Постанова № 7683333, 20.01.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2010 року Справа №2а-6323/09/0870

(13 год. 06 хв.) м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Садового І.В.,

при секретарі судового засідання Сірик К.Л.,

за участю:

представників позивача: Белікової К.Г., Іоффе В.Л.,

представників відповідача: Зіменко І.А., Верещаги Т.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Відкритого акціонерного товариства «Електротехнологія»

до: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень

рішень від 13.04.2009 №0000052300/0 та від 16.11.2009

№0000632302/3/24484/7123-0115

19.11.2009 Відкрите акціонерне товариство «Електротехнологія» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 13.04.2009 №0000052300/0 та від 16.11.2009 №0000632302/3/24484/7123-0115.

Ухвалою суду від 20.11.2009 відкрито провадження в адміністративній справі №2а-6323/09/0870, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи на 09.12.2009. У судовому засіданні оголошувались перерви до 22.12.2009 та до 20.01.2010.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 20.01.2010 на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Судом оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві. Зазначають, що висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР є необґрунтованими, і, відповідно нарахування відповідачем позивачу податку на прибуток здійснено незаконно. Просять позов задовольнити, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя від 13.04.2009 №0000052300/0 про визначення суми податкового зобовязання за платежем: податок на прибуток підприємств в загальному розмірі 120312 грн., в тому числі 80208 грн. за основним платежем, 40104 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та від 16.11.2009 №0000632302/3/24484/7123-0115 про визначення суми податкового зобовязання за платежем: податок на прибуток підприємств в загальному розмірі 12443 грн., в тому числі 12443 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Представники відповідача з позовними вимогами не погодились з підстав, зазначених у наданих запереченнях та додаткових запереченнях. Вважають висновки акту перевірки про порушення позивачем п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.п.4.1.3 п.4.1 ст.4, п.п.7.10.3, п.п.7.10.4, п.п.7.10.5, п.п.7.10.7, п.п.7.10.9, п.п.7.10.10 п.7.10 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 80208 грн. обґрунтованими а спірні податкові повідомлення рішення правомірними. Просять у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи та надані додаткові докази, заслухавши представників позивача та відповідача, суд -

ВСТАНОВИВ:

В період з 02.02.2009 по 25.03.2009 Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Запоріжжя була проведена планова виїзна перевірка Відкритого акціонерного товариства «Електротехнологія», код ЄДРПОУ 05402335, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 по 30.09.2008, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.09.2008, за результатами якої було складено акт від 01.04.2009 №859/23/05402335.

Згідно п.1 розділу 4 «Висновок» акту перевіркою встановлено порушення п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.п.4.1.3 п.4.1 ст.4, п.п.7.10.3, п.п.7.10.4, п.п.7.10.5, п.п.7.10.7, п.п.7.10.9, п.п.7.10.10 п.7.10 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 80208 грн., у тому числі по періодах:

2007 рік у сумі 35411 грн., з них

- занижено податку за 3 квартали 2007 року у сумі 60297 грн. (у т.ч. занижено податку за 3 квартал 2007 року у сумі 60297 грн.);

- занижено податку за 2007 рік у сумі 35411 грн. (у т.ч. завищено податку за 4 квартал 2007 року у сумі 24886 грн.);

3 квартали 2008 року у сумі 44797 грн., з них

- занижено податку за 1 квартал 2008 року у сумі 16619 грн.;

- завищено податку за півріччя 2008 року у сумі 39539 грн. (у т.ч. завищено податку за 2 квартал 2008 року у сумі 56158 грн.);

- занижено податку за 3 квартали 2008 року у сумі 44 797 грн. (у т.ч. занижено податку за 3 квартал 2007 року у сумі 84 336 грн.).

На підставі вищевказаного акту перевірки 13.04.2009 ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя було прийнято податкове повідомлення - рішення №0000052300/0, яким ВАТ «Електротехнологія» було визначено суму податкового зобовязання за платежем: податок на прибуток у розмірі 120312 грн., в тому числі 80208 грн. за основним платежем, 40104 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до п.п.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181 - ІІІ (з змінами та доповненнями) позивач здійснив адміністративне оскарження вищевказаного податкового повідомлення рішення.

Рішенням про результати розгляду скарги від 06.11.2009 вих. №11458/6/25-0115 Державна податкова адміністрація України залишила без змін податкове повідомлення рішення ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя від 13.04.2009 №0000052300/0 та збільшила на 12443 грн. суму штрафної санкції з податку на прибуток.

На підставі вищевказаного рішення ДПА України та згідно положень п.6.6 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000 (зі змінами та доповненнями) 16.11.2009 Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Запоріжжя було прийняте податкове повідомлення - рішення №0000632302/3/24484/7123-0115, яким позивачу було визначено суму податкового зобовязання за платежем: податок на прибуток в сумі 12443 грн., в тому числі 0 грн. - основний платіж, 12 443 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями рішення позивач звернувся з даним позовом до Запорізького окружного адміністративного суду.

