
Справа № 522/8137/18
Провадження № 2п/522/265/18
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2018 року
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Бойчука А.Ю.,
за участю секретаря Скибінської Є.С.,
розглянувши цивільну справу за заявою ЗАТ КБ «Приватбанк» в особі філії Южне ГРУ Приватбанку» (адреса: м. Одеса, вул. Щорса, 125/1) про перегляд заочного рішення по справі за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1) до ЗАТ КБ «Приватбанк» в особі філії Южне ГРУ Приватбанку» (адреса: м. Одеса, вул. Щорса, 125/1) за участю третьої особи: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1) про захист прав споживачів, визнання недійсним кредитного договору та договорів забезпечення, -
ВСТАНОВИВ:
Заявник 13.09.2018 року звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із заявою про перегляд заочного рішення, яке було ухвалено 14.08.2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1) до ЗАТ КБ «Приватбанк» в особі філії Южне ГРУ Приватбанку» (адреса: м. Одеса, вул. Щорса, 125/1) за участю третьої особи: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1) про захист прав споживачів, визнання недійсним кредитного договору та договорів забезпечення.
Заявник у судове засідання не з’явився, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.
Представник позивача в судове засідання з’явився, заперечував щодо задвоблення заяви про перегляд заочного рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи, подану заяву, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню на підставі наступного.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року №2147-VIII. Вказаним Законом вводиться в дію нова редакція Цивільно-процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 9 Перехідних положень ЦПК України (в новій редакції) справи в судах першої та апеляційної інстанцій, провадження в яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно вимог ч. 1 ст. 284 ЦПК України (в новій редакції) заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Судом встановлено, 10.05.2018 року, позивач, ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ЗАТ КБ «Приватбанк» (правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк», за участі третьої особи – ОСОБА_2 відповідно до якого просила:
- визнати недійсним Кредитний договір №ODVIGA00000077 від 30.10.2007 року, укладений між ЗАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1
- визнати недійсним договір іпотеки посвідчений 01.11.2007 року, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 зареєстрованим в реєстрі за номером 19681.
- визнати недійсним договір поруки №ODVIGA0077/Р від 30.10.2017 року.
Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що банк при укладенні Кредитного договору не повідомив Позивача про реальну проценту ставку, за якою ОСОБА_1 отримує кредит, що фактично призвело до неможливості з боку позивача реально оцінити власний фінансовий потенціал.
Не виконавши норми Закону України «Про захист прав споживачів» та Правил щодо обов'язковості надання Позичальникам письмової інформації щодо орієнтованої сукупної вартості кредиту, відповідач своїми неправомірними діями створив не тільки несприятливу ситуацію щодо погашення заборгованості за Кредитним договором, що оскаржується, а й привів до порушення численних норм чинного законодавства.
Позивач вважає що даний кредитний договір не відповідає встановленим чинним на час його укладення вимогам законодавства, оскільки під час його укладення позивач не мав реальної змоги надати дійсну оцінку його положенням та наслідками його укладення. А крім того, вказаний договір містить несправедливі умови, наслідком яких є істотний дисбаланс прав та обов'язків на шкоду споживачу, що є підставою для визнання такого договору недійсним та, відповідно як наслідок, визнання недійсними договору поруки та договору Іпотеки, оскільки ці договори є похідними від головного договору.
Заочним рішенням від 14 серпня 2018 року позов задоволено в повному обсязі.
Визнано недійсним Кредитний договір №ODVIGA00000077 від 30.10.2007 року, укладений між ЗАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1
Визнано недійсним договір іпотеки посвідчений 01.11.2007 року, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 зареєстрованим в реєстрі за номером 19681.
Визнано недійсним договір поруки №ODVIGA0077/Р від 30.10.2017 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Для скасування заочного рішення необхідно встановити не лише поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було увалене заочне рішення, а й те, що його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупністю двох умов можна вважати, що наявні підстави для скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду в загальному порядку.
Не погоджуючись із вказаним заочним рішенням відповідач подав заяву про його перегляд, яку мотивував тим, що у суду були відсутні підстав, так як відповідач надіслав відзив на позов, та судом були порушені норми матеріального та процесуального права, оскільки не було враховано той факт, що позивач пропустив строк позовної давності, про що відповідачем було заявлено у відзиві. Також посилається що у суду були відсутні матеріально-правові підстави для задоволення позову, оскільки з наявних матеріалів вбачалось, що сторони досягли усіх істотних умов у кредитному договорі.
Ознайомившись із доводами, викладеними в заяві про перегляд заочного рішення, перевіривши їх матеріалами справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити з огляду на наступне:
Статтею 280 ЦПК України встановлені умови проведення заочного розгляду справи: 1. Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
2. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
3. У разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача.
Статтею 191 ЦПК України передбачено, що у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. 2. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Статтею 178. ЦПК України встановлено вимоги до відзиву: у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову; відзив підписується відповідачем або його представником. 3. Відзив повинен містити: 1) найменування (ім’я) позивача і номер справи; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв’язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; 3) у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; 4) обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; 5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; 6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; 7) заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; 8) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи. 4. Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. 5. До відзиву додаються: 1) докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. 6. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. 7. Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п’ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. 8. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст.. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. 2. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою. У разі задоволення заявленого клопотання щодо посвідчення довіреності фізичної особи на ведення справи, що розглядається, суд без виходу до нарадчої кімнати постановляє ухвалу, яка заноситься секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, а сама довіреність або засвідчена підписом судді копія з неї приєднується до справи. Довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення. 3. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. 4. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". 5. Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. 6. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи. 7. У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним цифровим підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. 8. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання. 9. Довіреності або інші документи, які підтверджують повноваження представника і були посвідчені в інших державах, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до пункту 15 перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: 15.1) подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі; 15.2) позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов’язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів; 15.3) розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі;
Частиною 1 ст. 288 ЦПК України встановлено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, суд вважає, що докази, на які посилається заявник у заяві про перегляд заочного рішення, не мають істотного значення для вирішення даної справи, оскільки вони не спростовують встановлені судом обставини у справі.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява представника відповідача про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України в результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.
Однак, відзив, на подання якого посилається відповідач не відповідає вимогам ЦПК України, оскільки поданий в сканованому вигляді без доказів надіслання сторонам його копії та копій доданих документів учасникам справи, крім того до відзиву не додані оригінали або належним чином засвідчені документи, які підтверджують повноваження особи, яка підписує відзив, тому він і не був взятий судом до уваги.
Інші доводи заяви не дають підстав для перегляду заочного рішення оскільки зводяться до переоцінки наявних в матеріалах справи доказів, які були оцінені судом при винесенні заочного рішення.
Керуючись: ст.ст.4,12, 13,76, 258-261, 287 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви відповідача ЗАТ КБ «Приватбанк» в особі філії Южне ГРУ Приватбанку» (адреса: м. Одеса, вул. Щорса, 125/1) про перегляд заочного рішення по справі за позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1) до ЗАТ КБ «Приватбанк» в особі філії Южне ГРУ Приватбанку» (адреса: м. Одеса, вул. Щорса, 125/1) за участю третьої особи: ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1) про захист прав споживачів, визнання недійсним кредитного договору та договорів забезпечення – відмовити.
Роз’яснити заявнику, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: А.Ю. Бойчук
Судове рішення № 76839600, Приморський районний суд м. Одеси було прийнято 24.09.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 522/8137/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: