Рішення № 76841393, 12.09.2018, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2018 р. Справа № 911/1463/17

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Петренко А. А.

за участю представників учасників справи:

від прокурора: Борисюк А. А. (посвідчення № 050033 від 12.06.2018 р.);

від позивача: не з’явились;

від відповідача: ОСОБА_1 (довіреність від 26.05.2017 р., зареєстрована в реєстрі за № 1647);

розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури, м. Кагарлик

в інтересах держави в особі Кагарлицької міської ради, м. Кагарлик

до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2, м. Кагарлик

про визнання укладеним договору

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Кагарлицької міської ради звернувся в господарський суд Київської області із позовом до ФОП ОСОБА_2 про визнання укладеним договору про пайову участь замовника у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Кагарлика у запропонованій редакції.

Позовні вимоги обґрунтовані прокурором в інтересах позивача безпідставним ухиленням відповідачем від укладення із позивачем договору про пайову участь замовника у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Кагарлика.

Рішенням господарського суду Київської області від 17.07.2017 р. (суддя Ярема В. А.) у справі № 911/1463/17 за позовом Заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Кагарлицької міської ради до ФОП ОСОБА_2 про визнання укладеним договору позов задоволено повністю та вирішено визнати укладеним договір між Кагарлицькою міською радою та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 про пайову участь в розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Кагарлик, у запропонованій редакції; стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь прокуратури Київської області 1 600, 00 грн судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 р. рішення господарського суду Київської області від 17.07.2017 р. у справі № 911/1463/17 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 06.03.2018 р. скасовано рішення господарського суду Київської області від 17.07.2017 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 р. у справі № 911/1463/17, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Київської області.

При цьому, скасовуючи рішення господарського суду Київської області від 17.07.2017 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2017 р. у справі № 911/1463/17, Верховний Суд у своїй постанові від 06.03.2018 р. зазначив, що в касаційній скарзі ФОП ОСОБА_2 стверджує про відсутність у нього обов'язку укладати договір про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, оскільки дозвіл на виконання будівельних робіт щодо реконструкції об'єкту ним було отримано 02.07.2010, а відповідно до "Порядку видачі технічних умов по пайовій участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури при будівництві об'єктів на території м. Кагарлика", затвердженого рішенням Кагарлицької міської ради № 464 від 23.02.2006, зобов'язань щодо укладення відповідних договорів при реконструкції об'єктів не існувало. Однак, судами не було належним чином досліджено обставини щодо того, коли було розпочато будівельні роботи з реконструкції приміщення та чи виникав у забудовника обов'язок щодо укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури на момент фактичного початку реконструкції, враховуючи, що рішення Кагарлицької міської ради, яким було встановлено обов'язок сплатити грошові кошти по пайовій участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста при здійсненні саме реконструкції об'єкта нерухомості було прийнято у 2012 році.

Крім того, приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції послався на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/6409/15 (3-1323гс16), відповідно до якої ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об'єкта нерухомого майна в експлуатацію є порушенням зобов'язання, прямо передбаченого чинним законодавством. Невиконання такого зобов'язання не звільняє замовника будівництва від обов'язку укласти договір про пайову участь, у тому числі й після прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Вирішивши питання чи виникав у забудовника обов'язок щодо укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури на момент фактичного початку реконструкції, судам слід перевірити, чи викладені у справі № 922/6409/15 висновки можуть братися до уваги при розгляді даної справи, оскільки органи місцевого самоврядування можуть по-різному регулювати питання пайової участі замовників будівництва у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, оскільки аналізу цьому питанню судами попередніх інстанцій надано не було.

У даному випадку визначальним для правильного вирішення цієї справи є встановлення моменту початку будівельних робіт з реконструкції об'єкту нерухомості та застосування в часі та по колу осіб "Порядку видачі технічних умов по пайовій участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури при будівництві об'єктів на території м. Кагарлика", затвердженого рішенням Кагарлицької міської ради № 464 від 23.02.2006. Дана обставина забезпечить дотримання судом принципу res judicata, згідно з яким відповідач має право розраховувати на збереження того правового режиму пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, який існував на початок реконструкції приміщення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі знайшли своє часткове підтвердження, а висновки судів першої та апеляційної інстанцій є передчасними, зроблені без з'ясування всіх істотних обставин справи, тому прийняті у справі рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід дослідити наявні у справі докази, всебічно, повно й об'єктивно встановити обставини справи та вирішити спір відповідно до вимог чинного законодавства.

