Рішення № 76841341, 02.10.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.10.2018Справа № 910/9940/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудекспорт»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецький асфальтобетонний завод»

про стягнення 62000 грн. 00 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27.07.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудекспорт» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецький асфальтобетонний завод» про стягнення 62000 грн. 00 коп.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору підряду № 23 від 14.11.2017 не у повному обсязі здійснив оплату за виконані позивачем роботи, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 62000 грн. 00 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2018 відкрито провадження у справі №910/9940/18, постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався.

При цьому, про розгляд господарським судом міста Києва справи № 910/9940/18 відповідач повідомлявся належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується інформацією з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якої вбачається, що 09.08.2018 поштове відправлення було вручене представником відповідача особисто.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Дослідивши подані учасниками справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

14.11.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбудекспорт» (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецький асфальтобетонний завод» (замовник) укладено Договір підряду № 23, предметом якого є проведення підрядником монтажних робіт асфальтозмішувальної установки (АСУ) ДС-1683 (заводський номер 0704023).

Відповідно до п. 1.1 Договору підряду № 23 від 14.11.2017 підрядник зобов'язується виїхати до місця виготовлення фундаменту та монтажу у м. Райгородок Донецької області; провести планування території; виконати розмежування фундаментів під агрегати АСУ ДС-1683; виставити технологічні плити під агрегат АСУ; виставити технологічні підставки на плитах під агрегати АСУ; перевірити комплектність АСУ після демонтажу у м. Пирятин; провести ревізію АСУ; виконати монтаж АСУ у тому вигляді, в якому знаходилась до демонтажу.

Згідно з п. 1.2 Договору підряду № 23 від 14.11.2017 замовник зобов'язується прийняти виконані роботи з підписанням відповідного акту при умові виконання ним розділів 5 та 6 даного договору.

Згідно з розділом 12 Договору підряду № 23 від 14.11.2017 строк його дії встановлено до 31.12.2018.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм § 1 глави 61 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Позивачем долучено до позовної заяви копію Акту виконаних робіт, в якому зазначено, що відповідно до Договору підряду № 23 від 14.11.2017 підрядник виконав наступні роботи: виїхав до місця виготовлення фундаменту та монтажу у м. Райгородок Донецької області; провів планування території; виконав розмежування фундаментів під агрегати АСУ ДС-1683; виставив технологічні плити під агрегат АСУ; виставив технологічні підставки на плитах під агрегати АСУ; перевірив комплектність АСУ після демонтажу у м. Пирятин; провів ревізію АСУ; виконав монтаж АСУ у тому вигляді, в якому знаходилась до демонтажу.

Судом встановлено, що роботи (перелік), вказані в Акті виконаних робіт, у повному обсязі відповідають роботам, вказаним у п. 1.1 Договору підряду № 23 від 14.11.2017.

При цьому, у вказаному акті виконаних робіт зазначено, що ціна договору становить - 340000 грн. 00 коп.; всього сплачено замовником - 278000 грн. 00 коп., заборгованість становить - 62000 грн. 00 коп.

Так, відповідно до п. 2.1 Договору підряду № 23 від 14.11.2017 за виконані роботи замовник зобов'язується виплатити підряднику 340000 грн. 00 коп.

Згідно з п. 2.2 Договору підряду № 23 від 14.11.2017 до початку монтажу замовник проводить попередню оплату у розмірі 50% від загальної суми монтажу. Оплата наступних 20% від загальної суми договору здійснюється до 11.12.2017. Повний розрахунок з підрядником у розмірі 30% від загальної суми договору здійснюється по закінченню монтажних робіт, але не пізніше 5-ти банківських днів з моменту підписання представниками підрядника та замовника акту виконаних робіт.

Судом встановлено, що Акт виконаних робіт не підписаний представником Товариством з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецький асфальтобетонний завод» та на ньому відсутній відбиток печатки відповідача.

У позовній заяві позивач пояснив, що він належним чином виконав свої зобов'язання за Договором підряду № 23 від 14.11.2017, виконавши роботи, передбачені вказаним договором у повному обсязі.

При цьому, як зазначив позивач, відповідач у період з 27.11.2017 по 07.02.2018 частково сплатив позивачу грошові кошти за роботи відповідно до умов Договору підряду № 23 від 14.11.2017 на загальну суму 278000 грн. 00 коп., у зв'язку з чим відповідачем залишились несплачені 62000 грн. 00 коп.

Позивач вказав на те, що він 30.03.2018 направив на адресу відповідача акт виконаних робіт.

Однак, відповідач вказаний акт не підписав, будь-яких претензій щодо якості робіт, виконаних позивачем, не надав.

Відповідно до п. 1.3 Договору підряду № 23 від 14.11.2017 замовник зобов'язується відповідно до розділу 2 даного договору оплатити підряднику прийняті замовником за актом роботи.

Відповідно до п. 3.5 Договору підряду № 23 від 14.11.2017 роботи вважаються виконаними з дня підписання та затвердження сторонами акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 7.1 Договору підряду № 23 від 14.11.2017 роботи вважаються виконаними з моменту підписання підрядником та замовником акту приймання-передачі виконаних робіт.

Згідно з п. 7.2 Договору підряду № 23 від 14.11.2017 протягом 5-ти днів з моменту виконання робіт підрядник надає замовнику акт приймання-передачі виконаних робіт, передбачений даним договором. При цьому, акт підписується та посвідчується печатками підрядника та замовника.

Судом встановлено, що 30.03.2018 позивач направив на адресу відповідача акут виконаних робіт за Договором підряду № 23 від 14.11.2017, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком, які долучені позивачем до позовної заяви.

Відповідно до інформації, яка міститься на офіційному сайті ПАТ «Укрпошта», вказане поштове відправлення надійшло до відділення зв'язку за адресою обслуговування відповідача та 06.04.2018 не було вручене під час доставки.

Крім того, судом встановлено, що позивач повторно 15.05.2018 направив на адресу відповідача акт виконаних робіт за Договором підряду № 23 від 14.11.2017, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком, які долучені позивачем до позовної заяви.

Відповідно до інформації, яка міститься на офіційному сайті ПАТ «Укрпошта», вказане поштове відправлення надійшло до відділення зв'язку за адресою обслуговування відповідача та 31.05.2018 було повернуто відправнику у зв'язка із закінченням встановленого терміну зберігання.

Суд зазначає, що протягом 5-ти днів сторони підписуються акт приймання-передачі виконаних робіт а потім замовник сплачує грошові кошти за виконані роботи або замовник повертає підряднику непідписаний акт виконаних робіт разом з мотивованою відмовою від його підписання у формі проекту двостороннього акту з зазначенням необхідних доопрацювань та строків їх виконання (п. 7.3 Договору підряду № 23 від 14.11.2017).

Відповідно до п. 7.4 Договору підряду № 23 від 14.11.2017 у випадку, якщо протягом 5-ти днів з моменту отримання акту, замовник не підпише акт виконаних робіт і не надасть мотивованої відмови від його підписання, роботи вважаються прийнятими з виконанням всіх умов договору.

Враховуючи, що позивач неодноразово направляв на адресу відповідача акт виконання робіт за Договором підряду № 23 від 14.11.2017, в той час як відповідач, порушуючи свої зобов'язання за вказаним договором, не підписував вказаний акт та не надавав мотивованої відмови від його підписання, суд дійшов висновку про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором підряду № 23 від 14.11.2017 щодо обсягів виконання робіт, передбачених умовами вказаного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

За таких обставин, враховуючи відсутність будь-яких заперечень відповідача щодо викладених вище обставин, суд дійшов висновку, що роботи, передбачені умовами Договору підряду № 23 від 14.11.2017, є виконаними позивачем у повному обсязі, та відповідач зобов'язаний їх оплатити на умовах Договору підряду № 23 від 14.11.2017.

При цьому, будь-яких заперечень щодо неналежного виконання (неякісного виконання, виконання не у повному обсязі) позивачем робіт відповідачем під час розгляду справи висловлено не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, згідно з п. 2.2 Договору підряду № 23 від 14.11.2017 до початку монтажу замовник проводить попередню оплату у розмірі 50% від загальної суми монтажу. Оплата наступних 20% від загальної суми договору здійснюється до 11.12.2017. Повний розрахунок з підрядником у розмірі 30% від загальної суми договору здійснюється по закінченню монтажних робіт, але не пізніше 5-ти банківських днів з моменту підписання представниками підрядника та замовника акту виконаних робіт.

Таким чином, оскільки за висновком суду позивач виконав роботи, передбачені умовами Договору підряду № 23 від 14.11.2017, у повному обсязі, відповідач у будь-якому випадку зобов'язаний був у повному обсязі оплатити роботи не пізніше 5-ти банківських днів з моменту підписання представниками підрядника та замовника акту виконаних робіт.

Так як відповідач не підписав надісланий позивачем акт виконаних робіт та не надав мотивованої відмови від його підписання, роботи вважаються такими, що у повному обсязі виконані позивачем та прийняті відповідачем, у зв'язку з чим строк виконання відповідачем свого обов'язку з оплати за виконані позивачем роботи за Договором підряду № 23 від 14.11.2017 є таким, що настав.

Доказів сплати відповідачем позивачу грошових коштів у розмірі 62000 грн. 00 коп. станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявність та обсяг заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецький асфальтобетонний завод» у розмірі 62000 грн. 00 коп. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудекспорт» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецький асфальтобетонний завод» заборгованості у розмірі 62000 грн. 00 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у зв'язку з задоволенням позову у повному обсязі.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 129, ст.ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудекспорт" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецький асфальтобетонний завод» (03035, м. Київ, вул. Василя Сурікова, буд. 3, корпус 37, офіс 2; ідентифікаційний код: 37051637) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудекспорт» (39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Першотравнева, буд. 59, кв. 22; ідентифікаційний код: 32275332) грошові кошти у розмірі 62000 (шістдесят дві тисячі) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Згідно з підпунктом 17.5 пункту 17 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 02.10.2018 року.

Суддя М.Є. Літвінова