Ухвала суду № 76836454, 25.09.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/36050/18

Провадження № 2-з/761/522/2018

У Х В А Л А

25 вересня 2018 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі №761/36050/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) до ОСОБА_3 (далі по тексту - відповідач) про стягнення майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Одночасно з поданням позовної заяви представником позивача ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якого останній просить накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачу. При цьому, заява обґрунтована тим, що з вини відповідача позивачу була завдана шкода внаслідок ДТП в розмірі 332 445, 87 грн., право на відшкодування якої є абсолютним.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Суд дослідивши матеріали позовної заяви, матеріали заяви про забезпечення позову дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно положень п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст.149 ЦПК України).

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову (ч. 2 ст. 150 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.3-4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Судом також встановлено, що між сторонами виник спір з приводу стягнення у якості відшкодуванні шкоди, завданої внаслідок ДТП в розмірі 332 445, 87 грн.

Так, згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішення від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи та враховуючи обставини справи, характер правовідносин, предмет та підстави позову, а також з метою ефективного захисту прав позивача в майбутньому, суд приходить до висновку, що невжиття зазначених позивачем заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також ефективний захист прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а тому подана заява підлягає задоволенню частково, а саме в межах ціни позову - 332 445, 87 грн.

Згідно ч. 6 ст. 153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

З врахуванням ч. 7 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Крім того, суд не вбачає підстав вимагати від позивача забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Обставини, за яких суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення у відповідності до положень ч. 3 ст. 154 ЦПК України, відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 149, 150, 151, 153, 353-354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі №761/36050/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити частково.

В порядку забезпечення позову накласти арешт на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_3 в межах ціни позову - 332 445, 87 грн.

В іншій частині - відмовити.

Дані про позивача:

ОСОБА_2

адреса: АДРЕСА_2

РНОКПП: НОМЕР_1

Дані про відповідача

ОСОБА_3

адреса: АДРЕСА_1

РНОКПП: НОМЕР_2

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Копію ухвали про забезпечення позову направити сторонам по справі, а також державному (приватному) виконавцю - для негайного виконання та вжиття відповідних заходів.

Суд роз'яснює, що у відповідності до ч. 4 ст. 157 ЦПК України, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 261 ЦПК України.

Суддя: