Рішення № 76843096, 01.10.2018, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/7363/17

Провадження № 2/219/2772/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2018 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Конопленко О.С.

за участю секретаря Троян Л.К.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі м. Бахмут Донецької області у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_4 «ПРИВАТБАНК» (далі за текстом – ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором на загальну суму 91245,86 гривень та витрат по сплаті судового збору в розмірі 1600 гривень. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 05 липня 2011 року відповідач отримав кредит у розмірі 8000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку», які викладені на офіційному сайті банку, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов. У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором відповідач станом на 30 квітня 2017 року має заборгованість в розмірі 91245,86 гривень, яка складається з наступного: 8023,31 гривень – заборгованість за кредитом; 74951,32 гривень – заборгованість по процентам за користування кредитом; 3450 гривень – заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 гривень – штраф (фіксована частина); 4321,23 гривень – штраф (процентна складова). Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Заочним рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 14 серпня 2017 року позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 05 липня 2011 року задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 05 липня 2011 року в розмірі 82974 (вісімдесят дві тисячі дев’ятсот сімдесят чотири) гривні 63 копійки, яка складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 8023 (вісім тисяч двадцять три) гривні 31 копійка; заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 74951 (сімдесят чотири тисячі дев’ятсот п’ятдесят одна) гривня 32 копійки. Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати, які складаються з: судового збору в розмірі 1454 (одна тисяча чотириста п’ятдесят чотири) гривні 96 копійок. В іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с. 58-59).

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 30 липня 2018 року прийнято заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення від 14 серпня 2017 року по цивільній справі за позовною заявою ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором до розгляду та призначено судове засідання на 09 годину 30 хвилин 09 серпня 2018 року (а.с. 73).

09 серпня 2018 року на адресу суду надійшов відзив на заяву про перегляд заочного рішення, згідно якого позивач зазначив, що не має процесуальних та матеріальних підстав для скасування заочного рішення по даній справі, оскільки не може бути підставою для скасування заочного рішення посилання відповідача на докази, які були у справі, оскільки вони вже були оцінені судом при ухвалені заочного рішення. Для скасування заочного рішення потрібно, щоб докази були новими (не досліджувались судом при ухвалені заочного рішення) та мали істотне значення для правильного вирішення справи. Із виписки по рахунку вбачається, що відповідач знімав кредитні кошти, а потім частково погашав заборгованість за договором і знову користувався кредитними коштами. Користуючись кредитними коштами, відповідачу були добре відомі і зрозумілі умови договору, а тому його твердження щодо не знання тарифів, умов та правил не відповідають дійсним обставинам справи. Строк та порядок погашення кредиту здійснюється шляхом внесення щомісячних мінімальних обов’язкових платежів. У разі зміни процентної ставки розрахунок процентів на заборгованість, що виникла до зміни нараховується за діючою процентною ставкою на момент використання цих коштів, якщо частина боргу використана уже після зміни процентної ставки, розрахунок процентів на цю частину заборгованості здійснюється за новою процентною ставкою. Дана умова не діє при нарахуванні процентів на прострочену заборгованість. При нарахуванні банком процентів, комісій, пені і не внесення коштів клієнтом на погашення цієї заборгованості, банк має право здійснити списання даної заборгованості за рахунок кредитного ліміту. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-бухгалтерської експертизи з метою з’ясування питання наявності або відсутності заборгованості відповідача за кредитним договором не проводилось, а тому підстави вважати даний розрахунок заборгованості неналежним відсутні. Що стосується строків позовної давності, то даний кредитний продукт має певні особливості відмінності від інших кредитних договорів. Безпосередньо в загально прийнятих договорах істотні умови мають чіткий строк виконання та точний щомісячний платіж визначений чітко в грошових одиницях – ануїтет, тощо. Відповідно по даному договору відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт на картку, видано картку, а сума обов’язкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту. Кредитна картка є поновлювальною кредитною лінією, тобто це кредит, що надається банком клієнту в межах встановленого ліміту заборгованості, який використовується повністю або частинами і поновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту. Клієнт, використавши та погасивши заборгованість за кредитною лінією, може знову користуватися нею у межах строку дії картки. Відповідно до правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже, строк випущеної картки до останнього дня – 05 2015 року. Позивач же звернувся до суду з позовом до відповідача 28 червня 2017 року – до спливу строку позовної давності. У зв’язку з цим, обставини, на які відповідач посилається в своєму заперечені, не відповідають дійсності, а строк позовної давності позивачем дотримано при зверненні до суду.

09 серпня 2018 року ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області скасовано заочне рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 14 серпня 2017 року по цивільній справі за позовною заявою ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження на 11 годину 00 хвилин 27 серпня 2018 року.

27 серпня 2018 року до суду надійшов відзив відповідача, зі змісту якого вбачається, що як роз’яснено листом Нацбанку від 05 листопада 2014 року № 18-112/64483 – банки не мають права нараховувати пеню та штрафні санкції за кредитними договорами фізичних осіб, що перебувають (мешкають) в зоні проведення АТО. Для скасування штрафів і пені за кредити жителями зони АТО банки не повинні вимагати сертифікати про форс-мажорні обставини (тобто обставини непереборної сили). Це також роз’яснено Нацбанком у листі від 05 листопада 2014 року № 18-112/64483. Періодом проведення антитерористичної операції вважається час з 14 квітня 2014 року до дати набрання чинності Указу Президента України про завершення антитерористичної операції або військових дій на території України. Відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого Розпорядженням КМУ від 02 грудня 2015 року № 1275-р – м. Бахмут (на той час Артемівськ) Донецької області відноситься до населеного пункту, на території якого здійснювалася антитерористична операція. Отже враховуючи те, що відповідач зареєстрований та постійно проживає в населеному пункті, де проводилась антитерористична операція на підставі ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», штрафні санкції та пеня за укладеним кредитним договором між позивачем та відповідачем від 05 липня 2011 року № б/н – заборонено. Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за штрафами: штраф (фіксована частина) – 500 грн., штраф (процентна складова) в розмірі 4321,23 грн., а взагалі 4821,23 грн. – незаконні та не підлягають задоволенню. Окрім того, проценти, нараховані згідно розрахунку позивача в період з 05 липня 2011 року по 19 червня 2014 року не можуть бути стягненні судом в зв’язку із спливом строків позовної давності, про що відповідач як сторона у справі заявляє та просить застосувати. Також зазначив, що згідно умов кредиту між відповідачем та позивачем кредитні грошові кошти надавалися відповідачу під 30% річних, про що вказує сам позивач в позовній заяві. Згідно наданих позивачем розрахунків – заборгованість за кредитом (тіло кредиту) станом на 19 червня 2017 року складає 8023,31 грн. Тобто навіть враховуючи, що відповідач взагалі не сплачував би кошти за кредитом, нараховані проценти за останні 3 роки складали б 2406,99 грн./на рік, а взагалі 7220,98 грн. З дій позивача щодо збільшення процентної ставки вбачається, що таке збільшення відбулося внаслідок односторонньої зміни позивачем процентної ставки (змінювана процентна ставка), що є порушенням норм закону, а саме статті 1056-1 ЦК України. У кредитному договорі, укладеному між сторонами, який складається зі заяви від 05 липня 2011 року, Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку та пам’ятки клієнта не передбачено порядку розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу, який повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору; не визначено максимального розміру збільшення процентної ставки. Доказів протилежного позивачем не представлено. Також позивачем не представлено суду доказів письмового повідомлення позичальника про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. Крім того, поняттю «базова процентна ставка» не надано визначення в Умовах і правилах надання банківських послуг та таке поняття не може розумітись як початкова процентна ставка, яка може змінюватись банком в односторонньому порядку. Тому у суду відсутні підстави, ґрунтовані на законі, вважати, що між сторонами укладено кредитний договір із встановленням змінюваної процентної ставки. Просить суд частково відмовити позивачу в задоволені позову про стягнення заборгованості в сумі 91245,86 грн., сплату судового збору визначити відповідачу, як стороні, пропорційно до задоволеної частини вимог, залишити за позивачем сплату судового збору пропорційно до відхиленої частини вимог.

Судове засідання призначене на 27 серпня 2018 року відкладено на 13 годину 00 хвилин 27 вересня 2018 року для підготування позивачем відповіді на відзив на позовну заяву.

25 вересня 2018 року позивачем надано до суду відповідь на відзив в порядку статті 179 ЦПК України, згідно якої він зазначив, що укладання договору здійснюється за принципом укладання між банком і клієнтом договору приєднання. Укладання договору здійснюється за принципом укладання між банком і клієнтом договору приєднання. Підписанням заяви позичальник приєднується до запропонованих банком Умовами та Тарифами. Оскільки договір оформлений ще 05 липня 2011 року, остання звірка паспортних даних здійснювалася саме при укладанні договору, тому при подачі позову до суду у банка була відсутня достовірна інформація про адресу за якою на час початку проведення антитерористичної операції проживав відповідач. Під час комплексного аналізу засад Цивільного процесуального кодексу України, Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції» та Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» можна зробити наголос на тому, що державною владою встановлено порядок розгляду судових справ та порядок нарахування заборгованості за кредитними договорами відповідачів переселенців із зони АТО, але не роз’яснено порядку отримання інформації про адреси реєстрації та постійного проживання або адреси перебування таких боржників третіми особами, адже банк не маючи доступу до інформації про місце перебування, проживання боржника станом на 14 квітня 2014 рік фактично не мав підтверджуючих документів для прийняття рішення про зупинення нарахувань. На сьогоднішній день боржник до банку з метою списання штрафних санкцій не звертався, хоча банком і налаштовано прийняття таких заяв як через відділення банку так і шляхом подачі заяви через сайт банку. Просить суд задовольнити позовні вимоги банку в повному обсязі, після отримання достовірної інформації про адресу реєстрації, проживання/перебування боржника, банком буде виконано вимоги передбачені ст. 2 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Під час укладання кредитного договору діяла процентна ставка по кредиту в розмірі 2,5 % в місяць або 30 % на рік. Далі процентна ставка була змінена, що підтверджується наказами банку. Підвищення процентної ставки відбулося тільки за витратами з певної дати (дата зазначається в наказі), що дає можливість у разі незгоди з новою процентною ставкою погасити наявну заборгованість за кредитом по раніше встановленій процентній ставці, що являється суттєвою перевагою для клієнта і не порушує його право на незмінність процентної ставки по вже наявній кредитній заборгованості. Зазначені зміни повністю узгоджуються з умовами та правилами надання банківських послуг. Зокрема, згідно до п.1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід’ємних частин договору. Таким чином, розмір процентної ставки за кредитом може змінюватись банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п.1.1.3.1.9 Умов та правил надання банківських послуг. Повідомлення про підвищення процентної ставки відповідачу було направлено та на сьогоднішній день заяв про розірвання кредитного договору від відповідача до банку не надходило, що являється підтвердженням прийняття діючих умов договору. Що стосується строків позовної давності, то даний кредитний продукт має певні особливості відмінності від інших кредитних договорів. Безпосередньо в загально прийнятих договорах істотні умови мають чіткий строк виконання та точний щомісячний платіж визначений чітко в грошових одиницях – ануїтет, тощо. Відповідно по даному договору відкрито картковий рахунок, встановлено кредитний ліміт на картку, видано картку, а сума обов’язкового мінімального щомісячного платежу залежить від суми використаного кредитного ліміту. Кредитна картка є поновлювальною кредитною лінією, тобто це кредит, що надається банком клієнту в межах встановленого ліміту заборгованості, який використовується повністю або частинами і поновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту. Клієнт, використавши та погасивши заборгованість за кредитною лінією, може знову користуватися нею у межах строку дії картки. Відповідно до правил користування карткою строк дії картки вказано на лицевій стороні картки (місяць та рік). Картка діє до останнього календарного дня вказаного місяця. Отже, строк випущеної картки до останнього дня – 05 2015 року. Позивач же звернувся до суду з позовом до відповідача 28 червня 2017 року – до спливу строку позовної давності. У зв’язку з цим, обставини, на які посилається відповідач в своєму запереченні, не відповідають дійсності, а строк позовної давності позивачем дотримано при зверненні до суду. Також необхідно зауважити, що згідно виписки по рахунку, вбачається, що відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов’язання за кредитом, що свідчить про те, що відповідач знав про умови кредитування та визнав свої зобов’язання за договором. На даний час, відповідач належним чином свої зобов’язання за кредитним договором не виконав.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги та відповідь на відзив, надавши пояснення аналогічні тим, що в них викладені, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився за невідомих суду причин, про дату, час та місце розгляду справ повідомлявся належним чином у відповідності до частини 6 статті 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом – ЦПК України) шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою його міста проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Враховуючи, що повідомлений належним чином відповідач до судового засідання не з’явився та причин своєї неявки не повідомив, з огляду на те, що до судового засідання з’явився його представник, суд визнав можливим провести розгляд справи за відсутності відповідача.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що просить винести судове рішення по справі з урахуванням письмового відзиву на позов, на якому він наполягає та просить постановити судове рішення з частковим задоволенням позовних вимог.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об’єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом установлено, що між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_3 укладено споживчий договір кредиту № б/н від 05 липня 2011 року, шляхом підписання позичальником заяви позичальника, яка разом з запропонованими позивачем умовами про надання споживчого кредиту фізичним особам та тарифами складає кредитно-заставний договір. Споживчий строковий кредит – кошти, що надаються кредитодавцем споживачеві на придбання продукції. Строк, термін повернення, розмір кредиту, цілі, відсотки, винагороди, розмір щомісячного платежу та період уплати платежів визначені в заяві позичальника, підписанням якої клієнт та банк укладають кредитно-заставний договір. Кредит надається в обмін на зобов’язання позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені у заяві строки (а.с. 7-32).

