Ухвала суду № 76838376, 26.09.2018, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/2560/15-ц

Провадження № 2-др/635/1/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року селище Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді О.М. Пілюгіної

за участі секретаря Зуєнко В.В.

розглянувши у відкритому судовому у залі суду в селищі Покотилівка заяву ОСОБА_1 представника відповідача ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідач ОСОБА_2 від імені якої діє представник ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом та просить ухвалити додаткове рішення в цивільній справі № 635/2560/15-ц за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 в праві спільної сумісної власності на недобудований житловий будинок № 45 по вулиці Станційній в с. Хорошево Харківського району Харківської області є рівними та складають по 1/3 частині (частка кожного). Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_3, ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_6 на недобудований житловий будинок № 45 по вулиці Станційній в с. Хорошево Харківського району Харківської області. Визнати, що частка ОСОБА_3 у праві спільної часткової власності на недобудований житловий будинок № 45 по вулиці Станційній в с. Хорошево Харківського району Харківської області, готовністю 84%, загальною площею 186 кв. м, житловою площею 89,30 кв. м з відповідною частиною господарських будівель та споруд складає 1/3 частину. Визнати, що частка ОСОБА_4 у праві спільної часткової власності на недобудований житловий будинок № 45 по вулиці Станційній в с. Хорошево Харківського району Харківської області, готовністю 84%, загальною площею 186 кв. м, житловою площею 89,30 кв. м з відповідною частиною господарських будівель та споруд складає 1/3 частину. Визнати, що частка ОСОБА_2 у праві спільної часткової власності на недобудований житловий будинок № 45 по вулиці Станційній в с. Хорошево Харківського району Харківської області, готовністю 84%, загальною площею 186 кв. м, житловою площею 89,30 кв. м з відповідною частиною господарських будівель та споруд складає 1/3 частину.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що рішенням Харківського районного суду Харківської області від 24 червня 2015 року задоволено позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності та визнано, що частка ОСОБА_3 у праві власності на недобудований житловий будинок № 45 по вулиці Станційній в с. Хорошево Харківського району Харківської області, готовністю 84 %, загальною площею 186 кв. м, житловою площею 89,30 кв. м з відповідною частиною господарських будівель та споруд складає 1/3 частину. Визнано, що частка ОСОБА_4 у праві власності на недобудований житловий будинок № 45 по вулиці Станційній в с. Хорошево Харківського району Харківської області, готовністю 84 %, загальною площею 186 кв. м, житловою площею 89,30 кв. м з відповідною частиною господарських будівель та споруд складає 1/3 частину. Вказане рішення набрало законної сили. В мотивувальній частині рішення судом встановлені наступні факти: що згідно договору купівлі-продажу від 29 серпня 2003 року, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_7, реєстр № 3449, сторони по справі купили недобудований будинок готовність якого складає 84 % з надвірними будівлями та спорудами: гараж літ. Б, літню кухню літ. В, льох В, льох літ. В, сарай літ. Г, вбиральня літ. Д, огорожа № 1-3, колонку № 4, що знаходяться за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Хорошево, вулиця Станційна, 45; що між сторонами на момент купівлі вищевказаного недобудованого будинку була домовленість, що кожному з них буде належать по 1/3 частині. З договору купівлі-продажу від 29.08.2003 року вбачається, що кожен з покупців став власником житлового будинку в рівних частках, тобто по 1/3 його частині. Однак факти та обставини, встановлені в мотивувальній частині рішення не знайшли свого відображення в його резолютивній частині, що робить неможливим виконання рішення всіма сторонами у справі. Так з резолютивної частини рішення суду не зрозуміло - визначено частки співвласників у праві спільної сумісної власності чи частки у праві спільної часткової власності і не зазначено, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними і складають по 1/3 частині, а без попереднього визначення ідеальних часток кожного із співвласників зазначення у рішенні часток двох співвласників є передчасним. Вказані обставини зумовлюють неможливість виконання рішення суду співвласником ОСОБА_2, тому вона звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення.

Сторони у судове засідання не з’явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_8 - ОСОБА_9 надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, інші учасники справи не повідомили про причини своєї неявки, тому суд розглянув заяву за відсутності сторін оскільки їх неявка відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України не перешкоджає розгляду заяви.

Суд дослідивши матеріали справи приходить до наступного.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 24 червня 2015 року повністю задоволені вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності та визнано, що частка ОСОБА_3 у праві власності на недобудований житловий будинок № 45 по вул. Станційній в с. Хорошево Харківського району Харківської області, готовністю 84%, загальною площею 186 кв.м., житловою площею 89,30 кв.м. з відповідною частиною господарських будівель та споруд, складає 1/3 частину, що частка ОСОБА_4 у праві власності на недобудований житловий будинок № 45 по вул. Станційній в с. Хорошево Харківського району Харківської області, готовністю 84%, загальною площею 186 кв. м., житловою площею 89,30 кв. м. з відповідною частиною господарських будівель та споруд, складає 1/3 частину.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 19 жовтня 2015 року рішення Харківського районного суду Харківської області від 24 червня 2015 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 березня 2016 року, касаційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_8 відхилено, рішення Харківського районного суду Харківської області від 24 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 19 жовтня 2015 року залишено без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ч. 1 ст. 220 ЦПК України в редакції, що діяла на день подання заяви про ухвалення додаткового рішення, додаткове судове рішення ухвалювалось, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; 3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу; 4) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, аналізуючи доводи представника відповідача щодо ухвалення додаткового рішення та виходячи із системного тлумачення норм цивільно-процесуального закону, вважає що заявлені вимоги задоволенню не підлягають оскільки заявником не зазначено обставин, які відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України (п. 1 ч. 1 ст. 220 ЦПК України в редакції закону, що діяв на день подання заяви) є підставою для ухвалення додаткового рішення і не зазначено щодо якої позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення, тоді як відповідно до матеріалів справи позов задоволено повністю відповідно до заявлених позивачами вимог, рішення суду першої інстанції після перегляду апеляційною та касаційною інстанцією залишено без змін, відповідач зустрічного позову по справі не заявляв і своїх вимог не висував, а у поданій заяві фактично просить змінити редакцію резолютивної частини рішення за своїм баченням.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відсутні передбачені процесуальним законом підстави для ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності, тому повністю відмовляє з задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2, при цьому враховує, що у поданій заяві не зазначено в чому полягає неможливість для заявника як співвласника нерухомого майна виконання рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 270 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 представника відповідача ОСОБА_2 про роз’яснення рішення Харківського районного суду Харківської області від 24 червня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Харківської області протягом п’ятнадцяти днів з дня складання судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Повне судове рішення складено 01 жовтня 2018 року.

Суддя О.М. Пілюгіна