оплату праці.

Треті особи ОСОБА_9 та ОСОБА_10 просили розглянути справу без їх участі.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги. Пояснили, що позовні вимоги в даній справі щодо бездіяльності відповідачів позивач пов’язував з не передбаченням в районному бюджеті на 2018 рік при його складанні та затвердженні коштів на виплату заробітної плати працівникам ОСОБА_3 районної ради та на погашення забор гованості перед її працівниками, що утворилася у період 2016-2018 років. Вказані в позові питання, на їх думку, вирішуються шляхом взаємодії ОСОБА_3 районної ради з відповідачами, якими жодний документ ОСОБА_11 щодо спірного питання розглянуто не було.

Пояснили, що позивач ОСОБА_3 районна рада участь в бюджетному процесі 2017 року та 2018 року не брала. З питанням про внесення змін до районного бюджету на 2017 рік та на 2018 рік в порядку, встановленому законодавством, до відповідачів не зверталася. Кошториси на 2017 рік та на 2018 рік ОСОБА_11 затвердила сама, і знає, що вони не відповідають вимогам законодавства. До відповідача із запитами про отримання лімітних довідок також не зверталася. Разом з тим вважала, що відповідачі, як розпорядники бюджетних коштів, зобов’язані були виділити кошти на виплату заробітної плати працівникам ОСОБА_11 та на погашення заборгованості по ній. Просили задовольнити позов.

Представники відповідачів підтримали відзив на позовну заяву. Пояснили, що робітники ОСОБА_3 районної ради, які не були посадовими та службовими особами, були працевлаштовані до ОСОБА_3 районної державної адміністрації Донецької області ОСОБА_3 районної військово-цивільної адміністрації Донецької області, тому їм відповідно виплачувалася заробітна плата, і відповідно кошти на це були передбачені районними бюджетами на 2017 рік та на 2018 рік.

Позивач ОСОБА_3 районна рада участь в бюджетному процесі 2017 року та 2018 року не брала, бюджетні запити на вказані роки не подавала, з питанням про внесення змін до районного бюджету на 2017 рік та на 2018 рік в порядку, встановленому законодавством, до відповідачів не зверталася, лімітні довідки їй не надсилалися, і за їх отриманням позивач не звертався.

Кошториси позивача, про існування яких відповідачу стало відомо при розгляді даної справи, не відповідають вимогам законодавства.

Так, кошториси мають відповідати лімітним довідкам та річному розпису районного бюджету, і саме ці документи є підставою для затвердження кошторисів. Кошториси на 2017 рік та на 2018 рік ОСОБА_11 затвердила сама з порушенням бюджетного законодавства, відповідно до якого вони мають відповідати розпису бюджету на відповідний рік і затверджуватися протягом 30 календарних днів після затвердження таких розписів. Так, Річний розпис районного бюджету Мар’їнського району на 2017 рік був затверджений Фінансовим управлінням ОСОБА_3 районної державної адміністрації Донецької області 10 січня 2017 року, а Річний розпис районного бюджету Мар’їнського району на 2017 рік - 09 січня 2018 року. А позивачем кошторис на 2017 рік затверджений 09 січня 2017 року, а кошторис на 2018 рік – 04 січня 2018 року, тобто до затвердження розписів, що є порушенням бюджетного законодавства.

Крім того, кошториси на 2017 рік та на 2018 рік не були взятті на облік та не були зареєстровані органом казначейства, що підтверджується відсутністю відповідної відмітки вказаного органу на цих кошторисах. Орган казначейства бере на облік та реєструє лише ті кошториси, які відповідають вимогам законодавства.

У зв’язку з наведеним в районних бюджетах на 2017 рік та на 2018 рік кошти були передбачені на інші функції, зокрема на утримання споруди ОСОБА_11, на енергоносії, тощо; коштів на виплату заробітної плати посадовим та службовим особам ОСОБА_3 районної ради та заборгованості із заробітної плати перед ними передбачено не було.

Виділення коштів на виплату заробітної плати посадовим та службовим особам позивача, повноваження яких припинені, за відсутності у позивача статусу розпорядника бюджетних коштів, відсутності кошторису, який би відповідав вимогам законодавства, є неможливим, оскільки це суперечило би бюджетному законодавству. Просили в задоволенні позову відмовити.

Третя особа ОСОБА_7 та її представник просили задовольнити позов. Пояснили, що голова ОСОБА_3 районної державної адміністрації Донецької області - керівник ОСОБА_3 районної військово-цивільної адміністрації Донецької області як розпорядник бюджетних коштів не виконав свої повноваження щодо передбачення в районному бюджеті на 2018 рік коштів на виплату заборгованості по заробітній платі. Даний позов є єдиною можливістю захистити порушені права працівників ОСОБА_3 районної ради, і якщо позов не буде задоволено, то судові рішення про стягнення заборгованості по заробітній платі ніколи не будуть виконані.

Представники третіх осіб Управління Державної казначейської служби України у Мар’їнському районі Донецької області та Фінансового управління ОСОБА_3 районної державної адміністрації Донецької області, треті особи ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в судове засідання не з’явилися. В справі містяться клопотання про розгляд справи без їх участі.

Судом встановлено, що 30 вересня 2016 року набрав чинності Указ Президента України від 28 вересня 2016 року №414/2016 «Про утворення військово-цивільної адміністрації», відповідно до якого утворено ОСОБА_3 районну військово-цивільну адміністрацію Донецької області.

Пунктом 2 вказаного Указу визначено, що у зв'язку з утворенням ОСОБА_3 районної військово-цивільної адміністрації Донецької області її статусу набуває ОСОБА_3 районна державна адміністрація Донецької області, а голова ОСОБА_3 районної державної адміністрації Донецької області набуває статусу керівника ОСОБА_3 районної військово-цивільної адміністрації Донецької області.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» у день набрання чинності актом Президента України про утворення військово-цивільної адміністрації припиняються згідно із цим Законом повноваження, зокрема районної ради, її виконавчого апарату, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у цих органах, - у разі утворення військово-цивільної адміністрації району.

У зв’язку з наведеним з 30 вересня 2016 року (дня набрання чинності вказаним Указом Президента України) повноваження ОСОБА_3 районної ради як органу місцевого самоврядування, її виконавчого апарату, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які в ній працюють, припинені, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис (код ЄДРПОУ 26040439).

При цьому ОСОБА_3 районна рада залишилася існувати як юридична особа (код ЄДРПОУ 26040439), яка в процесі припинення не перебуває.

Трудові договори, що укладені з посадовими особами ОСОБА_3 районної ради, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України (у зв’язку з припиненням повноважень посадових осіб) позивачем як роботодавцем розірвані не були.

У зв’язку з набранням чинності вказаним Указом Президента України розпорядженнями голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації Донецької області - керівника ОСОБА_3 районної військово-цивільної адміністрації Донецької області від 11 жовтня 2016 року №325, від 10 листопада 2016 року №368, від 19 грудня 2016 року №431 до районного бюджету на 2016 рік внесені зміни, зокрема зменшені бюджетні призначення на оплату праці посадових і службових осіб ОСОБА_3 районної ради.

У зв’язку з наведеним з 30 вересня 2016 року, тобто з дня набрання чинності вказаним Указом, посадові особи ОСОБА_3 районної ради не отримують заробітну плату, внаслідок чого перед ними, в тому числі перед тими, які після вказаної дати були звільненні, виникла заборгованість по заробітній платі.