Оцінивши представлені докази у їх сукупності вважаю, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

І. Щодо зменшення відповідачем доходів за 3 квартал 2008 року на суму дебіторської заборгованості по контрагенту ТОВ «Крестіл Україна».

Як встановлено матеріалами перевірки, у ТОВ «Крестіл Україна» існувала заборгованість перед позивачем в розмірі 224160 грн. за договором № 856-К/130-2003р. від 24.10.2003, яка була стягнута згідно рішення господарського суду м.Києва від 01.03.2006 у справі № 21/187, але не сплачена у добровільному або примусовому порядку на підставі виконавчого провадження.

При зменшенні у 3 кварталі 2008 року валового доходу на суму заборгованості в розмірі 224160 грн. по судовому позову до ТОВ «Крестіл Україна» позивач керувався п.5.10 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334 від 28.12.1994 (із змінами та доповненнями), оскільки станом на 3 квартал 2008 року не відбулося погашення суми боргу.

Відповідно до п.п. 12.1.1 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334 від 28.12.1994 (із змінами та доповненнями) - платник податку - продавець товарів (робіт, послуг), має право збільшити суму валових витрат звітного періоду па вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (падання інших видів компенсацій їх вартості). Таке право на збільшення суми валових витрат виникає, якщо протягом такого звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій:

а) платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна;

б) зазначена затримка в оплаті (наданні інших видів компенсацій) перевищує 90 календарних днів та платник податку - продавець отримує від покупця згоду про визнання раніше надісланої йому претензії в порядку досудового врегулювання спору або не отримує відповіді на таку претензію протягом строків, визначених законодавством;

в) за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу).

Підпунктом 12.1.4 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334 від 28.12.1994 (із змінами та доповненнями) передбачено надання «повідомлення про збільшення валових витрат або валового доходу, з посиланням на відповідні положення підпунктів 12.1.1 та 12.1.2 цього пункту, платник податку - продавець надає податковому органу разом з декларацією за звітний період та іншими первинними документами, які підтверджують наявність дебіторсько - кредиторської заборгованості». Документи, які підтверджують наявність дебіторсько-кредиторської заборгованості до ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя позивачем не надавались.

Отже, ВАТ «Електротехнологія» мало право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах, коли зверталося до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця.

Оскільки ВАТ «Електротехнологія» зверталося до господарського суду міста Києва з позовною заявою 01.03.2006, відповідно і збільшити суму валових витрат на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) ВАТ «Електротехнологія» мало право лише у І кварталі 2006 року та не мало право зменшувати валовий дохід у III кварталі 2008 року на суму 224 160 грн. по судовому позову до ТОВ «Крестил-Україна» по справі 21/187.

Таким чином, суд вважає правомірними висновки відповідача, що ВАТ «Електротехнологія» всупереч діючому законодавству, на порушення п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР із змінами та доповненнями, безпідставно занижено дохід за 3 квартал 2008 року з податку на прибуток підприємства на 224 160 грн.

ІІ. Щодо довгострокових контрактів:

Згідно з пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Підпунктом 4.1.3 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР визначено, що валовий доход включає доходи від операцій, передбачених статтею 7 цього Закону.

Відповідно до підпункту 7.10.1 пункту 7.10 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР платник податку може вибрати особливий порядок оподаткування результатів діяльності, що здійснюється за довгостроковим договором (контрактом).

Підпунктом 7.10.2 пункту 7.10 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР передбачено, що довгостроковий договір (контракт) - будь-який договір на виготовлення, будівництво, установку або монтаж: матеріальних цінностей, що входитимуть до складу основних фондів замовника або складових частин таких основних фондів, а також: на створення нематеріальних активів, пов'язаних з таким виготовленням, будівництвом, установкою або монтажем (послуг типу «інжиніринг», науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та розробок), за умови, якщо такий контракт не планується завершити раніше ніж через 9 місяців з моменту здійснення перших витрат або отриманню авансу (передплати).

Згідно з підпунктом 7.10.3 пункту 7.10 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР виконавець самостійно визначає доходи і витрати, нараховані (понесені) протягом звітного періоду у зв'язку із виконанням довгострокового договору (контракту), використовуючи оціночний коефіцієнт виконання такого довгострокового контракту.

Підпунктами 7.10.4, 7.10.5, 7.10.6 пункту 7.10 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР визначено, що оціночний коефіцієнт виконання довгострокового договору (контракту) визначається як співвідношення суми фактичних витрат звітного періоду до суми загальних витрат, що плануються виконавцем при виконанні довгострокового контракту.

Доход виконавців у звітному періоді визначається як добуток загальнодоговірної ціни довгострокового договору (контракту) на оціночний коефіцієнт виконання довгострокового контракту.

Витрати виконавця у звітному періоді визначаються на рівні фактично оплачених (нарахованих) витрат, пов'язаних із виконанням довгострокового договору (контракту) у такому звітному періоді

Відповідно до підпункту 7.10.7 пункту 7.10 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР витрати і доходи, понесені (нараховані) виконавцем довгострокового договору (контракту) протягом звітного періоду, включаються до складу валових витрат або валових доходів такого виконавця за наслідками такого періоду в сумах, визначених підпунктами 7.10.5 та 7.10.6 цієї статті.

Згідно з підпунктом 7.10.9 пункту 7.10 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» після завершення довгострокового договору (контракту) виконавець здійснює перерахунок сум податкових зобов'язань, попередньо визначених ним за наслідками кожного податкового періоду протягом строку виконання такого довгострокового договору (контракту), визначаючи фактичний коефіцієнт виконання довгострокового договору (контакту) як співвідношення витрат відповідних попередніх звітних періодів до фактичних загальних витрат, понесених (нарахованих) виконавцем при виконанні довгострокового договору (контракту), та доход таких періодів як добуток кінцевої договірної ціни об'єкта довгострокового договору (контракту) на фактичний коефіцієнт виконання довгострокового договору (контракту).

У разі коли за наслідками перерахунку виявляється, що платник податку завищив або занизив суму податкових зобов'язань, розраховану за наслідками будь-якого попереднього податкового періоду протягом виконання довгострокового договору (контракту), зазначене завищення або заниження враховується відповідно у зменшенні або збільшенні валового доходу такого платника податку в податковому періоді завершення довгострокового договору (контракту) із застосуванням до суми визначеної різниці процента, що дорівнює 120 відсоткам ставки Національного банку України, що діяла на момент здійснення такого перерахунку, за строк дії такої переплати чи недоплати.

Як свідчать матеріали справи перевіркою встановлено, що на порушення п.п.4.1.3 п.4.1 ст.4; п.п.7.10.3, п.п.7.10.4, п.п.7.10.5, п.п.7.10.7, п.п.7.10.9, п.п.7.10.10 п.7.10 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР (із змінами і доповненнями) підприємством при розрахунку суми доходу у зв'язку із виконанням довгострокового контракту та при перерахунку сум податкових зобов'язань за завершеному довгостроковому контракту №45/08-АТ/СП-02-1031-К/130-2007 від 10.04.2007 невірно визначено кінцеву договірну ціну об'єкта довгострокового контракту (без урахування додаткових угод, за якими збільшувалася загальна вартість контракту) та невірно визначено загальну суму витрат, що планувалися при виконанні цього контракту (з урахуванням нормативу рентабельності - планового доходу), як наслідок - невірне визначення оціночного коефіцієнту виконання довгострокового контракту.

Так, загально договірна ціна довгострокового контракту №45/08-АТ/СП-02-1031-К/130-2007 від 10.04.2007 протягом його виконання збільшилася на підставі додаткових угод на 72 889 доларів США, кінцева договірна вартість контракту складає 507 239 доларів США (еквівалент у гривні за курсом 5 грн. 05 коп. - 2561 556 грн. 95 коп.).

Підприємством ВАТ «Електротехнологія» при розрахунку суми доходу у зв'язку із виконанням даного довгострокового контракту та при перерахунку сум податкових зобов'язань по завершеному довгостроковому контракту №45/08-АТ/СП-02-1031-К/130-2007 від 10.04.2007 збільшення загально договірної ціни контракту не враховувалося.

Відповідно наданих калькуляцій встановлено, що ВАТ «Електротехнологія» завищено загальну суму витрат, що плануються при виконанні даного довгострокового контракту на суму планового нормативу рентабельності (планового доходу), що призвело до невірного визначення оціночного коефіцієнту виконання довгострокового контракту.

Також перевіркою встановлено, що на порушення п.п.4.1.3 п.4.1 ст.4; п.п.7.10.3, п.п.7.10.4, п.п.7.10.5, п.п.7.10.7, п.п.7.10.9, п.п.7.10.10 п.7.10 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 №334/94-ВР (із змінами і доповненнями) підприємством при розрахунку суми доходу у зв'язку із виконанням довгострокового договору та при перерахунку сум податкових зобов'язань за завершеному довгостроковому договору №1050-К/130-2007 від 16.05.2008 невірно визначено загальну суму витрат, що планувалися при виконанні цього договору (з урахуванням нормативу рентабельності - планового доходу), як наслідок - невірне визначення оціночного коефіцієнту виконання довгострокового договору.

