Постанова № 76834237, 26.09.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/7634/17 Провадження № 22-ц/795/950/2018 Головуючий у I інстанції – ОСОБА_1 Доповідач - Шарапова О. Л.Категорія – цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді: Шарапової О.Л.

суддів: Бечка Є.М., Євстафіїва О.К.

позивач: ОСОБА_2

відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_3

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Фреш»,

Особа, яка подала апеляційну скаргу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Фреш»,

Оскаржується рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 30 травня 2018 року, суддя Цибенко І.В., проголошене 30 травня 2018 року об 08 год. 13 хв., повний текст складений 04 червня 2018 року.

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача компенсацію за порушення авторських прав в розмірі 10 мінімальних заробітних плат (32000 грн.) та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в 2012 року вона своєю творчою працею створила твір образотворчого мистецтва – картину під назвою «Город спит». Авторство на даний твір підтверджується підписом на картині, в подальшому вона зареєструвала своє авторське право у Державному департаменті інтелектуальної власності, про що їй видано Свідоцтво про реєстрацію авторського права №73811 від 12 вересня 2017 року. Однак у серпні 2017 року в магазині «Віват, канцелярія!», господарську діяльність в якому здійснює ФОП ОСОБА_3, було продано «Блокнот для ескізів» на лицевій стороні якого використано її твір , а саме частину картини під назвою «Город спит», чим порушені її права автора, оскільки дозволу на його використання вона відповідачу не надавала.

Рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 30 травня 2018 року позовні вимоги задоволені частково та стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь позивачки компенсацію за порушення авторських прав в сумі 16000 грн. та судові витрати.

В апеляційній скарзі ТОВ «Компанія «Фреш» просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що оскаржуване рішення є незаконним. Особа, яка подала апеляційну скаргу, посилається на те, що позивачем не надано доказів про те, що остання стала автором твору до 2016 року, тобто до дати виготовлення продукції, оскільки свідоцтво про реєстрацію авторського права №73811 видане 12 вересня 2017 року. Особа, яка подала апеляційну скаргу, вказує на те, що позивачем не надано доказів тотожності малюнку, відтвореного на зошиті, та твором образотворчого мистецтва; наданий товарний чек не можна співставити з придбаним блокнотом. Особа, яка подала апеляційну скаргу, зазначає, що відповідачем був реалізований лише один блокнот, а розмір стягнутої компенсації становить 16 000 грн., тобто відсутні принципи справедливості та розумності. Особа, яка подала апеляційну скаргу, посилається на те, що відсутня вина відповідача, оскільки останній не є виробником продукції та не знав про порушення авторських прав позивачки. Особа, яка подала апеляційну скаргу, вказує на те, що не було подано попереднього розрахунку суми судових витрат; нотаріально посвідчена довіреність ОСОБА_4 на ім.»я ОСОБА_5 не містить повноважень на укладання від імені позивачки договору на правову допомогу; 07 вересня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 укладений ліцензійний договір , відповідно до якого останній отримав виключне право на використання творів позивачки; закупка товару та направлення претензії мали місце до укладання договору про надання правової допомоги; розмір витрат на правову допомогу є завищеним; договір про надання правової допомоги та акт виконаних робіт не містить посилання на те, що правова допомога надається по даній справі.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. У відзиві зазначається, що відповідач несе відповідальність за порушення авторських права позивача шляхом розповсюдження контрафактних товарів, які отримані ним від третіх осіб на підставі господарсько-правових договорів; згідно з законодавством розмір компенсації не може бути менше 10 мінімальних заробітних плат; клопотання про зменшення витрат на правову допомогу може заявити сторона по справі, а не третя особа.

Заслухавши суддю-доповідача дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 12 вересня 2017 року ОСОБА_2 отримала свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір за №73811 «Збірник творів образотворчого мистецтва художниці Мар'яни ОСОБА_2», в тому числі картину під назвою «Город спит».

В магазині «ВіВат, канцелярія!», господарську діяльність в якому здійснює ФОП ОСОБА_3, за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, 96, , 17 серпня 2017 року було придбано блокнот для ескізів, на якому зображено частину твору позивача «Город спит», на суму 60 грн. 05 коп.

ОСОБА_2 дозволу на використання вказаного твору відповідачу не надавала.

Позивачка зверталась до відповідача з претензією-вимогою про припинення розповсюдження її твору та врегулювання даного питання в досудовому порядку.

Згідно висновку експерта № 19/9-3/09(IB)-CE/18 від 15 березня 2018 року, проведеного Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, на обкладинці наданого примірника продукції – «Блокнот для ескізів» , штрих код № 1- 0200002634740, Артикул № 1: 263474 ( зовнішня та внутрішня сторони) мало місце відтворення твору образотворчого мистецтва – картини « Город спит», автором якого є ОСОБА_2, а саме – елементів, якими відтворено художній образ фантазійної істоти та композиційного зображення переднього плану ( центральної частини композиції : будинків, листків-дерев, а також, зображення чоловічка), тобто – частин даного твору, що можуть використовуватися самостійно.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_2 є автором твору «Город спит», дозволу на використання та розповсюдження творів образотворчого мистецтва відповідачу не надавала; здійснивши реалізацію товару із зображенням твору, автором якого є позивачка, відповідач порушив авторські права, а тому з відповідача на користь позивачки слід стягнути грошову компенсацію, виходячи з розміру обрахування 1600 грн.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, який узгоджується з матеріалами справи та приписами законодавства.

Відповідно до ст.. 437 ЦК України та ст.. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» авторське право виникає з моменту створення твору. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

За змістом ст.. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» до майнових прав автора належить виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Згідно зі ст.. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» суб»єкт авторського права має право звернутися до суду за захистом своїх прав з вимогою про відшкодування збитків

(матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення

доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського

права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано доказів про те, що остання стала автором твору до 2016 року, тобто до дати виготовлення продукції, оскільки свідоцтво про реєстрацію авторського права №73811 видане 12 вересня 2017 року, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки створення ОСОБА_2 картини « Грод спит» саме у 2012 році підтверджується актом огляду веб-сайту від 29 травня 2018 року, постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 10 травня 2018 року.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано доказів тотожності малюнку, відтвореного на зошиті, та твором образотворчого мистецтва; наданий товарний чек не можна співставити з придбаним блокнотом, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки такі доводи спростовуються висновком експерта № 19/9-3/09(IB)-CE/18 від 15 березня 2018 року, проведеним Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України. На запит Апеляційного суду Чернігівської області представником позивачки був наданий та оглянутий оригінал висновку експерта, оригінал придбаного блокноту та оригінал фіскального чеку.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачем був реалізований лише один блокнот, а розмір стягнутої компенсації становить 16 000 грн., тобто відсутні принципи справедливості та розумності, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки компенсація визначена у мінімальному розмірі, передбаченому ст.. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» ( в ред.. на час спірних правовідносин).

Доводи апеляційної скарги про те, що відсутня вина відповідача, оскільки останній не є виробником продукції та не знав про порушення авторських прав позивачки, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, оскільки розповсюдження контрафактних творів є порушенням авторських прав і особа, яка розповсюджує такі твори несе відповідальність і у разі , якщо контрафактні твори отримані за договором з третіми особами.

Доводи апеляційної скарги про те, що не було подано попереднього розрахунку суми судових витрат; нотаріально посвідчена довіреність ОСОБА_4 на ім.»я ОСОБА_5 не містить повноважень на укладання від імені позивачки договору на правову допомогу; 07 вересня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 укладений ліцензійний договір , відповідно до якого останній отримав виключне право на використання творів позивачки; закупка товару та направлення претензії мали місце до укладання договору про надання правової допомоги; розмір витрат на правову допомогу є завищеним; договір про надання правової допомоги та акт виконаних робіт не містить посилання на те, що правова допомога надається по даній справі, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ЦПК України, який діяв на час подання позову ОСОБА_2, не було передбачено, що позивач мав би подати попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат. В довіреності від 04 липня 2017 року, виданій ОСОБА_2 на ім.»я ОСОБА_5, посвідченій приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, відсутні обмеження на укладання ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_2 договору про надання правової допомоги; довіреність видана з правом передоручення. 07 вересня 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 укладений ліцензійний договір , відповідно до якого останній отримав виключне право на використання творів позивачки, а факт розповсюдження контрафактної продукції мав місце 17 серпня 2017 року. Законодавство не містить заборони щодо попереднього надання юридичних послуг та вже подальшого оформлення відповідного договору. З урахуванням приписів ст.. 137 ЦПК України клопотання про зменшення витрат на правову допомогу може бути заявлено стороною у справі, а не третьою особою. Матеріали справи містять оригінали квитанції про оплату витрат на правову допомогу, оригінал акту виконаних робіт, представники позивачки приймали участь у розгляді справи у суді першої інстанції, що свідчить , що витрати на правову допомогу позивачці надавалися саме у даній цивільній справі.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

До відзиву на апеляційну скаргу представником позивачки надані додатковий договір про надання правової допомоги, згідно з яким представник ОСОБА_2 мав підготувати відзив на апеляційну скаргу, надати консультацію, сформувати правову позицію та прийняти участь у судових засіданнях суду апеляційної інстанції; акт виконаних робіт та оригінал квитанції про оплату витрат на правову допомогу в сумі 10 000 грн. Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 24 липня 2018 року розгляд справи був призначений без повідомлення осіб, тобто судове засідання не проводилося. В наданих представником позивачки акті виконаних робіт та квитанції про оплату витрат на правову допомогу не зазначено, яка саме сума була сплачена за складання відзиву на апеляційну скаргу, надання консультації, формування правової позиції, що унеможливлює визначити цю суму а тому у відшкодуванні витрат на правову допомогу слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Фреш» – залишити без задоволення, рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 30 травня 2018 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 01 жовтня 2018 року.

Головуючий:Судді: