Рішення № 76833970, 25.09.2018, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 628/227/18

Провадження № 2/628/376/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2018 року Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого - судді Шиховцової А.О.,

за участю секретаря – Шевченко О.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Куп'янську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди,

за участю :

позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – адвоката ОСОБА_3,

відповідача – ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_4,

встановив:

22.01.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди у розмірі 20000 грн., посилаючись на те, що відповідач вироком Куп’янського міськрайонного суду Харківської області була засуджена за ч. 1 ст. 125 КК України, за спричинення йому тілесних ушкоджень, а саме, нанесла один удар фрагментом цеглини в область голови, заподіявши ушкодження у вигляді численних саден у центрі лоба, на всьому протязі носу, в проекції лівої надбрівної дуги та по крововиливу в коло очній області справа та зліва. Указаний злочин був скоєний 15 травня 2015 року. У них продовжують існувати неприязні стосунки, відповідач весь час провокує скандали. У зв’язку зі скоєнням відповідачем злочину проти нього, позивача, йому була спричинена моральна шкода, яка полягає у стражданнях від фізичного болю, у зв’язку з пошкодженням здоров’я, моральних стражданнях, у зв’язку з її протиправною поведінкою відносно нього. При визначенні розміру моральної шкоди необхідно враховувати тяжкість злочину, глибину його страждань, невизнання своєї вини відповідачем. Також, позивач зазначив, що відповідачка – його колишня дружина, у них є спільний будинок, але він не може проживати в ньому, так як вона його б’є, чого він боїться і на розмір моральної шкоди впливає все вищевикладене. Таким чином, вищевикладені обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом

08 лютого 2018 року суд відкрив провадження у справі і призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, просили суд їх задовольнити.

Відповідач та її представник у судовому засіданні заперечували проти позову, просили відмовити у його задоволенні. 05.03.2018 р. відповідачем ОСОБА_2 до суду подано відзив на позов, в якому зазначено, що з вимогами позову вона не згодна, вказуючи на те, що в провадженні слідчого відділу Куп’янського ВП ГУНП в Харківській області знаходиться кримінальне провадження, по якому проводиться досудове розслідування відносно її колишнього чоловіка ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 129 КК України – погроза вбивством. ОСОБА_1 з іншими особами, намагалися у нічний час вивезти з їхнього сумісного будинку, що по вул. Московській, 77, м. Куп’янськ, меблі, що вони придбали за період шлюбу. Вона побачила це та прийшла у будинок разом з сином, братом ОСОБА_5, батьком ОСОБА_6, щоб запобігти крадіжці меблів та іншого майна, яке позивач за останні десять років не встиг вивезти. ОСОБА_1, перебуваючи у нетверезому стані, кидався битися на неї та її близьких з викруткою, ножем та ножицями. На підтвердження викладеного надала суду копію ухвали слідчого судді Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 24 червня 2016 року, якою зобов'язано начальника СВ Куп'янського ВП ГУ НП України в Харківській області внести відомості про кримінальні правопорушення за заявою ОСОБА_2 від 15 квітня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань та провести досудове розслідування, щодо скоєння її колишнім чоловіком ОСОБА_1 протиправних дій по відношенню до неї та її рідних. Крім того, вважає, що посилання позивача на те, що він не може проживати в їхньому будинку тому, що вона його б’є, не відповідає дійсності, адже у неї навіть ключів від будинку немає. Позивач, коли «пропивати» стало нічого, демонтував частину опалювальної системи в будинку, щоб здати на металолом. До цього, ним були здано на металолом деяке їхнє сумісне майно – інструменти, нова ванна, 46 метрів паркану, у зв’язку з чим будинок став непридатним для проживання в ньому взимку. На підтвердження викладених обставин надала суду характеристики: складену ЖКП-1 на ОСОБА_1, як на робітника з благоустрою, який працював з 07.08.2017 року по 15.11.2017 р. вбачається, що він зарекомендував себе як безвідповідальний, недисциплінований, та був звільнений за відсутність на роботі протягом тривалого часу; складену 11.01.2018 р. уповноваженою КМР 7 кварталу дана характеристика на ОСОБА_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, в якій зазначено, що зі слів сусідів, ОСОБА_1 веде асоціальний спосіб життя, зловживає алкоголем, офіційно не працевлаштований, в домоволодінні влаштував алкогольний притон, квартальною було зафіксовано, що він демонтував і збав н металобрухт опалювальну систему, меблі, паркан металевий (46 метрів), через що будинок стає непридатним для проживання у зимовий час, даними діями порушує права співвласника ОСОБА_2 Зі службової характеристики на ОСОБА_2 від 01.03.2018 р., яка була додана до відзиву, вбачається, що вона за місцем роботи, де працює вже 30 років, характеризується позитивно, не конфліктна. Крім того, надала суду світлини будинку з матеріалів оцінки будинку за 2016 рік. на підтвердження того, що у будинку за адресою: вул. Московська, 77, м. Куп’янськ, брудно, кімнати знаходяться в антисанітарному, занедбаному стані. Також вказує на те, що їх будинок був відключений від газопостачання, надавши Акт ПАТ «Харківгаз» про відключення газоспоживаючих приладів від 03.11.2016 р. у будинку за адресою: вул. Московська, 77, м. Куп’янськ, і позивач проживає взимку у своєю матері, а влітку живе в їхньому будинку, що на вул. Московська, 77, який він занедбав.

За клопотанням відповідача судом були допитані наступні свідки.

Так, свідок ОСОБА_7, син сторін по справі, у судовому засіданні дав покази про те, що батько ОСОБА_1 постійно вживає алкогольні напої, посилання батька на те, що він не може проживати у спільному з матір’ю будинку за адресою: вул.. Московська, 77, м. Куп’янськ, не відповідають дійсності, адже у них з матір’ю ОСОБА_2 навіть ключів немає від нього. Батько веде аморальний спосіб життя, ніде не працює, а якщо коли і працював, то його виганяли з роботи за прогули, п’янки. При конфлікті 15 травня 2015 року між батьками, він був присутній на огороді.

Свідок ОСОБА_8, квартальна, дала суду покази про те, що сторони по справі – мешканці кварталу, ОСОБА_1 – симулянт, постійно вживає алкогольні напої, ОСОБА_2 неодноразово зверталася до неї, як до квартальної, і нею були зафіксовані факти демонтажу ОСОБА_1 системи опалення у будинку № 77 по вул. Московській м. Куп’янськ, що було здано ним на металобрухт, винос меблів з домоволодіння, псування металевого паркану. При відвідуванні нею будинку за вказаною вище адресою, ОСОБА_1 або був п’яний або відмовлявся розмовляти.

Свідок ОСОБА_9, сусідка позивача, дала свідчення про те,що між сторонами по справі давно існують неприязні стосунки, ОСОБА_1 зловживає спиртними напоями, за останні три роки виніс все з будинку, пропив, ОСОБА_2 його не била, він впав.

Свідок ОСОБА_10, сусідка позивача, охарактеризувала ОСОБА_1 як конфліктну людину, давши покази про те, що коли ОСОБА_2 приходить разом з сином до домоволодіння за адресою: вул. Московська, 77, м. Куп’янськ, ОСОБА_1 вчиняє сварку, кричить на неї, проганяє, нецензурно висловлюється при цьому. У дворі ОСОБА_1 збирає п’яні компанії. Про побиття ОСОБА_2 ОСОБА_1 у 2015 році їй невідомо.

Суд, заслухавши усні пояснення сторін, їх представників, допитавши свідків за клопотанням відповідача, з’ясувавши обставини справи та дослідивши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.12 та ст.81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно рішення Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 23 березня 2015 року, яке набрало законної сили 03 квітня 2015 року, шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, і ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище «Колочавіна»), ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 30 вересня 1989 року, відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Куп’янську реєстраційної служби Куп’янського міськрайонного управління юстиції у Харківській області, за актовим записом № 256 - розірваний (а.с.6).

Рішенням Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 21 листопада 2016 року, яке набрало законної сили 02 грудня 2016 року, визнано за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, право спільної сумісної власності подружжя на 1/2 частину жилого будинку № 77 по вулиці Московській у місті Куп’янську Харківської області (а.с.7).

05 травня 2017 року Куп’янським міськрайонним судом Харківської області ухвалено вирок, яким ОСОБА_2 визнано винуватою за ч.1 ст. 125 КК України та призначено їй покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. Згідно вироку, встановлені такі обставини, ОСОБА_2 13.05.2015 року близько 18.00 години в м. Куп`янськ Харківської області, знаходячись за місцем своєї реєстрації у дворі домоволодіння №77 по вул. Московська, в ході сварки зі своїм колишнім чоловіком ОСОБА_1, яка виникла на ґрунті тривалих особистих неприязних відносин, діючи з умислом на спричинення тілесних ушкоджень, умисно нанесла один удар фрагментом цеглини в область голови, заподіявши йому тілесні ушкодження у вигляді численних саден в центрі лоба, на всьому протязі носу, в проекції лівої надбрівної дуги та по крововиливу в коло очній області справа та зліва, які згідно висновку експерта №188-КП/15 від 19.05.2015 р. за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. Даний вирок суду набрав законної сили 18 вересня 2017 року, згідно ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області: апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_2 і її захисника адвоката ОСОБА_4 залишені без задоволення. Вирок Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 5 травня 2017 року щодо ОСОБА_2 залишено без змін. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України звільнено ОСОБА_2 від покарання за цим вироком у зв’язку з закінченням строків давності (а.с.83-84).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до положень ч.7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, що полягає у душевних стражданнях яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в іншій спосіб, незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 3 роз'яснень, викладених в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Злочин, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, є злочином проти здоров'я особи.

