Ухвала суду № 76835104, 28.09.2018, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/4068/18

2/705/2237/18

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

28 вересня 2018 року місто Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Корман О.В., вивчивши матеріали позовної заяви за позовом керівника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області в інтересах держави до ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_2 про скасування правового акту органу державної влади та скасування рішення про державну реєстрацію права власності,

В С Т А Н О В И В:

До Уманського міськрайонного суду Черкаської області звернувся керівник Уманської місцевої прокуратури Черкаської області з позовом в інтересах держави до ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_2 про скасування правового акту органу державної влади та скасування рішення про державну реєстрацію права власності.

Вивченням позовної заяви та доданих до неї документів, встановлено, що керівником Уманської місцевої прокуратури Черкаської області при зверненні до суду з позовною заявою не дотримано вимоги ст.175, ст.177 ЦПК України.

Згідно із п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

В якості відповідачів у позовній заяві зазначені Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області та ОСОБА_2. Проте, позовні вимоги стосуються скасування наказу відповідача ОСОБА_1 управління Держгеокадастру в Черкаській області, та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, внесеного державним реєстратором виконавчого комітету Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області. У позовній заяві не зазначені позовні вимоги, висунуті до відповідача ОСОБА_2.

Згідно п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи.

У позовній заяві відсутній такий розрахунок, а наявне посилання на те, що витрати, понесені Уманською місцевою прокуратурою, обмежуються лише сумою сплаченого судового збору за подачу відповідної позовної заяви. При цьому, керівником прокуратури не враховано, що у позовній заяві повинно бути зазначено саме розрахунок суми судових витрат, із вказівкою на її розмір. Крім того, посилання керівника прокуратури на понесені судові витрати саме Уманською місцевою прокуратурою безпідставне, так як до позовної заяви додано документ про сплату судового збору прокуратурою Черкаської області, а не Уманською місцевою прокуратурою.

Частина 5 статті 175 ЦПК України визначає, що у разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Згідно статті 56 ЦПК України що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Як вбачається з позовної заяви прокурор обґрунтовує своє звернення до суду тим, що прокуратурою оскаржується наказ органу, на який і покладено обов’язок захисту інтересів держави при передачі земельних ділянок у приватну власність.

Однак, прокурором не враховано, що згідно до Положення

про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333, Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Згідно Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Тобто, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області у своїй діяльності підпорядковане Держгеокадастру, а та, в свою чергу, координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства.

У зв’язку з чим прокурор належним чином не обґрунтував, чому з позовними вимогами не могли звернутися Держгеокадаст або ж Кабінет Міністрів України, або ж прокурор - в інтересах держави в особі цих органів.

Згідно ч.1, ч.5 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, а також всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Частина 5 статті 95 ЦПК України визначає, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Копії додатків, доданих позовної заяви, засвідчені на відповідність оригіналам прокурором Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_3 Таким чином, прокурор стверджує про те, що оригінали документів, копії яких посвідчені прокурором, перебувають у прокурора, що суперечить обставинам, викладеним у позовній заяві, в якій вказано, що деякі з документів в оригіналах знаходяться в інших осіб. За таких обставин прокурор не має право посвідчувати правильність копій на відповідність оригіналам.

До позовної заяви не додано докази, що підтверджують обставини, викладені у позовній заяві. Зокрема, керівник прокуратури просить скасувати наказ ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Черкаській області, проте ні оригінал, ні копія такого наказу до позовної заяви не додані. В даному випадку Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не може бути доказом фактичного видання оскаржуваного наказу, так як містить лише відомості про те, що підставою для реєстрації права власності зазначено наказ ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Черкаській області, а не підтверджує фактичне існування такого наказу.

Крім того, до позовної заяви та її копій додано копії документів, які частково нечитабельні, що не дає змоги достовірно встановити зміст таких документів: заява на ім’я директора ПП «Земельно-кадастрового бюро» (не читається ні ім’я, ні адреса заявника, ні дата написання заяви); технічне завдання; картка фізичної особи – платника податків ОСОБА_2; акт погодження меж землеволодіння; акт про передачу на зберігання межових знаків. Враховуючи викладене, суддя робить висновок що вказані додатки не додані ні до позовної заяви, ні до її копій.

Згідно вимог ч.1, ч.2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Керівнику місцевої прокуратури необхідно у строк, визначений судом, оформити позовну заяву у відповідності до вимог статті 175 ЦПК України, звернувши увагу на недоліки, на які вказав суддя, подати таку позовну заяву з її копіями до суду, а також додати докази, які підтверджують факт видачі (а не зазначення посилання на нього у реєстрі) наказу, який оскаржується, та докази, які додані до позовної заяви та її копії в нечитабельному виді.

Керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву за позовом керівника Уманської місцевої прокуратури Черкаської області в інтересах держави до ОСОБА_1 управління Держгеокадастру у Черкаській області, ОСОБА_2 про скасування правового акту органу державної влади та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, залишити без руху.

Визначити строк для усунення недоліків позовної заяви – три дні з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили після підписання її суддею та не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Суддя О.В. Корман