Відповідно наданої калькуляцій встановлено, що підприємством ВАТ «Електротехнологія» завищено загальну суму витрат, що плануються при виконанні даного довгострокового контракту на суму планового нормативу рентабельності (планового доходу), що призвело до невірного визначення оціночного коефіцієнту виконання довгострокового контракту, що призвело до заниження доходу від виконання довгострокового договору №1050-К/130-2007 від 16.05.2008 на загальну суму 125309 грн., у т.ч.:

- заниження доходу за півріччя 2008 року на суму 29141 грн. (у т.ч. занижено доходу за 2 квартал 2008 року на 29141 грн.);

- заниження доходу за 3 квартали 2008 року на суму 125309 грн. (у т.ч. занижено доходу за 3 квартал 2008 року на 96168 грн.).

Згідно п.п.7.10.5 п.7.10 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 №334/94-ВР (із змінами і доповненнями) дохід виконавців у звітному періоді визначається як добуток загально договірної ціни довгострокового договору (контракту) на оціночний коефіцієнт виконання довгострокового контракту.

Думка позивача про відсутність затвердженої методики розрахунку доходів та витрат при виконанні довгострокового договору спростовується вищенаведеними нормами діючого законодавства, якими чітко передбачено яким чином здійснюється розрахунок доходів та витрат при виконанні довгострокового договору.

Крім того, суд враховує, що відповідно до процитованих норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР витрати і доходи, понесені (нараховані) виконавцем довгострокового договору (контракту) протягом звітного періоду, включаються до складу валових витрат або валових доходів такого виконавця за наслідками такого періоду в сумах, визначених підпунктами 7.10.5 та 7.10.6 статті 7 вказаного Закону.

Таким чином, законодавець чітко передбачає обовязок відповідних платників податків вести податковий облік за встановленими правилами, а саме враховувати доходи та витрати у тих періодах, в яких вони були отримані та понесені відповідно. Підпункт 7.10.9 пункту 7.10 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР не є виключенням з загального правила і його потрібно розглядати в сукупності з іншими нормами вищезазначеного Закону.

Норма Закону, яка передбачає необхідність після завершення довгострокового договору (контракту) виконавцем здійснювати перерахунок сум податкових зобов'язань, попередньо визначених ним за наслідками кожного податкового періоду протягом строку виконання такого довгострокового договору (контракту), не звільняє платника податків від обовязку вести податковий облік за встановленими правилами.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що висновки акту перевірки про порушення позивачем п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.п.4.1.3 п.4.1 ст.4, п.п.7.10.3, п.п.7.10.4, п.п.7.10.5, п.п.7.10.7, п.п.7.10.9, п.п.7.10.10 п.7.10 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 80208 грн. є обґрунтованими, а податкове повідомлення рішення від 13.04.2009 №0000052300/0 є правомірним. Отже, в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

ІІІ. Щодо донарахування ДПА України штрафних санкцій по податку на прибуток.

Відповідно до п.п. «б» п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ к онтролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно з підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідно до тексту п.п.17.1.3 п.17 ст.17 України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-ІІІ розмір штрафної санкції повязується саме з розміром донарахованого контролюючим органом податкового зобовязання платника податків (Постанова Вищого адміністративного суду України від 29.03.2006).

Отже, вищевказана норма Закону передбачає нарахування штрафу у розмірі не більшому пятдесяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання). Такою сумою недоплати згідно податкового повідомлення рішення від 13.04.2009 №0000052300/0 є 80208 гривень, тому сума штрафу не може бути більшою 40104 грн.

На підставі викладеного суд вважає неправомірним збільшення суми нарахованих податкових зобовязань з податку на прибуток на суму штрафних санкцій в розмірі 12443 грн. згідно рішення про результати розгляду скарги ДПА України від 06.11.2009, а податкове повідомлення рішення від 16.11.2009 №0000632302/3/24484/7123-0115 протиправним.

Згідно із ч. 1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно ч.1 ст.87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Пунктом 3 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України встановлено, що судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита. Розмір судового збору визначається відповідно до підпункту “б” пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», крім випадків, встановлених підпунктом 3 цього пункту (щодо майнових вимог про стягнення грошових коштів).

Тобто, розмір судового збору в даному випадку повинен складати 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, або 3, 40 грн. по кожній вимозі.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково, слід присудити на користь позивача обґрунтовані та підтверджені документально судові витрати з Державного бюджету України пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 3 грн. 40 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Електротехнологія» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя від 16.11.2009 №0000632302/3/24484/7123 - 0115.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Електротехнологія» (69065, м.Запоріжжя, вул.Електрозаводська, буд.3, код ЄДРПОУ 05402335) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови не у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови

Суддя І.В.Садовий

Постанова складена у повному обсязі 25.01.2010.