Згідно копії статуту ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК», затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 03 квітня 2017 року № 409 та погодженого Національним банком України 19 квітня 2017 року, за рішенням загальних зборів акціонерів від 30 квітня 2009 року тип Банку з Закритого акціонерного товариства змінено на Публічне акціонерне товариство. У зв’язку із зміною типу Банку, змінено найменування банку з Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_4 «ПРИВАТБАНК», яке є правонаступником всіх прав та зобов’язань Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк». Єдиним акціонером Банку, якому належить 100% акцій Банку, є держава в особі Міністерства фінансів України (а.с. 37).

Відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 054809, ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КБ «ПРИВАТБАНК» знаходиться за адресою: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50 (а.с. 36 зворот).

Згідно копії банківської ліцензії № 22 від 05 жовтня 2011 року, наданої Національним банком України, ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_4 внесено до державного реєстру банків 19 березня 1992 року за № 92 на право надання банківських послуг, визначених частиною третьою статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (а.с. 36).

З копії відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій (ЄДРПОУ) від 27 грудня 2016 року вбачається, що ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_4 «ПРИВАТБАНК» є юридичною особою, його керівником є ОСОБА_5, та видами діяльності за КВЕД-2010 є: 64.19 Інші види грошового посередництва, 64.92 Інші види кредитування, 64.99 Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у., 66.11 Управління фінансовими ринками; 66.12 Посередництво за договорами по цінних паперах або товарах, 66.19 Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення (а.с. 35).

З розрахунку заборгованості за договором № б/н від 05 липня 2011 року вбачається, що відповідач станом на 30 квітня 2017 року має заборгованість в розмірі 91245,86 гривень, яка складається з наступного: 8023,31 гривень – заборгованість за кредитом; 74951,32 гривень – заборгованість по процентам за користування кредитом; 3450 гривень – заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 гривень – штраф (фіксована частина); 4321,23 гривень – штраф (процентна складова) (а.с. 4-6, 87-93, 117-123).

З листа юрисконсульта АТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_6 за № 201706300927 від 08 серпня 2018 року вбачається, що клієнт ОСОБА_3 згідно кредитного договору б/н від 05 липня 2011 року, отримав картки № 5457082900722427, 5577212712143984, остання з них мала термін дії до травня 2015 року (а.с. 124).

Згідно наказу банку «Про важливі зміни у процедурі оформлення і тарифів по кредитним карткам у ПриватБанку (Україна, Грузія) і А-Банку від 18 серпня 2014 року за № 906 СП-2014-6915682, який у подальшому було скасовано 05 лютого 2015 року за № СП-2015-6530356, було встановлено збільшення процентної ставки за користування кредитними картками банку, проте даний наказ ніким ні підписаний та не має даних щодо того, що з цим наказом був у відповідності до вимог діючого законодавства України ознайомлений відповідач під підпис (а.с. 154-160).

Згідно листа голови Правління банку, який надійшов до суду 19 липня 2018 року за № 22618, з 21 травня 2018 року ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_4 «ПРИВАТБАНК» (ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») змінило назву на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_4 «ПРИВАТБАНК» (АТ КБ «ПРИВАТБАНК»). Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про Акціонерні товариства», зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням. Зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, а лише правовий наслідок проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, пов’язаних зі зміною назви. З метою уникнення в подальшому перешкод для виконання судових рішень, ухвал, прийнятих відповідно до позовних заяв за позовами Банку та до Банку, поданих до реєстрації змін до статуту АТ КБ «ПРИВАТБАНК», просить по всім судовим провадженням, судовий розгляд по яким не завершено, вказувати нову назву банку.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі за текстом – ЦК України) за кредитним договором банк чи інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства у строк, встановлений договором. Боржник зобов’язаний виконати своє зобов’язання, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Під час розгляду справи судом були створені всі необхідні умови для всебічного та повного дослідження обставин справи, сторонам було надано всі можливості для заявлення необхідних клопотань та надання доказів, що підтверджується матеріалами справи та протоколом судового засідання.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом обґрунтовані, окрім того визнанні та не спростовуються самим відповідачем та підлягають задоволенню, і тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитом у сумі 8023,31 грн., що вбачається з наданого позивачем суду розрахунку заборгованості за кредитним договором.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 74951,32 грн., то суд вважає, що ці позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на час підписання анкети-заяви) умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною, а відповідно до ч. 1 зазначеної статті, чинній на час збільшення банком процентів, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно із частиною третьою цієї статті фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшена банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно частини четвертої в разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Відповідно до пункту 3 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1155 (далі - Правила), рекомендоване поштове відправлення - це поштове відправлення (лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок «M»), що приймається для пересилання без зазначення суми оголошеної цінності вкладення з видачею відправникові розрахункового документа про прийняття і доставляється (вручається) адресатові (одержувачу) під розписку.

Згідно з пунктом 114 Правил адресовані фізичним особам рекомендовані поштові відправлення, рекомендовані повідомлення про вручення реєстрованих поштових відправлень (поштових переказів), повідомлення про надходження переказів, що пересилаються телеграфом або електронною поштою, а також усі повторні повідомлення про надходження поштових відправлень (поштових переказів) вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - повнолітнім членам сім'ї за умови пред'явлення ними документа, що посвідчує особу.

У разі підвищення банком процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

З огляду на вищенаведене боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.

Однак з матеріалів справи вбачається, що відповідач не був зазначеним способом повідомлений про зміни процентної ставки за користування кредитом, позивач упродовж всього розгляду справи не скористався своїм правом та не надав суду належних та допустимих доказів з цього приводу, а оскільки відповідач не був належним чином повідомлений про зміну процентної ставки, то і не можна вважати, що він прийняв пропозицію про це кредитора.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до статей 526, 530, 610, частини першої статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем не заперечується факт підписання заяви позичальника та отримання кредитної картки і користування кредитними коштами. Користування кредитним лімітом підтверджено також випискою по кредитному рахунку відповідача.

Згідно договору № б/н від 05 липня 2011 року встановлені проценти на рівні 30% річних. З умовами та правилами надання банківських послуг відповідач знайомився у день підписання заяви, так як ставив свій підпис в заяві та довідці про умови кредитування 05 липня 2011 року. Позивач не надав суду підписані відповідачем умови та правила надання банківських послуг, а лише посилається на сайт Банку, де вони розташовані. Окрім того, позивач не надав суду розрахунку яким шляхом він нараховував відповідачу 30% річних на суму залишку заборгованості, в результаті якого у нього вийшла сума заборгованості за процентами по кредиту у розмірі 74951,32 грн., тобто позивач не довів саме цей розмір заборгованості за процентами. Також суд не приймає до уваги при ухваленні рішення і наданий відповідачем розрахунок заборгованості за кредитним договором б/н від 05 липня 2011 року, оскільки він не містить чіткого і зрозумілого розрахунку заборгованості за процентами у сумі 6864,50грн., а тому суд вважає, що з метою справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду справи, а також ефективного захисту обох сторін, керуючись принципом верховенства права, нарахована сума процентів за період з 01 вересня 2014 року по 30 квітня 2017 року підлягає зменшенню, перерахуванню безпосередньо самим судом та частковому задоволенню у сумі 6416,02 грн., виходячи з наступного розрахунку:

1) за вересень 2014 року – 7628,65 грн. + 377,85 грн. /100%*2,5% = 200,16 грн.

2) за жовтень 2014 року – 7628,58 грн. + 378,59 грн. /100%*2,5% = 200,18 грн.

3) за листопад 2014 року – 7628,55 грн. + 379,31 грн. /100%*2,5% = 200,20 грн.

4) за грудень 2014 року – 7628,52 грн. + 380,02 грн. /100%*2,5% = 200,21 грн.

5) за січень 2015 року – 7628,49 грн. + 380,71 грн. /100%*2,5% = 200,23 грн.

6) за лютий 2015 року – 7628,46 грн. + 381,39 грн. /100%*2,5% = 200,25 грн.

7) за березень 2015 року – 7628,42 грн. + 382,05 грн. /100%*2,5% = 200,26 грн.

8) за квітень 2015 року – 7628,39 грн. + 382,69 грн. /100%*2,5% = 200,28 грн.

9) за травень 2015 року – 7640,35 грн. + 383,32 грн. /100%*2,5% = 200,59 грн.

10) за червень 2015 року – 7639,72 грн. + 395,92 грн. /100%*2,5% = 200,89 грн.

11) за липень 2015 року – 7627,39 грн. + 396,19 грн. /100%*2,5% = 200,59 грн.

12) за серпень 2015 року – 7627,12 грн. + 396,19 грн. /100%*2,5% = 200,58 грн.

13) за вересень 2015 року – 7627,12 грн. + 396,19 грн. /100%*2,5% = 200,58 грн.

14) за жовтень 2015 року – 7627,12 грн. + 396,19 грн. /100%*2,5% = 200,58 грн.

15) за листопад 2015 року – 7627,12 грн. + 396,19 грн. /100%*2,5% = 200,58 грн.

16) за грудень 2015 року – 7627,12 грн. + 396,19 грн. /100%*2,5% = 200,58 грн.

17) за січень 2016 року – 7627,12 грн. + 396,19 грн. /100%*2,5% = 200,58 грн.

18) за лютий 2016 року – 7627,12 грн. + 396,19 грн. /100%*2,5% = 200,58 грн.

19) за березень 2016 року – 7627,12 грн. + 396,19 грн. /100%*2,5% = 200,58 грн.

20) за квітень 2016 року – 7627,12 грн. + 396,19 грн. /100%*2,5% = 200,58 грн.

21) за травень 2016 року – 7627,12 грн. + 396,19 грн. /100%*2,5% = 200,58 грн.

22) за червень 2016 року – 7627,12 грн. + 396,19 грн. /100%*2,5% = 200,58 грн.

23) за липень 2016 року – 7627,12 грн. + 396,19 грн. /100%*2,5% = 200,58 грн.

24) за серпень 2016 року – 7627,12 грн. + 396,19 грн. /100%*2,5% = 200,58 грн.

25) за вересень 2016 року – 7627,12 грн. + 396,19 грн. /100%*2,5% = 200,58 грн.

26) за жовтень 2016 року – 7627,12 грн. + 396,19 грн. /100%*2,5% = 200,58 грн.

27) за листопад 2016 року – 7627,12 грн. + 396,19 грн. /100%*2,5% = 200,58 грн.

28) за грудень 2016 року – 7627,12 грн. + 396,19 грн. /100%*2,5% = 200,58 грн.

29) за січень 2017 року – 7627,12 грн. + 396,19 грн. /100%*2,5% = 200,58 грн.

