Рішення № 76834884, 01.10.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/15965/17

Провадження №2/712/622/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2018 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Мельник І.О.

з участю секретаря Хоменко А.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката ОСОБА_2

представника ОСОБА_3 управління національної поліції в Черкаській області ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соснівського районного суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, ОСОБА_3 управління національної поліції в Черкаській області, про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю органів досудового розслідування,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до Державної казначейської служби України, ОСОБА_3 управління національної поліції в Черкаській області, про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю органів досудового розслідування. В обгрунтування вказувала, що внаслідок конфлікту з сусідами 23.03.2016 стосовно демонтажу паркану між домоволодіннями по провул. Котовського № 8 та № 10 у м. Черкаси, що переріс в нанесення позивачеві та її матері ОСОБА_5 тілесних ушкоджень були внесені відомості про злочин в ЄРДР за № 12016251010005884 та розпочато досудове розслідування за ч. 1., ч 2 ст. 125 КК України. ОСОБА_1 та її матір визнано потерпілими в даному провадженні. За час розслідування даної події слідчим Хандусь А. А. було опитано потерпілих, сусідів, які нанесли ушкодження потерпілим, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, свідків, проведено ряд експертиз на встановлення факту нанесення тілесних ушкоджень та ступінь їх тяжкості. В матеріалах справи достатньо доказів того, що відбувся сам факт нанесення позивачеві та її матері тілесних ушкоджень, є підтвердження того, хто саме їх наніс та відповідно встановлено ступінь їх тяжкості.

Проте, всупереч вимогам кримінально процесуального законодавства, що передбачає розслідування злочинів в максимально короткий (розумний) термін та притягнення винних до відповідальності, після подачі позиваячкою заяви про вчинення злочину минуло вже 1 рік і 9 міс. відповідач - Черкаський відділ поліції свідомо бездіє та не повідомляє винним особам підозру, і відповідно дане провадження до цих пір не передано до суду, а винні особи не притягнуті до відповідальності. Крім того, на свідому бездіяльність відповідача - Черкаського відділу поліції вказує також те, що, всупереч ст. 214 КПК України. Відповідачем не було своєчасно внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань по моїй заяві ЄО 12506 від 23.03.2016 року (що підтверджується Висновком службового розслідування ГУНП в Черкаській області від 10.02.2017 року, який додано до позову) з приводу нанесення ОСОБА_1 та її матері ОСОБА_5 тілесних ушкоджень від 23.03.2016 р. Неодноразові звернення до вищестоящих органів, на «гарячу урядову лінію», до органів, що здійснюють контроль за розслідуванням злочинів, та органів місцевого самоврядування, в тому числі звернення депутатів Черкаської міської ради, не принесло жодних результатів (додано до позову). Так, незважаючи на неодноразові вказівки Черкаської обласної прокуратури, місцевої прокуратури м. Черкаси стосовно активізації розслідування даної справи, фактично досудове слідство не проводиться. Також, незважаючи на вказівки місцевої прокуратури м. Черкаси повідомити про підозру винним у скоєнні даного злочину, таке повідомлення слідчим так і не пред’явлено, фактично розслідування не здійснюється. Така бездіяльність органів досудового розслідування грубо порушує права позивача як потерпілої та завдає суттєвих моральних страждань, які виражаєються у сильних душевних стражданнях, оскільки держава в особі органу досудового розслідування, не може захистити порушене право, яке підлягає захисту. Внаслідок затягування та неефективності досудового розслідування позивачка перебуває у постійному стресі, не зможе отримати відшкодування матеріальної шкоди, завданої нанесенням побоїв, а винні особи навіть в разі винесення обвинувального вироку будуть звільнені від відбуття покарання внаслідок сплину часу визначеного кримінально- процесуальним законом. На підтвердження моральних страждань додаю до позову відповідну виписку з моєї медичної картки № 9-522, в якій вказано, діагноз: «Виражений астено- невротичний синдром: ВСД по змішаному гіпертонічному і кардіальному типах, кризовий перебіг, ситуаційний хронічний невротичний стан. Переживання, виражена нервово-емоційна лабільність, стреси, безсоння, плаксивість, виражені головні болі, головокружіння, перепади артеріального тиску, серцебиття, тахікардія, болі в серці, астенізована шаткість, нестійка в позі Ромберга. Пов’язує свій стан із затягуванням досудового розслідування, яке проводить поліція.». Також дана виписка підтверджує тривалість та стійкість душевних переживань, пов'язаних з бездіяльністю в розслідуванні даної справи. Шкоду, завдану такою бездіяльністю, оцінює в 50000 грн. Просить стягнути з Державного бюджету України заподіяну моральну шкоду.

