Рішення № 76842153, 27.09.2018, Дружківський міський суд Донецької області

Провадження № 2/229/743/2018

ЄУН 229/2631/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

27 вересня 2018 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого-судді Лопатко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Буймістрової А.О.,

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

позивач ОСОБА_3 акціонерне товариство КБ “Приватбанк” (далі Банк) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до кредитного договору № KTH3RX09405567 від 26 жовтня 2006 року відповідач ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 2305,59 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 відсотків на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідно до статуту ОСОБА_3 акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" є правонаступником Закритого акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк".Банк цілком виконав зобов’язання перед боржником, шляхом надання кредиту, але відповідач, порушив графік погашення кредиту, внаслідок чого, утворилась заборгованість, яка станом на 25.05.2018 року складає 78476,72 гривні, з яких 1461,90 грн. - заборгованість за кредитом, 19209,48 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 147,56 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом, 57657,78 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 13.07.2011 року з ОСОБА_2 на користь позивача ПАТ КБ “Приватбанк” за період з 26 жовтня 2006 року по 09 березня 2011 року було стягнуто заборгованість у розмірі 15802,02 (пятнадцать тисяч вісімсот дві) гривні 02 коп., судові витрати у вигляді держмита у сумі 158 (сто пятьдесят вісім) гривень 02 коп., витрати на інформаційно-техничне забезпечення розгляду справи у сумі 120 (сто двадцать) гривень. Позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на свою користь різницю між нарахованою сумою заборгованості за кредитом станом на 22.05.2018 року та стягнутою рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 13.07.2011 року сумою заборгованості, яка становить 66308,44 грн. та судові витрати в розмірі 1762 грн.

В супереч вимогам ст. 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом надати відзив на позовну заяву у встановлений судом строк.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, причину неявки суду не повідомив, заяву з клопотанням про розгляд справи у його відсутності або про відкладення розгляду справи не надав.

Враховуючи, що причина неявки відповідача є неповажною, відзив не надано, у справі є наявні дані про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим відповідно до ст. 280 ЦПК України розглянути справу у порядку заочного провадження у відсутність відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, за згодою позивача на розгляд справи в порядку заочного провадження.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановивши і факти та відповідні їм правовідносини, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 26.10.2006 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір KTH3RX09405567, відповідно до якого банк зобов'язався надати позичальнику ОСОБА_2 кредит в сумі 2305,59 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 відсотків на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до статуту ОСОБА_3 акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" є правонаступником Закритого акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк".

В анкеті-заяві ОСОБА_2 власною рукою вказав дату заповнення заяви 26.10.2006 року.

Як видно з вказаної заяви, ОСОБА_2 надано кредит в сумі 2305,60 грн.. Відповідач ОСОБА_4 погодився із тим, що підписана ним заява разом із "Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам (“Розстрочка”) (Стандарт)", складає між ним та банком Договір, про що свідчить його особистий підпис в заяві.

Станом на 22.05.2018 року сума заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № KTH3RX09405567 від 26.10.2006 року, складає 78476,72 гривень, з яких: 1461,90 грн. – заборгованість за кредитом, 19209,48 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 147,56 грн. – заборгованість по комісії за користування кредитом, 57657,78 грн. – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором.

Частинами 1, 4 статті 631 ЦК України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно п. 2.1.1.5.5 кредитного договору позичальник зобов'язалася погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, на перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

За загальними приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 13.07.2011 року з ОСОБА_2 на користь позивача ПАТ КБ “Приватбанк” за період з 26 жовтня 2006 року по 09 березня 2011 року було стягнуто заборгованість у розмірі 15802,02 (пятнадцать тисяч вісімсот дві) гривні 02 коп., судові витрати у вигляді держмита у сумі 158 (сто пятьдесят вісім) гривень 02 коп., витрати на інформаційно-техничне забезпечення розгляду справи у сумі 120 (сто двадцать) гривень.

Суд вказує, що наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування відсотків та пені за кредитним договором. Такий правовий висновок викладений у постанові ОСОБА_5 Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. У разі порушення боржником негативного зобов’язання кредитор незалежно від сплати неустойки та (або) відшкодування збитків і моральної шкоди має право вимагати припинення дії, від вчинення якої боржник зобов’язався утриматися, якщо це не суперечить змісту зобов’язання. Така вимога може бути пред’явлена кредитором і в разі виникнення реальної загрози порушення такого зобов’язання.

Положеннями частин 1, 3 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Аналізуючи вказані норми закону, які свідчать про те, що кредитодавець може нараховувати передбачені проценти лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування відсотків є безпідставним.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити в повному обсязі, оскільки рішенням суду було стягнуто з відповідача заборгованість по кредиту.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 13, 76 - 80, 89, 259, 263 – 265, 280-282, п. 15.5 перехідних положень ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, останнє відоме суду місце реєстрації: АДРЕСА_1) про стягнення заборгованості – відмовити в повному обсязі.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Дружківським міським судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Н. В. Лопатко