Рішення № 76841497, 25.09.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2018 Справа №914/1328/18

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Горецької З.В. за участю секретаря судового засідання Хороз І.Б., розглянув у судовому засіданні справу

за позовом Державної екологічної інспекції у Львівській області , м.Львів

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Голс”, м. Дубляни, Львівська область

про відшкодування збитків завданих державі, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в розмірі 952 410,34 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2-представник

від відповідача: не з"явився

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 38, 42, 43 ГПК України. Заяв про відвід судді не надходило. Проводилася технічна фіксація судового засідання.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ:

Державна екологічна інспекція у Львівській області, м.Львів звернулася із позовною заявою до Господарського суду Львівської області про відшкодування збитків завданих державі, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в розмірі 952 410,34 грн. із відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Голс”, м. Дубляни, Львівська область.

Ухвалою суду від 30.07.2018 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду на 03.09.2018 року. У підготовчому судовому засіданні 03.09.18р. розгляд справи відкладався на 17.09.18р. Рух справи відображено в ухвалах суду.

Представник позивача у судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав, просить суд задоволити позов.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив, відзив та витребуванні судом документи до суду не поступали.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Аргументи позивача.

Представник позивача зазначає, що 10.03.2017 - 23.03.2017 року Інспекцією проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТзОВ «Голс» (Акт перевірки № 112/03/258), якою встановлено ряд порушень, допущених відповідачем. Зазначені дії є порушенням чинного законодавства, а саме ст.ст. 44,48,49 Водного кодексу України.як зазначає позивач, дозвіл на спеціальне водокористування від 07.06.2012 №Укр-1487-12/Льв, виданий Держуправлінням ОНПС, закінчився 07.06.2013 року. Таким чином, ТзОВ «Голс» здійснювалосамовільне водокористування - забір підземних прісних вод із двох артезіанських свердловин (одна резервна) для забезпечення господарсько-питних потреб в період з 01.01.2014 року по 09.03.2017 року на території Пустомитівської міської ради.

Інспекцією розрахунки розмірів відшкодування збитків проведено за методикою розрахунків розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджена Міністерством охорони навколишнього природного середовища №389 від 20.07.2009р., зареєстрована в Міністерстві юстиції України № 767/16783 від 14.06.2009р., та заявлено до стягнення в судовому порядку в розмірі 952 410,34 грн.

Аргументи відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву та доказів сплати чи спростування існування заборгованості не подав.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

10.03.2017 - 23.03.2017 року Інспекцією проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТзОВ «Голс» (Акт перевірки № 112/03/258).

Інспекційною перевіркою встановлено, що Відповідач у період з 01.01.2014 року по 09.03.2017 року здійснив самовільний забір підземних прісних вод без дозволу на спеціальне водокористування в кількості:

-з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року самовільно забрано 76 000,0 м. куб. підземних вод (довідка №07/03-2017 від 10.03.2017 року);

-з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року самовільно забрано 91 000,0 м. куб. підземних вод (довідка №07/03-2017 від 10.03.2017 року);

-з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року самовільно забрано 91 000,0 м. куб. підземних вод (довідка №07/03-2017 від 10.03.2017 року);

-з 01.01.2017 року по 04.03.2017 року самовільно забрано 4 731,0 м. куб. підземних вод (довідка №10/03-2017 від 20.03.2017 року);

-з 05.03.2017 року по 09.03.2017 року самовільно забрано 912 м. куб. підземних вод (довідка №12/03-2017 від 20.03.2017 року).

Дозвіл на спеціальне водокористування від 07.06.2012 №Укр-1487-12/Льв, виданий Держуправлінням ОНПС закінчився 07.06.2013 року.

Таким чином, за твердженням позивача, ТзОВ «Голс» здійснювало самовільне водокористування - забір підземних прісних вод із двох артезіанських свердловин (одна резервна) для забезпечення господарсько-питних потреб в період з 01.01.2014 року по 09.03.2017 року на території Пустомитівської міської ради.

Підприємство надає платні послуги по забезпеченню водою та прийняттям стічних вод до каналізаційної мережі. Кількість абонентів ТзОВ «Голс» становить: 582 - фізичні особи, 1- бюджетна установа та 13 юридичних підприємств (довідка №11/03/2017 від 20.03.2017 р.).

Інспекцією розраховано розмірів відшкодування збитків проведено за методикою розрахунків розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджена Міністерством охорони навколишнього природного середовища №389 від 20.07.2009р., зареєстрована в Міністерстві юстиції України № 767/16783 від 14.06.2009р., та виставлено претензії в якості досудового порядку реалізації господарсько-правової відповідальності, а сааме

-з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року претензія № 09-1431 від 29.03.2017 року сума збитків становить 274 550,00 гривень;

-з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року претензія №09-1427 від 29.03.2017 року сума збитків становить 328 737,50 гривень;

-з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року претензія №09-1426 від 29.03.2017 року сума збитків становить 328 737,50 гривень;

- з 01.01.2017 року по 09.03.2017 року претензія №09-1432 від 29.03.2017 року сума збитків становить 20 385,34 гривень.

Про результати розгляду претензій Інспекцію повідомлено не було.

ОЦІНКА СУДУ.

Статтею 2 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” встановлено, що відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Згідно із ч.1 ст.5 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст. 38 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Статтею 48 Водного Кодексу України визначено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Стаття 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” закріплює, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч. 4 ст. 148 Господарського Кодексу України, правовий режим використання окремих видів природних ресурсів (землі, вод, лісів, надр, атмосферного повітря, тваринного світу) встановлюється законами. Частина 1 статті 149 Господарського Кодексу України також передбачає, що суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Згідно із ст. 151 Господарського кодексу України суб'єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Із даними нормами узгоджуються і норми п. 9 ч. 1 ст. 44, ст. 49 Водного кодексу України, якими передбачено здійснення спеціального водокористування на підставі дозволу.

Отже, чинним законодавством передбачено обов’язок отримання господарюючими суб’єктами як дозволу на спеціальне водокористування. При цьому дозвіл на спеціальне водокористування дає право на використання вод (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23.06.2015р.).

Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Видача (переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється безоплатно.

Подання юридичною або фізичною особою, фізичною особою - підприємцем заяви про одержання (переоформлення, одержання дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування та відповідних документів, а також видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) їй цього дозволу здійснюються в паперовій або електронній формі.

Для одержання дозволу на спеціальне водокористування юридична або фізична особа, фізична особа - підприємець звертається до органів, зазначених у частині другій статті 49 Водного кодексу України, із відповідною заявою.

Статтею 2 Водного Кодексу України чітко визначено, що завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обгрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних питаннях, що виникають у галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів, правовідносинах, що виникають із заподіяння шкоди довкіллю є Міністерство екології та природних ресурсів України та його органи на місцях, в даному випадку, Державна екологічна інспекція в Львівській області, яка уповноважена державою здійснювати відповідні функції передбачені Положенням про Державну екологічну інспекцію України, що затверджене Указом Президента України від 13.04.2011р. №454/2011. Державна екологічна інспекція у Львівській області відповідно до положення про Державну екологічну інспекцію у Львівській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011р. №136, є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується.

Враховуючи вищенаведене судом встановлено, що ТзОВ «Голс» здійснювало самовільне водокористування - забір підземних прісних вод із двох артезіанських свердловин (одна резервна) для забезпечення господарсько-питних потреб в період з 01.01.2014 року по 09.03.2017 року на території Пустомитівської міської ради, що виявлено Інспекцією внаслідок перевірки та складено відповідний Акт.

З Актом перевірки №112/03/258 ТзОВ «Голе» директор ОСОБА_3К був ознайомлений і підписав без жодних заперечень, а дії по проведенню перевірки у відомчому чи судовому порядку оскаржені не були.

Крім того, в матеріалах справи міститься копія довідки ТзОВ «Голс», в якій останній повідомляє інспекцію, що в період з 01.01.2017 року по 04.03.2017 року підприємством було піднято та використано 4731 м.куб.

Згідно ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

За положеннями Водного кодексу України, відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування. Підприємства зобов'язанні відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства.

Збитки, що є предметом розгляду в даній справі, нараховані позивачем за Методикою розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. за №389 і становлять952 410,34 грн.

У постанові Верховного Суду України від 03.09.2013р. у справі № 13/333-38/463-2012 наведена позиція, відповідно до якої факт самовільного використання водних ресурсів без відповідного дозволу на спеціальне водокористування законодавством визначається самостійною підставою для відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів. Зазначеною постановою Верховного Суду України підтверджена також і правомірність, визначеної п. 9.1 Методики формули розрахунку розміру відповідних збитків.

Відповідно до ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України є обов'язковим для всіх судів України.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч.23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006р. у справі “Проніна проти України” за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов’язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов’язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Згідно ст. 13 Конституції України природні ресурси є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 2 ГПК України, принципами господарського судочинства, є зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи. За умовами ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З огляду на вищевикладене, господарським судом були створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції, однак представник відповідача доказів належного виконання зобов’язання не представив.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, а тому підлягають до задоволення.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, до стягнення з відповідача підлягає судовий збір у розмірі 14 286,16 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 42, 46, 123, 129, 222, 233, 236, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Позов Державної екологічної інспекції у Львівській області до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Голс” про відшкодування збитків завданих державі, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в розмірі 952 410,34 грн. - задоволити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Голс” (80381, АДРЕСА_1; код ідентифікаційний22355169) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області (79026, м. Львів, вулиця Стрийська,98; код ЄДРПОУ 38057086) збитки в розмірі 952 410,34 грн. на спеціальний рахунок Пустомитівської міської ради (р/р 33114331013391, банк УК у Пустомитівському районі місто Пустомити, код ЄДРПОУ 38047883, МФО 899998, код платежу 24062100.

3. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Голс” (80381, АДРЕСА_1; код ідентифікаційний22355169) на користь Державної екологічної інспекції у Львівській області (79026, м. Львів, вулиця Стрийська,98; код ЄДРПОУ 38057086) судовий збір в розмірі 14 286,16 грн.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено « 02» жовтня 2018 р.

Суддя Горецька З. В.