У відповідності до ст. ст. 6, 32 Господарського процесуального кодексу України справу № 911/1463/17 передано для розгляду судді Бацуці В. М.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.05.2018 р. прийнято до провадження судді Бацуци В. М. справу № 911/1463/17 за позовом Заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Кагарлицької міської ради до ФОП ОСОБА_2 про визнання укладеним договору, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і призначено її розгляд у підготовчому засіданні із викликом та за участю представників учасників справи на 06.06.2018 р.

04.06.2018 р. до канцелярії суду від прокурора надійшли пояснення № 36-47вих.-18 від 01.06.2018 р., що долучені судом до матеріалів справи.

05.06.2018 р. до канцелярії суду від позивача надійшли пояснення по справі № 830/02-44 від 01.06.2018 р., що долучені судом до матеріалів справи.

06.06.2018 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 27.06.2018 р.

11.06.2018 р. до канцелярії суду від відповідача надійшли заперечення б/н від 10.06.2018 р., у яких він просить суд відмовити у задоволенні позову повністю, у тому числі, у зв?язку із пропущенням позовної давності.

25.06.2018 р. до канцелярії суду від прокурора надійшла відповідь № 36-5241вих.-18 від 25.06.2018 р. на відзив, що долучена судом до матеріалів справи.

27.06.2018 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено його проведення на 11.07.2018 р.

03.07.2018 р. до канцелярії суду від позивача надійшла відповідь № 934/02-44 від 23.06.2018 р. на відзив, що долучена судом до матеріалів справи.

10.07.2018 р. до канцелярії суду від відповідача надійшла заява б/н від 10.07.2018 р. із доданими до неї документами, що долучені судом до матеріалів справи.

11.07.2018 р. за наслідками підготовчого засідання судом винесено ухвалу, якою продовжено строк підготовчого провадження та відкладено проведення підготовчого засідання на 25.07.2018 р.

20.07.2018 р. до канцелярії суду від відповідача надійшла заява б/н від 20.07.2018 р. із доданими до неї документами, що долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.07.2018 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті із викликом та за участю представників учасників справи на 29.08.2018 р.

29.08.2018 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 12.09.2018 р.

03.09.2018 р. до канцелярії суду від відповідача надійшли пояснення (додаткові) б/н від 01.09.2018 р., що долучені судом до матеріалів справи.

07.09.2018 р. до канцелярії суду від позивача надійшла заява № 1338/02-44 від 04.09.2018 р., у якій він просить суд здійснити розгляд справи без участі його представника.

12.09.2018 р. у судовому засіданні прокурор надав усні пояснення щодо позовних вимог, заявлених в інтересах позивача, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, документи, витребувані судом, надав.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

Рішенням № 464-XXXXV-IV від 23.02.2006 р. „Про порядок видачі технічних умов по пайовій участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури при будівництві об’єктів на території м. Кагарлика” Кагарлицької міської ради вирішено встановити, що при здійсненні нового будівництва об’єктів на території міста, замовники перераховують грошові кошти на пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста в розмірі 5% від вартості будівництва об’єктів без урахування витрат на придбання обладнання та устаткування; затвердити порядок оформлення технічних умов по пайовій участі замовників в розвитку інженерно-транснпортної та соціальної інфраструктури при будівництві об?єктів на території м. Кагарлика, тощо.

02.07.2010 р. Державною архітектурно-будівельною інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області було видано Фізичній особі – підприємцю ОСОБА_2 дозвіл № 516/10 від 02.07.2010 р. на виконання будівельних робіт – „Реконструкція кінотеатру під центр торгівлі та дозвілля”, що знаходиться за адресою: вул. К. Маркса, 2, м. Кагарлик, Київська область, із строком дії до 02.07.2011 р.

Рішенням № 242-XXIX-VI від 27.09-31.10.2012 р. „Про внесення змін до рішення міської ради № 464 від 23.02.2006 „Про порядок видачі технічних умов по пайовій участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури при будівництві об’єктів на території м. Кагарлика” Кагарлицької міської ради вирішено внести зміни до рішення № 464-XXXXV-IV від 23.02.2006 р. „Про порядок видачі технічних умов по пайовій участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури при будівництві об’єктів на території м. Кагарлика” Кагарлицької міської ради, зокрема, встановлено, що при здійсненні нового будівництва, реконструкції, розширення, капітального ремонту об’єктів на території міста, замовники перераховують грошові кошти по пайовій участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста в розмірі 5% від вартості будівництва об’єктів без урахування витрат на придбавання обладнання і устаткування; затверджено порядок залучення коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури при будівництві об’єктів на території м. Кагарлика, тощо.

11.03.2015 р. Департаментом державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області було зареєстровано та видано Фізичній особі – підприємцю ОСОБА_2 декларацію про готовність об?єкта до експлуатації, який належить до І-ІІІ категорії складності – „Реконструкція кінотеатру під центр торгівлі та дозвілля”, що знаходиться за адресою: вул. К. Маркса, 2, м. Кагарлик, Київська область, згідно якої вказаний закінчений будівництвом об’єкт загальною площею 1 957, 80 кв.м загальною кошторисною вартістю 1 500 000, 00 грн є готовим до експлуатації, присвоєно їй номер реєстрації № КС 143150700610.

15.03.2017 р. позивач звернувся до відповідача із листом № 266/02-44 від 06.03.2017 р., у якому просив останнього протягом десяти днів підписати доданий та підписаний позивачем до листа договір про пайову участь замовника у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Кагарлика у запропонованій редакції та сплатити кошти пайової участі у розмірі 75 000, 00 грн, що становить 5 % від вартості будівництва. Факт направлення позивачем листа, договору про пайову участь замовника у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Кагарлика у запропонованій редакції, підписаного позивачем, та додатку № 2 до договору – Розрахунок величини пайової участі у розвиток інфраструктури в м. Кагарлик відповідачу підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення – рекомендованого листа, наявним у матеріалах справи.

Як було зазначено вище, прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах позивача, просить суд визнати укладеним договір про пайову участь замовника у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Кагарлика у запропонованій редакції.

З приводу вказаної позовної вимоги прокурора в інтересах позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частинами 3, 7 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

7. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 180 цього ж кодексу зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

У разі визнання погодженої сторонами в договорі ціни такою, що порушує вимоги антимонопольно-конкурентного законодавства, антимонопольний орган має право вимагати від сторін зміни умови договору щодо ціни.

Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Статтею 181 цього ж кодексу передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов’язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов’язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Статтею 1 Закону України „Про архітектурну діяльність” (в редакції чинній на момент видачі дозволу на виконання будівельних робіт) передбачено, що архітектурна діяльність - діяльність по створенню об'єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування забудови і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері.

Згідно з ст. 4 цього ж закону (в редакції чинній на момент видачі дозволу на виконання будівельних робіт) для створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який також включає будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об'єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього ж закону будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному статтею 24 Закону України "Про планування і забудову територій".

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України „Про планування і забудову територій” (в редакції чинній на момент видачі дозволу на виконання будівельних робіт) забудова територій полягає в розміщенні та здійсненні будівництва нових об'єктів, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування існуючих об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі - будівництво).

Відповідно до ст. 27-1 цього ж закону (в редакції чинній на момент видачі дозволу на виконання будівельних робіт) створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів належить до відання відповідних органів місцевого самоврядування.

Замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником після прийняття об'єкта в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

До пайової участі (внеску) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів не залучаються замовники у разі здійснення будівництва:

об'єктів будь-якого призначення на замовлення органів державної влади або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів;

будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;

об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється на конкурсній основі;

об'єктів, що споруджуються замість пошкоджених або зруйнованих внаслідок стихійного лиха чи техногенних аварій;

об'єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, що споруджуються за кошти інвесторів.

Величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі (внеску) замовника від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування, визначеної згідно з державними будівельними нормами, без урахування витрат з придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішньо- та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Встановлений органом місцевого самоврядування розмір пайової участі (внеску) замовника не може перевищувати граничного розміру пайової участі (внеску) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів.

Граничний розмір пайової участі (внеску) замовника на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів з урахуванням не заборонених законом інших відрахувань, встановлених органом місцевого самоврядування, не може перевищувати:

10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування - для нежитлових будівель та/або споруд (крім будівель закладів культури та освіти, медичного і оздоровчого призначення);

4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування - для житлових будинків, будівель закладів культури та освіти, медичного і оздоровчого призначення.

Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема, житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі (внеску) замовника, встановленої цією статтею.

Розмір пайової участі (внеску) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається не пізніше десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування, з техніко-економічними показниками.

Договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше п'ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до одержання дозволу на виконання будівельних робіт.

Істотними умовами договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту є:

розмір пайового внеску;

терміни (графік) оплати пайового внеску;

відповідальність сторін.

Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайового внеску (участі) замовника у створення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Пайовий внесок сплачується в повній сумі єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором. Граничний термін сплати пайового внеску не повинен перевищувати одного місяця після прийняття об'єкта містобудування в експлуатацію.

Кошти, отримані як пайова участь (внесок) замовників об'єктів містобудування, можуть використовуватися виключно на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.

Спори, пов'язані з пайовою участю (внеском) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, вирішуються судом.

Згідно з ст. 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності” (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

2. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

3. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

4. До пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва:

1) об'єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

2) будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення;

3) будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла;

4) індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках;

5) об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів;

6) об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури;

7) об'єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;

8) об'єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів;

9) об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу);

10) об'єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків.

5. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

6. Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати:

1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд;

2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.

7. Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 30 цього Закону.

8. Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками.

У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь.

9. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Істотними умовами договору є:

1) розмір пайової участі;

2) строк (графік) сплати пайової участі;

3) відповідальність сторін.

Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

10. Кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.

Згідно з рішенням № 464-XXXXV-IV від 23.02.2006 р. „Про порядок видачі технічних умов по пайовій участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури при будівництві об’єктів на території м. Кагарлика” Кагарлицької міської ради при здійсненні нового будівництва об’єктів на території міста, замовники перераховують грошові кошти на пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста в розмірі 5% від вартості будівництва об’єктів без урахування витрат на придбання обладнання та устаткування.

Згідно з рішенням № 242-XXIX-VI від 27.09-31.10.2012 р. „Про внесення змін до рішення міської ради № 464 від 23.02.2006 „Про порядок видачі технічних умов по пайовій участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури при будівництві об’єктів на території м. Кагарлика” Кагарлицької міської ради при здійсненні нового будівництва, реконструкції, розширення, капітального ремонту об’єктів на території міста, замовники перераховують грошові кошти по пайовій участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста в розмірі 5% від вартості будівництва об’єктів без урахування витрат на придбавання обладнання і устаткування.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як було зазначено вище і встановлено судом у процесі розгляду справи, об’єкт - „Реконструкція кінотеатру під центр торгівлі та дозвілля”, що знаходиться за адресою: вул. К. Маркса, 2, м. Кагарлик, Київська область, був прийнятий в експлуатацію 11.03.2015 р., що підтверджується декларацією № КС 143150700610 від 11.03.2015 р. Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, наявною у матеріалах справи.

У встановлених законодавством порядку та строк і станом на час розгляду справи відповідач обов’язок щодо укладення із позивачем договору про пайову участь замовника у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Кагарлика у затвердженій редакції (типова форма) не виконав, що підтверджується листом № 266/02-44 від 06.03.2017 р. Кагарлицької міської ради, відсутністю підписаного і укладеного обома сторонами відповідного договору про пайову участь замовника у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Кагарлика.

Заперечення відповідача щодо того, що у спірних відносинах у нього не виник та відсутній обов’язок щодо укладення із позивачем договору про пайову участь замовника у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Кагарлика так як об’єкт – „Реконструкція кінотеатру під центр торгівлі та дозвілля”, що знаходиться за адресою: вул. К. Маркса, 2, м. Кагарлик, Київська область, був прийнятий в експлуатацію 11.03.2015 р., що підтверджується декларацією № КС 143150700610 від 11.03.2015 р. Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, і до вказаного моменту а ні позивач а ні відповідач не звертались щодо укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, то у відповідача не виникав та відсутній обов’язок щодо укладення спірного договору після прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію і відповідно у позивача відсутнє право вимагати від відповідача укладення спірного договору, є необґрунтованими, оскільки у відповідності до положень ст. 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності” строк для укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, а саме не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, - встановлений для добровільного виконання стороною вказаного обов’язку і невиконання такого зобов’язання не звільняє замовника від укладення договору, адже невиконання замовником обов’язку, передбаченого законом, не може надавати йому переваг перед замовником, який виконав обов’язок.

Вищевказана правова позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у його постанові від 16.11.2016 р. у справі № 922/5937/15 (3-1281гс16), постанові від 30.11.2016 р. у справі № 922/6409/15 (3-1323гс16), постанові від 01.02.2017 р. у справі № 922/753/16 (3-1441гс16).

Заперечення відповідача щодо того, що у спірних відносинах у нього не виник та відсутній обов’язок щодо укладення із позивачем договору про пайову участь замовника у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Кагарлика у зв?язку із проведенням будівельних робіт по реконструкції об’єкту – „Реконструкція кінотеатру під центр торгівлі та дозвілля”, що знаходиться за адресою: вул. К. Маркса, 2, м. Кагарлик, Київська область, так як на момент отримання відповідачем дозволу на виконання будівельних робіт відсутні були відповідні положення Закону та рішення № 464-XXXXV-IV від 23.02.2006 р. „Про порядок видачі технічних умов по пайовій участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури при будівництві об’єктів на території м. Кагарлика” Кагарлицької міської ради щодо встановлення обов?язку пайової участі замовника у розвитку інфраструктури міста Кагарлика у разі реконструкції об?єкта будівництва, а існували такі положення лише відносно нового будівництва є необґрунтованими, оскільки обов?язок відповідача щодо укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту на момент отримання ним дозволу на виконання будівельних робіт був встановлений у відповідності до положень ст. 27-1 Закону України „Про планування і забудову територій”, а в подальшому у відповідності до положень ст. 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності”, а поняття будівництво об?єкта охоплювало також реконструкцію об?єкта.

Отже, вимога позивача до відповідача про визнання укладеним договору про пайову участь замовника у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Кагарлика у запропонованій редакції є законною і обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також, як було зазначено вище, відповідач у своїх запереченнях б/н від 26.05.2017 р. на позовні вимоги, запереченнях б/н від 10.06.2018 р на позовні вимоги та у заяві № 2 від 29.05.2017 р. про застосування строків позовної давності просить суд відмовити прокурору в інтересах позивача у задоволенні позову повністю, у тому числі, у зв’язку із пропущенням позовної давності.

З приводу вказаної заяви відповідача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 цього ж кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 261 цього ж кодексу встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 2-5 ст. 267 цього ж кодексу заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідно до ч. 9 ст. 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності” (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Отже, виходячи із вищевказаних положень ч. 9 ст. 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності” (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) обов’язок відповідача щодо укладення із позивачем договору про пайову участь замовника у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Кагарлика виник від дня початку реконструкції об?єкта (від дня видачі дозволу на виконання будівельних робіт) – 02.07.2010 р. і до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, і з 11.03.2015 р. (день прийняття об?єкта в експлуатацію) почалось прострочення виконання обов’язку відповідачем укладення із позивачем договору про пайову участь замовника у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Кагарлика, та відповідно з 11.03.2015 р. починається у даному випадку перебіг загальної позовної давності за зобов’язанням відповідача щодо укладення із позивачем договору про пайову участь замовника у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Кагарлика.

Як вбачається із матеріалів справи, прокурор в інтересах позивача звернувся в господарський суд Київської області із позовною заявою № 36-3302вих.17 від 11.05.2017 р. до відповідача про визнання укладеним договору про пайову участь замовника у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Кагарлика у запропонованій редакції – 12.03.2017 р., тобто в межах загальної позовної давності, а тому суд дійшов висновку, що загальна позовна давність по зобов’язанню відповідача щодо укладення із позивачем договору про пайову участь замовника у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Кагарлика не спливла, і відповідно прокурор в інтересах позивача в межах строків позовної давності звернувся в господарський суд із позовом до відповідача за захистом прав і інтересів.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати укладеним між Кагарлицькою міською радою (09200, вул. Героїв Небесної Сотні, 1, м. Кагарлик, Кагарлицький район, Київська область; ідентифікаційний код 04054613) та Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_2 (09200, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер 04054613) договір про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Кагарлика, наступного змісту:

„

Д О Г О В І Р № 40

про пайову участь замовника у розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Кагарлика

