Рішення № 76844023, 24.09.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2/243/2710/2018

Номер справи 243/7699/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2018 року

Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мінаєва І.М.,

за участю секретаря судового засідання Малиновської І.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до державного підприємства «Науково-дослідний інститут високих напруг»

вимоги позивача: про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини заробітної плати у зв?язку з порушенням термінів її виплати,

учасники справи: не з?явилися,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

І. Виклад позиції позивача.

1. 15 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою до ДП «Науково-дослідний інститут високих напруг» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини заробітної плати у зв?язку з порушенням термінів її виплати, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що він 03.06.2011 р. був звільнений за власним бажанням з посади начальника ремонтної дільниці ДП «НДІВН», яку обіймав з 12.08.2002 р. по 03.06.2011 р. На момент звільнення заборгованість з заробітної плати становила 23176,38 грн., але виплачена не була.

Ухвалою Господарського суду від 20.12.2011 р. з відповідача на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість по заробітній платі в сумі 14541,61 грн. та компенсацію за невикористану відпустку в сумі 8634,77 грн. Рішенням Слов?янського міськрайонного суду від 30.01.2013 р. вирішено стягнути з ДП «НДІВН» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку по 30.01.2013 р. у сумі 50581,68 грн.

Зазначені рішення судів не виконано, заборгованість позивачу не сплачена, тому просить стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.02.2013 р. по день ухвалення судом рішення (станом на 15 серпня 2018 року у сумі 131048,70 грн.) та компенсацію за затримку виплати заробітної плати за період з червня 2010 року по червень 2011 року у сумі 33767,16 грн.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

2. Позивач ОСОБА_1 надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

3. Представник позивача ОСОБА_2, яка діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 19.07.2018 р., надала суду заяву з проханням розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити, зазначила, що проти ухвалення судом заочного рішення заперечень не має.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

4. Ухвалою судді від 17.08.2018 р. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, позивачеві наданий строк для усунення недоліків.

5. Ухвалою суду від 29.08.2018 р. прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до державного підприємства «Науково-дослідний інститут високих напруг» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втрати частини заробітної плати у зв?язку з порушенням термінів її виплати та відкрито спрощене провадження у справі, запропоновано відповідачу у п?ятнадцятиденний строк подати відзив на позов, позивачеві у п?ятнадцятиденний строк з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, по справі призначено судове засідання.

6. Оскільки відповідач був належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання (стаття 128 Цивільно процесуального кодексу України (далі ЦПК), в судове засідання не з?явилися без поважних причин, а позивач не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.

7. Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв?язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

IV. Фактичні обставини, встановлені Судом, та зміст спірних правовідносин.

8. Наказом ДП «НДІВН» № 68 від 03.06.2011 р. ОСОБА_1 звільнено 03 червня 2011 року на підставі ст.38 КЗпП України за власним бажанням (а.с.5-6).

9. Згідно довідки Державного підприємства «Науково-дослідний інститут високих напруг» № 03-16 від 06.08.2018 р., заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 станом на 01.08.2018 р. становить 23176,38 грн., з якої: за червень 2010 р. – 1073,95 грн., за липень 2010 р. – 1463,22 грн., за серпень 2010 р. – 2254,48 грн., за вересень 2010 р. – 1973,38 грн., за жовтень 2010 р. – 366,32 грн., за листопад 2010 р. – 1261,63 грн., за грудень 2010 р. – 742,55 грн., за січень 2011 р. – 451,48 грн., за лютий 2011 р. – 421,51 грн., за березень 2011 р. – 743,46 грн., за квітень 2011 р. – 1539,74 грн., за травень 2011 р. – 2339,70 грн., за червень 2011 р. – 8544,96 грн., середньоденна заробітна плата – 94,62 грн. (а.с.7).

10. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.12.2011 р. у справі про банкрутство ДП «НДІВН» до реєстру вимог кредиторів включено, зокрема, заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_1 у сумі 23176,38 грн. (а.с.9-13).

11. Рішенням Слов?янського міськрайонного суду від 30.01.2013 р., яке набрало законної сили 07.03.2013 р. з ДП «НДІВН» на користь ОСОБА_1 стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період по 30 січня 2013 р. у розмірі 50581,68 грн. (а.с.14-16).