Представник відповідача ОСОБА_3 управління Державної казначейської служби України у Черкаській області скерував до суду відзив, в якому вказував, що Головне управління заперечує проти задоволення позову в частині вимог щодо стягнення з Державного бюджету України через Головне управління, шляхом безспірного списання коштів з єдиного казначейського рахунку, на користь Позивача, компенсацію за заподіяну моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн., завдану бездіяльністю Черкаського відділу поліції ОСОБА_3 управління Національної поліції в Черкаській області, з урахуванням наступних обставин. Відповідно до підпункту 1 пункту 9 прикінцевих та перехідних положеннь Бюджетного кодексу України безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється виключно Казначейством у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань. Отже, для здійснення безспірного списання органами Казначейства коштів з рахунків боржника достатньо рішення про стягнення таких коштів на користь стягувача, при умові що такий боржник має відкриті рахунки в органах Казначейства. Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету. Казначейство виступає відповідачем у справах, пов’язаних з виплатою з державного бюджету певних коштів як особа, на яку законодавством покладено відповідальність за виконання державою відповідних бюджетних зобов’язань, а не особа, відповідальна від імені держави за неправомірні дії. Зауважуємо, що позивач не визначив чим саме порушив його права та охоронювані законом інтереси відповідач - Головне управління ДКСУ у Черкаській області. Крім того, в ОСОБА_3 управління відсутні повноваження на здійснення безспірного списання коштів державного бюджету для задоволення позовних вимог Позивача, а отже Управління не є належним відповідачем у даній справі.

Позивачка скерувала відповідь на відзив ОСОБА_3 управління Державної казначейської служби України у Черкаській області, в якому зазначала, що з наведеними обставинами не погоджуєтьс, оскільки відповідно до ст. 14 Постанови КМУ «Про затвердження Положення про Національну поліцію» вілд 28.10.2015 Національна поліція є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки із органах Казначейства. Виходячи з того, що одним із відповідачів є Черкаський відділ поліції, який як юридично, так і територіально знаходиться у м. Черкаси, то саме на територіальний орган Казначейства покладено обов'язок по списанню коштів вразі задоволення даного позову.

Представник ОСОБА_3 управління національної поліції в Черкаській області скерував до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечував, оскільки слідчим відділом Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області відкрито кримінальне провадження № 12016251010005884 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України. На даний час досудове розслідування у кримінальному провадженні триває. Позивач вимагає відшкодувати шкоду, завдану діями органу досудового розслідування, що полягають у незабезпеченні ефективного розслідування злочину. Право на відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями органів досудового розслідування з незабезпечення ефективного досудового розслідування виникає після прийняття відповідного процесуального рішення за наслідками розгляду кримінального провадження органом, уповноваженим на прийняття такого рішення. За таких обставин, вирішення питання про відшкодування шкоди, завданої фізичній особі неправомірними діями органів досудового розслідування, до закінчення кримінального провадження та прийняття компетентним державним органом (суд або прокуратура) відповідного рішення за наслідками розслідування кримінального провадження, є передчасним, оскільки встановити факт неправомірності дій органів досудового розслідування може лише прокурор або суд, який уповноважений розглядати справи кримінального провадження. Таким чином, встановлення факту незаконності дій органів досудового розслідування є компетенцією органів кримінальної юстиції, а відтак в порядку цивільного судочинства питання про відшкодування шкоди може розглядатися тільки після встановлення такого факту. Таким чином, підстав за яких у позивача виникає право вимоги на відшкодування шкоди (моральної), завданої незаконними діями органів досудового розслідування, відсутні, оскільки досудове розслідування за фактом завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_1 з боку ОСОБА_7 триває і не завершене з різних об’єктивних причин, тож неправомірності в діях співробітників поліції немає, а тому просить відмовити в задоволенні позову. Щодо моральної шкоди ОСОБА_1 вказує, що в результаті бездіяльності посадових осіб Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області щодо не своєчасного внесення відомостей до ЄДРДР, не повідомлення про підозру винного у скоєнні злочину завдано моральну шкоду в розмірі - 50000 грн. Проте, в позовній заяві не зазначено, в чому полягає ця шкода, якими саме неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно, не вказано з яких саме міркувань він виходив, визначаючи розмір завданої шкоди та якими доказами це підтверджується. Факт заподіяння шкоди доводить позивач. Так, позивач повинен в підтвердження своїх доводів про заподіяння йому моральної шкоди, надати докази застосування додаткових зусиль для нормалізації життєвих зв’язків, здоров’я і відновлення стосунків з оточуючими людьми, розрахунок розміру моральної шкоди та з чого він виходив при її визначенні та якими доказами це підтверджується тощо.