30) за лютий 2017 року – 7627,12 грн. + 396,19 грн. /100%*2,5% = 200,58 грн.

31) за березень 2017 року – 7627,12 грн. + 396,19 грн. /100%*2,5% = 200,58 грн.

32) за квітень 2017 року – 7627,12 грн. + 396,19 грн. /100%*2,5% = 200,58 грн.

Тобто у вказаному розрахунку зазначається місяць заборгованості, загальна сума поточної та простроченої заборгованості, щомісячний процент та нараховані за місяць проценти.

Рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року роз’яснено щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 ст.1 ст. 11, ч. 8 ст. 18, ч.3 ст. 22 Закону України “Про захист прав споживачів” у взаємозв’язку з положеннями ч. 4 ст. 42 Конституції України, а саме у п. 3.2 вказаного рішення одним із фундаментальних принципів приватноправових відносин є принцип свободи договору, закріплений у п. 3 ст. 3 Цивільного Кодексу України.

Разом з тим, зазначена свобода є обмеженою - межі дії цього принципу визначаються критеріями справедливості, добросовісності, пропорційності, розумності.

Конституційний Суд вважає, що держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів їх кредитних послуг.

Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної асамблеї ОСОБА_2 Європи від 17 травня 1973 року № 543, зокрема, передбачається, що надання товарів чи послуг, у тому числі у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача.

За правилами частини першої статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телефонограмах, якими обмінялись сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Виходячи із правового аналізу вказаних норм Умови та правила надання банківських послуг, пунктом 2.1.1.7.6 яких установлено відповідальність у вигляді сплати штрафу 500 грн. + 5% від суми заборгованості (а.с. 7-32), не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, якщо такі умови та правила не містять підпису позичальника; не встановлено наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови та правила розумів позичальник, підписуючи анкету-заяву, а також те, що умови та правила містили таку відповідальність в момент підписання анкети-заяви, або в подальшому такі умови та правила, зокрема щодо відповідальності зі сплати штрафу, не змінювались.

У зв’язку з цим відсутність позову про визнання кредитного договору недійсним як оспорюваного правочину не може бути перешкодою для неврахування інтересів позичальника при вирішенні справи за позовом банку до позичальника про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Умовами та правилами надання банківських послуг передбачені окремі самостійні зобов’язання по сплаті комісії за обслуговування та пені як відповідальності за невиконання обов’язку погашення кредиту, а також окремий порядок нарахування комісії та пені.

Окрім того, відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами договору передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності та передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за порушення позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов’язань.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. В даному випадку саме пеня, як різновид неустойки, є спеціальним видом забезпечення виконання грошового зобов'язання і за текстом кредитного договору пеня визначається, як перший із способів забезпечення зобов'язання позичальника перед банком в порівнянні із штрафом і підлягає стягненню, що відповідає правові позиції викладені у постанові Верховного суду України №6-2003цс15.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за пенею та комісією в розмірі 3450 гривень та штрафу відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг в розмірі: 500 гривень (фіксована частина) та 4321,23 гривень (процентна складова), то суд вважає, що в цій частині слід відмовити за наступних обставин.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р до зазначених населених пунктів належить місто Артемівськ (нині – Бахмут) Донецької області.

В подальшому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р та розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 1079-р.

Згідно із підпунктом 2 пункту 1 додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року до зазначених населених пунктів належить місто Артемівськ (нині – Бахмут) Донецької області.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем ОСОБА_3, який проживає в місті Артемівську (нині – Бахмут) Донецької області, не надано своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, у зв’язку з чим нараховано заборгованість за пенею та комісією та штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, разом з тим, починаючи з 14 квітня 2014 року є підстави для застосування вимог ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Згідно статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи та витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).

З огляду на викладене, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за пенею в розмірі 3450 гривень, а також штрафу відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг в розмірі: 500 гривень (фіксована частина) та 4321,23 гривень (процентна складова) задоволенню не підлягають.

