Ухвала суду № 76838103, 01.10.2018, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районий суд м.Харкова

Номер провадження №1-кп/641/49/2018 Справа №641/4343/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2018 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Ариничевої С.А.

при секретарі – Веселянській К.І.

за участі прокурорів – Тимченко Н.О., Булатової Є.В.

обвинуваченого – ОСОБА_1

обвинуваченого – ОСОБА_2

розглянувши матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12016220540000686 від 01 квітня 2016 року відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України та ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 121 КК України, суд,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Комінтернівського районного суду м. Харкова знаходиться кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України щодо ОСОБА_2 та кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 121 КК України щодо ОСОБА_1. Стосовно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід – тримання під вартою, строк тримання під вартою закінчується 05 жовтня 2018 року.

У судове засідання з’явились прокурор, обвинувачений ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2 доставлено конвоєм.

Прокурори у судовому засіданні вважав необхідним продовжити ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1, обвинувачений ОСОБА_2, заперечували проти продовження строків тримання під вартою, просили змінити запобіжний захід на більш м’який, оскільки обвинувачений має постійне місце мешкання, працює, має на утриманні трьох малолітніх дітей, просили застосувати щодо нього домашній арешт.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Нечипорук та Йонкало проти України» зазначив, що питання проте, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі "Єчюс проти Литви" (Jecius v. Lithuania), N 34578/97, п.93, ECHR 2000-IX). Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов'язковою і неодмінною умовою (sine qua non) належності її продовжуваного тримання під вартою (рішення у справі "Яблонський проти Польщі". Крім того, такі підстави мають бути чітко зазначені національними судами і аргументи "за" і "проти" не повинні бути "загальними й абстрактними" (рішення у справах "Іловецький проти Польщі", та "Смирнова проти Росії").

Вислухавши сторони кримінального провадження, суд виходить із того, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено. Вирішуючи питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує суспільну небезпечність інкримінованих йому кримінальних правопорушень та імовірну можливість продовження ним протиправної поведінки в подальшому, вчинення інших кримінальних правопорушень, а також з метою запобігання тиску на свідків.

Таким чином, суд виходить із того, що на даний час не відпали ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були встановлені під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, і приходить до висновку про необхідність продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів.

Керуючись ст. ст. 177, 331 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обрану міру запобіжного заходу – тримання під вартою в Харківському слідчому ізоляторі УДПтС України в Харківській області на 60 днів.

Строк дії ухвали до 29 листопада 2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

ОСОБА_3 А . Ариничева