12. Постановою державного виконавця ВДВС Слов?янського МРУЮ від 25.04.2013 р. відкрито виконавче провадження № 37745770 за виконавчим листом № 2/243/543 від 18.04.2013 р., про стягнення з ДП «НДІВН» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку у сумі 50581,68 грн. (а.с.17).

13. За повідомленням Слов?янського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Донецькій області від 27.06.2018 р. виконавче провадження № 37745770 про стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку в сумі 50581,68 грн. об?єднане зі зведеним виконавчим провадженням щодо стягнення заборгованості з ДП «НДІВН». Процес виконання триває, в межах зведеного виконавчого провадження провадяться виконавчі дії (а.с.18).

V. Оцінка Суду.

14. Україна як соціальна, правова держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, а також право на належні умови праці, своєчасне отримання винагороди (стаття 1, частини 1,2,4,7 ст.43 Конституції України).

Відповідно до Конституції України зазначені права захищаються судом (частина перша статті 55).

Правосуддя в Україні здійснюється з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави на засадах верховенства права.

Положенням ч.1 ст.2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

15. Відповідно до вимог статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов?язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, що передбачає, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред?явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначеній у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

16. Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

17. За змістом ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ч.2 ст.89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності.

На підставі ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч.5,6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

18. Відповідно до положення ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

19. Таким чином, судом встановлено, що відповідач не провів з позивачем розрахунок в день звільнення, заробітну плату, належну позивачеві, не виплатив. Розрахунок з позивачем до теперішнього часу не проведений.

20. На підставі ч. 1 статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов’язання, це компенсаційна виплата порушення права на оплату праці, яка нараховується у розмірі середнього заробітку, та є видом матеріальної відповідальності роботодавця. Підставою відповідальності власника (підприємства) є склад правопорушення, який включає два юридичних факти – порушення власником строків розрахунку при звільненні (ст. 116 КЗпП) та вина власника.

На відміну від кримінально-правової доктрини, цивільні правовідносини побудовані на принципу презумції вини особи, яка завдала шкоди, тобто вона звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання (ч.1 ст.614 ЦК України). Обов’язок доказування відсутності вини покладається на особу, яка порушила зобов’язання. Визначальним для встановлення наявності чи відсутності вини є не тільки ставлення роботодавця до своєї протиправної поведінки, скільки упущення (свідоме чи несвідоме, умисне чи необережне) контролю за своєю поведінкою. Для визначення цивільно-правової відповідальності роботодавця при відшкодуванні шкоди працівнику форма вини юридичного значення не має. Шкода, заподіяна роботодавцем своєму працівнику, умисними чи необережними діями підлягає відшкодуванню.

21. Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Відповідно до п. 2 р. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв?язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов?язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

22. Враховуючи вищенаведене, оскільки звільнення позивача відбулося 03 червня 2011 р., в основу розрахунку середнього заробітку мають бути покладені відомості про заробітну плату ОСОБА_1 за травень та квітень 2011 р.

23. Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року (з подальшими змінами та доповненнями) розділ ІV пункт 8, передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Враховуючи обставини викладені вище, розрахунок середнього заробітку належить проводити виходячи з середньоденного заробітку позивача, який згідно довідки, наданої відповідачем складає 94,62 грн. За період з 01 лютого 2013 року (середній заробіток за порушення строків розрахунку при звільненні стягнуто рішенням суду по 30.01.2013 р.) до 24 вересня 2018 року (дату ухвалення судом рішення) кількість робочих днів складає 1412 днів (з 01.02.2013 р. по 31.12.2013 р. – 230 робочих днів, за 2014 р. – 251 робочий день, за 2015 р. – 251 робочий день, за 2016 р. – 251 робочий день, за 2017 р. – 248 робочих днів, з 01.01.2018 р. по 24.09.2018 р. – 181 робочий день).

24. Розрахований на підставі листів Міністерства соціальної політики, якими затверджені норми тривалості робочого часу на 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки, час затримки розрахунку складе 1412 робочих днів, тобто розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку буде складати 133603,44 грн. (94,62 грн. х 1412 днів).