ОСОБА_3 районна рада неодноразово надсилала до Управління Державної казначейської служби України у Мар’їнському районі Донецької області відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 02 березня 2012 року №309 реєстри бюджетних фінансових зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів по КТКВКМБ 010116, зокрема від 04 жовтня 2016 року №112, від 11 жовтня 2016 року №113, від 17 жовтня 2016 року №57 та №115, від 20 жовтня 2016 року №116, від 27 жовтня 2016 року №117, від 31 жовтня 2016 року №118, від 30 червня 2017 року №1 (листи ОСОБА_3 районної ради від 10 жовтня 2016 року №371-01-37, від 12 жовтня 2016 року №374-01-37, від 17 жовтня 2016 року №376-01-37, від 18 жовтня 2016 року №377-01-37, від 21 жовтня 2016 року №379-01-37, від 31 жовтня 2016 року №383-01-37, від 31 жовтня 2016 року №384-01-37, від 30 червня 2017 року №21-01-37; відповіді на них від 10 жовтня 2016 року №05-42/1025, від 12 жовтня 2016 року №05-42/1032, від 20 жовтня 2016 року №05-42/1058, від 20 жовтня 2016 року №05-42/1059, від 24 жовтня 2016 року №05-42/1069, від 02 листопада 2016 року №05-42/1101, відповіді-попередження від 01 липня 2017 року №05-33/24 та №05-33/25), які з посиланням на набрання чинності Указом Президента України Президента України від 28 вересня 2016 року №414/2016 «Про утворення військово-цивільної адміністрації» та припинення повноважень ОСОБА_3 районної ради, відсутність бюджетних асигнувань, що встановлені кошторисом, у зв’язку з чим залишок невикористаних коштів на реєстраційних рахунках становить 0 грн., поверталися без виконання.

В попередженнях від 01 липня 2017 року №05-33/24 та №05-33/25 орган казначейства також повідомляв позивача про те, що з 2017 року запроваджено програмно-цільовий метод при здійсненні видатків місцевих бюджетів згідно з наказами Міністерства фінансів України від 26 серпня 2014 року №836 «Про деякі питання запровадження програмно-цільового методу складання а виконання місцевих бюджетів», від 02 грудня 2014 року №1195 «Про затвердження Структури кодування програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів і Типової програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів / Тимчасової класифікації видатків та кредитування для бюджетів місцевого самоврядування, які не застосовують програмно-цільового методу», від 23 серпня 2012 року №938 «Про затвердження Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів» (зі змінами).

Протягом кінця жовтня - листопада 2016 року з метою отримання роз’яснень щодо подальших дій органу місцевого самоврядування та з метою сприяння у вирішенні питання щодо фінансування та виплати заробітної плати своїм посадовим та службовим особам ОСОБА_3 районна рада зверталася до різних державних органів: до комітету Верховної ОСОБА_11 України з питань державного будів ництва, регіональної політики та місцевого самоврядування (лист від 04 жовтня 2016 року № 23-01-35), Державної казначейської служби України (лист від 18 жовтня 2016 року № 378-01-37), Міністерства юстиції України (лист від 20 жовтня 2016 року № 25-01-35), Головного управління Держпраці України та Міністерства соціальної політики (лист від 20 жовтня 2016 року № 27-01-35), Го ловного науково-експертного управління апарату Верховної ОСОБА_11 України (лист від 28 жовтня 2016 року № 29-01-35), Національного агентства України з питань державної служби (лист від 21 листопада 2016 року № 39-01-35), Донецької обласної військово-цивільної адміністрації (лист від 28 листопада 2016 року № 43-01-35), Фінансового управління ОСОБА_3 районної державної адміністрації Донецької області (лист від 31 жовтня 2016 року № 382-01-37).

Протягом листопада 2016 року - лютого 2017 року на вказані звернення надано відповіді.

Так, комітет Верховної ОСОБА_11 України з питань державного будівництва, регіо нальної політики та місцевого самоврядування надав відповідь від 01 листопада 2016 року 04-14/11-5386, в якій за результатом аналізу ситуації, що склалася, дійшов висновку, що оскільки концепція організації системи самоврядування в Україні не передбачає припинення повноважень органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, тому необхідно створення робочої групи та напрацювання змін і доповнень до Закону України «Про військово-цивільні адміністрації».

Головне науково-експертне управління апарату Верховної ОСОБА_11 України надало відповідь від 18 листопада 2016 року № 16/5-33(276640), в якій зазначало, що Конституція України не передбачає ліквідацію органів місцевого самовряду вання; під припиненням повноважень слід розуміти неможливість прийняття посадовими особами рішень владного характеру; Закон України «Про військово-цивільні адміністрації» не містить механізму реалізації «припинення повноважень».

Державна казначейська служби України надала відповідь від 24 листопада 2016 року №16-09/363-19864, в якій зазначала, що реєструвати бюджетні зобов’язання та здійснювати платежі для виконання повноважень районної ради уповноважена ОСОБА_3 військово-цивільна адміністрація.

Міністерство юстиції України надало відповідь від 25 листопада 2016 року №41683/33081-0-33-16/7, в якій з посиланням на п. 3 ч. 1 ст. 78 Закону України «Про місцеве самоврядування», ч. 3 ст. 3, ч.1 ст.1, п.3 ст.7 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», ч. ч. 1 та 11 ст. 3 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» повідомило, що це питання не належать до компетенції Міністерства.

Міністерство соціальної політики надало відповідь від 29 листопада 2016 року №474/06/186-16, в якій з посиланням на ст. 78 Закону України «Про місцеве самоврядування» та ч. 2 ст. 3 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» повідомило, що повноваження посадових осіб органів місцевого самоврядування припиня ються шляхом видання локального акту органом, уповноваженим приймати такі рішення з внесенням запису до трудової книжки та проведення розрахунку в день звільнення.

Донецька обласна військово-цивільна адміністрації надала відповідь від 12 грудня 2016 року № 26x01-0840914я/02 за підписом першого заступника керівника, в якій з посилан ням на норми нормативно-правових актів, які регулюють питання органів місцевого самоврядування та військово-цивільних адміністрації, на ст. 41 Кодексу законів про працю України зазначала, зокрема, що трудовий договір може бути розірваний в разі припинення повноважень посадових осіб, та на те, що не наділена повноваженнями надавати роз’яснення з порушених питань.

Національне агентство з питань державної служби надало відповідь від 15 лютого 2017 року № 01-35/14, я якій виклало норми нормативно-правових актів без надання роз’яс нення щодо ситуації, яка склалася.

Протягом жовтня 2016 року з метою отримання роз’яснень щодо подальших дій органу місцевого самоврядування та з метою вирішення питання щодо фінансування та виплати заробітної плати своїм працівникам ОСОБА_3 районна рада зверталася до голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації – керівника ОСОБА_3 районної військово-цивільної адміністрації та його заступника з листами (листи від 10 жовтня 2016 року № 370-01-37, від 17 жовтня 2016 року № 375-01-37, від 21 жовтня 2016 року № 379/2-01-37), в яких посилалась на набрання чинності Указом Президента України від 28 вересня 2016 року №414/2016 «Про утворення військово-цивільної адміністрації» та на Закон України «Про військово-цивільні адміністрації», відповідно до якого її повноваження припинені, просила надати вичерпний перелік заходів, які слід провести ОСОБА_11. Також повідомляла, що працівникам ОСОБА_11 нараховується, однак не виплачується заробітна плата, внаслідок чого порушуються права працівників на оплату праці; також зазначала, що Управління Державної казначейської служби України у Мар’їнському районі Донецької області відмовляє в реєстрації фінансових зобов’язань по оплаті праці. Просила сприяти у вирішенні даного питання.

