Рішення № 76845621, 26.09.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2018 р. Справа№805/4969/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Тарасенка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання постанови про накладення штрафу від 16.11.2017 року протиправною,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання постанови про накладення штрафу від 16.11.2017 року протиправною.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 16 листопада 2017 року старшим державним виконавцем Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 було прийнято постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду по виконавчому провадженню № 54029486 від 29.05.2017 року за виконавчим листом № 235/4897/14-ц виданого 29.11.2016 року.

Отже, позивач вважає вищевказану постанову неправомірною, та просить визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 від 16.11.2017 року про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 54029486 за виконавчим листом № 235/4897/14-ц виданого 29.11.2016 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2018 року відкрито провадження у справі.

Представники сторін до судового засідання не з’явились, про місце, дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка у судове засідання будь – якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, на підставі ст. 205 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1.

14 вересня 2015 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області було ухвалено рішення по цивільній справі № 235/4897/15-ц, провадження 2/235/49/15 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користування майном, яким позовні вимоги ОСОБА_3 було задоволено у повному обсязі, а саме зобов’язано ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні належним ОСОБА_4 на праві приватної власності 3/10 частини приміщення з продажу промтоварів, яка складається з ? 2-1 торговий зал, ? 2-2 коридор, ? 2-3 туалет, ? 2-4 коридор, ? 2-5 склад, ? 2-6 торгівельний зал, ? 2-7 кабінет, ? 2-8 туалет, 14 2-І сходова клітка, 14 2-ІІ сходова клітка, що знаходиться за адресою : Донецька область, м. Покровськ, вул. Горького, буд. 43б, шляхом зобов’язання солідарно звільнити нежитлове приміщення; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 243,60 грн.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 17.12.2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на вищевказане рішення було задоволено частково: виключено з другого абзацу резолютивної частини рішення слово «солідарно», в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін

02 червня 2017 року позивачем було отримано Постанову старшого державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження № 54029486 від 29.05.2017 року за виконавчим листом № 235/4897/14-ц виданого 29.11.2016 року.

Вважаючи вищевказану постанову незаконною позивач звернулась до суду із скаргою. 25.07.2017 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області було прийнято ухвалу, якою відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні її скарги.

25 жовтня 2017 року апеляційним судом Донецької області було частково задоволено апеляційну скаргу на вищевказану ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області: ухвалу Красноармійського міськрайнного суду Донецької області від 25.07.2017 року – скасовано, у задоволені скарги ОСОБА_1, заінтересовані особи: Покровський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_3, про визнання незаконною та скасування постанови старшого державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 від 29.05.2017 року – відмовити.

04 листопада 2017 року на адресу позивача надійшла Вимога старшого державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 02.11.2017 року про те, що позивач 15.10.2017 року об 11 год. 00 хв. була присутньою за адресою: м. Покровськ, вул. Європейська, 43б, у зв’язку з тим, що державним виконавцем буде здійснено перевірку виконання рішення суду, згідно виконавчого листа № 235/4897/14-ц виданого 29.11.2016 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області щодо зобов’язання ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні належним ОСОБА_3 на праві власності 3/10 частини приміщення з продажу промтоварів.

15 листопада 2017 року державним виконавцем складено Акт, про те, що ОСОБА_1 не було виконано рішення суду.

16 листопада 2017 року старшим державним виконавцем Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 було прийнято постанову про накладання штрафу за невиконання рішення суду по виконавчому провадженню № 54029486 від 29.05.2017 року за виконавчим листом № 235/4897/14-ц виданого 29.11.2016 року у сумі 1700 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 63 ч.ч. 1-2 закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Приписами ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника – фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб – 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника – юридичну особу – 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Отже, обов’язковою складовою притягнення боржника або його повноважної особи законодавець встановлює вину цієї особи, а саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними в розумінні наведених норм статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» можуть вважатися об’єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Як встановлено судом, позивач 07 листопада 2017 року звернулась до Красноармійського міськрайнного суду Донецької області із заявою про роз’яснення рішення від 14 вересня 2015 року, яке було змінено рішенням Апеляційного суду Донецької області від 17.12.2015 року по справі № 235/4897/15-ц, провадження 2/235/49/15, шляхом виключення із другого абзацу резолютивної частини вищезазначеного рішення слово «солідарно» про що повідомили Покровське ВДВС 13 листопада 2017 року. Крім того позивач у своїй заяві від 13.11.2017 року попросила відкласти проведення виконавчих дій визначених в вимозі старшого державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 від 02.11.2017 року на 10 робочих днів для можливості вирішення питання в Красноармійському міськрайонному суді Донецької області за її заявою щодо роз’яснення судового рішення по справі № 235/4897/15-ц, провадження 2/235/49/15.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз’яснення відповідного рішення.