Щодо посилання представника відповідача з приводу пропуску строку позовної давності за вимогами позивача в частині стягнення процентів в період з 05 липня 2011 року по 19 червня 2014 року, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до п. 1.1.7.12 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично пролонгується на такий же термін. При цьому автоматично пролонгується не термін дії кредитного ліміту, який відповідає строку дії картки, а лише дії умов щодо надання банківських послуг, які регулюють відносини між банком та клієнтом щодо відкриття та обслуговування карткового рахунку клієнта, а також інших банківських послуг.

Заява позичальника про припинення дії договору в матеріалах справи відсутня, а тому відбулась його пролонгація із збереженням тих умов, на яких його було укладено, зокрема щодо умов про порядок пролонгації договору, які також залишаються чинними.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Частиною 1 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг загальної та спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. 252-255 ЦК України.

Частиною першою статті 259 ЦК України закріплено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Разом із тим згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Також в постанові судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року Верховним Судом України висловлено правову позицію про те, що у випадку незалежного виконання позичальником зобов'язань перед кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватись з моменту настання строку погашення чергового платежу.

У правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 19 березня 2014 року (справа № 6-14 цс 14), роз’яснено судам, що відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Отже, суд приходить до висновку, що встановлений законодавцем строк звернення до суду з позовом позивачем пропущено не було, оскільки строк дії кредитної картки, виданої відповідачеві позивачем, до травня 2015 року, а з позовною заявою позивач звернувся до суду 05 липня 2017 року, тобто в межах строку позовної давності, крім того позивач висуває позовні вимоги щодо стягнення процентів за кредитним договором з вересня 2014 року, і суд саме з вересня 2014 року проводить свій розрахунок заборгованості за вищевказаним кредитним договором, а тому вимога відповідача щодо застосування строку позовної давності є необґрунтованою і такою, що суд не приймає її до уваги та за основу при ухваленні даного рішення.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, суд відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати присуджує позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 253,19 гривень, виходячи з наступного розрахунку: 14439,33*1600/91245,86=253,19, де 14439,33 гривень – сума задоволених позовних вимог; 1600 гривень – сума сплаченого позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви; 91245,86 гривень – ціна позову, 253,19 гривень – судові витрати, присуджені позивачу.

Керуючись статтями 39, 40, 41, 60, 61, 63, 65, 67, 68, 71, 72, 79, 526, 530, 546, 549, 1054, 1184 Цивільного кодексу України,ст.ст. 12, 81, 82, 141, 259, 264-265, 268, 280-284, 356 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Задовольнити частково позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження якого: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, до ОСОБА_3, місце проживання якого: 84511, Донецька обл., м. Бахмут, вул. Садова, буд. 176, РНОКПП НОМЕР_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 05 липня 2011 року на загальну суму 91245 (дев’яносто одна тисяча двісті сорок п’ять) гривень 86 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3, місце проживання якого: 84511, Донецька обл., м. Бахмут, вул. Садова, буд. 176, РНОКПП НОМЕР_1, на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження якого: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором № б/н від 05 липня 2011 року в сумі 14439 (чотирнадцять тисяч чотириста тридцять дев’ять) гривень 33 копійки, яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 8023 (вісім тисяч двадцять три) гривні 31 копійка та заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 6416 (шість тисяч чотириста шістнадцять) гривень 02 копійки.

Стягнути з ОСОБА_3, місце проживання якого: 84511, Донецька обл., м. Бахмут, вул. Садова, буд. 176, РНОКПП НОМЕР_1, на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження якого: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, судові витрати, які складаються з: судового збору в розмірі 253 (двісті п’ятдесят три) гривні 19 копійок.

Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» заборгованості по процентам за користування кредиту в сумі 68535 (шістдесят вісім тисяч п’ятсот тридцять п’ять) гривень 30 копійок, заборгованості за пенею в сумі 3450 (три тисячі чотириста п’ятдесят) гривень 00 копійок, фіксованої частини штрафу в сумі 500 (п’ятсот) гривень 00 копійок та процентної складової штрафу в сумі 4321 (чотири тисячі триста двадцять одна) гривня 23 копійок, судового збору в сумі 1346 (одна тисяча триста сорок шість) гривень 81 копійка.

Повний текст рішення суду виготовлено 01 жовтня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

27.09.2018

Суддя О.С.Конопленко