Ухвала суду № 76839552, 18.09.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа№522/12385/18

Провадження 1-кс/522/16573/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2018 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В., при секретарі Торчинській О.О., розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_1, погодженого з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_2, по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160000000408 від 18.05.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 - 3 КК України, про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12018160000000408 від 18.05.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 - 3 КК України.

18.05.2018 до СУ ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_3 про те, що керівник «Біляївського спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України» ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, вимагає неправомірну вигоду у розмірі 8000 гривень за вжиття ним дій з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто надає таку вигоду, а саме за проходження навчання курсів, складання іспитів зі знання правил дорожнього руху, безпеки промислової техніки.

Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно п.1.1 положення про Біляївський спортивно-технічний клуб Товариства сприяння обороні України, затвердженого головою Одеської обласної організації Товариства сприяння обороні України 23.10.2012, Біляївський спортивно-технічний клуб Товариства сприяння обороні України (далі – навчальний заклад) відповідно до статті 18 Закону України «Про професійно-технічну освіту» відноситься до навчальних закладів іншого типу, що надає професійно-технічну освіту та здійснює професійно-технічне навчання і має статус професійно-технічного навчального закладу першого атестаційного рівня.

Згідно п.1.1 положення про Біляївський спортивно-технічний клуб Товариства сприяння обороні України, затвердженого 23.10.2012 до основних повноважень і напрямів діяльності навчального закладу належить організація навчально-виробничого та навчально-виховного процесу, обрання форм і методів навчання.

Згідно п. 4.1 вказаного Положення, призначення на посаду директора навчального закладу здійснюється ОСОБА_5 Одеської обласної організації Товариства сприяння обороні України шляхом укладання з ним контракту відповідно до законодавства України та нормативних документів ТСО України.

Згідно з п. 4.2 вказаним Положенням, директор навчального закладу діє без довіреності від імені навчального закладу, представляє його в усіх установах, організаціях і підприємствах.

15 березня 2018 року головою Одеської обласної організації Товариства сприяння оборони України видано наказ (по особовому складу) № 5-ос «Про укладання контракту з ОСОБА_4В.», яким встановлено укласти контракт з ОСОБА_4 терміном на один рік, з 22 березня 2018 року, за яким останній виконуватиме обов’язки директора Біляївського спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України. 22 березня 2018 року між головою Одеської обласної організації Товариства сприяння оборони України та ОСОБА_4 укладено контракт з керівником навчального закладу Товариства сприяння обороні України № 3 строком з 22 березня 2018 року по 21 березня 2019 року.

Згідно п 1.1. Розділу 1 «Загальні положення» контракту з керівником навчального закладу Товариства сприяння обороні України № 3 від 22 березня 2018 року, ОСОБА_4 здійснює керівництво навчальним закладом ТСО України на підставі єдиноначальності та в умовах, викладених в контракті, у відповідності з чинним законодавством України, рішеннями Уряду, нормативними актами і правовими документами Міністерства освіти і науки України, Товариства сприяння обороні України і Статутом навчального закладу.

Згідно п 2.4. Розділу 2 «Права керівника» контракту з керівником навчального закладу Товариства сприяння обороні України № 3 від 22 березня 2018 року, ОСОБА_4 приймає на посаду та звільняє з посади працівників навчального закладу згідно з КзпП України, затверджує відповідно кваліфікаційних характеристик їхні трудові обов’язки, формує педагогічний колектив.

Згідно п 2.4. Розділу 2 «Права керівника» контракту з керівником навчального закладу Товариства сприяння обороні України № 3 від 22 березня 2018 року, ОСОБА_4 видає в межах своєї компетенції накази і розпорядження, заохочує працівників і слухачів навчального закладу та застосовує до них передбачені законодавством стягнення. Згідно п 3.1. Розділу 3 «Обов’язки керівника» контракту з керівником навчального закладу Товариства сприяння обороні України № 3 від 22 березня 2018 року, ОСОБА_4 зобов’язаний забезпечувати поточне керівництво навчальним закладом, організовувати його навчально-господарську та іншу діяльність.

Згідно з п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 26 квітня 2002 року «Про судову практику у справах про хабарництво» організаційно-розпорядчі обов'язки – це обов'язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).

Згідно Положення про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 1994 р. N 217, посвідчення тракториста-машиніста на право керування тракторами видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку, встановленому МОЗ, а також професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації відповідно до навчальних планів і програм та склала теоретичний і практичний іспити екзаменаційній комісії в державній інспекції сільського господарства району (міста).

Відповідно до ЄДРЮО та ФОП Біляївський спортивно-технічний клуб Товариства сприяння обороні України є юридичною особою приватного права.

Таким чином, ОСОБА_4, займаючи посаду керівника навчального закладу Товариства сприяння обороні України, тобто, будучи службовою особою юридичної особи приватного права, вчинив службовий злочин при наступних обставинах.

Так, 15.05.2018 року ОСОБА_3. звернувся до керівника навчального закладу Товариства сприяння обороні України ОСОБА_4 з метою отримання посвідчення тракториста-машиніста.

В цей момент у ОСОБА_4, виник корисливий умисел на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_3, достовірно знаючи, що останній не проходив професійне навчання і не складав теоретичного і практичного іспитів із керування спеціальною технікою, висунув вимогу передачі йому неправомірної вигоди у вигляді коштів у сумі 8500 гривень. При цьому ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_3, що при отриманні вказаних грошових коштів він все оформить без фактичного відвідування навчального процесу ОСОБА_3, домовиться з іншими не встановленими на цей час службовими особами юридичної особи приватного права щодо його навчання, прийняття іспитів, а саме оформлення усіх необхідних для видачі посвідчення документів про проходження професійної підготовки відповідно до навчальних планів і програм, тобто забезпечить оформлення документів про проходження медичного огляду, складання теоретичного і практичного іспитів для отримання посвідчення.

З цією метою ОСОБА_4 протягом червня 2018 року у два прийоми отримав від ОСОБА_3 частину неправомірної вигоди у розмірі 4000 гривень та 13.07.2018 приблизно о 13 годині 00 хвилин, знаходячись поблизу будинку №4а на вулиці Заводській м. Біляївка Одеської області, де знаходиться навчальний заклад Товариства сприяння обороні України області, передав ОСОБА_3 посвідчення тракториста-машиніста серія АТ номер 077509 від 20.03.2018, виданого на ім’я ОСОБА_3, після чого одразу одержав неправомірну вигоду у сумі 4500 гривень, яку попередньо вимагав.

13.07.2018 після викриття ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, прокурорм відділу прокуратури Одеської області невідкладно проведено обшук у приміщенні кабінету відділу реєстрації сільгосптехніки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області в ході якого вилучено протокол комісії № 54 від 20.03.2018, який містить запис про складання ОСОБА_3 іспиту на одержання посвідчення тракториста – машиніста. Інших документів, що свідчили б про проходження ОСОБА_6 навчання з керування сільськогосподарською технікою виявлено не було. В книзі «Реєстрації видачі посвідчень тракториста – машиніста і талонів попереджень» записів про реєстрацію та видачу посвідчення на ім’я ОСОБА_6 не має. Отже є достатні підстави вважати, що невстановленою особою, що причетна до вчинення вказаного злочину документи ОСОБА_6 були приховано або знищено з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Згідно протоколу комісії № 54 засідання екзаменаційної комісії з приймання іспитів на одержання посвідчення тракториста-машиніста від 20 березня 2018, іспит приймався головою комісії: ОСОБА_7 та членами комісії: ОСОБА_5 та ОСОБА_8.

Для встановлення істини у кримінальному провадженні, з метою досягнення дієвості кримінального провадження та вирішення визначених ст. 2 КПК України та перевірки причетності ОСОБА_7 до вчинення вказаного кримінального правопорушення, виникла необхідність в проведенні обшуку за місцем його проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

На підставі ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси 31.08.2018 проведено обшук в квартирі № 5 за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, буд. 123 в ході якого вилучено 215 предметів, схожих на патрони типу 7,62х39 та предмет, схожий на мисливський нарізний карабін АКМС-МФ, к. 7,62х39 з серійним номером № ВІ 025302.

