Вирок № 76838560, 28.09.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/7576/18

н/п 1-кп/640/695/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2018 Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Ніколаєнко І.В.,

за участю секретаря Газіної О.С., Авдєєва Д.Є.,

прокурора Чуб Р.М.,

представника потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні направлений з Харківської місцевої прокуратури №2 обвинувальний акт за результатами досудового розслідування СВ Київського ВП ГУ НП в Харківській області у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220490001094 від 16 березня 2018 року відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Ново-Іванівки Лисичанського району Луганської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, пенсіонера, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190, ч. 1, 3, 4 ст. 358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

14.12.2015 року ОСОБА_2, на підставі Постанови КМУ від 01.10.2014 № 509, яка затвердила "Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, розташованого на лінії зіткнення", був поставлений на облік як внутрішньо переміщена особа в Управлінні праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради. Також 25.01.2016 ОСОБА_2 на підставі п.п. 2 та 3 "Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг", який затверджений Постановою КМУ № 505 від 01.10.2014 (надалі - Порядок) рішенням Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради, була призначена адресна грошова допомога у сумі 884 грн., яку він отримував щомісяця.

При цьому, під час оформлення документів внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_2 було роз'яснено, що згідно п. 6 Порядку грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім'ї має у володінні житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших, ніж тимчасово окупована територія України та районах проведення антитерористичної операції. Згідно п. 11 цього ж Порядку уповноважений представник сім'ї якому призначено грошову допомогу, зобов'язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які випливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин.

Однак, ОСОБА_2, діючи з єдиним умислом, спрямованим на заволодіння чужим майном, а саме, державними коштами, шляхом обману, маючи у власності квартиру, що розташована у АДРЕСА_1, тобто за межами районів проведення АТО, яку він отримав 22.05.2008, приховав факт володіння вищевказаною квартирою від органів держаної влади для отримання адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам, на отримання якої він не мав право.

Так, ОСОБА_2 15.12.2015, маючи у власності житло поза зоною проведення АТО, діючи з єдиним корисливим умислом, спрямованим на отримання незаконної адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам, шляхом обману, яке виразилося у замовчуванні факту наявності у володінні квартири, підписав заяву, в якій зазначив про відсутність в нього та у членів сім'ї у володінні житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та районах проведення антитерористичної операції, тобто ввів в оману працівників Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради, які прийняли рішення про призначення йому допомоги на проживання у розмірі 884 грн. щомісячно.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, діючи з єдиним корисливим умислом, спрямованим на отримання незаконної адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам, шляхом обману, яке виразилося у замовчуванні факту наявності у володінні квартири, 16.06.2016 ОСОБА_2, повторно підписав заяву, в якій зазначив про відсутність змін, які впливають на призначення грошової допомоги, тобто ввів в оману працівників Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради, які продовжили нараховувати йому адресу грошову допомогу у розмірі 884 грн. щомісяця.

Наявність у ОСОБА_2 у власності житла поза зоною проведення АТО, а саме у АДРЕСА_1, була виявлена тільки після проведення перевірки Державною фіскальною інспекцією в Харківській області.

Таким чином, ОСОБА_2, будучи внутрішньо переміщеною особою, діючи з єдиним корисливим умислом, направленим на заволодіння чужим майном, у період з 15.12.2015 по 13.07.2016 незаконно, шляхом обману отримав державні кошти в загальній сумі 6613,84 грн.

Крім того, ОСОБА_2 14.12.2015 року на підставі Постанови КМУ від 01.10.2014 року № 509, яка затвердила "Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, розташованого на лінії зіткнення", був поставлений на облік як внутрішньо переміщена особа в Управлінні праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради. Також, 25.01.2016 ОСОБА_2 на підставі п. 2 та 3 "Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг", який затверджено Постановою КМУ № 505 від 01.10.2014 року (надалі - Порядок) рішенням Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради, була призначена адресна грошова допомога у сумі 884 грн., яку він отримував щомісяця.