11 листопада 2016 року ОСОБА_3 районна рада звернулася до голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації Донецької області - керівника ОСОБА_3 районної військово-цивільної адміністрації Донецької області з листом від 11 листопада 2016 року № 391-01-37, в якому просила надати: інформацію про причини припинення фінансування ОСОБА_3 районної ради; копії розпоряджень про зменшення бюджетних призначень по ОСОБА_11 відповідно до змін до річного та помісячних розписів видатків районного бюджету на 2016 рік; строки відновлення бюджетних асигнувань та поновлення фінансування ОСОБА_11.

16 листопада 2016 року ОСОБА_3 районна рада звернулася до голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації Донецької області - керівника ОСОБА_3 районної військово-цивільної адміністрації Донецької області з листом від 16 листопада 2016 року №392-01-37, в якому, повідомляючи про обсяг заборгованості по заробітній платі у сумі 116448,14 грн. та нарахувань по неї у сумі 25545,47 грн., просила керівника адміністрації як розпорядника бюджетних коштів вирішити питання щодо її по гашення.

07 грудня 2016 року ОСОБА_3 районна рада звернулася до голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації Донецької області - керівника ОСОБА_3 районної військово-цивільної адміністрації Донецької області з листом від 07 грудня 2016 року № 401-01-37, в якому, посилаючись на лист-роз’яснення Державної казначейської служби України від 24 листопада 2016 року №16-09/363-19864 та п. 4 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації», надала фінансові зобов’язання від 07 грудня 2017 року №119 по заробітній платі за листопад 2016 року «Заробітна плата» в сумі 101259,50 грн.; «Нарахування на заробітну плату» в сумі 20825,97 грн., і просила сприяти у вирішенні даного питання.

30 червня 2017 року ОСОБА_3 районна рада звернулася до голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації Донецької області - керівника ОСОБА_3 районної військово-цивільної адміністрації Донецької області з листом від 30 червня 2017 року № 20-01-37, в якому посилаючись на ненадання відповідей на жодне її звернення та на те, що розпорядженням голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації Донецької області - керівника ОСОБА_3 районної військово-цивільної адміністрації Донецької області від 23 грудня 2016 року №453 «Про районний бюджет на 2017 рік» затверджений бюджет на 2017 рік, в якому передбачено 418120 грн. по коду 030170 «Організація інформаційно-аналітичного та матеріального забезпечення діяльності обласної, районної ради», вимагала направити вказані кошти на погашення заборгованості, що виникла перед працівниками ОСОБА_3 районної ради. Також в черговий раз просила надати: інформацію про причини припинення фінансування ОСОБА_3 районної ради; копії розпоряджень про зменшення бюджетних призначень по ОСОБА_11 відповідно до змін до річного та помісячних розписів видатків районного бюджету на 2016 рік; строки відновлення бюджетних асигнувань та поновлення фінансування ОСОБА_11.

17 квітня 2018 року ОСОБА_3 районна рада звернулася до голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації Донецької області - керівника ОСОБА_3 районної військово-цивільної адміністрації Донецької області з листом від 17 квітня 2018 року № 11-01-37, в якому повідомляла вказану особу як головного розпорядника бюджетних коштів про суми заборгованості, що виникли з 01 жовтня 2016 року по березень 2018 року на виплату заробітної плати, оплату комунальних, телекомунікаційних та інших послуг на загальну суму в сумі 1132685,46 грн. Просила внести зміни до районного бюджету на 2018 рік та виділити бюджетні асигнування для ОСОБА_3 районної ради на погашення заборгованості за період жовтень 2016 року - березень 2018 року в сумі 1132685,46 грн.

В той же день ОСОБА_3 районна рада також звернулася до вказаної особи з листом від 17 квітня 2018 року № 12-01-37, в якому посилаючись на ненадання відповідей на жодне її звернення та збільшення заборгованості по заробітній платі до 1126119,28 грн. з нарахуваннями на заробітну плату, просила забезпечити виділенні відповідних асигнувань для погашення заборгованості перед працівниками ОСОБА_11 за 2016 та 2017 роки та частину 2018 року.

Відповідей від голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації Донецької області - керівника ОСОБА_3 районної військово-цивільної адміністрації Донецької області отри мано не було.

Всі звернення ОСОБА_3 районної ради не призвели до бажаного для неї результату – виділення коштів на оплату праці її працівникам.

Відповідно до довідки ОСОБА_3 районної ради від 30 липня 2018 року №22-01-37 фактична чисельність її працівників становила: станом на 01 січня 2016 року - 27 осіб; станом на 31 грудня 2016 року - 17 осіб; станом на 31 грудня 2017 року - 4 особи; станом на 30 липня 2018 року - 4 осіб, з яких одна знаходиться у відпустці по догляду за дитиною.

Відповідно до довідки ОСОБА_3 районної ради від 13 серпня 2018 року №26-01-37 станом на 13 серпня 2018 року в ОСОБА_11 фактично працює три посадові особи: ОСОБА_9 - заступник голови ради, ОСОБА_7 - керуючий справами виконавчого апарату ради, ОСОБА_10 - начальник фінансово-господарського відділу ради.

Судом також встановлено, що ОСОБА_3 районна рада участь в бюджетному процесі 2017 року та 2018 року не брала; з питанням про внесення змін до районного бюджету на 2017 рік та на 2018 рік в порядку, встановленому законодавством до відповідачів не зверталася; проекти кошторисів в порядку, встановленому законодавством, не подавала, лімітні довідки їй не надсилалися, і за їх отриманням ОСОБА_11 до відповідачів не зверталася; до мережі розпорядників бюджетних коштів не включена.

ОСОБА_3 районною радою самостійно, без дотримання встановленої бюджетним законодавством процедури та строків затверджені кошториси на 2017 рік (затверджений 09 січня 2017 року) та на 2018 рік (затверджений 04 січня 2018 року), які не відповідають вимогам законодавства.

Кошториси на 2017 рік та на 2018 рік через недотримання процедури їх затвердження та невідповідність вимогам законодавства не були взятті на облік та не були зареєстровані органом казначейства, що підтверджується відсутністю відповідної відмітки вказаного органу на цих кошторисах.

ОСОБА_3 районна рада не є ні розпорядником бюджетних коштів, ні отримувачем бюджетних коштів, ні іншим учасником бюджетного процесу 2017 року та 2018 року.

Вказані обставини визнаються учасниками справи, і у суду немає обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, що відповідно до ч. 1 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства є підставою для звільнення від доказування.

Розпорядженнями голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації Донецької області - керівника ОСОБА_3 районної військово-цивільної адміністрації Донецької області затверджені районні бюджети на 2017 рік та на 2018 рік, в яких головним розпорядником бюджетних коштів визначено ОСОБА_3 районну державну адміністрацію Донецької області ОСОБА_3 районну військово-цивільну адміністрація Донецької області.

Так, розпорядженням від 23 грудня 2016 року № 453 «Про районний бюджет на 2017 рік» затверджено, зокрема бюджетні призначення головним розпорядникам коштів районного бюджету на 2018 рік в розрізі відповідних виконавців за бюджетними програмами в певних сумах згідно з додатком 3 до цього розпорядження.

В додатку 3 «Розподіл видатків районного бюджету на 2017 рік за головними розпорядниками коштів» за головним розпорядником «районна державна адміністрація» за бюджетною програмою «Організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності обласної ради, районної ради, районної у місті ради (у разі її створення), міської, селищної, сільської рад» в загальному фонді на оплату праці передбачено 278536 грн.

Розпорядженням від 22 грудня 2017 року № 594 «Про районний бюджет на 2018 рік» затверджено, зокрема бюджетні призначення головним розпорядникам коштів районного бюджету на 2018 рік в розрізі відповідних виконавців за бюджетними програмами в певних сумах згідно з додатком 3 до цього розпорядження.

В додатку 3 «Розподіл видатків районного бюджету на 2018 рік за головними розпорядниками коштів» за головним розпорядником «районна державна адміністрація» за бюджетною програмою «Організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності обласної ради, районної ради, районної у місті ради (у разі її створення), міської, селищної, сільської рад» в загальному фонді на оплату праці передбачено 613000 грн.

В районних бюджетах на 2017 рік та на 2018 рік коштів на виплату заробітної плати посадовим особам ОСОБА_3 районної ради та заборгованості із заробітної плати перед ними передбачено не було.

На підставі вказаних розпоряджень Фінансовим управлінням ОСОБА_3 районної державної адміністрації Донецької області були затверджені розписи видатків районного бюджету Мар’їнського району на 2017 рік і на 2018 рік (затверджені 10 січня 2017 року та, відповідно, 09 січня 2018 року).

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

В спірних правовідносинах позивач – ОСОБА_3 районна рада – звернувся до суду з позовом не як суб’єкт владних повноважень, а як бюджетна установа, яка вважає, що порушено її право на отримання бюджетного фінансування з місцевого бюджету, що унеможливило виконання позивачем як роботодавцем своїх зобов’язань перед працівниками щодо оплати праці.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» для виконання повноважень місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених цим Законом, в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації, зокрема в районі проведення антитерористичної операції можуть утворюватися військово-цивільні адміністрації.

Військово-цивільні адміністрації - це тимчасові державні органи у селах, селищах, містах, районах та областях, що діють у складі Антитерористичного центру при Службі безпеки України (у разі їх утворення для виконання повноважень відповідних органів у районі проведення антитерористичної операції) або у складі Об’єднаного оперативного штабу Збройних Сил України (у разі їх утворення для виконання повноважень відповідних органів у районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях) і призначені для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення безпеки і нормалізації життєдіяльності населення, правопорядку, участі у протидії актам збройної агресії, диверсійним проявам і терористичним актам, недопущення гуманітарної катастрофи в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації, зокрема проведення антитерористичної операції.

Військово-цивільні адміністрації району, області - це тимчасові державні органи, що здійснюють на відповідній території повноваження районних, обласних рад, державних адміністрацій та інші повноваження, визначені цим Законом.

Згідно з ч. 2 вказаного Закону військово-цивільні адміністрації є юридичними особами публічного права і наділяються цим та іншими законами повноваженнями, у межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Військово-цивільні адміністрації населених пунктів набувають прав та обов’язків з дня внесення запису про їх державну реєстрацію як юридичних осіб до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Районні та обласні державні адміністрації, що набули статусу військово-цивільних адміністрацій, не потребують внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. В офіційній назві цих органів може застосовуватися поряд з назвою відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань додаткова назва "військово-цивільна адміністрація", що вказує на їхній тимчасовий статус із додатковими повноваженнями.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» військово-цивільні адміністрації утворюються у разі потреби за рішенням Президента України.

У день набрання чинності актом Президента України про утворення військово-цивільної адміністрації припиняються згідно із цим Законом повноваження, зокрема районної ради, її виконавчого апарату, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у цих органах, - у разі утворення військово-цивільної адміністрації району.

Згідно з ч. 3 ст. 3 вказаного Закону у разі прийняття рішення про утворення районних, обласних військово-цивільних адміністрацій їх статусу набувають відповідні районні, обласні державні адміністрації, а голови районних, обласних державних адміністрацій набувають статусу керівників відповідних військово-цивільних адміністрацій.

З 30 вересня 2016 року (дня набрання чинності Указом Президента України від 28 вересня 2016 року №414/2016 «Про утворення військово-цивільної адміністрації», відповідно до якого утворено ОСОБА_3 районну військово-цивільну адміністрацію Донецької області) в силу закону повноваження ОСОБА_3 районної ради як органу місцевого самоврядування, її виконавчого апарату, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які в ній працюють, припинені.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках припинення повноважень посадових осіб.

На необхідність виконання вказаних положень Кодексу законів про працю України неодноразово зверталася увага позивача, зокрема на зустрічах керівництва ОСОБА_3 районної ради та керівництва ОСОБА_3 районної державної адміністрації Донецької області ОСОБА_3 районної військово-цивільної адміністрації Донецької області, що відбулися 07 жовтня та 11 жовтня 2016 року, а також Міністерством соціальної політики у відповіді від 29 листопада 2016 року №474/06/186-16 та Донецькою обласною військово-цивільною адміністрацією у відповіді від 12 грудня 2016 року № 26x01-0840914я/02 на звернення позивача.

Разом з тим, трудові договори, що укладені з посадовими особами ОСОБА_3 районної ради, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України (у зв’язку з припиненням повноважень посадових осіб) позивачем як роботодавцем розірвані не були.

Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» повноваження військово-цивільних адміністрацій району, області починаються у день набрання чинності актом Президента України про їх утворення і припиняються у день відкриття першої сесії новообраної відповідної ради.

У день відкриття першої сесії новообраної відповідної ради акт Президента України про утворення військово-цивільної адміністрації втрачає юридичну силу в частині, що стосується відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Президент України невідкладно приймає рішення про ліквідацію військово-цивільних адміністрацій.

Згідно з п. 12 ст. 3 вказаного Закону повноваження військово-цивільних адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Статтею 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», яка регулює питання місцевих бюджетів, визначено, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

Районні та обласні ради затверджують районні та обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм, контролюють їх виконання.

Складання і виконання районних і обласних бюджетів здійснюють відповідні державні адміністрації згідно з Бюджетним кодексом України.

Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

Втручання державних органів у процес складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів не допускається, за винятком випадків, передбачених цим та іншими законами.

Статтею 672 Бюджетного кодексу України визначені особливості формування та виконання місцевих бюджетів у Донецькій та Луганській областях на період проведення антитерористичної операції.

Відповідно до вказаної статті Кодексу у разі припинення діяльності органів місцевого самоврядування Донецької та Луганської областей їх функції в частині бюджетних повноважень здійснюються місцевими державними адміністраціями та виконавчими органами міських рад за окремим рішенням Кабінету Міністрів України, що приймається на підставі звернення відповідної обласної державної адміністрації, або військово-цивільними адміністраціями відповідно до Закону України "Про військово-цивільні адміністрації" у разі їх утворення.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» районні, обласні військово-цивільні адміністрації поряд із здійсненням повноважень місцевих державних адміністрацій на відповідній території також здійснюють повноваження зокрема, із складання та затвердження відповідно районних, обласних бюджетів, внесення змін до них, затвердження звітів про їх виконання; розподілу переданих з державного бюджету коштів у вигляді дотацій, субвенцій відповідно між районними бюджетами, місцевими бюджетами міст обласного значення, сіл, селищ, міст районного значення.

Відповідно до ст. 6 вказаного Закону керівник військово-цивільної адміністрації є розпорядником бюджетних коштів.

З огляду на наведене в разі утворення районних військово-цивільних адміністрацій до них переходять повноваження, зокрема районних рад, та повноваження щодо складання, затвердження і виконання районних бюджетів, внесення змін до районних бюджетів. І розпорядником бюджетних коштів є керівник військово-цивільної адміністрації.

З 30 вересня 2016 року, тобто з дня набрання чинності Указом Президента України від 28 вересня 2016 року №414/2016, яким утворено ОСОБА_3 районну військово-цивільну адміністрацію Донецької області, до вказаної адміністрації перейшли повноваження, зокрема, щодо складання, затвердження і виконання районних бюджетів, внесення змін до районних бюджетів, які раніше виконувала ОСОБА_3 районна рада.