25. На підставі ч.2 ст.117 КЗпП України при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в статті 117 КЗпП України відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який ухвалює рішення по суті спору.

Підстав для зменшення суми середнього заробітку ОСОБА_1 судом не встановлено.

26. Статтею 34 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв?язку з порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством. У випадках порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникові надається право на компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати», за яким компенсація громадянам втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами в цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата та інші.

27. Відповідно до Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв?язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427, компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи, починаючи з 01 січня 1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги за цей період зріс більш як на один відсоток.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і платежів) на коефіцієнт приросту споживчих цін.

Коефіцієнт приросту споживчих цін визначається як різниця між часткою від ділення індексу споживчих цін в останній місяць перед виплатою суми заборгованості на індекс споживчих цін у тому місяці, за який виплачується заробітна плата, та коефіцієнтом 1.

28. Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 21 травня 2014 року у справі № 6-43цс14, компенсація втрати частини заробітної плати провадиться згідно зі ст. 34 Закону України «Про оплату праці», Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати» та Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв?язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності й господарювання своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток.

29. Проаналізувавши всі обставини справи, враховуючи, що ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача на його користь компенсацію втрати частини заробітної плати у зв?язку із порушенням терміну її виплати за період з 01 червня 2010 року по червень 2011 року, тобто до його звільнення з підприємства 03 червня 2011 року, суд приходить до переконання про наявність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

30. Коефіцієнт приросту індексу споживчих цін за період з 01 червня 2010 року по червень 2011 року (згідно меж заявлених та підтриманих позовних вимог) складає: за червень 2010 р. – 1,642, за липень 2010 р. – 1,647, за серпень 2010 р. – 1,615, за вересень 2010 р. – 1,542, за жовтень 2010 р. – 1,529, за листопад 2010 р. – 1,522, за грудень 2010 р. – 1,502, за січень 2011 р. – 1,477, за лютий 2011 р. – 1,455, за березень 2011 р. – 1,421, за квітень 2011 р. – 1,390, за травень 2011 р. – 1,371, за червень 2011 р. – 1,361, тому з врахуванням нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, розмір компенсації за цей період складає 33767 грн. 16 коп.

31. Як вбачається з роз?яснень, викладених у п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов?язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов?язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

32. Проаналізувавши обставини справи, дослідивши докази, суд приходить до переконання, що зазначена вище сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та сума компенсації, з яких підлягають утриманню податки і обов’язкові платежі, повинна бути стягнута з відповідача на користь позивача.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

33. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 6 цієї статті передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються всі судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

34. Відповідно до Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України «Про Державний бюджет на 2018 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 1762 грн.

35. Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2040,83 грн. (заявлені позовні вимоги про стягнення середнього заробітку у сумі 133603,44 грн. (сума судового збору – 1336,03 грн.) та позовні вимоги щодо стягнення суми компенсації 33767,16 грн. (сума судового збору – 704,80 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 116, 117 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнення компенсації втрати частини заробітної плати – задовольнити.

2. Стягнути з державного підприємства «Науково-дослідний інститут високих напруг» (місцезнаходження: Донецька область, м.Слов?янськ, вул.Батюка, 22, код ЄДРПОУ 00130441) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, який проживає за адресою: Донецька область, м. Слов?янськ, АДРЕСА_1, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.02.2013 р. до 24.09.2018 р. у сумі 133603 (сто тридцять три тисячі шістсот три) грн. 44 коп., та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв?язку з порушенням термінів її виплати у сумі 33767 (тридцять три тисячі сімсот шістдесят сім) грн. 16 коп., з яких підлягають утриманню податки і обов?язкові платежі.

3. Стягнути з державного підприємства «Науково-дослідний інститут високих напруг» (місцезнаходження: Донецька область, м.Слов?янськ, вул.Батюка, 22, код ЄДРПОУ 00130441) судовий збір у розмірі 2040 (дві тисячі сорок) грн. 83 коп. на р/р 31211256026001 у ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код банку отримувача 899998, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

У відповідності до п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до /або через відповідні суди.

Суддя

Слов’янського міськрайонного суду ОСОБА_3