Позивачка скерувала відповідь на відзив ОСОБА_3 управління національної поліції в Черкаській області, в якій вказувала, що відповідачем було надано відзив на вказаний позов, в якому зазначено, що в порядку цивільного судочинства питання про відшкодування моральної шкоди може розглядатися лише після встановлення факту неправомірності дій органів досудового розслідування прокурором або судом, який уповноважений розглядати справи кримінального провадження. Відповідач вказує на відсутність у позивача підстав, за яких виникає право вимоги на відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органу досудового розслідування, у зв’язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Однак, дане твердження відповідача не відповідає дійсності, оскільки Черкаською місцевою прокуратурою вже встановлено факти неправомірності дій органу досудового розслідування - Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області, який є структурним підрозділом ГУНП в Черкаській області: встановлено недодержання розумних строків досудового розслідування кримінального провадження № 12016251010005884 та накладено з цього приводу дисциплінарне стягнення. Це повністю спростовує будь-які заперечення відповідача щодо невстановленості фактів неправомірності дій органу досудового розслідування кримінального провадження, де позивача та її матір визнано потерпілими. У відзиві відповідачем вказано, що в позовній заяві не зазначено в чому саме полягає моральна шкода позивача, якими саме неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно, не вказано якими доказами підтверджується наявність моральних страждань. З цим твердженням відповідача також не можна погодитись з наступних підстав: за час розслідування події від 23.03.2016 слідчим Черкаського ВП ГУНП у Черкаській області було опитано потерпілих - ОСОБА_1 та її матір, сусідів, що нанесли тілесні ушкодження ушкодження (ОСОБА_6 та ОСОБА_7Г.), свідків та проведено ряд експертиз на встановлення факту нанесення тілесних ушкоджень і ступінь їх тяжкості. Тобто, в матеріалах справи достатньо доказів того, що відбувся сам факт нанесення ОСОБА_1 та її матері тілесних ушкоджень, є підтвердження хто саме їх наніс та встановлено ступінь їх тяжкості. Але, всупереч вимогам кримінально процесуального законодавства, що передбачає розслідування злочинів в максимально короткий (розумний) термін та притягнення винних до відповідальності, після подачі ОСОБА_1 заяви про вчинення злочину минуло вже 2 роки і 4 міс. Незважаючи на те, що після розгляду скарг позивача були здійснені численні вказівки Черкаською обласною прокуратурою, місцевою прокуратурою м. Черкаси та ГУНП у Черкаській області стосовно активізації розслідування даного кримінального провадження (відповіді додані до позову), фактично досудове слідство не проводиться. Станом на сьогоднішній день вказівки щодо активізації розслідування та оголошення повідомлення про підозру винним у скоєнні злочину, так як і прийняття у розумний строк будь-якого рішення, встановленого ч. 2 ст. 283 КПК України, та закінчення досудового розслідування Черкаським ВП ГУНП в Черкаській області так і не було виконано. Все вищевикладене свідчить про бездіяльність органів досудового розслідування, яка грубо порушує права Позивача як потерпілої та завдає їй суттєвих моральних страждань, які виражаєш іься у сильних душевних стражданнях, оскільки держава в особі органу досудового розслідування, не може захистити її порушене право, яке підлягає захисту. На підтвердження моральних страждань до позову ОСОБА_1 додані відповідні виписки від 19.12.2017, від 24.01.2018, 27.03.2018 з її медичної картки № 9-522, в яких зазначається діагноз: «Виражений астено-невротичний синдром: ВСД по змішаному гіпертонічному і кардіальному типах, кризовий перебіг, ситуаційний хронічний невротичний стан. Переживання, виражена нервово-емоційна лабільність, стреси, безсоння, плаксивість, виражені головні болі, головокружіння, перепади артеріального тиску, серцебиття, тахікардія, болі в серці, астенізована шаткість. нестійка в позі Ромберга. Пов’язує свій стан із затягуванням досудового розслідування». Дані виписки підтверджують тривалість та стійкість душевних переживань, пов’язаних з бездіяльністю в розслідуванні кримінального провадження. Шкоду, завдану їй бездіяльністю органу досудового розслідування, позивач оцінила в 50000 грн. Дана сума грунтується на засадах розумності, виваженості та справедливості, є співрозмірною характеру та обсягу душевних страждань, яких зазнала позивач протягом 2 років і 4 місяців в результаті порушення розумних строків досудового розслідування та є необхідною для відновлення попереднього стану здоров'я та відновлення звичного способу житія позивача в результаті перенесеного стресу.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат ОСОБА_2 заявлений позов підтримали та просили його задовольнити. Позивачка суду пояснила, що понад два роки тому їй та її матері було завдано тілесних ушкоджень, за вказаним фактом проводиться досудове розслідування та відомості внесені до ЄРДР, проте органом досудового слідства не вчинено жодних дій щодо розслідування вказаного злочину, навіть не пред’явлено підозру особам які завдали тілесних пошкоджень, внаслідок чого позивачка зазнала значних моральних страждань, тому просить суд визнати дії відповідача ГУ НП в Черкаській області незаконними та стянути на її користь моральну шкоду, яку оцінює в 50 000 грн.

Представник ОСОБА_3 управління національної поліції в Черкаській області ОСОБА_4 протии задоволеня позову заперечувала, суду пояснила, що дії відповідача здійснені на підставі, в межах та у спосіб передбачений чиним законодасвством.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 23 березня 2016 року звернулась до Черкаського відділу поліції ОСОБА_3 управління Національної поліції в Черкаській області з заявою про те, що 23 березня 2016 близько 10:30 год. біля будинку №10 по пров. Котовського в м. Черкаси під час конфлікту з ОСОБА_7, вона отримала тілесні ушкодження. Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 02-01/941 від 27 травня 2016 року у ОСОБА_1 мали місце ушкодження: травматичний набряк м’яких тканин, в лівій підключинній ділянці, садна лівого променево-запястного суглобу, крововиливи нижніх кінцівок, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Відомості про вказане кримінальне правопорушення 20.12.2016 внесені до ЄРДР за № 12016251010005884та розпочато досудове розслідування.

Позивачка ОСОБА_1 неодноразово зверталася з листами та скаргами до Прокуратури Черкаської області, Черкаської місцевої прокуратури, ГУНП в Черкаській області з повідомленням про затягування розслідування кримінального провадження, на які отримувала відповіді про те, що за результатами вивчення матеріалів кримінального провадження в прокуратурі області, керівництву Черкаської місцевої прокуратури вказано на необхідність активізації досудового розслідування, вжиття додаткових заходів, спрямованих на об’єктивне встановлення обставин кримінального провадження.

Позивачка ОСОБА_1 30.08.2017 зверталась до Урядової гарячої ліній щодо неналежного рослідування кримінального провадження. У відповідь на звернення отримала листа №24/Д-199Кц від 07.09.2017 в якому повідомлено, що з метою перевірки викладених у зверненні фактівпрацівниками управління проведено службову перевірку, за результатами якої встановлено, що у вказаних маатеріалах слідчим, з метою зібрання доказів вини причетних до скоєного осіб, проведено слідчі (розшукові) дії, допитані свідки, направлено відповідно завдання оперативному підрозділу Черкаського відділу поліції. Вказано, що керівництвом ГУНП в Черкаській області вживаються вичерпні заходи для всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин указанного кримінального провадження.

З висновку службового розслідування по фактах, викледених у скарзі гр. ОСОБА_1 від 25.01.2017 щодо неналежного виконання службових обовязків окремими працівниками Черкаського відділу поліції ГУНП при розгляді її зверннень, вбачається що службовими особами ЧВП ГУНП в Черкаській області не було своєчасно внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань по заявах ОСОБА_1 та її матері ОСОБА_5

На звернення позивачки ОСОБА_8 та її матері ОСОБА_5 листом Черкаської місцевої прокуратури №176-4126-13 від 24.04.2018 повідомлено, що Черкаською місцевою прокуратурою проведено оперативну нараду у ході якої встановлено недодержання розумних строків слідчим відділом Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області. За результатами наради, процесуальному прокурору надано для виконання вказівка прокурора вищого рівня щодо вчинення певних процесуальних дій та прийняття певного процесуального рівня.

З витягу за матеріалами службового розслідування, проведеного за листом Черкаської місцевої прокуратури від 03.05.2018 №166-7062 вих. 18 щодо усунення порушень вимог чинного законодавства України у ряді кримінальних провадження вбачається, що вивченням кримінального провадження встановлено, що в цілому досудове розслідування проводиться, проте, обставини свідчать про наявність достатніх підстав вважати про порушення розумних строків рослідування, не у повній мірі забезпечено повне, всебічне та неупереджене досудове розслідування.

Аналізуючи вище викладне,суд переконаний, що з наведених доказів явно вбачаються достатні підстави вважати про порушення розумних строків рослідування та не забезпеченя у повній мірі всебічного та неупереджененого досудового розслідування.

З медичної картки ОСОБА_1 № 9-522, вбачається, що останній вставлено діагноз: «Виражений астено- невротичний синдром: ВСД по змішаному гіпертонічному і кардіальному типах, кризовий перебіг, ситуаційний хронічний невротичний стан. Переживання, виражена нервово-емоційна лабільність, стреси, безсоння, плаксивість, виражені головні болі, головокружіння, перепади артеріального тиску, серцебиття, тахікардія, болі в серці, астенізована шаткість, нестійка в позі Ромберга.

На думку суду такий стан позивачки ОСОБА_1 повязаний із затягуванням досудового розслідування, яке проводить поліція.

Відповідно до ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об’єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

У рішенні по справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Відповідно до ч.1ст.81 ЦПК України,кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частини 1статті 76 ЦПК України). Статтями77-80 ЦПК Українирегламентована належність, допустимість, достовірність і достатність доказів.

Відповідно до частини 1статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, суд враховує, що моральні страждання будь-якої людини залежать від багатьох чинників, однак основними є глибина розуміння джерела моральних страждань, причин, що їх породили, можливість усунути ці причини самостійно, термін дії обставин моральних страждань на людину, наслідки цих страждань, характер людини, її емоційний стан, сімейні обставини, попередня професійна діяльність та ін., на підставі чого бездіяльність правоохоронних органів при розгляді її (позивача) заяви про скоєння злочину, безпідставне затягування розслідування викликала у ОСОБА_8 моральні страждання, які полягають у відчутті стурбованості, страху за своє життя, оскільки не притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності викликало відчуття незахищеності та безкарності до осіб, які вчинили злочин.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 56 Конституції України передбачає право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадових і службових осіб органів державної влади або місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема, органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (ст.ст. 1173,1174 ЦК України). Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

Відповідно до цієї норми обов'язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу, тобто шкода відшкодовується шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України.

Зважаючи вищенаведені обставини та аналізуючи положення як законодавства, так і усталену судову практику, враховуючи доведеність протиправної бездіяльності відповідача ОСОБА_3 управління національної поліції в Черкаській області протягом тривалого часу, суд переконаний, що така бездіяльність заподіяла моральну шкоду позивачеві, адже кожен факт незаконного порушення прав та інтересів викликає у повноцінної адекватної людини негативні почуття та емоції у виді обурення, розчарування, переживань, сорому або стресу, у залежності від темпераменту самої людини.

Як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі проти Сполученого Королівства», з огляду на її природу, моральна шкода не завжди може бути предметом чіткого доведення.

Суд погоджується із доводами позивача, що відчуття ним власної неспроможності захистити свої права, викликану бездіяльністю органу державної влади, спричинило йому моральну шкоду у вигляді душевних страждань, що судом презюмується, а тому завдана моральна шкода підлягає відшкодуванню.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує вимоги розумності та справедливості, зважаючи на важливість для позивача забезпечення свого порушеного права на судовий захист, враховуючи глибину і тривалість душевних страждань, неодноразовість випадків допущеної прокурором неправомірної бездіяльності, з відповідача слід стягнути на користь позивача 20000 грн., що буде достатнім для компенсації завданої моральної шкоди.

Судові витрати слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263 - 265, 267, 268 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1167, 1176 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, ОСОБА_3 управління національної поліції в Черкаській області, про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю органів досудового розслідування задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1 завдану бездіяльністю органів досудового розслідування моральну шкоду в розмірі 20000 грн.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області протягом 30 днів з дня скаладння повного тексту.

Повний текст виготовлений 01.10.2018.

Головуючий І.О.Мельник