Згідно п. 5 Порядку, для отримання грошової допомоги уповноважений представник сім'ї звертається до уповноваженого органу за фактичним місцем проживання (перебування) з відповідною заявою, в якій, серед іншого, зазначає наявність у будь-якого з членів сім'ї у власності житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших, ніж тимчасово окупована територія України та районах проведення антитерористичної операції. Вказана заява надає право внутрішньо переміщеній особі отримувати адресну грошову допомогу, тобто, являється офіційним документом, який надає права на отримання державних грошових виплат.

Крім того, ОСОБА_2 було роз'яснено, що згідно п. 6 Порядку грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім'ї має у володінні житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших, ніж тимчасово окупована територія України та районах проведення антитерористичної операції. Згідно з п. 11 цього ж Порядку уповноважений представник сім'ї, якому призначено грошову допомогу, зобов'язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин.

22.05.2008 ОСОБА_2, на підставі свідоцтва про право на спадщину, отримав у власність квартиру, що розташована у АДРЕСА_1, тобто за межами проведення АТО.

При цьому, 15.12.2015 ОСОБА_2 маючи у власності вказану квартиру у приміщенні Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 78, діючи з єдиним корисливим умислом, направленим на незаконне заволодіння державними коштами, умисно та свідомо підписав офіційний документ - заяву щодо призначення виплат щомісячної адресної допомоги особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, в якій зазначив про відсутність у нього та у членів його сім'ї у володінні будь-яких житлових приміщень, розташованих регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та районах проведення антитерористичної операції.

Таким чином, ОСОБА_2 підписуючи зазначений офіційний документ, вніс неправдиві відомості щодо відсутності у нього житла поза зоною проведення АТО, які у подальшому вплинули на призначення та нарахування йому адресної грошової допомоги.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на незаконне заволодіння державними коштами, 15.12.2015 ОСОБА_2, знаходячись у приміщенні Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради, завідомо знаючи, що відомості, викладені ним в офіційному документі - заяві щодо призначення виплат щомісячної адресної допомоги особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг від 15.12.2015 - не відповідають дійсності, умисно та свідомо надав вищевказану заяву до УПСЗН Київського району ХМР для подальшого нарахування та виплати йому адресної грошової допомоги.

Крім того, ОСОБА_2 14.12.2015 року на підставі Постанови КМУ від 01.10.2014 №509, яка затвердила "Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, розташованого на лінії зіткнення", був поставлений на облік як внутрішньо переміщена особа в Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради. Також, 25.01.2016 року ОСОБА_2 на підставі п.п. 2 та 3 "Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг", який затверджений Постановою КМУ №505 від 01.10.2014 (надалі - Порядок) рішенням Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради була призначена адресна грошова допомога у сумі 884 грн., яку він отримував щомісяця.

Згідно п. 5 Порядку, для отримання грошової допомоги уповноважений представник сім'ї звертається до уповноваженого органу за фактичним місцем проживання (перебування) з відповідною заявою, в якій, серед іншого, зазначає наявність у будь-якого з членів сім'ї у власності житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших, ніж тимчасово окупована територія України та районах проведення антитерористичної операції. Вказана заява надає право внутрішньо переміщеній особі отримувати адресну грошову допомогу, тобто, являється офіційним документом, який надає права на отримання державних грошових виплат.

Крім того, ОСОБА_2 було роз'яснено, що згідно п. 6 Порядку грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім'ї має у володінні житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших, ніж тимчасово окупована територія України та районах проведення антитерористичної операції. Згідно з п. 11 цього ж Порядку уповноважений представник сім'ї, якому призначено грошову допомогу, зобов'язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин.

22.05.2008 ОСОБА_2, на підставі свідоцтва про право на спадщину, отримав у власність квартиру, що розташована у АДРЕСА_1, тобто за межами проведення АТО.

При цьому, 16.06.2016 ОСОБА_2 маючи у власності вищевказану квартиру, знаходячись у приміщенні Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 78, діючи повторно, з єдиним корисливим умислом, направленим на незаконне заволодіння державними коштами, умисно та свідомо підписав офіційний документ - заяву щодо призначення грошової допомоги для покриття витрат на проживання та оплату житлово-комунальних послуг на наступний строк, в якій зазначив про відсутність у нього та членів його сім'ї будь-яких змін, які б могли впливати на призначення грошової допомоги.

