Рішення № 76833470, 20.09.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/2712/18

н/п 2/640/1441/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2018 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Попрас В.О.,

при секретарі - Томіної І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про примусове виселення без надання іншого житла,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить виселити ОСОБА_2 та інших осіб, що проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1 без дозволу позивачки, яка є власником квартири, а також звільнити квартиру від їхніх речей та майна. В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що на підставі свідоцтва від 13.03.2017р., посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 88, позивачці на праві власності належить 1/2 частина квартири АДРЕСА_1. Також, на підставі свідоцтва від 13.03.2017р., посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 89, їй на праві власності належить 1/2 частина квартири АДРЕСА_2. Тобто позивачці на праві власності належить квартира АДРЕСА_1. Однак в порушення права позивачки ОСОБА_1, як власника квартири, відповідач ОСОБА_2 продовжує проживати в належній позивачеві квартирі, що заважає позивачці, як власнику квартири, вільно користуватися, розпоряджатися квартирою та призводить до інших незручностей. Проживання в квартирі позивачки сторонніх осіб перешкоджає їй вільно користуватися своїм житлом.

В судове засідання позивачка не з’явилася, подала заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просить розглядати справу в її відсутність. Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час і місце судового засідання повідомлена у встановленому порядку, подала відзив на позов, в якому зазначила,що квартира АДРЕСА_1 належала в рівних частинах їй та її чоловікові ОСОБА_4 Позивачка ОСОБА_1 придбала на прилюдних торгах, що відбулись 13.02.2017 року, про що державним виконавцем Київського ВДВС міста Харкова було видано акт. Цього ж дня приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_3 видала ОСОБА_1 свідоцтво про придбання 1/2 частини трьохкімнатної квартири АДРЕСА_3. 1/2 частина квартири належала покійному чоловікові відповідачки ОСОБА_4, який помер 18.10.2013 року. Таким чином, прилюдні торги проводились щодо майна, власник якого був мертвий на час проведення торгів, що є недопустимим та порушує норми цивільного законодавства. Враховуючи ту обставину, що після смерті особи, її права та обов'язки переходять до спадкоємців, державний виконавець не мав права проводити прилюдні торги не встановивши перед цим, чи перейшла частина квартири до спадкоємця, чи є спадкоємці на майно ОСОБА_4, чи може це відумерла спадщина, а тому майно переходить до територіальної громади міста Харкова. Оскільки прилюдні торги порушили права спадкоємців вона готує позовну заяву про визнання прилюдних торгів недійсними. Таким чином, державний виконавець, не встановивши коло спадкоємців, яким перейшло майно після померлого ОСОБА_4, порушив права відповідачки ОСОБА_2, як однієї із спадкоємців, стягнувши значно більшу частину боргу, ніж ту, що відповідачка мала сплатити кредитору.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом установлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 є власником квартири № 126, що знаходиться в будинку № 92 по вул. Гвардійців Широнинців в м. Харкові на підставі свідоцтва від 13.03.2017р., посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 88 та на підставі свідоцтва від 13.03.2017р., посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 89.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.03.2017р. № 82517097 квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1.

У відповідність до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року». Першого протоколу та протоколів № 2. 4. 7 та 11 до Конвенції, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплю' право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону, за своєю волею. незалежно від волі інших осіб (ст. ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Таким чином проживання в ІНФОРМАЦІЯ_2, яка належить на праві власності ОСОБА_1, відповідачки ОСОБА_2, перешкоджає позивачці володіти і вільно користуватися цим житлом, що призводить до порушення її права власності.

Відповідачка ОСОБА_2 не є членом сім'ї позивача та не має права користування квартирою відповідно до положень ст. 405 ЦК України та ч. 1 ст. 156 ЖК УРСР, договорів найму (оренди) цією квартирою між позивачкою та відповідачкою також не укладалось.

При таких обставинах суд приходить до висновку, що відповідачку ОСОБА_2 слід виселити з квартири АДРЕСА_4.

Позивачка ОСОБА_1 в позові просила також виселити з квартири АДРЕСА_4 інших осіб, що проживають там.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачці ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16.03.2018р. було запропоновано уточнити позовні вимоги та вказати прізвище, ім’я, по батькові осіб, яких позивачка просить виселити з квартири з квартири АДРЕСА_4.

В своїй заяві про усунення недоліків позовної заява позивачка ОСОБА_1 зазначила, що заявлені вимоги, кількість належних відповідачів позивачка може уточнити після відкриття провадження у справі до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, заяв про уточнення позовних вимог не подавала. Подала заяву про розгляд справи в її відсутність та задоволені позову.

Згідно ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Оскільки позивачкою ОСОБА_1 не визначено осіб, яких вона просить виселити з квартири АДРЕСА_5, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають за їх недоведеністю.

У відповідності зі ст. 141 ЦПК України з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивачки слід стягнути сплачений судовий збір.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263 – 265 ЦПК України, ст.ст. 321, 386, 391 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, - задовольнити частково.

Виселити ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, з квартири АДРЕСА_5.

В іншій частині в задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст рішення виготовлено 28.09.2018 року.

СУДДЯ