Позовні вимоги в даній справі позивач пов’язував з непередбаченням в районному бюджеті на 2018 рік при його складанні та затвердженні ОСОБА_3 районною військово-цивільною адміністрацією Донецької області коштів на виплату заробітної плати працівникам ОСОБА_3 районної ради та на погашення забор гованості по ній перед її працівниками, що утворилася у період 2016-2018 років.

Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу, регулюються Бюджетним кодексом України.

Відповідно до п.п. 1, 6, 7, 8, 9, 10, 12, 18, 36, 38, 47 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України:

бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду;

бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження;

бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому;

бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування;

бюджетний запит - документ, підготовлений головним розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступні бюджетні періоди;

бюджетний процес - регламентований бюджетним законодавством процес складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання, а також контролю за дотриманням бюджетного законодавства;

бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету;

головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень;

місцевий фінансовий орган - установа, що відповідно до законодавства України здійснює функції зі складання, виконання місцевих бюджетів, контролю за витрачанням коштів розпорядниками бюджетних коштів, а також інші функції, пов'язані з управлінням коштами місцевого бюджету. Для цілей цього Кодексу орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань фінансів віднесено до місцевих фінансових органів. Сільський, селищний, міський (міста районного значення) голова забезпечує виконання функцій місцевого фінансового органу, якщо такий орган не створено згідно із законом;

одержувач бюджетних коштів - суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету;

розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов’язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Пунктом 3 ч. 2, ч. 4 ст. 22 вказаного Кодексу визначено, що головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет відповідно до пунктів 2 і 3 частини другої цієї статті.

В спірних правовідносинах ОСОБА_3 районна державна адміністрація Донецької області ОСОБА_3 районна військово-цивільна адміністрація Донецької області є головним розпорядником бюджетних коштів, що визначено відповідними рішеннями відповідача про місцеві (районні) бюджети на 2017 рік та на 2018 рік.

Статтею 19 Бюджетного кодексу України визначені стадії бюджетного процесу:

1) складання проектів бюджетів;

2) розгляд проекту та прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет);

3) виконання бюджету, включаючи внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет);

4) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.

Згідно з ч.ч. 2 та 3 ст. 19 вказаного Кодексу на всіх стадіях бюджетного процесу здійснюються контроль за дотриманням бюджетного законодавства, аудит та оцінка ефективності управління бюджетними коштами відповідно до законодавства.

Учасниками бюджетного процесу є органи, установи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями (правами та обов'язками з управління бюджетними коштами).

Згідно з ч. 1, 2, 5 та 7 ст. 23 Бюджетного кодексу України, яка регулює питання бюджетних призначень та асигнувань, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пропозиції про внесення змін до бюджетних призначень подаються та розглядаються у порядку, встановленому для складання проекту бюджету. Витрати відповідно до внесених змін до бюджетних призначень здійснюються лише після набрання чинності законом (рішенням Верховної ОСОБА_11 Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради), яким внесено такі зміни, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У межах загального обсягу бюджетних призначень за бюджетною програмою окремо за загальним та спеціальним фондами бюджету Міністерство фінансів України (місцевий фінансовий орган) за обґрунтованим поданням головного розпорядника бюджетних коштів здійснює перерозподіл бюджетних асигнувань, затверджених у розписі бюджету та кошторисі, в розрізі економічної класифікації видатків бюджету, а також в розрізі класифікації кредитування бюджету - щодо надання кредитів з бюджету.

Відповідно до ч. 11 ст. 23 вказаного Кодексу забороняється без внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) збільшення бюджетних призначень за загальним та спеціальним фондами державного бюджету (місцевого бюджету) на:

оплату праці працівників бюджетних установ за рахунок зменшення інших видатків;

видатки за бюджетними програмами, пов'язаними з функціонуванням органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування), за рахунок зменшення видатків за іншими бюджетними програмами.

Частиною 12 ст. 23 вказаного Кодексу визначено, що усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст.77 Бюджетного кодексу України, яка регулює питання затвердження місцевих бюджетів, місцеві бюджети затверджуються до 25 грудня (включно) року, що передує плановому.

При затвердженні відповідних бюджетів враховується у першочерговому порядку потреба в коштах на оплату праці працівників бюджетних установ.

Відповідно до ч.ч. 3 – 5 ст.75 Бюджетного кодексу України, яка визначає порядок складання проектів місцевих бюджетів,згідно з типовою формою бюджетних запитів, визначеною Міністерством фінансів України відповідно до статті 34 цього Кодексу та з урахуванням особливостей складання проектів місцевих бюджетів місцеві фінансові органи розробляють і доводять до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів.

Головні розпорядники бюджетних коштів організують розроблення бюджетних запитів для подання місцевим фінансовим органам у терміни та порядку, встановлені цими органами. Головні розпорядники бюджетних коштів забезпечують своєчасність, достовірність та зміст поданих місцевим фінансовим органам бюджетних запитів, які мають містити всю інформацію, необхідну для аналізу показників проекту місцевого бюджету, згідно з вимогами місцевих фінансових органів.

Місцеві фінансові органи на будь-якому етапі складання і розгляду проектів місцевих бюджетів здійснюють аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, з точки зору його відповідності меті, пріоритетності, а також дієвості та ефективності використання бюджетних коштів. На основі результатів аналізу керівник місцевого фінансового органу приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту місцевого бюджету перед поданням його на розгляд відповідно ОСОБА_11 міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям, виконавчим органам відповідних місцевих рад.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 78 вказаного Кодексу казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється органами Казначейства України відповідно до статті 43 цього Кодексу.

Місцевий бюджет виконується за розписом, який затверджується керівником місцевого фінансового органу. Керівник місцевого фінансового органу протягом бюджетного періоду забезпечує відповідність розпису місцевого бюджету встановленим бюджетним призначенням.

Відповідно до п. 18 розд. VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у бюджетному процесі на рівні місцевих бюджетів, які мають взаємовідносини з державним бюджетом, застосовується програмно-цільовий метод, починаючи із складання проектів місцевих бюджетів на 2017 рік.

Бюджет - це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду (п. 1 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України).

Після припинення повноважень ОСОБА_3 районної ради як органу місцевого самоврядування, її виконавчого апарату, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які в ній працюють, що відбулося з 30 вересня 2016 року (дня набрання чинності Указом Президента України від 28 вересня 2016 року №414/2016 «Про утворення військово-цивільної адміністрації»), як вже зазначалося, трудові договори, що укладені з посадовими особами ОСОБА_3 районної ради, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 41 Кодексу законів про працю України (у зв’язку з припиненням повноважень посадових осіб) позивачем як роботодавцем розірвані не були.

Які функції з 30 вересня 2016 року виконувала ОСОБА_3 районна рада та її посадові особи - представники позивача в судовому засіданні не пояснили.

Частиною 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років.

Згідно з ч. 1 ст. 51 Бюджетного кодексу України, яка визначає особливості здійснення окремих видатків бюджету, керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.

Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України кошторис - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.

Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228.

Відповідно до п. 3 Порядку установа незалежно від того, чи веде вона бухгалтерський облік самостійно, чи обслуговується централізованою бухгалтерією, для забезпечення своєї діяльності складає індивідуальні кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду, зведення показників спеціального фонду кошторису за кожною виконуваною нею бюджетною програмою (функцією), а вищі навчальні заклади та наукові установи, заклади охорони здоров’я також індивідуальні плани використання бюджетних коштів та індивідуальні помісячні плани використання бюджетних коштів.

