Вирок № 76842609, 01.10.2018, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/9160/18

Провадження № 1-кп/219/882/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2018 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Конопленко О.С.

за участю секретаря судового засідання Троян Л.К.

прокурора Самедова Е.Х.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12018050150001048 від 04 травня 2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бахмут Донецької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, військовослужбовця військової служби за контрактом на посаді водія-санітара евакуаційного відділення військової частини А0209, не одруженого, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 406 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ст.ст. 19, 20 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», ч. 2 п. 18, ч. 3 п. 42, ч. 4 п. 81 Положення про проходження громадянами України військової служби в Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 громадянин ОСОБА_1 16 серпня 2016 року добровільно уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України строком на три роки.

Згідно наказу командира військової частини польова пошта В2102 від 28 вересня 2016 року № 287 солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу та поставлено на всі види забезпечення.

Відповідно до наказу командира військової частини А0209 від 15 березня 2018 року № 78 солдата ОСОБА_1 призначено на посаду водія-санітара евакуаційного відділення військової частини А0209.

Разом з солдатом ОСОБА_1, відповідно до наказу командира військової частини польова пошта В2102 від 24 червня 2017 року № 183 військову службу проходить і молодший сержант ОСОБА_2, який зарахований до списків особового складу, поставлений на всі види забезпечення та в подальшому якого направлено та призначено на посаду начальника радіостанції взводу зв'язку військової частини А0209, який військову службу проходить за контрактом та з солдатом ОСОБА_1 у відносинах підлеглості не перебуває.

Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до положень ст.ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожен має право а повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню. Кожна людина має право на особисту недоторканність та кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Статтями 1 і 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», визначено, що військова дисципліна це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця, зокрема, додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Проте, порушивши вищезазначені вимоги законодавства, солдат ОСОБА_1, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, порушив статутні правила взаємовідносин між військовослужбовцями, за наступних обставин:

02 травня 2018 року, приблизно о 08 годині 05 хвилин, більш точний час в ході судового розгляду не встановлено, солдат ОСОБА_1 отримав вказівку від помічника командира військової частини А0209 з матеріально-технічного забезпечення молодшого лейтенанта ОСОБА_3 щодо технічного обслуговування військового автомобіля марки «ЗІЛ-131» в/н НОМЕР_2 та рушив на КПП військової частини А0209 в м. Часів Яр Бахмутського району Донецької області до командира ремонтно-технічного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення сержанта ОСОБА_4, який виконував обов'язки начальника патруля, з метою уточнення переліку робіт на вищевказаному автомобілі. На той час поблизу КПП перебували інші військовослужбовці добового наряду, а саме: солдат ОСОБА_5, солдат ОСОБА_6, а також старший сержант ОСОБА_7, який не входив до складу наряду, при цьому начальника патруля на КПП не було.

Перебуваючи на КПП військової частини А0209 в м. Часів Яр Бахмутського району Донецької області в очікуванні сержанта ОСОБА_4, солдату ОСОБА_1 від вищезазначених військовослужбовців стало відомо про те, що напередодні, 01 травня 2018 року, приблизно о 21 годині 50 хвилин, більш точний час в ході судового розгляду не встановлено, на КПП прибув молодший лейтенант ОСОБА_3 та зробив зауваження начальнику патруля, на той час молодшому сержанту ОСОБА_2, щодо неефективного використання обігрівача (UFO) та дав вказівку старшому сержанту ОСОБА_7 здати на склад зазначений обігрівач наступного дня. Такий стан справ викликав невдоволення військовослужбовців, які залучаються до несення служби на КПП та солдата ОСОБА_1 особисто, оскільки вночі тримається прохолодна температура.

