
№ 235/1926/15-к
Провадження № 1-в/243/309/2018
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 вересня 2018 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
Головуючий суддя Пронін С.Г.
за участю
секретаря Плаксіної Є.В.
прокурора Страшненко О.В.
представника заявника ОСОБА_1
лікаря-психіатра ОСОБА_2
захисника ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов’янська заяву Головного лікаря Комунального закладу охорони здоров’я «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов’янськ» ОСОБА_4 відносно:
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, до якого ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 06 березня 2018 року за вчинення суспільно небезпечних діянь, що мають ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом,
про продовження примусових заходів медичного характеру у виді надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом,
В С Т А Н О В И В :
В Слов’янський міськрайонний суд звернувся Головний лікар Комунального закладу охорони здоров’я «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов’янськ» ОСОБА_4 з заявою про продовження примусових заходів медичного характеру у виді надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом ОСОБА_5, обґрунтованою наступним. За час перебування у стаціонарі у психічному стані ОСОБА_5 позитивна динаміка відсутня, критика до скоєного ним діяння, що має ознаки кримінального правопорушення, має формальний характер, мислення паралогічне, емоційно сплощений, наростає параноїчний тип дефекту, періодично відмічає слухові галюцинації.
Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 06 березня 2018 року по справі № 235/1926/15-к до ОСОБА_5 за вчинення суспільно небезпечних діянь, що мають ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.
З Висновку комісії лікарів-психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру № 39 від 06 вересня 2018 року, слідує, що за час перебування у стаціонарі у психічному стані ОСОБА_5 позитивна динаміка відсутня, критика до скоєного ним діяння, що має ознаки кримінального правопорушення, має формальний характер, мислення паралогічне, емоційно сплощений, наростає параноїчний тип дефекту, періодично відмічає слухові галюцинації.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 95 КК України та ч. 3 ст. 514 КПК України розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за письмовою заявою представника медичного закладу (лікаря-психіатра), де тримається дана особа, у передбаченому статтею 95 КК України та статтею 512 КПК України порядку. До письмової заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Частиною 2 статті 95 КК України передбачено, що в разі відсутності підстав для припинення або зміни застосування примусового заходу медичного характеру представник психіатричного закладу (лікар-психіатр), який надає особі таку психіатричну допомогу, направляє до суду заяву, до якої додається
висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність продовження застосування примусового заходу медичного характеру. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність продовження надання особі такої психіатричної допомоги. В подальшому продовження застосовування примусового заходу медичного характеру проводиться кожного разу на строк, який не може перевищувати 6 місяців.
Згідно з приписами, викладеними в п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» № 7 від 03 червня 2005 року, судам необхідно мати на увазі, що продовжувати застосування примусових заходів медичного характеру можна кожного разу на строк, який не перевищує шість місяців. Це правило поширюється і на випадки надання особі амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що психічний стан хворого ОСОБА_5 не покращився, а тому вважає необхідним продовжити йому примусові заходи медичного характеру у виді надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом строком на шість місяців.
На підставі викладеного, керуючись ст. 514 КПК України, ч. 1, 2 ст. 95 КК України, ст. 19 Закона України «Про психіатричну допомогу», суд –
У Х В А Л И В :
Заяву головного лікаря Комунального закладу охорони здоров’я «Обласна клінічна психіатрична лікарня м. Слов’янськ» про продовження примусових заходів медичного характеру у виді надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом ОСОБА_5 – задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, застосування примусових заходів медичного характеру у виді надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом строком на шість місяців.
Ухвала може бути оскаржена в судову палату по кримінальним справам Апеляційного суду Донецької області через Слов’янський міськрайонний суд, протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду ОСОБА_6
Судове рішення № 76843368, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області було прийнято 20.09.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 235/1926/15-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: