Ухвала суду № 76834970, 27.09.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/11503/18

Провадження №1-кс/712/5608/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2018 року м. Черкаси

Слідчий суддя Соснівського районного суду м.Черкаси Токова С.Є., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1., слідчого Мигаленко П.С., прокурора Шмайлова О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси клопотання слідчого СВ Черкаського РВП Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_2, погоджене прокурором Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження № 12018250270001157 від 21.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернувся слідчий СВ Черкаського районного відділення поліції ЧВП ГУНП в ОСОБА_2 з клопотанням про накладення арешту.

Клопотання мотивує тим, що Вергунівською сільською радою 08 квітня 2017 року з метою фактичного землекористування укладено договір про відшкодування плати за землю із суб’єктом господарювання СТОВ «Колос» (надалі договір) по земельним ділянкам загальною площею 180,1506 га ріллі розташованих в адміністративних межах Вергунівської сільської ради за межами населеного пункту.

Згідно п. 1.1 договору встановлено, що СТОВ «Колос» надано в користування земельні ділянки площею 180,1506 га ріллі в адміністративних межах Вергунівської сільської ради, за межами населеного пункту та зобов’язано сплачувати кошти в розмірі 292 079,06 грн ( двісті дев’яносто дві тисячі сімдесят дев’ять гривень шість копійок).

Так, встановлено згідно з актом перевірки дотримання земельного законодавства № 121-ДК/242/АП/09//01-18 від 13.04.2018 складеним державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління держгеокадастру в Черкаській області ОСОБА_4 за участі начальника відділу культурної та взаємозв’язків з громадськістю Черкаської обласної державної адміністрації ОСОБА_5О у присутності спеціаліста землевпорядника Вергунівської сільської ради ОСОБА_6, голови Вергунівської сільської ради ОСОБА_7, що земельні ділянки розташовані в адміністративних межах Вергунівської сільської ради приватної та державної форми власності сільськогосподарського та історико-культурної призначення використовуються СТОВ «Колос» на підставі договору про відшкодування плати за землю від 08.04.2017, в тому числі сільськогосподарського призначення державної форми власності земельна ділянка без кадастрового номера, яка розташована поряд із земельною ділянкою з кадастровим номером 7124982000:01:005:0060 площею 54,7311 га.

У відповідності до листа Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області від 22.03.2018 №10-23-04-309/90-18 щодо правомірності використання СТОВ «Колос» земель сільськогосподарського призначення в адміністративних межах Вергунівської сільської ради Черкаського району встановлено, що за інформацією міськрайонного управління у Черкаському районі та м. Черкасах відповідно до планово-картографічних матеріалів зазначені земельні ділянки в адміністративних межах Вергунівської сільської ради розташовані за межами населеного пункту та згідно форми № 6-зем «Звіту про кількісні характеристики земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності» обліковуються як землі запасу рілля, розпорядження якими відповідно до положень ст. 122 Земельного кодексу України здійснює Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області.

14.05.2018 заступником керівника Черкаської місцевої прокуратури до Господарського суду Черкаської області подано позовну заяву до Вергунівської сільської ради, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» про визнання правочину недійсним та зобов’язання повернути незаконно передані земельні ділянки загальною площею 61,6364 га.

За результатами розгляду справи рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.09.2018 за №925/463/18 позов задоволено частково постановлено визнати недійсним договір про відшкодування плати за землю від 08.04.2017 укладений між Вергунівської сільської радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Колос» про передачу в користування земельної ділянки загальною площею 180,1506 га ріллі в адміністративних межах Вергунівської сільської ради, Черкаського району.

07.09.2018 проведено огляд місця події, відповідно до якого встановлено, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 54,7311 га, яка розташована поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 7124982000:01:005:0060 місцезнаходження згідно додатку, в межах Вергунівської сільської ради за межами населеного пункту, на південно-західній стороні засіяна сільськогосподарською культурою, яка ззовні схожа на сою. Земельна ділянка має сліди обробітку, господарської діяльності про що вказують залишки сільськогосподарської культури виду кукурудза, на південно-західній стороні наявні насадження сільськогосподарської культури виду кукурудза.

В той же час, постановою слідчого СВ Черкаського районного відділення поліції ЧВП ГУНП в Черкаській області від 21.09.2018,у відповідності до вимог передбачених ст.98 КПК України у кримінальному провадженні, земельну ділянку без кадастрового номеру площею 54,7311 га, в межах Вергунівської сільської ради за межами населеного пункту в ході із насадженнями сільськогосподарських культур, яка ззовні схожі на сою та кукурудза -визнано речовими доказами.

Враховуючи що рішенням Господарського суду в Черкаській області від 05.09.2018 за №925/463/18 визнано недійсним договір про відшкодування плати за землю 08 квітня 2017 року, який включає і означені 54,7311 га, земель державної власності, на момент подання клопотання жодних правоуставлюючих документів, на зазначену земельну ділянку не встановлено, що вказує на необхідність накладення арешту на земельну ділянку та посіви, які знаходяться на ній.

Так, ризики про реальну можливість відчуження, розпорядження та користування речовими доказами посівами сільськогосподарських культур, які засіяні на самовільно зайнятій земельній ділянці підтверджуються даними протоколу огляду місця події від 07.09.2018, в якому зафіксовано факт засіяння сільськогосподарською культурою, яка ззовні схожі на сою та кукурудзу та обставинами проведення господарської діяльності.

З урахуванням викладеного, з метою забезпечення збереження речових доказів, які прямо вказують на обставини вчинення кримінального правопорушення, забезпечення відшкодування нарахованої шкоди завданої самовільним заняттям земель державної форми власності, недопущення збору посівів сільськогосподарських культур на самовільно зайнятих земельних ділянках та подальшого доказування вищевикладених фактів слідчий просить задовольнити вказане клопотання в повному обсязі.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали, надали пояснення аналогічні клопотанню, просили суд його задоволити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку прокурора та слідчого, слідчий суддя вважає, що дане клопотання не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Статтею 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Стаття 98 КПК України передбачає, що речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною другою статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

З доданих до клопотання документів вбачається, що Черкаським РВП Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018250270001157 від 21.09.018 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України-самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику.

Слідчим суддею встановлено, що Вергунівською сільською радою 08 квітня 2017 року з метою фактичного землекористування укладено договір про відшкодування плати за землю із суб'єктом господарювання СТОВ «Колос» (надалі - договір) по земельним ділянкам загальною площею 180,1506 га, розташованих в адміністративних межах Вергунівської сільської ради за межами населеного пункту.

Згідно п. 1.1 договору встановлено, що СТОВ «Колос» надано в користування земельні ділянки площею 180,1506 га ріллі в адміністративних межах Вергунівської сільської ради, за межами населеного пункту та зобов'язано сплачувати кошти в розмірі 292 079,06 грн. (двісті дев'яносто дві тисячі сімдесят дев'ять гривень шість копійок).

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 05.09.2018 за №925/463/18 визнано недійсним договір про відшкодування плати за землю від 08.04.2017 укладений між Вергунівською сільської радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Колос» про передачу в користування земельної ділянки загальною площею 180,1506 га ріллі в адміністративних межах Вергунівської сільської ради, Черкаського району.

07.09.2018 слідчим СВ Черкаського РВП Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_2 проведено огляд місця події, відповідно до якого встановлено, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 54,7311 га, яка розташована поруч із земельною ділянкою з кадастровим номером 7124982000:01:005:0060 місцезнаходження згідно додатку, в межах Вергунівської сільської ради за межами населеного пункту, на південно східній стороні ділянка засіяна сільськогосподарською культурою, яка ззовні схожа на сою. Земельна ділянка має сліди обробітку, господарської діяльності, про що вказують залишки сільськогосподарської культури виду кукурудза, на південно-західній стороні наявні насадження сільськогосподарської культури виду кукурудза.

Постановою слідчого СВ Черкаського районного відділення поліції ЧВП ГУНП в Черкаській області від 21.09.2018, у відповідності до вимог передбачених ст.98 КПК України у кримінальному провадженні, земельну ділянку без кадастрового номеру площею 54,7311 га, в межах Вергунівської сільської ради за межами населеного пункту в ході із насадженнями сільськогосподарських культур, яка ззовні схожі на сою та кукурудзу - визнано речовими доказами.

Оцінюючи встановлені в судовому засіданні обставини, завдання арешту майна як виду забезпечення кримінального провадження, які матиме накладення арешту на майно, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню.

Так, вказане клопотання винесене в кримінальному провадженні, яке порушене за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України - самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику, що карається штрафом від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, тобтосанкція ч.1 ст.197-1 КК України, за якою внесені відомості до ЄРДР, не передбачає застосування спеціальної конфіскації або конфіскації майна. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази щодо наявності в кримінальному провадженні заявленого цивільного позову. Розмір завданої значної шкоди Державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області на момент подання клопотання слідчим та прокурором не встановлено, що є обов'язковою вимогою при вирішенні зазначеного питання для з'ясування співмірності вартості майна, на яке накладається арешт. Крім того, орган досудового розслідування, в порушення ч. 5 ст. 132, ч. 2 ст. 171 КПК України, не додав до клопотання матеріали, які б підтверджували вартість посівів сільськогосподарських культур, які засіяні та вирощуються на земельній ділянці.

Також слід звернути увагу і на те, що слідчий не довів слідчому судді і обставин, передбачених п.3 ч.3 ст.132 КПК України про те, що накладенням арешту на посіви може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням.

Так, слідчий просив накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів та недопущення пошкодження, псування, знищення посівів, їх збирання та подальшого відчуження особами, що вчинили вказаний злочин, шляхом заборони будь-яким чином відчужувати, розпоряджатись та користуватись (зокрема, збирати, пошкоджувати, знищувати) посівами, як речовими доказами, оскільки такі посіви можуть бути доказом самовільного зайняття земельних ділянок.

При цьому просив дозволити здійснити тимчасове вилучення шляхом збору та перевезення врожаю, проте пояснити слідчому судді як можна зберегти урожай і не допустити його псування і, навіть, природного знищення в разі несвоєчасного збору, та як саме та куди буде здійснюватись перевезення врожаю ані прокурор, ані слідчий не змогли.

При цьому, очевидним є те, що для доказування обставин об’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст.197-1 КК України, відсутні потреби у накладенні арешту на посіви, і обставини самовільного зайняття перевіряються шляхом отримання тимчасового доступу до документів і подальшого їх аналізу та оцінки, а фіксація обставин щодо обробки земель, вирощування та збір сільськогосподарських культур можлива шляхом проведення слідчих дій.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що в даному випадку у кримінальному провадженні №12018250270001157 відсутні потреби у накладенні арешту на посіви і завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням, як і завдання кримінального провадження, можуть бути виконані без застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, про яке йдеться у клопотанні.

Таким чином, клопотання слідчого СВ Черкаського РВП Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_2 про накладення арешту в рамках кримінального провадження №12018250270001157 задоволенню не підлягає.

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання слідчого СВ Черкаського РВП Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_2, погоджене прокурором Черкаської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження № 12018250270001157 від 21.09.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: С.Є. Токова