Так, 02 травня 2018 року, приблизно о 08 годині 20 хвилин, більш точний час в ході судового розгляду не встановлено, повз КПП проходив молодший сержант ОСОБА_2, який після здачі наряду рухався додому для відпочинку, та коли він проходив неподалік солдата ОСОБА_1, останній звернувся до молодшого сержанта ОСОБА_2, який з солдатом ОСОБА_8 у відносинах підлеглості не перебуває, з приводу того, щоб він переговорив з молодшим лейтенантом ОСОБА_3 щодо вирішення питання про повернення обігрівача. Звернення солдата ОСОБА_1 до молодшого сержанта ОСОБА_2 також підтримали військовослужбовці, які в той час знаходились на КПП, проте на дане прохання молодший сержант ОСОБА_2 відповів лайкою і негативно відреагував на їх прохання. Далі молодший сержант ОСОБА_2 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до солдата ОСОБА_1 став рухатися в його напрямку, перебуваючи на території КПП військової частини А0209 в м. Часів Яр Бахмутського району Донецької області для з'ясування відносин, коли він максимально наблизився до солдата ОСОБА_1, останньому хибно здалося, що він хоче його вдарити, проте молодший сержант ОСОБА_2 не мав такого наміру, а солдат ОСОБА_1, діючи умисно, наніс йому один ляпас долонею своєї правої руки в область лівої щоки, не спричинивши цим ляпасом тілесних ушкоджень молодшому сержанту ОСОБА_2, після чого солдат ОСОБА_1, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень молодшому сержанту ОСОБА_9, будучи обуреним зневажливою поведінкою до нього з боку останнього, в порушення вимог закріплених у військових статутах порядку взаємовідносин між військовослужбовцями, які не перебувають у відносинах підлеглості, всупереч інтересам служби, з метою приниження особистої гідності військовослужбовця військової частини А0209 молодшого сержанта ОСОБА_2, виражаючи явну зневагу до військового колективу, прагнучи продемонструвати молодшому сержантові ОСОБА_2 свою уявну перевагу та фізичну силу над ним, діючи в порушення ст.ст. 17, 28 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 14, 16, 127, 128 Статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV, ст.ст. 1-6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженому Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV, наніс кулаком лівої руки один удар в область нижньої щелепи справа молодшому сержанту ОСОБА_2, чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді травматичного відкритого перелому нижньої щелепи в ділянці 32 та 33 зубів зліва, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, які потребують для одужання строк більше 21 дня та відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного злочину за викладених обставин визнав повністю, щиро розкаявся та повністю підтвердив фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, пояснивши, що він є військовослужбовцем за контрактом на посаді водія-санітара евакуаційного відділення військової частини А0209. 02 травня 2018 року приблизно о 08 годині 00 хвилин, обвинувачений та молодший сержант ОСОБА_2, який на той час обіймав посаду командира радіостанції відділення радіозв'язку військової частини А0209, знаходились на пропускному пункті в м. Часів Яр Бахмутського району Донецької області. Між ними сталася словесна суперечка, в ході якої ОСОБА_2 почав поводити себе агресивно, наблизився впритул, висловлював образи, штовхався, після чого обвинувачений двічі попередив потерпілого щоб він зупинився, але після того як потерпілий замахнувся втретє, обвинувачений не витримав і наніс один удар кулаком лівої руки в праву щелепу ОСОБА_2, після чого останній розвернувся і побіг в бік штабу, при цьому свідомість він не втрачав і більше нічого не казав, а обвинувачений залишився на пропускному пункті. Також обвинувачений зауважив, що не заперечує, що від його удару потерпілий отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, та погоджується з позовними вимогами та сумою, витраченою на лікування потерпілого.

Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, суд, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав можливим обмежитися лише допитом обвинуваченого та з'ясуванням даних про його особу. При цьому судом обвинуваченому було роз'яснено, що в цьому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин, суд вважає, що дії ОСОБА_1 кваліфіковано правильно за ч. 2 ст. 406 КК України, як порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності підлеглості, що заподіяло середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Зокрема, судом враховано, що ОСОБА_1 має молодий вік, раніше не судимий, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, за місцем проживання та служби характеризується позитивно, має посвідчення учасника бойових дій.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, суд вважає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

При вирішенні питання про призначення покарання обвинуваченому судом враховується висновок органу пробації про можливість виправлення без позбавлення або обмеження волі на певний строк, викладений у досудовій доповіді про обвинуваченого ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, відповідно до якого ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення є середньою, а його виправлення без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе, при цьому виконання покарання в громаді можливе лише у винятковому порядку за умови здійснення з боку органу пробації інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення.

З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_1, обставин вчинення ним злочину, наявності обставин, що пом'якшують його покарання, висновку органу пробації про можливість виправлення без позбавлення або обмеження волі, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі.

Разом з тим, враховуючи позитивні характеристики обвинуваченого, наявність обставини, що пом'якшує його покарання, суд дійшов висновку про можливість на підставі ст. 58 КК України замінити ОСОБА_1 покарання у виді двох років позбавлення волі на покарання у виді двох років службового обмеження для військовослужбовців з відрахуванням в дохід держави десяти відсотків із суми його грошового забезпечення.

Цивільний позов військової прокуратури Донецького гарнізону в інтересах держави в особі військово-медичного клінічного центру Північного регіону військової частини А3306 на суму 9327,73 грн. у рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від даного кримінального правопорушення підлягає задоволенню в повному обсязі та стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1, так як сума позову визнана останнім, його вина у вчиненні ним злочину і завданні його діями тілесних ушкоджень потерпілому доведена у судовому засіданні.

Судові витрати по справі відсутні.

Речові докази у справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 406 КК України і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 58 КК України замінити призначене ОСОБА_1 покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі на 2 (два) роки службового обмеження для військовослужбовців з відрахуванням в дохід держави щомісячно 10 % із суми грошового забезпечення ОСОБА_1.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Артемівськ (нині - Бахмут) Донецької області, ІПН НОМЕР_1, на користь держави в особі військово-медичного клінічного центру Північного регіону військової частини А3306 у м. Харків (р/р 31254233211191, Код 07931813, МФО 820172) витрати за лікування потерпілого у кримінальному провадженні ОСОБА_2 на загальну суму 9327 (дев'ять тисяч триста двадцять сім) гривень 73 копійки.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з часу отримання вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя О.С. Конопленко