У зв’язку з викладеним, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладанні арешту на вказане в клопотання слідчого майно.

Слідчий, будучи належним чином сповіщеним про день, час та місце розгляду клопотання, в судове засідання не з’явився, згідно наданої заяви, просив розглядати клопотання у його відсутність.

Адвокат ОСОБА_9 надав до суду письмові заперечення на подане слідчим клопотання, а також заяву про розгляд клопотання у його відсутність.

Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, приходжу до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову. стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження. Слідчий, чи прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладене арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку необхідності збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що вказане майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Вимоги ч.2 ст.171 КПК України передбачають вичерпний перелік відомостей, які повинні бути зазначені у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна, а саме: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Ані прокурором, ані слідчим не доведено, що існує необхідність в накладенні арешту на вилучене під час проведення обшуку 31.08.2018 року майно в квартирі № 5 за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, буд. 123, а саме 215 предметів, схожих на патрони типу 7,62х39 та предмет, схожий на мисливський нарізний карабін АКМС-МФ, к. 7,62х39 з серійним номером № ВІ 025302). У вказаному кримінальному провадженні власнику вилученого майна не повідомлено про підозру, та не перевірено, що вказана зброя перебувала у його власності незаконно.

Досудове розслідування кримінального провадження № 12018160000000408 проводиться за факто вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст.368-3 КК, що ставить під сумнів необхідність в обтяженні зазначеного в клопотанні майна оскільки вилучені речі, не є об’єктом вчинення вказаного злочину.

Окрім цього, вилучені під час проведення обшуку документи не були вказані в переліку майна, яке планується вилучити під час проведення обшуку в ухвалі слідчого судді про обшук.

Згідно до ч. 2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, пов’язаного з їх незаконним обігом; набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

В рамках проведення досудового розслідування кримінального провадження 14.07.2018 року повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 368-3 КК України ОСОБА_4 та станом на час розгляду клопотання слідчого, у слідчого судді відсутні відомості що строки досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжені. У зв’язку із неявкою в судове засідання слідчого, прокурора, слідчий суддя не зміг з’ясувати це питання в судовому засіданні.

Разом з цим, відповідно до письмових заперечень адвоката ОСОБА_9В, всупереч ст. 219 КПК України, слідчим, прокурором, при подачі до суду клопотання про накладення арешту не надано постанови про продовження строку досудового розслідування, у зв’язку з чим, неможливо проводити будь-які дії в рамках вказаного кримінального провадження.

Слідчий суддя вважає що клопотання про арешт майна не відповідає вимогам КПК України, оскільки ані слідчим, ані прокурором не вмотивовано належним чином необхідність накладення арешту на зазначені у клопотанні слідчого речі та документи.

Відповідно до ч.4 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги що прокурором не надано достатньо доказів щодо необхідності накладення арешту на вилучене майно, яке перебуває у власності ОСОБА_7, приходжу до висновку про необхідність відмовити у в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

Керуючись ст.ст. 167, 168, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_1, погодженого з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_2 про накладення арешту на вилучене під час проведення обшуку 31.08.2018 року майно в квартирі № 5 за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, буд. 123 (215 предметів, схожих на патрони типу 7,62х39 та предмет, схожий на мисливський нарізний карабін АКМС-МФ, к. 7,62х39 з серійним номером № ВІ 025302)- відмовити з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали слідчого судді.

Зобов’язати слідчого в провадженні якого перебуває кримінальне провадження № 12018160000000408 від 18.05.2018 року, повернути вилучене майно, яке було вилучено в ході проведення обшуку 31.08.2018 за адресою: АДРЕСА_1, власнику за належністю.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Іванов В.В.

18.09.2018