Згідно з п. 5 Порядку установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, а вищим навчальним закладам та науковим установам, закладам охорони здоров’я також за наявності затверджених планів використання бюджетних коштів і помісячних планів використання бюджетних коштів.

Пунктами 6 та 7 Порядку визначено, що за обсягом наданих прав розпорядники поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів (далі - головні розпорядники) та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (далі - розпорядник нижчого рівня) - розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього.

Згідно з п.п. 10, 11 Порядку Мінфін, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи доводять до головних розпорядників відомості про граничні обсяги видатків бюджету та надання кредитів з бюджету загального фонду проекту відповідного бюджету на наступний рік, що є підставою для складання проектів кошторисів.

Для правильної та своєчасної організації роботи, пов'язаної із складанням проектів кошторисів, головні розпорядники, керуючись відповідними вказівками Мінфіну, Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, місцевих фінансових органів щодо складання проектів відповідних бюджетів на наступний рік:

встановлюють для розпорядників нижчого рівня граничні обсяги видатків бюджету та/або надання кредитів з бюджету із загального фонду бюджету, термін подання проектів кошторисів і дають вказівки щодо їх складання;

розробляють і повідомляють розпорядникам нижчого рівня інші показники, яких вони повинні додержуватися відповідно до законодавства і які необхідні для правильного визначення видатків бюджету та надання кредитів з бюджету у проектах кошторисів;

забезпечують складення проектів кошторисів на бюджетні програми (функції), що виконуються безпосередньо головними розпорядниками.

Відповідно до п.п. 12 та 13 Порядку головні розпорядники розглядають показники проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня щодо законності та правильності розрахунків, доцільності запланованих видатків бюджету та надання кредитів з бюджету, правильності їх розподілу відповідно до економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету, повноти надходження доходів або повернення кредитів, додержання діючих ставок (посадових окладів), норм, цін, лімітів, а також інших показників відповідно до законодавства та складають проекти зведених кошторисів.

На основі проектів зведених кошторисів головні розпорядники формують бюджетні запити, які подаються Мінфіну, Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам для включення до проектів відповідних бюджетів у встановленому ними порядку.

Термін розгляду показників проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня встановлюється головними розпорядниками так, щоб проекти зведених кошторисів могли бути своєчасно оформлені як бюджетні запити.

Відповідно до п. 14 Порядку проекти кошторисів складаються усіма установами на наступний бюджетний рік, якщо ці установи функціонували до початку року, на який плануються видатки бюджету та/або надання кредитів з бюджету. У разі коли установи утворені не з початку року, кошториси складаються і затверджуються для кожної установи з часу її утворення до кінця бюджетного року в загальному порядку.

Згідно з п. 20 Порядку під час визначення обсягів видатків бюджету та/або надання кредитів з бюджету розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об'єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді.

Пунктами 26, 27 Порядку визначено, що у двотижневий строк з дня прийняття закону про Державний бюджет України, відповідного рішення Верховної ОСОБА_11 Автономної Республіки Крим, місцевих рад Мінфін, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи доводять до головних розпорядників лімітні довідки про бюджетні асигнування.

Лімітна довідка про бюджетні асигнування (далі - лімітна довідка) - це документ, який містить затверджені бюджетні призначення (встановлені бюджетні асигнування) та їх помісячний розподіл, а також інші показники, що згідно із законодавством повинні бути визначені на основі нормативів, і видається відповідно Мінфіном, Міністерством фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органом, головним розпорядником. Показники лімітної довідки доводяться до відома головних розпорядників, розпорядників нижчого рівня для уточнення проектів кошторисів і складання проектів планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, зведення показників спеціального фонду кошторису, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячних планів використання бюджетних коштів.

Форма лімітної довідки затверджується Мінфіном.

Згідно з п. 28 Порядку розпорядники нижчого рівня уточнюють проекти кошторисів, складають проекти планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, зведення показників спеціального фонду кошторису, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувача), помісячних планів використання бюджетних коштів і подають їх головним розпорядникам для уточнення показників проектів зведених кошторисів і складення проектів зведених планів асигнувань загального фонду бюджету, зведених планів надання кредитів із загального фонду бюджету та зведених планів спеціального фонду, зведення показників спеціального фонду, а також проектів зведених планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувача) і зведених помісячних планів використання бюджетних коштів.

Розпорядники свої витрати приводять у відповідність з бюджетними асигнуваннями та іншими показниками, що доведені лімітними довідками. Для цього чисельність працівників установи, що пропонується до затвердження за штатним розписом, повинна бути приведена у відповідність з визначеним фондом оплати праці, а інші витрати - у відповідність з іншими встановленими асигнуваннями таким чином, щоб забезпечити виконання покладених на установу функцій.

Штатний розпис установ затверджується у порядку, визначеному відповідним міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади.

Пунктом 29 Порядку визначено, що проекти кошторисів і планів асигнувань установ у разі потреби розглядаються головним розпорядником. Головні розпорядники під час розгляду проектів кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, зведення показників спеціального фонду кошторису, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячних планів використання бюджетних коштів зобов'язані:

забезпечити суворе виконання вимог законодавства, а також вказівок щодо складання кошторисів на наступний рік;

додержуватися режиму економії, не допускати включення до кошторисів бюджетних асигнувань, не зумовлених потребою;

забезпечити в проектах кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, зведення показників спеціального фонду кошторису, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячних планів використання бюджетних коштів додержання доведених у лімітних довідках річних обсягів бюджетних асигнувань та їх помісячного розподілу з урахуванням термінів проведення окремих заходів і можливості здійснення відповідних видатків бюджету та надання кредитів з бюджету протягом бюджетного періоду;

не допускати прийняття в кошторисах сум, не підтверджених розрахунками та економічними обґрунтуваннями.

Відповідно до п. 30 Порядку головні розпорядники після одержання лімітних довідок подають Мінфіну, Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам уточнені проекти зведених кошторисів, зведених планів асигнувань загального фонду бюджету, зведених планів надання кредитів із загального фонду бюджету, зведених планів спеціального фонду, а головні розпорядники коштів, через які отримують бюджетні призначення вищі навчальні заклади та наукові установи, заклади охорони здоров’я також уточнені проекти зведених планів використання бюджетних коштів і зведених помісячних планів використання бюджетних коштів для складання і затвердження згідно з бюджетними призначеннями, встановленими у відповідному бюджеті для загального і спеціального фонду в розрізі головних розпорядників, розпису відповідного бюджету, до якого входять:

річний розпис асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) відповідного бюджету за повною економічною класифікацією видатків бюджету, що відповідає зведеним показникам усіх кошторисів;

річний розпис повернення кредитів до відповідного бюджету та надання кредитів з відповідного бюджету за класифікацією кредитування бюджету, що відповідає зведеним показникам усіх кошторисів;

річний розпис витрат спеціального фонду з розподілом за видами надходжень за відповідними розділами бюджетної класифікації, що відповідає зведеним показникам усіх кошторисів;

помісячний розпис асигнувань загального фонду відповідного бюджету та помісячний розпис спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) за скороченою економічною класифікацією видатків бюджету та за класифікацією кредитування бюджету, що відповідають зведеним показникам усіх планів асигнувань загального фонду бюджету та планів спеціального фонду;

помісячний розпис повернення кредитів до загального фонду відповідного бюджету та помісячний розпис надання кредитів із загального фонду відповідного бюджету за класифікацією кредитування бюджету, що відповідають зведеним показникам усіх планів надання кредитів із загального фонду бюджету.

