Ухвала суду № 76837117, 29.09.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/18202/18

У Х В А Л А

29 вересня 2018 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі слідчого судді Наумова С.В.,

при секретарі Слакві-Марчук Н.В.,

з участю прокурора Рижого Ю.С.,

слідчого Карпінського В.І.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, -

В с т а н о в и в:

Слідчий Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3 звернувся до суду із вищевказаним клопотанням, яке погоджено прокурором військової прокуратури Рівненського гарнізону ОСОБА_4

В обґрунтування клопотання зазначив, що молодший лейтенант ОСОБА_5, у порушення вимог ст. ст. 11, 16, 119, 120, Статуту внутрішньої служби Збройних ОСОБА_6 України, ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних ОСОБА_6 України, Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12 жовтня 1992 року та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і вихолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядження гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21 вересня 1998 року, не маючи відповідного передбаченого Законом дозволу на придбання, носіння та зберігання бойових припасів, діючи із прямим умислом, усвідомлюючи суспільнонебезпечний характер своїх дій, придбав у невстановленим досудовим розслідуванням спосіб та період часу наступальну осколкову ручну гранату РГД-5 із маркуванням «19-75Т» з уніфікованим запалом дистанційної дії типу УЗРГМ 583 із маркуванням «81-77», яка відноситься до категорії боєприпасів.

Після цього, у період із 03 год. 10 хв до 05 год. 00 хв. 27 вересня 2018 року гр. ОСОБА_1, перебуваючи місті Рівне по вулиці Коперника, 13, незаконно носив та зберігав наступальну осколкову ручну гранату РГД-5 із маркуванням «19-75Т» з уніфікованим запалом дистанційної дії типу УЗРГМ 583 із маркуванням «81-77», демонструючи її оточуючим.

Близько 05 год. 00 хв. 27 вересня 2018 року під час проведення огляду та затримання гр. ОСОБА_1 у місті Рівне по вулиці Коперника, 13, працівниками правоохоронних органів у гр. ОСОБА_5 виявлено та вилучено наступальну осколкову ручну гранату РГД-5 із маркуванням «19-75Т» з уніфікованим запалом дистанційної дії типу УЗРГМ 583 із маркуванням «81-77».

Правова кваліфікація кримінального правопорушення – ч. 1 ст. 263 КК України – носіння, зберігання, придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Вина підозрюваного ОСОБА_1 підтверджується сукупністю зібраних по даному кримінальному провадженні доказів, а саме: протоколом допиту свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12, протоколом огляду місця події від 27.09.2018 року, довідкою про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів від 27.09.2018 року, протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_1, відеозаписами із нагрудних камер патрульної поліції та іншими доказами, зібраними під час досудового розслідування.

Тому, ОСОБА_1 усвідомлюючи покарання за вчинене кримінальне правопорушення може переховується від органів досудового розслідування та суду; може вчиняти інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

ОСОБА_1 являючись підозрюваним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів за яке передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до від 3 до 7 років із метою уникнення відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

У випадку незастосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній зможе знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, у тому числі щодо походження використаної останнім бойової гранати, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як на даний час не встановлено походження боєприпасів, які вилучені у ОСОБА_1

Слідчий вказує, що у разі незастосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній може прямо (особисто) чи опосередковано (за допомогою сторонніх осіб) чинити тиск на свідків обізнаних про незаконне походження боєприпасів з метою зміни ними своїх показань.

З метою уникнення відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 КК України, підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, або ж продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

У зв`язку із покаранням, яке загрожує підозрюваному за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, відсутність стримуючих факторів (не одружений, відсутність малолітніх дітей на утриманні), дає підстави вважати, що останній може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, застосування особистого зобов’язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не зможе забезпечити своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного, тому слідчий просить клопотання задовольнити.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні клопотання підтримали, просили суд його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив, просив суд відмовити у його задоволенні та обрати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, а саме домашній арешт, який він може відбувати за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1, де він проживає разом із своїми батьками та сестрою, оскільки він себе погано почуває. Крім того, суду повідомив, що він уникати слідства і суду чи вчиняти дії пов’язані з тиском на свідків чи потерпілих не буде та не має наміру цього робити, не буде перешкоджати органу досудового розслідування у встановлені істини в його справі.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав позицію свого підзахисного.

Заслухавши думку учасників процесу в судовому засіданні, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що Рівненським ВП ГУНП проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12018180010005859 від 27.09.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

О 05 год. 00 хв., 27.09.2018 року ОСОБА_1 затримано на підставі ст. 208 КПК України.

27.09.2018р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а прокурор при розгляді довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов’язку, встановленого законом.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий суддя враховує обставини кримінального провадження, особливої соціальної небезпеки діяння, практику Європейського суду з прав людини (розмір застави повинен визначитися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, його матеріальне становище, слід обрати розмір застави, передбачений 1 ст. 263 КК України – 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 140 960,00 грн. (80*1762=140 960).

Суд дійшов висновку, що саме такий розмір застави з достатньою мірою буде гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього, процесуальних обов’язків та не буде завідомо не помірним для нього.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув’язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Слідчий суддя також бере до уваги те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років. А також те що перебуваючи на волі він може уникнути слідства та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, переховуватись від слідства та суду, вчинити новий злочин. Крім того, перебуваючи на волі ОСОБА_1 може мати доступ до інших прихованих ним боєприпасів, оскільки будучи військовослужбовцем мав доступ до такого військового озброєння, відповідно може вчинити нові злочини пов’язані із незаконним поводженням зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. Разом з тим, суд звертає увагу на поведінку ОСОБА_1 під час вчинення злочину, яка є неадекватною по відношенню до працівників поліції, які намагалися вилучити у нього наступальну осколкову ручну гранату. Зокрема останній від’єднав кільце від вказаної гранати.

Даних, які б вказували на неможливість застосування до нього вказаного запобіжного заходу не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя, –

У х в а л и в:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, військовослужбовця військової служби за контрактом, командира 1-го навчального взводу 2-ї навчальної роти 2-го навчального батальйону військової частини А4152, молодшого лейтенанта, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, негайно в залі суду.

Встановити строк дії ухвали терміном 60 (шістдесят) діб, а саме, з моменту затримання 05 год. 00 хв., 27 вересня 2018 року до 05 год. 00 хв., 26 листопада 2018 року.

Одночасно визначити розмір застави у сумі 140 960 (сто сорок тисяч дев’ятсот шістдесят) грн. 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на: депозитний рахунок ТУ ДСА України в Рівненській області 37315038010559, Банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 26259988.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов’язки: прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в’їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Термін дії обов’язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 26 листопада 2018 року.

Роз’яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Рівненського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з – під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов’язаний виконувати покладені на нього обов’язки, пов’язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв’язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Виконання ухвали доручити начальнику Рівненського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області та начальнику Рівненського СІЗО.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Рівненської області протягом п’яти днів з дня її проголошення. Подача апеляційної скарги не зупиняє дію ухвали суду.

Слідчий суддя Рівненського міського суду С.В. Наумов