м. Кагарлик „06” березня 2017 року

Кагарлицька міська рада в особі міського голови ОСОБА_3, який діє на підставі Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” з однієї сторони, та фізична особа-підприємець ОСОБА_2, який діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію, іменований надалі „Замовник”, з іншої сторони, відповідно до ст. 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності”, рішення Кагарлицької міської ради від 23.02.2006 р. № 464-ХХХХУ-ІУ „Про порядок видачі технічних умов по пайовій участі замовників в розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури при будівництві об'єктів на території м. Кагарлика" та рішення Кагарлицької міської ради від 27.09.-31.10.2012 р. № 242-ХХІХ-ІУ „Про внесення змін до рішення міської ради ХХХХУ сесії IV скликання № 464 від 23.02.2006 р. „Про порядок видачі технічних умов по пайовій участі замовників в розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури при будівництві об'єктів на території м. Кагарлика”, уклали цей договір про нижченаведене:

1. Предмет договору

1.1. Відповідно до цього договору Замовник здійснює пайову участь у розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Кагарлика по об’єкту реконструкції кінотеатру під центр торгівлі та дозвілля, що знаходиться за адресою: вул. Столична (ОСОБА_4), 2 в м. Кагарлик Київської обл.

2.Зобов'язання сторін

2.1. Замовник протягом одного місяця перераховує суму пайової участі в розмірі 75 000 (сімдесят п’ять тисяч) гривень 00 копійок, що становить 5 % від вартості будівництва на відкритий у відділенні Держказначейства рахунок, а саме:

Одержувач: УДКСУ у Кагарлицькому р-ні,

Банк ГУДКСУ у Київській обл. м. Київ,

р/р 31515921700325,

МФО 821018,

Код 37341907,

код под. 24170000 „Надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту”

2.2. Сума пайової участі визначена на підставі Декларації про готовність об’єкта до експлуатації від 11.03.2015 р. № КС 143150700610 та розрахунку величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, що додається.

2.3. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем.

2.4. Кагарлицька міська рада зобов’язується використовувати кошти, перераховані в спеціальний фонд, відповідно до цільового призначення.

2.5. Замовник будівництва зобов’язується у разі змін та доповнень до проектно-кошторисної документації, які спричиняють зміни техніко-економічних показників будівництва, виступити із клопотанням перед виконавчим комітетом міської ради про внесення відповідних змін до Договору пайової участі та надати копію Декларації про готовність до експлуатації об’єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта.

3. Відповідальність сторін

3.1. Сторони несуть відповідальність за виконання цього договору в межах діючого законодавства.

3.2. Замовник будівництва та генеральний проектувальник несуть відповідальність за достовірність інформації щодо загальної кошторисної вартості об’єкту будівництва (реконструкції) та техніко-економічних показників.

3.3. Всі спірні питання вирішуються шляхом переговорів або у судовому порядку.

3.4. За порушення умов п. 2.1 Договору Замовник будівництва сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на дату настання платежу, від суми несплати пайового внеску.

4. Інші умови

4.1. Зміни і доповнення умов цього договору вносяться за письмовим узгодженням сторін.

4.2. Цей договір складено у 2-х екземплярах: по одному для кожної зі сторін.

4.3. Цей договір набуває чинності з моменту підписання сторонами, і діє до виконання зобов'язань.

Додатки до Договору:

1. Копія Декларації про готовність об’єкта до експлуатації від 11.03.2015 р. № КС

143150700610.

2. Розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

5. Підписи сторін

Кагарлицька міська рада Замовник

___О. ОСОБА_3 ____А. ОСОБА_5

М. П.

Додаток 2 до Договору № 40 від 06 березня 2017 р.

Розрахунок величини пайової участі у розвиток

інфраструктури в м. Кагарлика

Згідно ч. 5, 8 ст. 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності” розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається на підставі документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта з техніко- економічними показниками - декларацією про готовність об’єкта до експлуатації від 11.03.2015 р. № КС 143150700610.

Кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією становить 1500 тис грн.

Сума пайової участі складає 75 000 (сімдесят п’ять тисяч) гривень 00 копійок, що становить 5 % від вартості будівництва.

Кагарлицька міська рада Замовник

___О. ОСОБА_3 ____А. ОСОБА_5

М. П.

”.

3. Стягнути з Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 (09200, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер 04054613) на користь Прокуратури Київської області (01601, бульвар Лесі Українки, 27/2, м. Київ; ідентифікаційний код 02909996) судові витрати 1 600 (одна тисяча шістсот) грн 00 (нуль) коп. судового збору.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення складено і підписано

01 жовтня 2018 р.