Уточнені проекти кошторисів та складені проекти планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячних планів використання бюджетних коштів повинні відповідати певним лімітним довідкам.

Відповідно до п. 31 Порядку Мінфін надсилає Казначейству для реєстрації, обліку та виконання затверджений розпис державного бюджету.

Казначейство протягом трьох робочих днів після затвердження зазначеного розпису доводить до головних розпорядників витяги з його складових частин, які є підставою для затвердження в установленому порядку:

кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів і помісячних планів використання бюджетних коштів - усіма розпорядниками;

планів використання бюджетних коштів - одержувачами.

Мінфін надсилає для реєстрації, обліку та виконання помісячний розподіл міжбюджетних трансфертів за кодами бюджетів відповідним місцевим бюджетам згідно із затвердженим розписом державного бюджету Казначейству, яке доводить показники розподілу до органів Казначейства, які, в свою чергу, доводять їх до Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань фінансів обласної, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Зазначений розподіл є підставою для перерахування органами Казначейства таких трансфертів з державного бюджету до відповідного місцевого бюджету та враховується під час складання помісячного розпису асигнувань загального фонду відповідного місцевого бюджету.

Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи доводять до відповідних органів Казначейства затверджені розписи відповідних місцевих бюджетів, а до головних розпорядників - витяги із зазначених розписів, які є підставою для затвердження в установленому порядку кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету - розпорядниками, планів використання бюджетних коштів - одержувачами.

Кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду, помісячні плани використання бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів повинні бути затверджені протягом 30 календарних днів після затвердження розписів відповідних бюджетів.

Згідно з п. 32 Порядку кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду, плани використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячні плани використання бюджетних коштів і штатні розписи затверджуються керівником відповідної вищестоящої установи, за винятком кошторисів, зазначених у пункті 33 цього Порядку (якщо законодавством не встановлено інший порядок затвердження).

Відповідно до п. 38 Порядку кошторис затверджується за загальним і спеціальним фондами на рік без розподілу за періодами в обсязі, який дорівнює сумі цих фондів.

Кошторис, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду, плани використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячні плани використання бюджетних коштів і штатні розписи установ затверджуються керівником установи, уповноваженої затверджувати такі документи, підпис якого скріплюється гербовою печаткою, із зазначенням дати.

Пунктом 39 Порядку визначено, що у тижневий термін після затвердження штатних розписів головні розпорядники подають Мінфіну, Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам зведені показники за мережею, штатними розписами і контингентами установ та одержувачів за формами, встановленими Мінфіном.

Відповідно до п. 42 Порядку Мінфін, Держаудитслужба, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи щороку у межах своєї компетенції після прийняття відповідних бюджетів перевіряють правильність складення і затвердження кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячних планів використання бюджетних коштів та складення зведення показників спеціального фонду кошторису.

Скорочення завищених асигнувань, виявлених у результаті перевірки правильності складення кошторисів, проводиться Мінфіном, Міністерством фінансів Автономної Республіки Крим, місцевими фінансовими органами на підставі матеріалів перевірок.

Вивільнені асигнування спрямовуються на проведення інших пріоритетних заходів, що плануються розпорядником, шляхом внесення змін у встановленому порядку до їх кошторисів за рішенням Мінфіну, Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, місцевого фінансового органу на підставі обґрунтованого подання головного розпорядника.

Згідно з п. 43 Порядку для здійснення контролю за відповідністю бюджетних асигнувань, визначених у кошторисах, планах асигнувань загального фонду бюджету, планах надання кредитів із загального фонду бюджету, планах спеціального фонду, зведенні показників спеціального фонду кошторису, планах використання бюджетних коштів, помісячних планах використання бюджетних коштів розпорядників бюджетним асигнуванням, затвердженим розписами відповідних бюджетів, органи Казначейства обліковують розподіли показників зведених кошторисів, зведених планів асигнувань загального фонду бюджету, зведених планів надання кредитів із загального фонду бюджету, зведених планів спеціального фонду, зведення показників спеціального фонду розпорядників бюджетних коштів у розрізі розпорядників нижчого рівня та одержувачів, показників планів використання бюджетних коштів, помісячних планів використання бюджетних коштів.

Розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду, а вищі навчальні заклади та наукові установи, заклади охорони здоров’я також в межах бюджетних асигнувань, затверджених планами використання бюджетних коштів і помісячними планами використання бюджетних коштів, за наявності витягу, доведеного органом Казначейства, що підтверджує відповідність цих документів даним бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів органів Казначейства. З цією метою розпорядники, які отримали від органів Казначейства витяг, повинні подати цим органам розподіли показників зведених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, а також зведених планів використання бюджетних коштів і зведених помісячних планів використання бюджетних коштів у розрізі розпорядників нижчого рівня та одержувачів. Зазначені показники обліковуються у відповідних органах Казначейства за місцем обслуговування розпорядників нижчого рівня та одержувачів.

Отже, вказаний Порядок при складанні, затвердженні і виконанні кошторису, в тому числі при визначенні фонду оплати праці у такому кошторисі (для подальшого приведення у відповідність до нього чисельності працівників установи), передбачає взаємодію головного розпорядника бюджетних коштів, розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня, фінансового органу та органу казначейства.

Судом встановлено, та визнається учасниками справи, в тому числі і позивачем, що вказаний Порядок позивачем дотримано не було - ОСОБА_3 районна рада проекти кошторисів в порядку, встановленому законодавством, до головного розпорядника бюджетних коштів для розгляду їх показників щодо законності та правильності розрахунків не подавала, і відповідно на основі проектів зведених кошторисів головний розпорядник сформував бюджетний запит без проекту кошторису позивача, у зв’язку з чим лімітні довідки, що передбачені вказаним Порядком, позивачу не надсилалися. За їх отриманням позивач також не зверталася, що в судовому засіданні підтверджено поясненнями представників позивача.

Позивач самостійно, без дотримання встановленої бюджетним законодавством процедури та строків, затвердив кошториси на 2017 рік і на 2018 рік, які не відповідають вимогам законодавства.

Так, кошторис на 2017 рік затверджений 09 січня 2017 року, а кошторис на 2018 рік – 04 січня 2018 року, тобто раніше розписів видатків районного бюджету Мар’їнського району на 2017 рік і на 2018 рік (розписи затверджені 10 січня 2017 року та, відповідно, 09 січня 2018 року), яким кошториси мають відповідати.

В кошторисах коди програмної класифікації видатків не відповідають вимогам наказу Міністерства фінансів України від 02 грудня 2014 року № 1195 «Про затвердження Структури кодування програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів і Типової програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів / Тимчасової класифікації видатків та кредитування для бюджетів місцевого самоврядування, які не застосовують програмно-цільового методу» (щодо кошторису на 2017 рік) і наказу Міністерства фінансів України Мінфіну від 20 вересня 2017 року №793 «Про затвердження складових програмної класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів» (щодо кошторису на 2018 рік).

Про невідповідність затверджених кошторисів вимогам законодавства позивач знав, що підтверджено поясненнями представників позивача в судовому засіданні.

Згідно з п.п. 16 та 31 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм, зокрема порушення порядку або термінів подання, розгляду і затвердження кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету, затвердження у кошторисах показників, не підтверджених розрахунками та економічними обґрунтуваннями; порушення встановлених вимог щодо застосування бюджетної класифікації - є порушенням бюджетного законодавства.

Вказані кошториси через недотримання встановленої законодавством процедури та через невідповідність вимогам законодавства не були взятті на облік та не були зареєстровані органом казначейства, що підтверджується відсутністю відповідної відмітки органу казначейства на цих кошторисах.

