Рішення № 76842629, 01.10.2018, Баранівський районний суд Житомирської області

Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/1455/18

Провадження № 2/273/552/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2018 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Новицького Є. А. секретаря судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка справу за позовом ОСОБА_2 до Дубрівської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,–

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2018 року ОСОБА_2 (далі також позивач) звернулася до суду з позовом до Дубрівської сільської ради (надалі також відповідачі) про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 10 листопада 2003 року помер батько позивача ОСОБА_3, який 28.05.2001 року склав заповіт, яким все своє майно заповів ОСОБА_2 та ОСОБА_4

У зв’язку із смертю батька відкрилася спадщина на належне йому майно, а зокрема на житловий будинок №128 з господарськими будівлями, що розташовані по вул. Адмірала Левченка в с. Дубрівка Баранівського району Житомирської області.

ОСОБА_2 спадщину прийняла в порядку встановленому ст. 549 ЦКУ РСР 1963 року, зокрема вступила в фактичне управління спадковим майном, на протязі шести місяців з дня відкриття спадщини.

Брат спадщину не прийняв, помер 13 листопада 2008 року.

05.09.2018 року завідуюча Баранівського нотаріальною конторою ОСОБА_5 відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок.

З огляду на викладене, позивач вирішила звернутися до суду із вказаним позовом.

Позивач в судове засідання не з'явилася, через канцелярію Баранівського районного суду її представник подала заяву та просила розглядати справу за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Дубрівська сільська рада подала до суду заяву згідно якої позовні вимоги визнає, а розгляд справи просить здійснювати без участі її представника.

Суд вважає, що судове засідання можливо провести без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ч.2ст.247 ЦПК України.

За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем, що відповідає приписам ч. 2ст. 200 ЦПК України.

Суд, розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 10.11.2003 року помер ОСОБА_3, який залишив заповіт, згідно якого все своє майно запові ОСОБА_2 та ОСОБА_4Ю.(а.с. 13, 14).

Не зважаючи на викладене, 05.09.2018 року нотаріус повідомив ОСОБА_2 про те, що вона не має права отримати свідоцтво про право на спадщину на будинок, що розташований по вул. Адмірала Левченка, 128, в с. Дубрівка Баранівського району Житомирської області у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів (а.с. 22).

Відповідно повідомлення КП «Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації» будинок №128 по вул. Адмірала Левченка в с. Дубрівка Баранівського району Житомирської області за померлим ОСОБА_3 не зареєстрований.

Таким чином, при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5Прикінцевих та перехідних положень ЦК, що відповідає приписам пункту 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування».

Окрім того, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в листі від 16.05.2013 р. №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» вказав, що при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, зокрема положеннямиЦК УРСР1963 року. Законом України "Про власність".Законом України від 7 грудня 1990 року № 533- XII "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування",Законом України від 25 грудня 1974 року "Про державний нотаріат",постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 "Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР", вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5, та іншими нормативними актами.

Таким чином, будівництво будинку та надвірних споруд було завершено до набрання чинностіЦивільним кодексом Українив редакції 2003 року. (а.с. 21).

Тому враховуючи те, що відповідно до п. 4Прикінцевих та перехідних положень ЦК Українив редакції 2003року Цивільний кодексузастосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, то для встановлення виникнення права власності у спадкодавця на зазначене майно слід керуватися нормами, що діяли на момент завершення будівництва, тобтоЦК ОСОБА_6 редакції 1963 року.

Стаття 100 ЦК УРСР 1963 рокувизначала, що громадяни могли мати у власності житловий будинок. ОСОБА_6 редакції 1963 року не передбачали обов'язкову державну реєстрацію нерухомого майна.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Таким чином, судом встановлено, що вказаний вище будинок було побудовано відповідно до норм чинного на той час закондавства, а тому, він може бути обєктом спадкування.

Відповідно до ч. 1ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За змістом ч. 3ст. 1268 ЦК Україниспадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Статтею 1297 ЦК Українивстановлюється обов'язок спадкоємця, який прийняв спадщину, в складі якої є нерухоме майно, звернутись до нотаріальної контори за видачею йому свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно дост. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ізст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися в наслідок його смерті.

Враховуючи той факт що позивач дійсно є спадкоємцем померлого та прийняла спадщину в порядку і в строки передбачені ст.ст.1268,1270 ЦК України, з огляду на неможливість іншим чином оформити право власності на нерухоме майно спадкодавця у зв'язку із відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, суд дійшов висновку, що в даному випадку вимоги про визнання за позивачем права власності на спадкове майно є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,7,8,10,11,12,13,83,247,258,259,263,265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на спадкове майно за законом, а саме на житловий будинок №128 з господарськими будівлями, що розташовані по вулиці Адмірала Левченка в селі Дубрівка Баранівського району Житомирської області та належали ОСОБА_3, який помер 10 листопада 2003 року в селі Дубрівка Баранівського району Житомирської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Є.А. Новицький