Отже, позивачу було не зрозуміло яка саме 3/10 ч. приміщення з продажу промтоварів, яка складається з ? 2-1 торговий зал, ? 2-2 коридор, ? 2-3 туалет, ? 2-4 коридор, ? 2-5 склад, ? 2-6торгівельний зал, ? 2-7 кабінет, ? 2-8 туалет, 14 2-І сходова клітка, 142-ІІ сходова клітка, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Покровськ, вул. Горького, 43б належить ОСОБА_3? Де саме (в якому кутку? З якого боку? У яких розмірах з права на ліво та спереду назад?) знаходиться ? 2-1 торгового залу, ? 2-2 коридору, ? 2-3 туалету, ? 2-4 коридору, ? 2-5 складу, ? 2-6 торгівельного залу, ? 2-7 кабінету, ? 2-8 туалету, 14 2-І сходової клітки, 142-ІІ сходової клітки, що розташовані за адресою: Донецька область, м. Покровськ, вул. Горького, 43б, які належать ОСОБА_3?

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів.

Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову.

Пунктом 6 Інструкції з організації примусового виконання рішень від 02.04.2012 року № 512/5 та ст. 13 ч. 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно – правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», правовою основою діяльності органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є Конституція України, цей Закон, міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, інші закони, нормативно – правові акти, прийняті на їх виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців здійснюється з дотриманням принципів: верховенства права; законності; незалежності; справедливості, неупередженості та об’єктивності; обов’язковості виконання рішень; диспозитивності; гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», державний виконавець та приватний виконавець повинні здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, не розголошувати в будь-який спосіб професійну таємницю, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність.

Відповідно до 63 Закону України «Про виконавче провадження», за рішеннями, за якими боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Проте, державний виконавець, під час прийняття 16.11.2017 року спірної постанови про накладення штрафу – не звернув уваги на те, що позивачем подана до суду заява про роз’яснення судового рішення. Крім того посадовою особою відповідача не було прийнято до уваги, що ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 25.10.2017 року по справі № 235/4897/14-ц було встановлено, що постанова державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 про відкриття виконавчого провадження № 54029486 від 29.05.2017 року за виконавчим листом № 235/4897/14-ц виданого 29.11.2016 року не тягне за собою юридичних наслідків, а отже позивач не має обов’язків її виконувати, а також виконувати усі інші вимоги державного виконавця, які ставляться до ОСОБА_1 на виконання вищевказаної Постанови про відкриття виконавчого провадження.

З огляду вищевикладеного, суд вважає, що посадові особи відповідача знали про те, що наявна у виконавчому провадженні № 54029486 неналежно оформлена постанова про відкриття виконавчого провадження від 29.05.2017 року не тягне за собою ніяких юридичних наслідків для заявника, про що зазначено в ухвалі Апеляційного суду Донецької області від 25.10.2017 року та про те, що позивачем подана заява до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області, а отже постанова старшого державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 від 16.11.2017 року про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 54029486 за виконавчим листом № 235/4897/14-ц виданого 29.11.2016 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області є такою, що прийнята із порушенням діючого законодавства, а тому повинна бути скасована.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи із положень ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. ст. 9, 12, 19, 72, 73, 75, 77, 90, 139, 205, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання постанови про накладення штрафу від 16.11.2017 року протиправною – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Постанову старшого державного виконавця Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області ОСОБА_2 від 16.11.2017 року про накладення штрафу ВП № 54029486 за виконавчим листом № 235/4897/14-ц виданого 29.11.2016 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (місцезнаходження: 85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Степана Бовкуна, 7, код ЄДРПОУ 34941051) на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження: 85300, Донецька область, м. Покровськ, вул. Денисова, 124, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначений статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Донецького апеляційного адміністративного суду у строки, що визначені статтею 287 КАС України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Тарасенко І.М.