До мережі розпорядників бюджетних коштів позивача, відповідно, включено не було (Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 23 серпня 2012 року № 938).

За відсутності затвердженого у встановленому порядку та взятого на облік органом казначейства основного планового фінансового документа бюджетної установи (кошторису) позивач не набув повноважень щодо отримання бюджетних надходжень (п. 30 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України).

З огляду на наведене посилання позивача на те, що відповідачі мали застосувати положення ст. 55 Бюджетного кодексу України, якою оплату праці працівників бюджетних установ та нарахування на неї від несено до захищених видатків місцевого бюджету, та передбачити в районному бюджеті на 2018 рік відповідні кошти на оплату праці працівників ОСОБА_3 районної ради є безпідставними.

В бюджетному процесі ОСОБА_3 районна рада могла би брати участь як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня за умови набуття нею такого статусу та дотримання вимог бюджетного законодавства.

Разом з тим, ОСОБА_3 районна рада не є ні розпорядником бюджетних коштів, ні отримувачем бюджетних коштів, ні іншим учасником бюджетного процесу 2018 року, оскільки участь в бюджетному процесі вона не брала; з питанням про внесення змін до районного бюджету в порядку, встановленому законодавством до відповідачів не зверталася (аналогічно щодо бюджетного процесу 2017 року).

Вказані обставини визнаються учасниками справи, і у суду немає обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, що відповідно до ч. 1 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства є підставою для звільнення від доказування.

Не набуття позивачем статусу розпорядника бюджетних коштів та повноважень щодо отримання бюджетних надходжень відбулося через не вчинення ним певних послідовних дій, що передбачені бюджетним законодавством.

Відповідачі виконували місцевий бюджет за розписом, який затверджений керівником місцевого фінансового органу, що відповідало вимогам ч. 3 ст. 78 Бюджетного кодексу України.

Виділення з районного бюджету коштів особі (позивачу), яка не набула повноважень щодо отримання бюджетних надходжень, яка не є ні розпорядником бюджетних коштів, ні отримувачем бюджетних коштів, ні іншим учасником бюджетного процесу, про що йдеться в даному позові, було би порушенням бюджетного законодавства, що є недопустимим.

В разі же виділення таких коштів з районного та подальше витрачання такою особою бюджетних коштів на цілі, що не відповідають затвердженому у встановленому порядку кошторису, - це було би нецільовим використанням бюджетних коштів (ст.119 Бюджетного кодексу України), що також є недопустимим.

Статтею 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», яка регулює питання місцевих бюджетів, визначено, що втручання державних органів у процес складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів не допускається, за винятком випадків, передбачених цим та іншими законами.

Отже, без дотримання позивачем встановленого законодавством порядку бюджетного процесу в частині формування кошторису на 2018 рік і включення позивача до мережі розпорядників бюджетних коштів, у головного розпорядника бюджетних коштів правові підстави для передбачення в районному бюджеті на 2018 рік коштів на оплату праці працівникам позивача (посадовим особам) та на погашення заборгованості по ній були відсутні.

З огляду на наведене правові підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідачів щодо незабезпечення фінансування в 2018 році за рахунок коштів районного бюджету видатків на виплату заробітної плати працівникам ОСОБА_3 районної ради та погашення забор гованості перед ними, що утворилася у період 2016-2018 років (ці вимоги позивач пов’язував зі складанням та затвердженням бюджету на 2018 рік) – відсутні.

Позовні вимоги про зобов’язання суб’єктів владних повноважень вчинити певні дії, а саме вирішити питання щодо внесення певних змін до районного бюджету на 2018 рік, є похідними позовними вимогами, задоволення яких залежить від задоволення основних позовних вимог (п. 23 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні основних позовних вимог, тому правові підстави для задоволення похідних позовних вимог відсутні.

Крім того, внесення змін до районного бюджету також відбувається в порядку, який чітко регламентований бюджетним законодавством, який передбачає наявність у бюджетної установи затвердженого, взятого на облік та зареєстрованого органом казначейства основного планового фінансового документа бюджетної установи (кошторису), також передбачає волевиявлення учасника бюджетного процесу та прийняття активної участі в цьому. Вказаний порядок має бути дотриманий, і втручання в такий процес інших державних органів, в тому числі і суду, заборонено.

Посилання позивача на те, що він як головний розпорядник бюджетних коштів підготував бюджетний запит на 2017 рік та 15 вересня 2016 року направив його до Фінансового управління ОСОБА_3 районної державної адміністрації Донецької області, однак такий запит розглянуто не було, є неприйнятними з огляду на зміни, які відповідно до законодавства відбулися у зв’язку з утворенням ОСОБА_3 районної військово-цивільної адміністрації Донецької області, після чого позивач втратив статус головного розпорядника бюджетних коштів. Крім того, правомірність дій Фінансового управління ОСОБА_3 районної державної адміністрації Донецької області не є предметом спірних правовідносин в даній справі.

Посилання позивача на те, що кошторис на 2016 рік відповідав вимогам законодавства і був зареєстрований у встановленому законодавством порядку, з огляду на що відповідач мав передбачити в районному бюджеті на наступні роки витрати на оплату праці працівників позивача є неприйнятними, оскільки після закінчення бюджетного періоду (2016 року) фінансування такого кошторису в подальших роках було би порушенням бюджетного законодавства.

Посилання позивача на звернення, які ним надсилалися до різних державних органів, в тому числі до голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації Донецької області - керівника ОСОБА_3 районної військово-цивільної адміністрації Донецької області, є неприйнятними, оскільки вони бюджетного процесу не стосувалися.

Питання прийняття районного бюджету та внесення змін до нього відбувається в порядку, що встановлений Бюджетним кодексом України (з урахуванням бюджетного законодавства, яке прийняте на його виконання), який передбачає чітке дотримання певних послідовних стадій бюджетного процесу.

Положення бюджетного законодавства позивачу, який до 30 вересня 2016 року (дня набрання чинності Указом Президента України від 28 вересня 2016 року №414/2016, яким утворено ОСОБА_3 районну військово-цивільну адміністрацію Донецької області) як орган місцевого самоврядування безпосередньо здійснював повноваження щодо складання, затвердження і виконання районних бюджетів, внесення змін до районних бюджетів, були відомі.

Для отримання статусу розпорядника бюджетних коштів та повноважень щодо отримання бюджетних надходжень ОСОБА_3 районна рада мала проявляти активну участь в бюджетному процесі, чого з її боку не відбулося.

Саме це і призвело до не передбачення в районному бюджеті на 2018 рік коштів на оплату праці працівникам ОСОБА_3 районної ради та на виплату заборгованості по ній і, відповідно, до подальшого невиконання ОСОБА_3 районною радою як роботодавцем своїх обов’язків перед працівниками щодо оплати праці.

Разом з тим це не позбавляє позивача права на отримання бюджетних коштів, в тому числі на оплату праці своїм працівникам і на виплату заборгованості по ній, за умови набуття ним статусу учасника бюджетного процесу, повноважень щодо отримання бюджетних надходжень та дотримання вимог бюджетного законодавства.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_3 районної ради до голови ОСОБА_3 районної державної адміністрації Донецької області - керівника ОСОБА_3 районної військово-цивільної адміністрації Донецької області, ОСОБА_3 районної державної адміністрації Донецької області ОСОБА_3 районної військово-цивільної адміністрації Донецької області, треті особи Управління Державної казначейської служби України у Мар’їнському районі Донецької області, Фінансове управління ОСОБА_3 районної державної адміністрації Донецької області, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити дії відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 01 жовтня 2018 року.

Суддя Логойда Т. В.