Таким чином, ОСОБА_2 підписуючи зазначений офіційний документ, вніс в нього неправдиві відомості, які в подальшому вплинули на призначення та нарахування йому адресної грошової допомоги.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, спрямовану на незаконне заволодіння державними коштами, 16.06.2016 року ОСОБА_2, знаходячись у приміщенні Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 78, завідомо знаючи, що відомості, викладені ним в офіційному документі - заяві щодо призначення грошової допомоги для покриття витрат на проживання та на оплату житлово-комунальних послуг на наступний строк від 16.06.2016, в якій зазначено про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги - не відповідають дійсності, умисно та свідомо надав заяву до УПСЗН Київського району ХМР для подальшого нарахування та виплати йому адресної грошової допомоги.

Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів визнав в повному обсязі, підтвердивши обставини їх вчинення. Крім того, просив застосувати до нього положення Закону України "Про амністію у 2016 р." у зв'язку з тим, що є пенсіонером.

Прокурор в судовому засіданні проти застосування щодо обвинуваченого положень Закону України "Про амністію у 2016 р." не заперечував.

Представник потерпілого в судовому засіданні пояснила, що претензій матеріального характеру до обвинуваченого не мають. При визначенні покарання покладається на розсуд суду, щодо застосування до обвинуваченого положень Закону України "Про амністію у 2016 р." не заперечувала.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів при обставинах, викладених в обвинувальному акті і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позицій.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч. 1 ст. 190, ч. 1, 3, 4 ст. 358 КК України, тобто за ч. 1 ст. 190 КК України заволодіння чужим майном шляхом обману, за ч. 1 ст. 358 КК України підроблення офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання його підроблювачем, за ч. 4 ст. 358 КК України використання завідомо підробленого документа, за ч. 3 ст. 358 КК України підроблення офіційного документа, який видається установою, і який надає права, з метою використання його підроблювачем, вчинено повторно.

Вину обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 1, 3, 4 ст. 358 КК України, суд вважає доведеною в повному обсязі.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він не судимий, не одружений, пенсіонер, за місцем мешкання характеризуються задовільно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує як характер і ступінь тяжкості скоєних ним кримінальних правопорушеннь, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до злочинів: ч. 1 ст. 358 КК України - невеликої тяжкості, ч. 3 ст. 358 КК України - середньої тяжкості, ч. 4 ст. 358 КК України - невеликої тяжкості, ч. 1 ст. 190 КК України - невеликої тяжкості, так і їх наслідки, конкретні обставини по справі, дані про особу обвинуваченого, пом'якшуючі покарання обставини, і вважає, що обвинуваченому ОСОБА_2 слід призначити остаточне покарання, на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у вигляді позбавлення волі.

Крім того, суд задовольняє клопотання ОСОБА_2 про звільнення його від призначеного покарання на підставі п. "ґ" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 року" та зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 86 КК України, ч. 2 ст. 3 Закону України "Про застосування амністії в Україні", установивши на стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 вчинив злочини невеликої та середньої тяжкості, є пенсіонером, а тому він підпадає під дію п. "ґ" ст. 1 вищевказаного Закону.

Наведене свідчить про наявність підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 положень Закону України "Про амністію у 2016".

Витрати кримінального провадження відсутні.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирався.

Доля речових доказів вирішується відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, ст.ст. 1, 2 ЗУ «Про амністію у 2016 році», суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 1, 3, 4 ст. 358 КК України та призначити покарання:

за ч. 1 ст. 190 КК України у вигляді 1 (один) рік обмеження волі;

за ч. 1 ст. 358 КК України у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

за ч. 3 ст. 358 КК України у вигляді 2 (два) роки позбавлення волі;

за ч. 4 ст. 358 КК України у вигляді штрафу в розмірі 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у вигляді 2 (два) роки позбавлення волі.

Звільнити ОСОБА_2 на підставі п. "ґ" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" від відбування призначеного за даним вироком покарання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2не обирався, підстав для його обрання не вбачається.

Апеляційна скарга на вирок подається до судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя - І.В. Ніколаєнко