Конституція України визначає життя і здоров'я людини найвищою соціальною цінністю (ст. 3). Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права і способом захисту цивільних прав може бути відшкодування, в тому числі, моральної (немайнової) шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я (ст.ст. 16, 1168 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до норм ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За таких обстави суд вважає, що саме неправомірними діями відповідача ОСОБА_2 за фактом нанесення 13.05.2015 року тілесних ушкоджень позивачу ОСОБА_1 заподіяно шкоду, у зв'язку з чим позивач має право на відшкодування моральної шкоди спричиненої з вини відповідача, яка полягає у фізичному болі, які позивач зазнав у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також у душевних стражданнях, внаслідок протиправної поведінки щодо нього.

Суд критично відноситься до показів свідків, їх показання базуються лише на суб’єктивному характеризуванні позивача, способу його життя, свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 взагалі не були очевидцями конфлікту між сторонами по справі, який стався 13.05.2015 р. та їм невідомі його наслідки. Показам свідків ОСОБА_7, ОСОБА_10, які були допитані при розгляді кримінального провадження відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 125 К України, а їх покази при розгляді даної цивільної справи є аналогічними, була дана оцінка при ухваленні судом вироку, де зазначено, що покази про падіння ОСОБА_1 не містять зв`язку із тілесними ушкодженнями, які в нього були встановлені висновком судово-медичної експертизи №188-КП/15 від 19.05.2015 року, і не дають суду підстав вважати їх достовірними доказами того, що ОСОБА_1 отримав якісь тілесні ушкодження 13.05.15 р. до сварки з обвинуваченою.

Статтями 77, 78 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 4 ст. 77 ЦПК України суд не бере до розгляду докази, що не стосується предмета доказування.

Відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу, який би спростовував наявність його вини у спричиненні тілесних ушкоджень позивачу, встановлених вироком суду, що набрав законної сили, який є обов’язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили та керуючись принципом розумності, справедливості.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні та з чого він при цьому виходить.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалість, можливість відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин справи. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Вирішуючи позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, суд бере до уваги наявність причинного зв'язку між протиправними діяннями відповідача щодо позивача та моральною шкодою, яка виразилася у фізичних і моральнихстражданнях ОСОБА_1 внаслідок ушкодження його здоров'я шляхом заподіяння умисних легких тілесних ушкоджень відповідачкою ОСОБА_2 у вигляді численних саден в центрі лоба, на всьому протязі носу, в проекції лівої надбрівної дуги та по крововиливу в коло очній області справа та зліва, що встановлено вироком Куп’янського міськрайонного суду Харківської області від 05.05.2017 р., з урахуванням конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили з вини відповідача, характеру та тривалості моральних страждань позивача, керуючись принципом розумності, виваженості та справедливості, а також, що розмір шкоди не повинен призводити до збагачення, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заподіяної моральної шкоди у розмірі 4000 грн., тим самим частково задовольнивши позовні вимоги.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263, 265, ч. 6 ст. 259, ст. 268, 351, 352, 355 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст. 23, 1167 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_11 ОСОБА_12 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, 4000 (чотири тисячі) гривень моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь держави судовий збір у розмірі 140,96 грн. (рахунок: 31211256026001, код ЄДРПОУ 37993783, МФО 899998, отримувач : ГУК у м. Києві, банк отримувача Казначейство України, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

В іншій частині позову – відмовити.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Харківської області через Куп’янський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На виконання вимог ч. 10 ст. 272 ЦПК України суд повідомляє учасникам справи веб-адресу сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою вони можуть отримати інформацію по даній справі: http://kpm.hr.court.gov.ua/sud2023/gromadyanam/csz/. Копія (текст) судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/ (в рядку «Справа №» необхідно ввести номер справи, в якій видано це судове рішення).

Повний текст рішення складений 01 жовтня 2018 року.

Суддя А.О.Шиховцова